Рішення

від 27.04.2023 по справі 160/2145/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року Справа № 160/2145/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача Стовбун Р.В., представника відповідача Дерець Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «МЕТАЛІТ»

до Дніпровської митниці

про визнання протиправними, скасування рішень та карток відмов,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «МЕТАЛІТ» до Дніпровської митниці, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110140/2022/000068/1 від 19.12.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА110140/2022/000219;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2022/000070/1 від 23.12.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА110140/2022/000221;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 110140/2023/000001/1 від 03.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА110140/2023/000001;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110140/2023/000002/1 від 03.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації,митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА 110140/2023/000002;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000004/1 від 09.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА 110140/2023/000005;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000005/1 від 09.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленнівипуску чи пропуску товарів № UА110140/2023/000006;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000006/1 від 09.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UА110140/2023/000007.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митні декларації разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та картками відмови та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

09.02.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

01.03.2023 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання відповідача про продовження строку для надання відзиву та відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку з чим відкладено підготовче судове засідання.

03.03.2023 року від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувані рішення та картки відмови є правомірними та такими, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.03.2023 року від Дніпровської митниці надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вказані заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу.

23.03.2023 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання позивача та відкладено підготовче судове засідання.

28.03.2023 року від Приватного підприємства «МЕТАЛІТ» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки такі є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товарів.

05.04.2023 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

25.04.2023 року від Дніпровської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких вказано, що заявлена позивачем митна вартість товарів не відповідає положенням міжнародної угоди.

27.04.2023 року у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «МЕТАЛІТ» протягом грудня 2022 року - січня 2023 року звертався до Дніпровської митниці з метою здійснення митного оформлення товару: «Хурма свіжа необроблена засобами для зберігання, придатна для безпосереднього вживання в їжу натуральному вигляді....Країна виробництва АZ».

18 жовтня 2022 року між позивачем (далі - Покупець) та іноземним постачальником ПП ОСОБА_1 (далі - Постачальник) укладено зовнішньоекономічний Договір №82М. За умовами даного Договору: - п.1.1. - Продавець продає, а Покупець придбає Товар виробництва ПП ОСОБА_1 , у кількості, ціні та на умовах, вказаних у виставлених Продавцем (або Відправником) інвойсах; - п.1.2. - Базисні умови постачання приймаються згідно ІНКОТЕРМС 2020; u п.2.1. - Загальна сума контракту - 500 000 доларів США; u п.2.2. - Валютою контракту є долар США; - п.3.1. - Ціна на товар та умови постачання визначаються у інвойсах; - п.4.1. - Покупець сплачує Продавцю за товар на умовах відстрочки платежу. По домовленості сторін товар може бути сплачений на умовах передоплати. Порядок оплати за умови передоплати буде прописано у рахунку-проформі на передоплату. Оплата за товар здійснюється у валюті ваставленого рахунку USD.

Зазначений товар надійшов на адресу Приватного підприємства «МЕТАЛІТ» на підставі зовнішньоекономічного контракту від 18.10.2022 року № 82М із ПП ОСОБА_2 (Азербайджан) та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за ЕМД від 19.12.2022 року №UА110140/2022/008043, від 23.12.2022 року № UА110140/2022/008159, від 03.01.2023 року № UА110140/2023/000009, від 03.01.2023 року №UА110140/2023/000010, від 09.01.2023 року №UА110140/2023/000091, від 09.01.2023 року № UА110140/2023/000089, від 09.01.2023 року № UА110140/2023/000090.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ.

Умовами поставки сторони визначили СРТ - UА Дніпро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з деклараціями Позивач надав митному органу документи, що перелічені у графі 44 кожної з наведених вижче ЕМД і посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а також відповідні Декларації митної вартості (скорочено-ДМВ), в тому числі:

1) Рішення №UA110140/2022/000068/1 від 19.12.2022, картка відмови №UA110140/2022/000219 від 19.12.2022, ЕМД відмовна №22UA110140008043U2 від 19.12.2022, ДМВ №3155, ЕМД скоригована №22UA110140008068U7 від 19.12.2022, ДМВ №3156, СРТ UA Дніпро: - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial rnvoice) (код док-ту 0380) : №72ТУ від 08.12.2022 на суму 4 625 дол.США; - автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №846867 від 08.12.2022; - супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) (код документу 0821): -) 22TR08020000392126 від 11.12.2022, -) D65767 від 09.12.2022; - фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №179905 від 08.12.2022; - Інформація про позитивні результати держ. видів контролю (*) (код док-ту 5509): №9356873 від 17.12.2022; - сертифікат про походження товару форми СТ-1 (код документу 7006): №AZ UA 22 043984-Q від 08.12.2022; - інші некласифіковані документи, в т.ч.: (додаткові фото) (код документу 9000): 6 (шість) Фото від 19.12.2022; - лист про відсутність можливості надати додатк.док-ти (код документу 9000): № б/н від 19.12.2022; - копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 08.12.2022.

2) Рішення №UA110140/2022/000070/1 від 23.12.2022, картка відмови №UA110140/2022/000221 від 23.12.2022, ЕМД відмовна №22UA110140008159U9 від 23.12.2022, ДМВ №3157, ЕМД скоригована №22UA110140008171U5 від 23.12.2022, ДМВ №3161, -) СРТ UA Дніпро: - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380) : №73ТУ від 08.12.2022 на суму 5 550 дол.США; - автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №144640 від 08.12.2022; - супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) (код документу 0821): -) 22BG00100720457071 від 21.12.2022; - D65766 від 09.12.2022; - фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №179906 від 08.12.2022; - інформація про позитивні результати держ. видів контролю (*) (код док-ту 5509): №9374014 від 21.12.2022; - сертифікат про походження товару форми СТ-1 (код документу 7006): №AZ UA 22 043985-Q від 08.12.2022; - інші некласифіковані документи, в т.ч.: (додаткові фото) (код документу 9000): 3 (три) Фото від 23.12.2022; - лист про відсутність можливості надати додатк.док-ти (код документу 9000): № б/н від 23.12.2022; - копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 09.12.2022;

3) Рішення №UA110140/2023/000001/1 від 03.01.2023, картка відмови №UA110140/2023/000001 від 03.01.2023, ЕМД відмовна №23UA110140000009U1 від 03.01.2023, ДМВ №3163, ЕМД скоригована №23UA110140000016U9 від 03.01.2023, ДМВ №3165, СРТ UA Дніпро: - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380) : №80ТУ від 23.12.2022 на суму 5 550 дол.США; - автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №082781 від 23.12.2022; - супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) (код документу 0821); - 22TR08020000412678 від 27.12.2022; - D68668 від 24.12.2022; - фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №184330 від 23.12.2022; - інформація про позитивні результати держ. видів контролю (*) (код док-ту 5509): №9416731 від 02.01.2023; - сертифікат про походження товару форми СТ-1 (код документу 7006): №AZ UA 22 044242-Q від 23.12.2022, інші некласифіковані документи, в т.ч.: (додаткові фото) (код документу 9000): 3 (три) фото від 03.01.2023; - лист про відсутність можливості надати додатк.док-ти (код документу 9000): № б/н від 03.01.2023; - копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 23.12.2022,

4) Рішення №UA110140/2023/000002/1 від 03.01.2023, картка відмови №UA110140/2023/000002 від 03.01.2023, ЕМД відмовна №23UA110140000010U4 від 03.01.2023, ДМВ №3162, ЕМД скоригована №23UA110140000020U9 від 03.01.2023,ДМВ №3164, -) СРТ UA Дніпро: - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial Invoice) (код док-ту 0380) : №79ТУ від 23.12.2022 на суму 5 550 дол.США; - автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №082787 від 23.12.2022; - супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) (код документу 0821); - 22TR08020000412694 від 27.12.2022; D68669 від 24.12.2022; - фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №184329 від 23.12.2022; - інформація про позитивні результати держ. видів контролю (*) (код док-ту 5509): №9416681 від 02.01.2023; - сертифікат про походження товару форми СТ-1 (код документу 7006): №AZ UA 22 044241-Q від 23.12.2022; - інші некласифіковані документи, в т.ч.: (додаткові фото) (код документу 9000): 4 (чотири) фото від 03.01.2023; - лист про відсутність можливості надати додатк.док-ти (код документу 9000): № б/н від 03.01.2023; - копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 23.12.2022;

5) Рішення №UA110140/2023/000004/1 від 09.01.2023, №UA110140/2023/000005 від 09.01.2023, ЕМД відмовна №23UA110140000091U0 від 09.01.2023, ДМВ №3168, ЕМД скоригована №23UA110140000097U4 від 09.01.2023, ДМВ №3174, -) СРТ UA Дніпро: - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380) : №37ТУ від 29.12.2022 на суму 5 550 дол.США; - автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730№157540 від 29.12.2022; - супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) (код документу 0821): -) 23LR0802000000172 від 01.01.2023; - 23LR08020000000842 від 01.01.2023, -) D70174 від 30.12.2022; - фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №184466 від 29.12.2022; - Інформація про позитивні результати держ. видів контролю (*) (код док-ту 5509): №9428802 від 07.01.2023; - сертифікат про походження товару форми СТ-1 (код документу 7006): №AZ UA 22 044288 від 29.12.2022; - інші некласифіковані документи, в т.ч.: (додаткові фото) (код документу 9000): 4 (чотири) фото від 03.01.2023; - лист про відсутність можливості надати додатк.док-ти (код документу 9000): № б/н від 09.01.2023; - копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 29(30).12.2022;

6) Рішення №UA110140/2023/000005/1 від 09.01.2023, картка відмови №UA110140/2023/000006 від 09.01.2023, ЕМД відмовна №23UA110140000089U8 від 09.01.2023, ДМВ №3172, ЕМД скоригована №23UA110140000104U3 від 09.01.2023, ДМВ №3175, СРТ UA Дніпро: - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380) : №39ТУ від 29.12.2022 на суму 5 550 дол.США; - автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №485082 від 29.12.2022; - супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) (код документу 0821); - 23LR0802000002050 від 02.01.2023; - 23TR08020000002437 від 02.01.2023; - BRK2186703112 від 05.01.2023; - D70188 від 30.12.2022; - фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №184468 від 29.12.2022; - інформація про позитивні результати держ. видів контролю (* (код док-ту 5509): №9426623 від 06.01.23, ) сертифікат про походження товару форми СТ-1 (код документу 7006): №Л2 UА 22 044290 від 29.12.2022; - інші некласифіковані документи, в т.ч.: (додаткові фото) (код документу 9000): 4 (чотири) фото від 03.01.2023; - лист про відсутність можливості надати додатк.док-ти (код документу 9000): № б/н від 09.01.2023; - копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 30.12.2022;

7) Рішення №UA110140/2023/000006/1 від 09.01.2023, картка відмови №UA110140/2023/000007 від 09.01.2023, ЕМД відмовна №23UA110140000090U0 від 09.01.2023, ДМВ №3170, ЕМД скоригована №23UA110140000108U0 від 09.01.2023, ДМВ №3176, СРТ UA Дніпро: - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380) : №38ТУ від 29.12.2022 на суму 5 550 дол.США; - автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №0472542 від 29.12.2022; - супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) (код документу 0821): - 23LR0802000000107 від 01.01.2023, -) 23TR08020000000800 від 01.01.2023; - D70173 від 30.12.2022; - фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №184467 від 29.12.2022; - інформація про позитивні результати держ. видів контролю (*) (код док-ту 5509): №9428801 від 07.01.2023; - сертифікат про походження товару форми СТ-1 (код документу 7006): №AZ UА 22 044289 від 29.12.2022, - інші некласифіковані документи, в т.ч.: (додаткові фото) (код документу 9000): 3 (три) фото від 09.01.2023; - лист про відсутність можливості надатидодатк.док-ти (код документу 9000): № б/н від 09.01.2023; - копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 30.12.2022.

У відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідач у кожному зі спірних рішень про коригування митної вартості товарів повідомив про виявлення наступного:

1) Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за кожною відповідною електронною митною декларацією (відмовною) згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю:

105- 2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»,

106- 2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

У відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

2) згідно п.3.2 контракту на поставку товару від 18.10.22 №82М "у випадку передплати, товар постачається покупцю протягом 30 днів після отримання оплати за товар". Згідно п.4.1 контракту на поставку товару "покупець сплачує продавцю за товар на умовах відстрочки платежу. По домовленості сторін товар може бути сплачений на умовах передоплати. Порядок оплати за умови передоплати буде прописано у рахунку-проформі на передоплату. Оплата за товар здійснюється у валюті виставленого рахунку USD».

Враховуючи вищезазначені умови, а також поставку вантажу за відповідним рахунком, є підстави вважати, що товар має бути оплачено.

Платіжні документи, які підтверджують оплату партії оцінюваного товару та рахунок- проформа декларантом не надавались.

3) Копії відповідної митної декларації країни відправлення до митного оформлення декларантом не надано.

Відповідно до частини 2 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) до митного органу такі додаткові документи відповідно до частини 2 статті 53 МКУ та додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 МКУ: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 5) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

По кожній ЕМД декларантом надіслано відповідне повідомлення про те, що він не має можливості надати додаткові документи.

Дніпровською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UА110140/2022/000068/1 від 19.12.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА110140/2022/000219, рішення про коригування митної вартості товарів № UА110140/2022/000070/1 від 23.12.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА110140/2022/000221, рішення про коригування митної вартості товарів № UА 110140/2023/000001/1 від 03.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА110140/2023/000001, рішення про коригування митної вартості товарів №UА110140/2023/000002/1 від 03.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації,митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА 110140/2023/000002, рішення про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000004/1 від 09.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА 110140/2023/000005, рішення про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000005/1 від 09.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленнівипуску чи пропуску товарів № UА110140/2023/000006, рішення про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000006/1 від 09.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UА110140/2023/000007.

З вищевказаного рішення про коригування митної вартості вбачається, підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

В результаті такого контролю встановлено зокрема: «Поставка партії товару №1 «хурма свіжа» здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 18.10.2022 №82М. Згідно даних графи 44 ЕМД, поставка вищезазначених товарів здійснюється на виконання зовнішньоекономічного контракту, укладеного з підприємством-виробником. Копію митної декларації країни відправлення до митного оформлення не надано. Згідно п.3.2 контракту на поставку товару від 18.10.2022 №82М «у випадку передоплати, товар постачається покупцю протягом 30 днів після отримання оплати за товар». Згідно п.4.1 контракту на поставку товару від 18.10.2022 №82М «покупець сплачує продавцю за товар на умовах відстрочки платежу. По домовленості сторін може бути сплачений на умовах передоплати. Порядок оплати та умови передоплати буде прописано у рахунку-проформі на передоплату. Оплата за товар здійснюється у валюті виставленого рахунку USD.».Враховуючи вищезазначені умови, а також поставку вантажу за рахунком від 08.12.2022 №72 Тує підстави вважати, що товар має бути оплачено. Платіжні документи, які підтверджують оплату партії оцінюваного товару та рахунок-проформа декларантом не надавались.».

Позивач вважає вищевказані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Так, позивачем разом з декларацією митної вартості для митного оформлення було надано необхідні документи, які передбачені умовами статті 53 Митного кодексу України, позивачем під час митного оформлення товару було надано.

При цьому, суд зазначає, що митний орган не вказав на наявність виправлень, підробок, розбіжностей та відсутності всіх відомостей у наданих документах.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Щодо висновків відповідача про відсутність доказів оплати товару, суд зазначає наступне.

Зміст поданих декларантом і отриманих відповідачем документів (у складі яких є в тому числі і Договір (контракт), і інвойси), висвітлює волевиявлення Сторін Договору в тому числі і стосовно терміну оплати за товар, і стосовно ціни товару, придбаного позивачем за умовами поставки СРТ-Дніпро (в редакції Інкотермс-2020). При цьому, безпосередньо змістом пункту 4.1 Договору Сторони наголосили саме про ті умови оплати, які вони погодили, зокрема:

«Покупець сплачує Продавцю за товар на умовах відстрочки платежу. По домовленості сторін товар може бути сплачений на умовах передоплати. Порядок оплати за умови передоплати буде прописано у рахунку-проформі на передоплату. Оплата за товар здійснюється у валюті виставленого рахунку USD».

Не зважаючи на викладене, змістом кожного зі спірних рішень та кожної зі спірних карток відмови відповідач повідомляє, що ним поставлено під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що позивач під час розмитнення товару не надав платіжні доручення про оплату вартості придбаного ним товару, оскільки наведені вище положення Договору нібито свідчать про те, що «є підстави вважати, що товар має бути оплачено». Але при цьому відповідач врахував те, що змістом кожного рахунку-фактури по кожній з поставок Сторони не тільки не наводили, а й взагалі не погоджували інших умов оплати, які б, зокрема, відхилялись від погоджених ними у п.4.1 Договору умов і передбачали б необхідність (обов`язок) здійснення попередньої оплати за кожну партію товару, що поставляється.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Даний висновок суголосний з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 07.05.2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Також, враховуючи правову позицію Вищого Адміністративного Суду України, викладеної у постанові по справі № 826/13142/13-а, «платіжне доручення є доказом щодо виконання (неналежного виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до вантажної митної декларації».

Зокрема, у наведеній справі № 826/13142/13-а Вищий адміністративний суд України вказав про наступне: «Так, за змістом статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Зміст цієї норми вказує на те, що митне оформлення товару повинно бути здійснено як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору».

Таким чином, з викладених підстав вбачається, що саме по собі платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару, а відтак - не є підставою для сумнівів у правильності визначенні митної вартості і твердження про розбіжність у документах.

Більш того, навіть за змістом п.4 ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в тому числі і банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, але тільки у єдиному, тут же наведеному виключному випадку, а саме - якщо рахунок сплачено.

Проте, в жодному оспорюваному рішенні відповідач не навів обґрунтувань того, що його зауваження будь-яким чином впливають на митну вартість товару. Так само, як і не навів інформацію про те, які саме обставини повинні підтвердити документи, що він запропонував позивачу надати додатково.

При цьому, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, у зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Також, відповідачем у оскаржуваних рішеннях зазначено, що до кожного відповідного спірного рішення про коригування митної вартості товарів, що є предметом спору у даній справі, відповідач повідомив про те, що декларант не надав експортні декларації країни відправлення.

Разом з цим, і зміст гр.44 кожної відповідної ЕМД, і зміст скріншотів переліку всіх поданих декларантом документів, долучених до даного адміністративного позову у складі додатків, і зміст самих спірних карток відмови свідчить, що зазначені копії відповідних митних декларацій країни відправлення (код документу 9610) були подані декларантом одночасно з усіма іншими документами (інвойсом (код документу 0380), транспортними документами (код документу 0730), супровідними документами (код документу 0821), Договором (код документу ш04104), і т.д), наведеними самим же відповідачем у кожній відповідній картці відмови і дослідженими ним.

Так, згідно зі статтею 41 Конвенції «Про процедуру спільного транзиту», до якої Україна приєдналась відповідно до положень Закону від 30.08.2022 № 2555-ІХ «Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту», кожний відповідний транзитний супровідний документ Т1, заявлений декларантом у гр.44 відповідної ЕМД і поданий ним Відповідачу : - декларанту надає саме митниця відправлення, - він відповідає формі, наведеній у додатку А3 до доповнення ІІІ, - він містить відомості, визначені в додатку А4 до доповнення ІІІ.

За змістом ст.43 наведеної Конвенції товари разом із транзитним супровідним документом з відповідним MRN пред`являються в кожній митниці транзиту, а митниця транзиту реєструє перетин кордону товарами на основі відомостей операції спільного транзиту, отриманих від митниці відправлення.

Отже, враховуючи вказане, вбачається, що висновок відповідача про ненадання декларантом експортної декларації країни відправлення взагалі не відповідає фактичним обставинам даної справи і спростовується всіма наявними у цій справі документами.

Щодо вимог відповідача про додаткове надання декларантом договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом), про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), та рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту)

Відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зміст, що викладений у Договорі №82М від 18.10.2022 містить саме ті умови, які визначені основними і повинні бути передбачені в зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Пунктом 1.1 відповідного зовнішньоекономічного договору (контракту) Сторони погодили предмет поставки, яким є «Товар виробництва ПП ОСОБА_3 », що свідчить про те, що Продавець одночасно виступає безпосереднім виробником товару, який він поставляє Покупцю.

Крім того, змістом п.1.2 Договору, як і змістом кожного з відповідних рахунків- інвойсів, Сторони погодили умови поставки СРТ-Дніпро (в редакції Інкотермс-2020).

Тож, відповідно до обраних і погоджених Сторонами умов поставки Продавець зобов`язаний поставити товар шляхом передачі його перевізнику, з яким саме ним має бути укладено договір (контракт) перевезення з узгодженого пункту поставки до названого місця призначення. Договір (контракт) перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок Продавця і передбачати перевезення звичайним маршрутом і звичайним способом, який використовується для перевезення даного типу товару, що продається. До того ж, за даними умовами поставки саме Продавець несе всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту його поставки.

За наведених обставин, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відповідних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої декларантом на цій підставі необґрунтованим.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу, що застосована Митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110140/2022/000068/1 від 19.12.2022 року, № UА110140/2022/000070/1 від 23.12.2022 року, № UА 110140/2023/000001/1 від 03.01.2023 року, №UА110140/2023/000002/1 від 03.01.2023 року, № UА110140/2023/000004/1 від 09.01.2023 року, № UА110140/2023/000005/1 від 09.01.2023 року, № UА110140/2023/000006/1 від 09.01.2023 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимог в частині, що стосуються карток відмови, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позовні вимоги про скасування карток відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішень про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картка відмови в прийнятті митних декларацій не мають самостійних юридичних підстав прийняття, і прийняті виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 5195,67 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №2622 від 31.01.2023 року.

З урахуванням положень статті 139 КАС України та відповідно до задоволених вимог, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в розмірі в розмірі 5195,67 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення вимог на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року по справі №810/2760/17.

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

Відповідачем надано до суду заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вартість послуг є неспівмірною зі складністю справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи представником позивача надано копії: - договір про надання правових (юридичних послуг) №1/2023 від 16.01.2023 року, завдання №1 до договору №1/2023 від 16.01.2023 року, рахунок на оплату №1/1/2023/1 від 16.01.2023 року, акт здачі приймання робіт (надання послуг) №1/2023/1 від 08.02.2023 року, платіжна інструкція №2623 від 08.02.2023 року.

Так, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Приватним підприємством «МЕТАЛІТ» укладено договір про надання правових послуг №1/2023 від 16.01.2023 року, предметом якого вказано, що виконавець приймає на себе зобов`язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього договору.

Відповідно до п. 4.1 вказаного Договору вартість правових (юридичних) послуг та порядок їх оплати визначається Сторонами в спільно підписаних Завданнях до цього договору, які є його невід`ємними частинами. Сума договору визначається загальною вартістю послуг, що надані протягом дії цього договору.

Відповідно до завдання №1 на надання правових послуг від 16.01.2023 року правові послуги, що були надані: досудове та/або судове врегулювання спору між Замовником та Дніпровською митницею щодо оскарження прийнятих рішення про коригування митної вартості товарів №UА110140/2022/000068/1 від 19.12.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА110140/2022/000219; - рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2022/000070/1 від 23.12.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА110140/2022/000221; - рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 110140/2023/000001/1 від 03.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА110140/2023/000001; - рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110140/2023/000002/1 від 03.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА 110140/2023/000002; - рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000004/1 від 09.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації,митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА 110140/2023/000005; - рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000005/1 від 09.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленнівипуску чи пропуску товарів № UА110140/2023/000006; - рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000006/1 від 09.01.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації,митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UА110140/2023/000007; - правовий аналіз документів, підготовка та надання Замовнику рекомендації в порядку МКУ, підготовка позовної заяви, супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції. Вартість послуг, визначених в п.1.1 цього Завдання, включає: - Правовий аналіз документів; - Підготовка та надання Замовнику рекомендації в порядку МКУ. - Підготовка позовної заяви і додатків до неї та подання її до суду; - Супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбачених нормами КАСУ, без обмежень їх кількості; отримання ухвал, повісток та рішення суду.

Суд зазначає, що вказані послуги щодо досудового оскарження рішень, правового аналізу документів, рекомендації не є витратами на правничу допомогу.

Разом з тим, у наданих представником позивача до матеріалів справи документах не відображено, кількості витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг) часу (годин), вартості години за певний вид послуги, детального опису робіт проведених адвокатом (наданих послуг), позивачем не конкретизовано та необґрунтовано витрачений час на правничу допомогу, не деталізовано, які роботи проведені адвокатом в рамках надання послуг.

Крім того, в судових засіданнях представником позивача був адвокат Стовбун Р.В., що підтверджується копією ордера №1119947, при цьому жодних доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу з вказаним представником до суду не надано.

За таких обставин, оскільки позивачем не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, тобто не додержані приписи частини 4 статті 134 КАС України, підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Суд зазначає, що вимога подання детального опису є обов`язковою і пов`язана з тим, що розмір гонорару та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема детальним описом робіт (наданих послуг).

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу як непідтверджених.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «МЕТАЛІТ» (49000, м.Дніпро, вул.Січеславська Набережна, буд.15-А, код ЄДРПОУ 30095070) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними, скасування рішень та карток відмов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110140/2022/000068/1 від 19.12.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2022/000070/1 від 23.12.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 110140/2023/000001/1 від 03.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110140/2023/000002/1 від 03.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000004/1 від 09.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000005/1 від 09.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110140/2023/000006/1 від 09.01.2023 року.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «МЕТАЛІТ» (код ЄДРПОУ 30095070) судові витрати у розмірі 5195,67 грн. (п`ять тисяч сто дев`яносто п`ять гривень шістдесят сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 08.05.2023 року.

Суддя М.В. Дєєв