Рішення

від 11.05.2023 по справі 260/646/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2023 року м. Ужгород№ 260/646/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧІП ТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧІП ТРАНС» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №340678 від 12.01.2023.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт товариство було притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутність особистої картки водія в цифровому тахографі за 02.12.2022, що здійснював внутрішні вантажні перевезення. З існуванням такого порушення позивач не згідний та зазначає, що водій надав посадовим особами відповідача свою роздруківку роботи тахографа, а зафіксоване в акті порушення «в слоті чіп-карта іншої особи» не передбачено законодавством. Окрім того, вважає, що позивач не може відповідати за дії водія щодо не здійснення ним обліку часу праці та відпочинку в рейсі та не здійснення контролю роботи тахографу. В свою чергу за нормами чинного законодавства відповідальність за таке правопорушення несе саме перевізник, а не власник транспортного засобу, коли останній такий не використовує.

21 березня 2023 року та 28 квітня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що за результатами проведеної 02 грудня 2022 року рейдової перевірки транспортного засобу RENAULT, що належить позивачу, було виявлено порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема: відсутність у водія роздруківки цифрового тахографу (в слоті чіп карта іншої особи). Згідно з наданими водієм поясненнями, картка водія до цифрового тахографу належала його колезі. При цьому водій товарно-транспорту накладу інспектору не надав. Вважає, що оскільки перевезення вантажу здійснювалося на транспортному засобі позивача, за кермом якого знаходився найманий товариством працівник водій ОСОБА_1 , за відсутності інших документів, які дозволили достовірно встановити маршрут перевезення, місце навантаження та розвантаження, до позивача правомірно було застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу.

08 травня 2023 року позивач надіслав до суду письмові пояснення, в яких заявляє, що товарно-транспортна накладна щодо здійснення перевезення вантажу 02.12.2022 у товариства не збереглася, відповідно встановити всі обставини даної події, в тому числі її учасників, не має можливості. Стверджує, що таке перевезення вантажу відбулося водієм ОСОБА_1 без погодження з товариством на власний розсуд. В спірних правовідносинах товариство виступало виключно у ролі власника транспортного засобу, а не перевізника, а тому до нього не можуть бути застосовані оскаржені адміністративно-господарські санкції.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 грудня 2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку №004356 від 25.11.2022 було проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом LEGRAS, номерний знак НОМЕР_2 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧІП ТРАНС» (далі ТОВ «ЧІП ТРАНС»), водій ОСОБА_1 .

За результатами такої перевірки складено акт №344973 від 02.12.2022. Як вбачається з такого акту під час перевірки виявлено, що водій здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно з видатковою накладною №ПФ-1СВ05468 від 01.12.2022, автомобіль обладнаний повіреним цифровим тахографом, однак у водія ОСОБА_1 відсутня роздруківка з цифрового тахографа (в слоті чіп-карта іншої особи), чим порушив вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Листом Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ) №214/26/24-23 від 03.01.2023 ТОВ «ЧІП ТРАНС» було повідомлення про необхідність з`явитися до Відділу 12 січня 2023 року для участі у розгляді справи про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 12 січня 2023 року начальником Відділу прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №340678, якою до ТОВ «ЧІП ТРАНС» було застосовано відповідальність, передбачену абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, ТОВ «ЧІП ТРАНС» звернулося з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, в тому числі щодо діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів, та його відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт регулюються нормами Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон).

Частинами 14, 17, 18 ст. 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядкок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі Порядок), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Так, п. 2 Порядку передбачено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно п. 4 Порядку рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до п. 15 Порядку, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, в тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт (п. 21 Порядку).

Судом встановлено, що за результатами проведеної рейдової перевірки транспортного засобу, власником якого являлося ТОВ «ЧІП ТРАНС», встановлено допущення порушення вимог ст. 48 Закону, а саме: у водія відсутня особиста роздруківка з цифрового тахографа, оскільки в слоті чіп-карта іншої особи.

Так, відповідно до ст. 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголошує на тому, що автомобільним перевізником в спірних правовідносинах не являвся, оскільки вантажне перевезення здійснювалося водієм на належному товариству транспортному засобі самовільно.

Оцінюючи такі доводи ТОВ «ЧІП ТРАНС» в контексті їх достатності для скасування оскарженої постанови, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Нормами ст. 48 Закону встановлений обов`язок автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

-для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

-для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ЧІП ТРАНС», серед іншого, надає послуги вантажного автомобільного транспорту.

Спірне вантажне перевезення здійснювалося на транспортному засобі, що належить на праві власності товариству, водієм ОСОБА_1 , що перебуває з товариством у трудових відносинах. Вказані обставини визнаються позивачам.

Під час здійснення рейдової перевірки водій надав посадовим особам уповноваженого органу видаткову накладна, в якій відомості щодо перевізника товару відсутні. Поряд з цим товарно-транспортна накладна інспектору надана не була.

П. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 (далі Правила перевезення вантажів), визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Відповідно до п.п. 11.3, 11.4 Правил перевезення вантажів, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п. 13.1 Правил перевезення вантажів).

Отже, товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів, а перевізник повинен забезпечити зберігання такого.

В тексті позовної заяви ТОВ «ЧІП ТРАНС» заявляло, що товарно-транспортна накладна щодо здійснення перевезення вантажу 02 грудня 2022 року в нього не збереглася. Поряд з цим вже в наданих письмових поясненнях стверджує, що така відсутня з тих причин, що водій ОСОБА_1 здійснював таке вантажне перевезення без погодження з товариством на власний розсуд. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження вказаної обставини, окрім таких тверджень, позивач суду не пред`явив.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Належними, в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч 1 ст. 76 КАС України).

Суд не вважає заявлене позивачем обґрунтування достатнім доказом на підтвердження факту відсутності у ТОВ «ЧІП ТРАНС» статусу перевізника у спірних правовідносинах з огляду на сукупність наявних в матеріалах справи доказів, зокрема: виду економічної діяльності товариства, перебування транспортного засобу, на якому здійснювалося перевезення, у власності товариства та трудових відносин з водієм. В свою чергу, законодавством передбачений цілий ряд можливих заходів притягнення особи до відповідальності за несанкціоноване використання транспортного засобу іншої особи, в тому числі для здійснення вантажних перевезень. Проте ТОВ «ЧІП ТРАНС» будь-яких доказів притягнення водія ОСОБА_1 до відповідальності за самовільне використання належного товариству транспортного засобу до суду не надав.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що ТОВ «ЧІП ТРАНС» повинно нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт в якості перевізника, у разі допущення такого його водієм при здійсненні спірного вантажного перевезення.

Щодо суті виявленого посадовими особами контролюючого органу правопорушення суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, нормами ст. 48 Закону визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Проте такий перелік документів не є вичерпним.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340 (далі - Положення №340), встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Відповідно до п.1.3 Положення №340, його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно п.6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до п.6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Отже, у даному випадку, законодавець в імперативному порядку визначає умови для встановлення на транспортний засіб тахографа.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкції №385).

П. 1.3 Інструкції №385 встановлено, що її норми поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:

- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Системний аналіз вищезазначених законодавчих норм свідчить, що вантажні автомобілі повною масою понад 3,5 тон, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених приписами ст. 48 Закону, обов`язковим також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв) або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

В свою чергу автомобільний перевізник зобов`язаний забезпечити наявність у водія транспортного засобу таких документів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 травня 2019 у справі №816/124/17 та від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Зазначене спростовує твердження позивача про те, що в даному випадку ТОВ «ЧІП ТРАНС» не є суб`єктом правопорушення та, відповідно, не може нести відповідальність за дії (бездіяльність) водія.

В ході проведеної 02 грудня 2022 року рейдової перевірки посадовими особами контролюючого органу було виявлено факт відсутності у водія ОСОБА_1 роздруківки з цифрового тахографа щодо нього, оскільки в слоті була наявна чіп-карта іншої особи. Отже, суд вважає, що ТОВ «ЧІП ТРАНС» дотримання вищезазначеного обов`язку в спірних правовідносинах не забезпечило.

Хоча згідно з наданими водієм в акті проведеної перевірки поясненнями ОСОБА_1 із зазначеним порушення не погодився та заявив, що така розпечатка була його особиста, однак до суду в якості доказу така пред`явлена не була.

Нормами ст. 60 Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі №К/9901/22356/18 зазначив, що діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та встановлені обставини справи суд вважає, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧІП ТРАНС» (місцезнаходження: вул. Гранітна, 11, м. Ужгород, Закарпатська область, 88006, код ЄДРПОУ 41957877) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: проспект Науки, буд. 57, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Гагаріна, буд. 38, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін