Ухвала

від 10.05.2023 по справі 910/23627/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/23627/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Жукова С. В. В., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 15.03.2023

та на ухвалу господарського суду м. Києва в частині визнання черговості визнаних кредиторських вимог Національного банку України та в частині відмови у задоволені клопотання комітету кредиторів про продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів

від 03.10.2022

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023

та ухвалу господарського суду м. Києва про надання дозволу забезпеченому кредитору на продаж предмету забезпечення

від 03.10.2022

у справі № 910/23627/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест"

до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

18.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" до Верховного Суду надійшла касаційна скарга від 17.04.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині визнання черговості визнаних кредиторських вимог Національного банку України та в частині відмови у задоволені клопотання комітету кредиторів про продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 про надання дозволу забезпеченому кредитору на продаж предмету забезпечення у справі № 910/23627/16.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" у справі № 910/23627/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В. Я., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.04.2023.

Згідно наказу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2023 № 39-кв суддя - Жуков С. .В. 01.05.2023 по 09.05.2023 перебував у відпустці.

25.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" було подано до Верховного Суду заяву в доповнення касаційної скарги до якої додано докази сплати судового збору за подання касаційної скарги та докази направлення її копії іншим учасникам у справі.

Частиною 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.

20.04.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Національного банку України надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" від 17.04.2023, в яких просить відмовити у відкритті касаційного провадження за вище вказаною касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале", посилаючись окрім іншого на те, що перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню зазначеному в ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства (зі змінами від 15.04.2023) є вичерпним , а виключення абзацу 2 ч.3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для відмови у відкриті такого касаційного провадження тому.

Згідно прохальної частини касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" скаржником оскаржується постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвала господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині визнання черговості визнаних кредиторських вимог Національного банку України та в частині відмови у задоволені клопотання комітету кредиторів про продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 про надання дозволу забезпеченому кредитору на продаж предмету забезпечення у справі № 910/23627/16.

Підставами касаційного оскарження у справі № 910/23627/16 скаржник серед іншого зазначає: -судом у даній справі про банкрутство ухвалою попереднього засідання від 04.11.2020, як вимоги забезпечені заставою майна боржника визнаного вимоги Національного банку України, - Національний банк України звернувся з заявою від 18.01.2021 про визнання додаткових вимог згідно рішення суду та включення до реєстру вимог кредиторів із четвертою чергою їх задоволення у розмірі 206 700 грн.; - рішенням господарського суду м. Києва від 04.04.2017, зміненим постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 справі № 910/2198/16 позовні вимоги Національного банку України задоволено, у рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки, що належить Публічному акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", а також стягнено з боржника 206 700 грн. судового збору сплаченого кредитором за подання позовної заяви, - посилається на неправильне застосування ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, Цивільного Кодексу України( зокрема ст. 534), ст. 1 та абз. 2 ч.3 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", ст. 19 Закону України "Про заставу" та порушення норм процесуального закону.

Отже в даному випадку предметом касаційного оскарження в частині визнання черговості визнаних кредиторських вимог Національного банку України є ухвала суду першої інстанції за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, та яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції.

Частиною 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" від 17.04.2023 касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині визнання черговості визнаних кредиторських вимог Національного банку України відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо її форми та змісту.

Стосовно, вимог скаржник в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвали господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині відмови у задоволені клопотання комітету кредиторів про продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та на постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвали господарського суду м. Києва від 03.10.2022 про надання дозволу забезпеченому кредитору на продаж предмету забезпечення у справі № 910/23627/16, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у справі № 910/23627/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" від 17.04.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині відмови у задоволені клопотання комітету кредиторів про продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 про надання дозволу забезпеченому кредитору на продаж предмету забезпечення у справі № 910/23627/16 необхідно відмовити виходячи з наступного.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2022 у справі № 910/23627/16, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023, якою прийнято відкликання клопотання голови комітету кредиторів боржника про визнання ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» банкрутом та залишено його без розгляду, задоволено частково клопотання голови комітету кредиторів боржника про продовження строку мораторію на задоволення вимог кредиторів та процедури розпорядження майном боржника, продовжено процедуру розпорядження майном у справі № 910/23627/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод». В решті вимог відмовлено, також визнано кредитором у справі по відношенню до боржника Національний банк України на суму 211 240,00 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 206 700,00 грн. - вимоги четвертої черги та зобов`язати розпорядника майна внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів та інше.

Також іншою ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2022 у справі № 910/23627/16, яка залишена без змін оскаржуваною постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023, задоволено заяву Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі та надано дозвіл на примусову реалізацію майна Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», що перебуває в заставі (іпотеці) Національного банку України в межах відкритого виконавчого провадження № 64578636 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави у справі № 910/21981/16, згідно з яким: У рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", що включає 4 248 332 192 грн. 91 коп., звернуто стягнення на користь Національного банку України на предмет іпотеки, що належить Публічному акціонерному товариству "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" - нерухоме майно зазначене в ухвалі.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, про що роз`яснено Конституційним Судом України у рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ у справах Levages Prestations Sevices v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Як визначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" від 28.05.1985).

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення ЄСПЛ у справі "Беллє проти Франції" від 04.12.1995). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд.

Водночас право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

З дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним принципом визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 2 "Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених Кодексу України з процедур банкрутства.

Слід зазначити, що умови прийнятності касаційної скарги встановлені главою 2 "Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України (залишення без руху, повернення, відмова у відкритті чи відкриття касаційного провадження), які мають універсальний характер для будь-якої форми господарського судочинства, не зазнали змін у зв`язку з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

Натомість новелами Кодексу України з процедур банкрутства є інше, ніж передбачене Законом про банкрутство, врегулювання особливостей оскарження судових рішень у процедурі банкрутства та розгляду спорів, у яких однією зі сторін є боржник.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (з внесеними змінами відповідно до Закону України № 2971-IX від 20.03.2023, що набрав чинності з 15.04.2023).

Зазначений в частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають самостійному касаційному оскарженню, є вичерпним і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення, які відсутні у зазначеному переліку, унеможливлює здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Наведений в абз. 1 ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019 та з внесеними змінами відповідно до Закону України № 2971-IX від 20.03.2023, що набрав чинності з 15.04.2023, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Отже зазначений в частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають самостійному касаційному оскарженню, є вичерпним і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення, які відсутні у зазначеному переліку, унеможливлює здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню відповідно до якого судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи(частина третя статті 3 ГПК України). Отже при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Не погоджуючись з зазначеними вище судовими рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" звернулось з касаційною скаргою від 17.04.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині визнання черговості визнаних кредиторських вимог Національного банку України та в частині відмови у задоволені клопотання комітету кредиторів про продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 про надання дозволу забезпеченому кредитору на продаж предмету забезпечення у справі № 910/23627/16 -18.04.2023.

Як вже зазначалось, предметом касаційного оскарження у справі № 910/2327/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" від 17.04.2023 є постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 910/23627/16, предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду м. Києва від 03.10.2022 у справі № 910/23627/16, якою поміж іншого задоволено частково клопотання голови комітету кредиторів боржника про продовження строку мораторію на задоволення вимог кредиторів та процедури розпорядження майном боржника, продовжено процедуру розпорядження майном у справі № 910/23627/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», можливість оскарження якої в касаційному порядку в цій частині не передбачено абзацом першим частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням внесених змін 20.03.2023.

Також слід зазначити, що оскільки предметом касаційного оскарження Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" також є постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 910/23627/16, предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду м. Києва від 03.10.2022 у справі № 910/23627/16, відповідно до якої поміж іншого, задоволено заяву Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі; надано дозвіл на примусову реалізацію майна Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», що перебуває в заставі (іпотеці) Національного банку України в межах відкритого виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави у справі № 910/21981/16, у рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», звернуто стягнення на користь Національного банку України на предмет іпотеки, що належить Публічному акціонерному товариству «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» - нерухоме майно, можливість оскарження якої в касаційному порядку також не передбачено абзацом першим частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, з урахуванням внесених змін 20.03.2023.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвала господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині відмови у задоволені клопотання комітету кредиторів про продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 про надання дозволу забезпеченому кредитору на продаж предмету забезпечення у справі № 910/23627/16 не підпадають під об`єкти касаційного оскарження визначені частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням змін, що набрали чинності з 15.04.2023.

Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" подано касаційну скаргу від 17.04.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині відмови у задоволені клопотання комітету кредиторів про продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 про надання дозволу забезпеченому кредитору на продаж предмету забезпечення у справі № 910/23627/16, які відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження в вищезазначеній частині у даній справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" від 17.04.2023 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, а відтак підлягають частковому задоволенню заперечення Національного банку України проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" від 17.04.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.10.2022 у справі № 910/23627/16.

На підставі викладеного та керуючись абзацом першим частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/23627/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" від 17.04.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині визначення черговості визнаних кредиторських вимог Національного банку України.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/23627/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" від 17.04.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині відмови у задоволені клопотання комітету кредиторів про продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 про надання дозволу забезпеченому кредитору на продаж предмету забезпечення у справі № 910/23627/16.

3. Призначити розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" від 17.04.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.10.2022 в частині визнання черговості визнаних кредиторських вимог Національного банку України у справі № 910/23627/16 на 13 червня 2023 року о 10:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

4. Витребувати з Господарського суду м. Києва, Північного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів справи № 910/23627/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про банкрутство.

5. Учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу у строк до 25.05.2023.

6. Довести до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

В. Я. Погребняк