Рішення

від 09.05.2023 по справі 127/8792/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/8792/23

Провадження № 2/127/1046/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2023 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Короля О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градо строй» про стягнення пені за порушення терміну введення об`єкта будівництва в експлуатацію,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градо строй» про стягнення пені за порушення терміну введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

Позов мотивовано тим, що 14.03.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 117. Згідно з п. 2.1. договору продавець продав, а покупець придбав майнові права на Об`єкт нерухомості детальна характеристика якого встановлена у Специфікації Додаток № 1, що є невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до Специфікації Додаток № 1 та п. 4 Продовження до договору загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості, визначена у національній валюті України (гривня), що становить 460 000, 00 (чотириста шістдесят тисяч) гривень. Також об`єкт нерухомості має наступні характеристики: знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер - 2 секція квартира АДРЕСА_2 , загальна площа 57, 00 кв.м. Згідно з довідкою про розрахунок по Договору № 117 від 25 серпня 2016 року ОСОБА_2 профінансовано об`єкт договору станом на 25 серпня 2016 року в сумі 460 000, 00 (чотириста шістдесят тисяч) гривень. Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 14.03.2018 переведено всі майнові права по договору № 117 укладеного ним 25 серпня 2016 року на ОСОБА_1 . Таким чином, позивач зазначає, що ним було придбано майнові права на об`єкт нерухомості, що визначений у Специфікації Додаток № 1 до договору. Також позивач зазначає, що на підставі довідки Бюро технічної інвентаризації № 165 від 06.06.2019 об`єкт будівництва має зміни характеристик, а саме: секція № ІІ, поверх № 5, номер квартири АДРЕСА_3 , загальна площа якої становить 75,8 кв.м та внаслідок вищезазначених обмірів, у нього як покупця, враховуючи п.п. 2.3., 2.4., 2.5. договору, виник обов`язок сплатити продавцю кошти у сумі 151 716, 00 (сто п`ятдесят одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень. Відповідно до додаткової угоди від 24.07.2019 та акту прийому передачі грошових коштів від 24.07.2019 до договору купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018, позивачем було дофінансовано предмет договору на суму 151 716 (сто п`ятдесят одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 00 копійок, внаслідок чого його грошові зобов`язання як покупця перед продавцем виконано у повному обсязі, заборгованості немає, та вартість майнових прав позивача на об`єкт нерухомості збільшилась і складає 611 716, 00 гривень. Згідно з п. 2.9. договору термін введення об`єкту будівництва в експлуатацію встановлений у Специфікації Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору. Термін введення об`єкту будівництва може бути перенесено на строк, що не перевищує 90 (дев`яносто) календарних днів у разі виникнення обставин непереборної сили, передбачених п. 10.1 договору, за умови обов`язкового повідомлення про це покупця. Таке перенесення не вважається порушенням продавцем умов цього договору. Відповідно до Специфікації Додаток № 1 до договору введення в експлуатацію об`єкту будівництва встановлено на четвертий квартал 2018 року. Однак, станом на 24.03.2023 зазначений у договорі об`єкт будівництва в експлуатацію не введений. Будь-яких повідомлень до позивача як покупця про виникнення обставин непереборної сили не надходило. Згідно з п. 6.3. договору у випадку, якщо з вини Продавця, з урахуванням п. 2.9. цього договору, порушено термін введення об`єкту будівництва в експлуатацію, продавець зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості майнових прав за цим договором за кожен день прострочення. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено строки введення об`єкту будівництва в експлуатацію, оскільки четвертий квартал 2018 закінчився 31 грудня 2018 року, та починаючи з 01 січня 2019 року у відповідача виникає обов`язок сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості майнових прав за цим договором за кожен день прострочення. Внаслідок чого розмір пені, враховуючи п. 6.3. договору, за розміром майнових прав у сумі 611 716, 00 гривень з 03.03.2020 по 24.03.2023 включно становить 230 753, 56 гривень.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення з відповідача пені за порушення виконання зобов`язання по договору купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 за період з 03.03.2020 по 24.03.2023 включно в розмірі 230 753, 56 грн. (двісті тридцять тисяч сімсот п`ятдесят три) гривні 56 копійок.

Згідно з ухвалою суду від 30.03.2023 р. в справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач повідомлявся про відкриття провадження з направленням копії позовної заяви з додатками, відзиву на позов з наданням усіх доказів, якими обґрунтовуються заперечення, суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14.03.2018 між ОСОБА_1 (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Градо строй» (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 117.

Згідно з п. 2.1. договору продавець продав, а покупець придбав майнові права на Об`єкт нерухомості, детальна характеристика якого встановлена у Специфікації Додаток № 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.1. договору вартість майнових прав на об`єкт нерухомості за даним договором визначена у Специфікації Додаток № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною .

Відповідно до Специфікації Додаток № 1 до договору загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості, визначена у національній валюті України (гривня), що становить 460000 грн.

Згідно з довідкою про розрахунок за Договором № 117 від 25.08.2016 року ОСОБА_2 профінансовано об`єкт договору станом на 25.08.2016 року в сумі 460000 грн.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 14.03.2018 переведено всі майнові права по договору № 117 укладеного ним 25.08.2016 року на ОСОБА_1 .

Таким чином, позивачем було придбано майнові права на об`єкт нерухомості, що визначений у Специфікації Додаток № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3 умов договору купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 та Додатку № 1 (Специфікації) до договору позивач придбав у відповідача майнові права на об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер - 2 секція квартира АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , загальна площа 57, 00 кв.м.

Відповідно до додаткової угоди від 24.07.2019 до договору купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 та акту прийому передачі грошових коштів від 24.07.2019 до договору купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 ОСОБА_1 було дофінансовано предмет договору на суму 151 716 (сто п`ятдесят одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 00 копійок, оскільки об`єкт будівництва має зміни характеристик, а саме: секція № ІІ, поверх № 5, номер квартири АДРЕСА_3 , загальна площа якої становить 75,8 кв.м.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди від 24.07.2019 року до договору купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 року грошові зобов`язання позивача (покупця) перед відповідачем (продавцем) виконано у повному обсязі, заборгованості немає.

Враховуючи вищезазначене, вартість майнових прав позивача на об`єкт нерухомості збільшилась та з 24.07.2019 року складає 611 716, 00 грн.

Відповідно до Специфікації Додаток № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 введення в експлуатацію об`єкту будівництва встановлено на четвертий квартал 2018 року.

Однак, в порушення умов договору, станом на кінець четвертого кварталу 2018 року і станом на 24.03.2023 року відповідач не ввів об`єкт будівництва в експлуатацію.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18.02.2020 року, що набрало законної сили 18.02.2020 року, стягнуто з ТОВ «Градо строй» на користь ОСОБА_1 пеню за порушення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 року за період з 01.01.2019 року по 20.09.2019 року включно в розмірі 62 494,55 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2020 року у справі №127/5251/20, що набрало законної сили 07.08.2020 року, встановлено факт порушення зобов`язання ТОВ «Градо строй», а саме щодо терміну введення об`єкта будівництва в експлуатацію, та стягнуто з ТОВ «Градо строй» на користь ОСОБА_1 пеню за порушення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав №117 від 14.03.2018 року за період від 21.09.2019 року по 02.03.2020 року включно в розмірі 39069, 90 грн.

В пункті 6.3. договору купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 року сторони визначили, що у випадку, якщо з вини Продавця, з урахуванням п. 2.9. цього договору, порушено термін введення об`єкту будівництва в експлуатацію, продавець зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості майнових прав за цим договором за кожен день прострочення.

Згідно з п. 2.9. договору термін введення об`єкту будівництва в експлуатацію встановлений у Специфікації Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору. Термін введення об`єкту будівництва може бути перенесено на строк, що не перевищує 90 (дев`яносто) календарних днів у разі виникнення обставин непереборної сили, передбачених п. 10.1 договору, за умови обов`язкового повідомлення про це покупця. Таке перенесення не вважається порушенням продавцем умов цього договору.

Про перенесення термінів введення об`єкта в експлуатацію відповідач позивача не повідомляв.

Тому прострочення відповідача виникло з 01.01.2019 року.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми Цивільного кодексу України.

За правилами частин першої, третьої статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За змістом частин першої, третьої статті 626 ЦК України двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов`язків сторін цього договору.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Здійснюючи аналіз співвідношень ч.3 ст.549 ЦК України в контексті меж свободи договору, визначених абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України, необхідно вказати, що законодавець, закріплюючи принцип свободи договору, встановив і його обмеження. Причому останні є одночасно й межами можливості саморегулювання. Вони передбачені в абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК, згідно з якою сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства в разі існування однієї з таких підстав: а) наявності в акті цивільного законодавства прямої вказівки про неможливість сторін відступати від його конкретного імперативного положення. Проекція цієї підстави обмеження свободи саморегулювання на ч. 3 ст. 549 ЦК дає можливість стверджувати, що вона не містить прямої вказівки, яка б забороняла сторонам договору відступати від її положень; б) із змісту акта цивільного законодавства випливає обов`язковість його положень. З цього приводу слід зазначити, що в разі обмеження договірної свободи в контексті встановлення правових наслідків відступу від імперативних приписів слідувала б вказівка в акті цивільного законодавства на нікчемний характер відступу від його положень. Співставлення й цієї підстави з положеннями ч. 3 ст. 549 ЦК дозволяє констатувати відсутність встановлення таких правових наслідків у її положеннях за умови відступу від її положень; в) сторони не можуть відступати від імперативних положень актів цивільного законодавства, якщо це випливає із суті відносин між сторонами.

Разом з тим, належить зазначити, що ст. 6 ЦК регулює співвідношення актів цивільного законодавства й договору, а не корегує відносини поміж сторонами. Адже сутність цих відносин полягає в їх договірному характері. І тому її застосовування фактично є можливим тільки за наявності будь-якої з двох попередніх підстав, тобто прямої вказівки, або ж якщо обов`язковість положень акта цивільного законодавства слідує з його змісту.

Таким чином, аналіз положень ч. 3 ст. 549 ЦК стосовно меж свободи договору надає можливість зробити висновок, що сторони в договорі можуть змінити її положення та забезпечити за допомогою пені й негрошове зобов`язання.

Отже, сторони договору на підставі ч. 3 ст. 6 ЦК України вправі встановити пеню за прострочення не тільки грошового, а й іншого негрошового зобов`язання, що узгоджується також із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 та частини другої ст. 656 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором чи законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника таких, що ґрунтуються на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сторони у договорі купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 року, зокрема, у його додатку № 1 (специфікації) обумовили строк введення об`єкта будівництва в експлуатацію в кінці четвертого кварталу 2018 року.

При цьому сторони дійшли згоди щодо відповідальності за порушення відповідачем свого зобов`язання у виді пені із визначенням порядку її розрахунку.

У цьому випадку сторони правомірно та без порушень імперативних положень актів цивільного законодавства, самостійно врегулювали свої відносини на власний розсуд, створивши обов`язкове для обох сторін правило поведінки у спірних правовідносинах.

Такого висновку суд дійшов з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 752/10405/15-ц, від 17.10.2018 року у справі № 757/39364/15-ц.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Сторони у договорі купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 року, зокрема, у його додатку № 1 (специфікації) визначили строки введення об`єкту будівництва в експлуатацію кінець четвертого кварталу 2018 року.

Враховуючи те, що до 24.03.2023 року об`єкт будівництва в експлуатацію так і не введений, вбачається дійсним порушення умов договору щодо своєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, що зумовлює настання для нього негативних наслідків, а саме відповідальності, шляхом сплати пені.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, який не заперечується відповідачем, пеня за розміром майнових прав у сумі 611 716 грн. 00 коп. з 03.03.2020 року по 24.03.2023 року включно становить 230 753 грн. 56 коп.

Розрахунок пені:

- за період з 03.03.2020 - 12.03.2020 : 11,00 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (11,00 : 366 ) x 10 днів (прострочення) : 100 = 1 838,49 грн.;

- за період з 13.03.2020 - 23.04.2020 : 10,00 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (10,00 : 366 ) x 42 днів (прострочення) : 100 = 7 019,69 грн.;

- за період з 24.04.2020 - 11.06.2020 : 8,00 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (8,00 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 100 = 6 551,71 грн.;

- за період з 12.06.2020 - 31.12.2020 : 6,00 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (6,00 : 366 ) x 203 днів (прострочення) : 100 = 20 357,105 грн.

- за період з 01.01.2021 - 04.03.2021 : 6,00 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (6,00 : 365) x 63 днів (прострочення) : 100 = 6 335,03 грн.

- за період з 05.03.2021 - 15.04.2021 : 6,50 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (6,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 4 575,3 грн.

- за період з 16.04.2021 - 22.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (7,50 : 365) x 98 днів (прострочення) : 100 = 12 318,115 грн.

- за період з 23.07.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100 = 6 569,66 грн.

- за період з 10.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 100 = 12 963,35 грн.

- за період з 10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 6 335,03 грн.

- за період з 21.01.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 100 = 22 289,925 грн.

- за період з 03.06.2022 - 24.03.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ)

611 716,00 (сума боргу) x (25,00 : 365) x 295 днів (прострочення) : 100 = 123 600,15 грн.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач разом з поданням відзиву.

Суд, дослідивши обставини, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що право позивача порушено невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, тому підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав № 117 від 14.03.2018 за період з 03.03.2020 по 24.03.2023 включно в розмірі 230 753, 56 грн.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2 307,54 грн., оскільки позивач звільнений від його сплати при зверненні до суду з цією позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 1, 3, 6, 12, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 614, 626, 627, 629, 655, 656 ЦК України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДО СТРОЙ» про стягнення пені за порушення терміну введення об`єкта будівництва в експлуатацію задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДО СТРОЙ» (місцезнаходження: 21009, м. Вінниця, вул. Стрілецька, буд. 1-а, кв. 41; код ЄДРПОУ: 38445265) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_6 ), пеню за порушення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав №117 від 14.03.2018 за період з 03.03.2020 по 24.03.2023 включно в розмірі 230753,56 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДО СТРОЙ» на користь держави судовий збір в розмірі 2307, 54 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя