Справа № 308/15731/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.05.2023 місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12022071170000564, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12022071170000564, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022071170000564 від 13.10.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.10.2022 надійшла заява ОСОБА_4 про те, що службові особи Оноківської сільської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою, реалізовуючи злочинний умисел на незаконне відчуження земельної ділянки, підробили рішення 18 позачергової сесії 8 скликання від 14.07.2022 № 1095-ХVІІІ-VІІІ.
З показів депутата Оноківської сільської ради ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що 14.07.2022 на вісімнадцятій позачерговій сесії восьмого скликання головою Оноківської сільської ради ОСОБА_5 було винесено на голосування рішення «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки комунальної власності, затвердження умов продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону) земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, що розташована: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер: 2124884800:11:015:0165, за яке всі присутні депутати одноголосно проголосували «за». Під час засідання сесії депутати детально обговорювали умови продажу вказаної земельної ділянки, оскільки їм було відомо, що така згідно містобудівної документації передбачена під будівництво дитячого садочка. Під час засідання сесії голова ОСОБА_5 запевнила всіх депутатів, що вони продають землю виключно під будівництво дошкільного навчального закладу, попередньо приватного дитячого садочка. Оскільки, бюджет громади не передбачав найближчим часом позитивної перспективи щодо реалізації будівництва державного садочка, то депутати вважали, що будівництво навіть приватного дошкільного навчального закладу буде в інтересах громади, до того ж це нові робочі місця та сплата податків. Однак, після проведення публічних торгів з продажу цієї земельної ділянки, від мешканців депутату ОСОБА_4 почали доходити чутки про те, що на проданій земельній ділянці планується будівництво житлових будинків (котеджів), що його дуже здивувало, оскільки це не відповідає містобудівній документації. Оскільки на сайті Оноківської сільської ради проекти та самі рішення сесії не публікуються, то він почав шукати рішення сесії, яким вони затверджували умови продажу землі, на сайті проведення аукціону, де знайшов витяг з цього рішення та у якому містилась інформація про цільове призначення земельної ділянки: «Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)», код класифікатор 03.10, що суперечить Генеральному та Детальному планам населеного пункту, та фактично унеможливлює її відчуження на зазначених у рішенні умовах.
Після цього, депутат ОСОБА_4 звернувся до Оноківської сільської ради з депутатським запитом, у якому витребував витяги із Генерального та Детального планів населеного пункту. Згідно з наданою відповіддю, відповідно до Генерального плану населеного пункту земельна ділянка з кадастровим номером: 2124884800:11:015:0165 відносить до земель громадської забудови, код класифікатор 03, та згідно з Детальним планом населеного пункту, який фактично уточнює генеральний план, за цільовим призначенням відносить до земель: «Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти», код класифікатор 03.02. Таким чином, у рішенні сесії від 14.07.2022 вказані неправдиві відомості щодо цільового призначення землі. Також, на сайті проведення аукціону з продажу земельної ділянки він ознайомився з проектом договору купівлі-продажу, в якому відсутня будь-яка інформація щодо будівництва дитячого дошкільного навчального закладу. Вважає, що службові особи Оноківської сільської ради умисно вказали у рішенні сесії неправдиву інформацію про цільове призначення земельної ділянки, оскільки з самого початку мали намір продати її зовсім під інші цілі. Натомість, під час сесії депутати голосували за продаж земельної ділянки під будівництво дитячого садочка. Наразі, неправдива інформація про цільове призначення землі, яка вказана у рішенні може призвести до використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що суперечить вимогам закону та інтересам громади.
10.11.2022 у кримінальному провадженні слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2124884800:11:015:0165, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2598482621100, загальною площею 0,2925 га, комунальної форми власності, що належить Оноківській сільській раді на тій підставі, що по своїй суті вона є матеріальним об`єктом, який буде використаний як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, що є об`єктом кримінально протиправних дій.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2124884800:11:015:0165 належить Оноківській сільській раді, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2598482621100, загальною площею 0,2925 га, на праві комунальної власності.
Метою накладення арешту згідно з п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів в незмінному стані, як за зовнішнім виглядом, так і в незмінному правовому стані.
Орган досудового розслідування просить накласти арешт на земельну ділянку з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, як земельну ділянку не обтяжену заборонами та іпотеками, без зміни її зовнішнього вигляду, щоб запобігти перетворенню.
Підставою ж застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме можлива передача її у власність з порушенням норм Земельного кодексу України та наявність іншого права постійного користування вказаною земельною ділянкою.
Слідчий зауважує, що не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження земельної ділянки призведе до її продажу, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку та перешкодить скасуванню права власності.
Враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на майно земельну ділянку.
Співставляючи обмеження права власності та завдання кримінального провадження слідчий стверджує, що обмежуючи право розпорядження та користування належним майном, орган досудового розслідування жодним чином не намагається впливати на права в частині володіння майном.
На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт у виді заборони на відчуження та користування земельною ділянкою з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2124884800:11:015:0165, що належить Оноківській сільській раді, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2598482621100, загальною площею 0,2925 га, на праві комунальної власності.
Прокурор у судове засідання не з`явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі, зазначивши, що вимоги клопотання підтримує та просить задовольнити.
23.03.2023 від представника Оноківської сільської ради до суду надішли письмові заперечення на клопотання про арешт майна, згідно з якими просить відмовити у задоволенні клопотання Ужгородської окружної прокуратури про накладання арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:11:015:0165 у рамках кримінального провадження № 12022071170000564.
Представник сільської ради зазначив, що Оноківська сільська рада вважає клопотання про арешт майна необґрунтованим та безпідставним. У даному випадку відсутні визначені ч. ч. 3 - 6 ст. 170 КПК України підстави для накладення арешту на майно Оноківської ОТГ. Крім того, як згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 326556014 від 22.03.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:015:0165, площею 0,2925 га, перебуває у власності ТОВ «КАНТЕН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 44705938.
Власник майна у судове засідання не з`явився, однак його неприбуття у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду даного клопотання про арешт майна.
Розглянувши дане клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022071170000564, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 КК України.
Досудове розслідування розпочато на підставі повідомлення, яке 12.10.2022 надійшло від ОСОБА_4 , який є депутатом Оноківської сільської ради, про те, що службові особи Оноківської сільської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою, реалізовуючи злочинний умисел на незаконне відчуження земельної ділянки, підробили рішення 18 позачергової сесії 8 скликання від 14.07.2022 № 1095-ХVІІІ-VІІІ, а саме земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2124884800:11:015:0165.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 315910465 від 23.11.2022), підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:015:0165, загальною площею 0,2925 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2598482621100, на праві комунальної власності в цілому належить Оноківській сільській раді Ужгородського району.
Постановою заступника начальника СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 10.11.2022 вказану земельну ділянку визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 326556014 від 22.03.2023) власником земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:11:015:0165, загальною площею 0,2925 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2598482621100, в цілому є ТОВ «КАНТЕН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 44705938. Датою державної реєстрації права власності є 10.02.2023.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП), заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення(ч.1ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Оцінивши вищенаведене, враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:015:0165, яка перебувала у комунальній власності Оноківської сільської ради та на даний час перебуває у власності ТОВ «КАНТЕН ПЛЮС», є доказом злочину, беручи до уваги, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та накладення арешту на дане майно шляхом заборони його користування та відчуження.
На думку слідчого судді, зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, має доказове значення у даному кримінальному провадженні, не накладення арешту на майно може обумовити його подальше неодноразове незаконне відчуження іншими особами та унеможливлення встановлення істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зазначає, що матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (володільця) майна з метою запобігання його відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Слідчий суддя також враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час ухвалення рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12022071170000564, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України задовольнити.
Накласти арешт на майно шляхом заборони його користування та відчуження, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:11:015:0165, загальною площею 0,2925 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2598482621100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2023 |
Оприлюднено | 07.05.2024 |
Номер документу | 110814984 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Сарай А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні