Рішення

від 11.05.2023 по справі 340/5768/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5768/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 08.09.2022 №00014870703, від 08.09.2022 №00014880703, від 08.09.2022 №00014910703, від 08.09.2022 №00014920703, від 08.09.2022 №00014942406, від 08.09.2022 №00014952406, від 08.09.2022 №00014962406, від 28.10.2022 №00025750703, від 02.12.2022 №00035750703, від 02.12.2022 №00035760703.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ФАРН-К" відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення. Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до ДПС України, яка частково задовольнила скаргу позивача, частково скасувавши ППР в частині нарахування орендної плати за земельну ділянку в сумі 630,63 грн., застосування штрафу в сумі 157, 66 грн., а також застосування штрафу у сумі 340 грн. Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки відповідача щодо неправомірності нарахування податкових зобов`язань за п.198.5 ст.198 ПК України через те, що реалізація с/г продукції (сої) за цінами, нижчими за собівартість, є нібито використанням сировини/матеріалів (що входять до собівартості) не у господарській діяльності, на думку позивача, не відповідає дійсності, так як товариство реалізувало с/г продукцію за ціною, визначеною сторонами договору. База для нарахування ПДВ позивачем визначена, виходячи із звичайної ціни (у розумінні пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 ПКУ). Звичайна ціна, виходячи із якої нараховувався ПДВ, відповідає ринковій ціні. При цьому, вважає, що перевищення собівартості над ціною реалізації сої не може свідчити про використання сировини/матеріалів (що входили до собівартості) не у господарській діяльності. Тобто, збитковість операції (навіть якщо така мала б місце) не свідчить про відсутність зв`язку такої операції із господарською діяльністю, до того ж в разі якщо таке зумовлено об`єктивними причинами (через погодні умови у регіоні позивача була низька врожайність сої). В дійсності ціна реалізації є більшою ніж собівартість продукції на 1,1 млн. грн. (ціна реалізації без ПДВ за мінусом правильного показника собівартості за 2020 рік), та позивачем надавались пояснення як в ході перевірки, так інформація в ході адміністративного оскарження. Також не погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем п.198.5 ст.198 ПК України у зв`язку із придбанням робіт з ремонту дороги, оскільки позивач здійснював користування орендованими земельними ділянками на території громад с.Олександрівка та с.Ліски для вирощування с/г продукції, а також у зв`язку із цим використовував дороги на території таких громад для забезпечення збору та перевезення такої с/г продукції. Від наявності таких доріг та від придатності їх до використання залежала можливість позивача здійснювати власну господарську діяльність, в тому числі можливість проведення весняних робіт на орендованих земельних ділянках. У зв`язку із пошкодженням таких доріг та ризиком їх руйнування позивачем було прийнято рішення забезпечити ремонт дороги шляхом замовлення та оплати робіт. Зазначив, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо неправомірності нарахування податкових зобов`язань на вартість продуктів харчування, виданих працівникам та пайовикам як новорічні подарунки, оскільки не у всіх випадках безоплатної передачі товарів виникає об`єкт оподаткування ПДВ. Крім того, вважає, що відповідачем помилково застосовано п.173.1 та п.173.3. ст.173 ПК України, оскільки у зв`язку із недоцільністю дороговартісного ремонту (підтверджується службовими записками), позивачем прийнято рішення про продаж двох транспортних засобів. Такі транспортні засоби були реалізовані позивачем на користь фізичних осіб за цінами, що були визначені у відповідних договорах, тому у відповідності до п.14.1.71 ст.14 ПК України такі ціни вважаються звичайними. Позивач здійснював видачу борошна у якості подарунків до Великодня 2018 року. Вартість подарунка не перевищувала 25 % однієї мінімальної заробітної плати. Відповідно, позивач не мав нараховувати ПДФО та ВЗ на вартість такого подарунку. Щодо сплати ПДФО та ВЗ з нарахованого доходу у вигляді дивідендів засновникам позивача, то вони були сплачені позивачем в порядку, передбаченому пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 та пп.1.1-1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, тобто не пізніше 30 календарних днів, за місяцем нарахування доходу. Додатково зазначив, що не допускав порушень п.51.1 ст.51, п.70.16 ст.70, пп.б п.176.2 ст.176 ПК України, оскільки не виступав податковим агентом стосовно виплати доходу на користь ФОП. Представник позивача зазначив, що відповідач неправомірно здійснив нарахування орендної плати та єдиного податку четвертої групи з дати укладення договорів оренди земельної ділянки, в той час як нарахування відповідних податків здійснюється з дати державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою судді від 26 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, на 26 січня 2023 року призначено підготовче судове засідання (т.2 а.с.166).

Ухвалою суду від 04.01.2023 задоволено клопотання представників позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Вирішено розгляд справи за участю представників позивача - адвокатів Козленко Марії Сергіївни, Щербини Артема Ігоровича, Куліди Андрія Анатолійовича, здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (т.2 а.с.201).

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що за результатами перевірки позивача, контролюючим органом було здійснено аналіз його господарської діяльності та встановлено, що в порушення вимог ПК України, ТОВ ФАРН-К від реалізації сільськогосподарської продукції (сої) контрагенту - покупцю отримало валові збитки, а саме собівартість реалізованої продукції перевищила суму доходу від реалізації (без врахування податку на додану вартість) у листопаді місяці 2020 року на загальну суму 499437,62 грн. Також, позивачем в ході перевірки не надавалися документи, які б підтверджували право власності ТОВ ФАРН-К на ділянку дороги між с. Олександрівка-Ліски, або використання її на правах оренди (суборенди), тому платником податків проведений ремонт дороги, яка не є його власністю та не використовується на правах оренди (суборенди). Додатково представник відповідача зазначив, що ТОВ ФАРН-К у грудні 2018 року не було складено та не зареєстровано податкову накладну на вартість робіт з поточного ремонту дороги. Внаслідок вказаного, податок на додану вартість в сумі 2500,06 грн. не було включено платником податку до складу податкових зобов`язань декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року. Враховуючи вищевикладене, на порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ ФАРН-К занижено податкові зобов`язання на загальну суму 2500,06 грн., в тому числі за грудень 2018 року на суму 2500,06 грн. На порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України ТОВ ФАРН-К не були нараховані податкові зобов`язання на суму податку на додану вартість 5256, 17 грн. на продукти харчування, видані працівникам та пайовикам товариства. Згідно з даними ІКС Податковий блок податкова Декларація з плати за землю за 2018 рік від 28 лютого 2018 року №9033438573 за результатами камеральної перевірки не визнана податковою звітністю та має статус до відома. Внаслідок чого, орендна плата за 2018 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 3524082000:53:000:0017 не нарахована. Вказане призвело до заниження податкових зобов`язань ТОВ ФАРН-К за 2018 рік на суму 327,38 грн. На підставі п.285.1, п.285.2 ст.285, п.286.2, п.286.4 ст.286, п.287.1, п.287.3, п.287.4 ст.287, п.288.1, п.288.2, п.288.3, п.288.4, п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України платнику податків донараховано орендну плату за 2018 рік. Також зазначив, що згідно умов договору, укладеного між ТОВ ФАРН-К та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, передбачено нарахування та сплату орендної плати саме з дня укладання договору, а не з дня державної реєстрації права оренди. З урахуванням викладеного та керуючись п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України орендна плата обрахована за 56 днів, починаючи з 06 листопада 2019 року. Також представником відповідача зазначено, що перевіркою позивача встановлено, що середньоринкова вартість проданого автомобіля та трактора колісного, не відповідає вартості визначеної в договорі купівлі-продажу. Так, середньоринкова вартість автомобіля Mersedes-Benz, модель - GLE 250, згідно Цінової довідки складає 1671012,00 грн. Сума отриманого додаткового блага фізичною особою ОСОБА_1 становить 591012,00 грн. (1 671 012,00 грн. - 1 080 000,00 грн.). Враховуючи вищевикладене, ТОВ ФАРН-К під час продажу транспортного засобу фізичній особі надано додаткове благо у вигляді знижки у не грошовій формі, з врахуванням коефіцієнта 1,21951, визначеного пунктом 164.5 статті 164 Податкового Кодексу України, сума отриманого додаткового блага складає 720745,04 грн. (591 012,00х1,21951). Виходячи з вищевикладеного, ТОВ ФАРН-К надано дохід фізичній особі ОСОБА_1 при продажу транспортного засобу у вигляді додаткового блага, а саме суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, що призвело до порушення вимог підпункту 14.1.47, підпункту 14.1.71, підпункту 14.1.180, підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14, пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.17 є пункту 164.2 пункту 164.5, статті 164, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170, пункту 171.2 статті 171, аб. 3 пункту 173.1 статті 173 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 129734,11 грн. ((591012,00х1,21951) х 18%) в тому числі по періодах: - серпень 2019 року в сумі 129734,11 грн. Також, враховуючи те, що ТОВ ФАРН-К податок на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді додаткового блага при продажу транспортного засобу, а саме суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку в сумі 129734,11 грн. не сплачені до бюджету, відповідно п.п.168.1.4, п. 168.1 ст.168, враховуючи п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню в сумі 16604,54 грн. В свою чергу ринкова вартість трактора колісного New Holland TD 5.110 згідно Цінової довідки становить 562957,20 грн. Сума отриманого додаткового блага фізичною особою ОСОБА_2 становить 373117,20 грн. (562957,20 грн. - 189840,00 грн.). Враховуючи вищевикладене, ТОВ ФАРН-К під час продажу трактора фізичній особі надано додаткове благо у вигляді знижки у не грошовій формі, з врахуванням коефіцієнта 1,21951, визначеного пунктом 164.5 статті 164 Податкового Кодексу України, сума отриманого додаткового блага складає 455020,16 грн. (373117,20х1,21951). Виходячи з вищевикладеного, ТОВ ФАРН-К надано дохід фізичній особі ОСОБА_2 при продажу сільськогосподарської техніки у вигляді додаткового блага, а саме суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, що призвело до порушення вимог Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 81903,63 грн. ((373 117,20х1,21951) х 18%) в тому числі по періодах: - грудень 2021 року в сумі 81903,63 грн. З огляду на зазначені порушення позивача, відповідачем правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому у задоволені позовних вимог необхідно відмовити (т.2 а.с.208-220).

26.01.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги, розгляд справи перенесено на 10.02.2023. (т.3 а.с.2)

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої відповідачем не виконано вимог ч. 3 та ч. 4 ст. 162 КАС України щодо направлення відзиву іншим учасникам справи та надання доказів такого направлення разом із відзивом до суду. Додатково зазначив, що у відзиві відповідач не надав спростування в розрізі аргументів, наведених позивачем у позовній заяві (т.3 а.с.3-15).

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, згідно якого ч.3 ст.162 КАС України не регламентує та не встановлює якими засобами (чи це на електронну адресу, чи засобами поштового зв`язку) необхідно було направити позивачу відзив на позовну заяву. Додатково зазначив, що відповідач направив на електронну адресу позивача вказану в позовній заяві, оскільки не міг направити через Електронний суд, сторону не знаходила система, та задля того, щоб позивач був своєчасно ознайомлений з відзивом контролюючого органу такий захід й було вжито. Крім того, надаючи свої заперечення представник позивача підтверджує той факт, що він ознайомився з доводами та обставинами викладеними у відзиві (т.3 а.с.40).

10.02.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги, розгляд справи перенесено на 20.02.2023 (т.3 а.с.41).

20.02.2023 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 27.02.2023 за клопотанням представника позивача (т.3 а.с.47-49).

Представником позивача подані додаткові пояснення щодо заперечення відповідача, згідно яких відповідач так і не надав належних доказів на підтвердження вручення позивачу відзиву у спосіб визначений КАС України. Додатково звернув увагу суду на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №200/1718/20-а, у якій суд дійшов висновку, що База оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг (не враховуючи норми для окремих видів операцій) не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим. (т.3 а.с.78-80).

Ухвалою суду від 27.02.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.03.2023 (т.3 а.с.92).

14.03.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2023 для надання представником відповідача додаткових доказів (т.3 а.с.107-110).

Представником відповідача надані додаткові пояснення у справі, згідно яких порядок нарахування та строки сплати єдиного податку регулює стаття 295 Податкового кодексу України (із відповідними змінами та доповненнями). Так у відповідності до п.п.295.9.1 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому у статті 46 цього Кодексу. ТОВ "ФАРН-К", в свою чергу, було подано податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік до контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок (Лісківська та Глодоська сільські ради Новоукраїнського району) після закінчення граничних строків для їх подачі, а саме: - податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік від 12.04.2018 року № 9065498215, граничний термін подання - 20.02.2018 року; - податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік від 12.04.2018 року № 9065499012, граничний термін подання - 20.02.2018 року. З огляду на викладене, до платника було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 020 грн. При цьому, попередньо контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2022 року за №00014900703 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 1 360 грн. Дана штрафна санкція була застосована за не подання у законодавчо визначений строк до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкових декларацій з плати за землю. Позивачем оскаржено, в порядку досудового врегулювання спору, до ДПС України (скарга від 22 вересня 2022 року № 2209/1 (вх. № 15708/6 від 27 вересня 2022 року), за результатом розгляду скарги ДПС України було прийнято рішення від 24 листопада 2022 року за № 15224/6/99-00-06-01-03-06 та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 08 вересня 2022 року за №00014900703 у частині застосування штрафу у сумі 340 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення було залишено без змін. Після надходження до Головного управління ДПС у Кіровоградській області рішення ДПС України від 24 листопада 2022 року, контролюючим органом (територіальним органом) було винесено нове податкове повідомлення - рішення від 02 грудня 2022 року за № 00035760703, щодо застосування штрафної (фінансової) санкції по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% у розмірі 1020 грн. Також зазначав, що відповідно до п.287.4 ст.287 Податкового Кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Перевіркою податкових декларацій з плати за землю встановлено, що ТОВ "ФАРН-К" не нараховано орендну плату за земельну ділянку площею 0,1758 га кадастровий номер 3524083000:53:000:0017 за 2017 та 2018 роки; земельну ділянку площею 6,1718 га кадастровий номер 3524083000:02:000:0562 за 2019 рік; земельну ділянку площею 5,3 га кадастровий номер 3524083000:02:000:0172 за 2020 рік. Враховуючи вищевикладене, ТОВ "ФАРН-К" занижено орендну плату землю на загальну суму 5593,18грн., в т. ч. за 2017 рік за земельну ділянку площею 0,1758 га на суму 174,00 грн. (4676,86 грн. х 7% : 365 днів х 194 днів); 2018 рік за земельну ділянку площею 0,1758 га на суму 327,38 грн. (4676,86 грн. х 7%); 2019 рік за земельну ділянку площею 6,1718 га на суму 4461,17 грн. (205929,61 грн. х 14,12% : 365днів х 56днів); 2020 рік за земельну ділянку площею 5,3 га на суму 630,63 грн. (200155,74 грн. х 5% : 365 дні х 23 дні). Таким чином, на порушення п.285.1, п.285.2 ст.285, п.286.2, п.286.4 ст.286, п.287.1, п.287.3, п.287.4 ст.287, п.288.1, п.288.2, п.288.3, п.288.4, п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України ТОВ "ФАРН-К" занижено орендну плату на загальну суму 5593,18 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 174,00 грн., 2018 рік на суму 327,38 грн., 2019 рік на суму 4461,17 грн., 2020 рік на суму 630,63 гривень. У податковому повідомленні - рішенні від 02 грудня 2022 року за № 00035750703 детально описано саме порушення та за які періоди його було виявлено. Позивач звертався до ДПС України зі скаргою, оскільки контролюючим органом попередньо приймалося інше податкове повідомлення-рішення (ППР № 00014890703 від 08 вересня 2022 року), яке, рішенням ДПС України від 24 листопада 2022 року за № 15224/6/99-00-06-01-03-06, було скасовано в частині нарахування орендної плати за земельну ділянку у сумі 630,63 грн., та застосування штрафу у сумі 157,66 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2022 року було залишено без змін. Після надходження до Головного управління ДПС у Кіровоградській області рішення ДПС України від 24 листопада 2022 року, контролюючим органом (територіальним органом) було винесено нове податкове повідомлення - рішення від 02 грудня 2022 року за № 00035750703. Додатково зазначив, що Декларація з сплати за землю за 2018 рік від 28 лютого 2018 року №9033438573 за результатами камеральної перевірки не визнана податковою звітністю та має статус до відома. Внаслідок чого, орендна плата за 2018 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 3524082000:53:000:0017 не нарахована. Вказане призвело до заниження податкових зобов`язань ТОВ ФАРН-К за 2018 рік на суму 327,38 грн. На підставі п.285.1, п.285.2 ст.285, п.286.2, п.286.4 ст.286, п.287.1, п.287.3, п.287.4 ст.287, п.288.1, п.288.2, п.288.3, п.288.4, п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України платнику податків донараховано орендну плату за 2018 рік.. Стосовно результатів перевірки правильності обчислення, нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб при нарахуванні дивідендів за перевіряємий період засновникам підприємства, то відповідно до ст.18 Податкового кодексу України ТОВ "ФАРН-К" являється податковим агентом на якого покладено обов`язок з обчислення, утримання податку з доходів фізичних осіб, що нараховується (виплачується, надається) платнику та сплата податку до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податку. Відповідно даних інформаційної бази ІС Податковий блок ТОВ "ФАРН-К" в перевіряємому періоді не було платником податку на прибуток, тому згідно вимог до п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 Податкового кодексу України (із відповідними змінами та доповненнями) ставка податку на доходи фізичних осіб у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах за 2021 рік становить 9%. Перевіркою правомірності нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб при виплаті дивідендів за перевіряємий період засновникам ТОВ "ФАРН-К" встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства від 01 жовтня 2021 року №б/н: направити частину чистого нерозподіленого прибутку у розмірі 4 469 275,00 грн. на виплату дивідендів учасникам Товариства; враховуючи склад учасників та їх долі в статутному капіталі, виплатити дивіденди пропорційно до їх частки в статутному капіталі Товариства, що відповідно становить: ОСОБА_3 (володіє 50% Статутного капіталу Товариства) - 2 234 637,50 грн.; ОСОБА_4 (володіє 50% Статутного капіталу Товариства) - 2 234 637,50 гривень. Станом на 29 липня 2022 року за ТОВ "ФАРН-К" рахується заборгованість по виплаті дивідендів в сумі 4000001,12 гривень. Зазначена сума заборгованості по виплаті дивідендів передана підприємству правонаступнику СТОВ Михайлівське (код ЄДРПОУ 02780232). Передавальний акт від 31 грудня 2021 року. Перевіркою встановлено, що ТОВ "ФАРН-К" несвоєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб із дивідендів в сумі 402234,75 грн. (термін сплати - 01 листопада 2021 року, а сплачено товариством було 30 листопада 2021 року), чим порушено п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, частини а п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України (із відповідними змінами та доповненнями) (т.3 а.с.112-126).

Представником позивача надані додаткові пояснення, в яких зокрема зазначає, що податкова декларація з плати за землю за 2018 рік від 28.02.2018 №9033438573 має статус "до відома", на думку представника, жодним чином не впливає на факт сплати позивачем орендної плати за землю у 2018 році. При цьому, зауважує, що така плата була проведена позивачем 28.02.2018, що підтверджується платіжним дорученням №806 від 28.02.2018. Отже податкові зобов`язання за 2018 рік у сумі 327,38 грн., позивачем не було занижено. Щодо виплати дивідендів, представник позивача вказав, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ФАРН-К" від 01.10.2021 учасники позивача вирішили здійснити виплату дивідендів у розмірі 4469275,00 грн. у безготівковій формі шляхом перерахування на банківські рахунки учасників або у готівковій формі через касу до 01.04.2022 року, тобто 01.01.2021 учасникам позивача був нарахований дохід. При цьому, ПДФО та ВЗ з нарахованого доходу (дивідендів) було сплачено 30.11.2021, тобто протягом 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу. (т.3 а.с.134-135).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Сторони подали заяви щодо здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження (т.3 а.с.130-133), тому у відповідності до ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе розгляд справи по суті здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "ФАРН-К" зареєстровано як юридична особа 12.05.1993, основний вид діяльності вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, перебуває з 21.10.2021 в стані припинення за рішенням засновників (т.1 а.с.23-26)

Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказів в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області від 21.07.2022 № 680-п, у період з 25.07.2022 по 02.08.2022 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ФАРН-К", термін проведення якої продовжувався на підставі наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області від 28.07.2022 № 718-п, за результатами якої склало акт перевірки від 09.08.2022 року № 1311/11-28-07-04/23685213 (т.1 а.с.37-38, 49-89).

Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення:

1. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.п. в п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 65824,36 грн., у тому числі за листопад 2018 року на суму 5149,14 грн., листопад 2020 року на суму 56583,00 грн., грудень 2021 року на суму 4092,22 грн.;

2. п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "ФАРН-К" не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у грудні 2017 року та грудні 2018 року податкові накладні з умовним індивідуальним податковим номером 100000000000 на загальний обсяг постачання (без врахування ПДВ) 26280,72 грн., крім того ПДВ 5256,14 грн.; у грудні 2018 року податкову накладну з умовним індивідуальним податковим номером 600000000000 на обсяг постачання (без врахування ПДВ) 12500,28 грн., крім того ПДВ 2500,06 грн.; у листопаді 2020 року податкову накладну з умовним індивідуальним податковим номером 600000000000 на обсяг постачання (без врахування ПДВ) 287925,79 грн., крім того ПДВ 57585,16 грн.;

3. п.285.1, п.285.2 ст.285, п.286.2, п.286.4 ст.286, п.287.1, п.287.3, п.287.4 ст.287, п.288.1, п.288.2, п.288.3, п.288.4, п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за землю на загальну суму 5593,18 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 174,00 грн., 2018 рік на суму 327,38 грн., 2019 рік на суму 4461,17 грн., 2020 рік на суму 630,63 грн.;

4. п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "ФАРН-К" не подано в строк до 20 лютого 2018 року до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю на 2018 рік;

5. п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "ФАРН-К" не подано протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, податкові декларації з плати за землю за новоукладеними договорами оренди землі за 2017, 2019 та 2020 роки;

6. п.292-1.1, п.292-1.2 ст.292-1, п.п.293.9.1 п.293.9 ст.293, п.294.1 ст.294, п.п.295.9.1, п.п.295.9.2, п.п.295.9.5 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено єдиний податок четвертої групи на загальну суму 357,24 грн., в тому числі за 2019 рік на суму 357,24 грн.;

7. п.п.295.9.1 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "ФАРН-К" подано податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік до контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок (Лісківська та Глодоська сільські ради Новоукраїнського району) після закінчення граничних строків для їх подачі;

8. п.п.295.9.5 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "ФАРН-К" не подано протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за новоукладеним договором оренди земельної ділянки за 2019 рік;

9. п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "ФАРН-К" при поданні уточнюючої декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2017 рік від 13.03.2017 №9038899883 не нараховано штраф у розмірі 3% від суми недоплати 3406,58 грн.;

10. п.51.1 ст.51, п.70.16 ст.70, п.п.б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині:

не включення до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) виплат фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу 157 за І квартал - IV квартал 2018 року, за І- IV квартал 2019 року;

не включення до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за III квартал 2019 року та IV квартал 2021 року доходу наданого фізичним особам при продажу транспортних засобів у вигляді додаткового блага за ознакою 126, а саме: ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

подання з недостовірними відомостями Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за II квартал 2018 року, а саме: оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага виплаченого в натуральній формі за оренду земельних ділянок (паїв) відображено за ознакою доходу 160 замість ознаки доходу 126;

11. п.п.164.2.5 п. 164.2, п.164.5 ст.164, п.п.170.1.1 та 170.1.4 п.170.1 ст.170, п.176.2 а ст.176 Податкового Кодексу України, в частині не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді орендної плати за земельні ділянки (паї) в не грошовій формі у розмірі 6613,45 грн., в тому числі по періодах: травень 2018 року - 6613,45 грн. та відповідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України підприємству нарахована пеня в сумі 2 469,12 грн.;

12. п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14, п.п.1.2, пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, п.п.164.2.5 п. 164.2, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168, п.176.2 а ст.176 Податкового Кодексу України, в частині не нарахування та неперерахування військового збору з доходу у вигляді орендної плати за земельні ділянки (паї) в не грошовій формі у розмірі 451,92 грн., в тому числі по періодах: травень 2018 року - 451,92 грн. та відповідно п.п.129.1.4. п. 129.1 ст.129 Податкового Кодексу України нараховано пеню в сумі 168,72 грн.;

13. п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, частини а п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, в частині не своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб з нарахованого доходу засновникам Товариства у вигляді дивідендів за 2021 рік;

14. пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, частини а п.176.2 ст.176, п.161 підрозд.10 розд. ХХ Інші перехідні положення Податкового Кодексу України, в частині не своєчасної сплати військового збору з нарахованого доходу засновникам Товариства у вигляді дивідендів за 2021 рік;

15. п.п.164.2.1, п.п.164.2.17. б та п.п.е п.164.2, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.4, п.168.1 ст.168, частини а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині не нарахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку за продані об`єкти рухомого майна в сумі 211637,74 грн., в т.ч. за 2018 рік - 211637,74 грн., та відповідно п.п.129.1.4. п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України нараховано пеню в сумі 16604,54 грн.;

16. п.п.164.2.1, п.п.164.2.17. б та п.п.е п.164.2, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.4, п.168.1 ст.168, частини а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку за продані об`єкти рухомого майна в сумі 14461,94 грн., в тому числі за 2018 рік - 14461,94 грн. та відповідно п.п.129.1.4. п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України нараховано пеню в сумі 1134,65 гривень.

Додатково в акті зазначено, що відповідно до п.52 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню (т.1 а.с.89).

Представник позивача від підпису зазначеного акту перевірки відмовився, про що складено відповідний акт (т.1 а.с.90).

Не погодившись із висновками акту перевірки, ТОВ "ФАРН-К" подало письмові заперечення на вказаний акт (т.1 а.с.111-116).

У відповідності до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області розглянуті заперечення позивача та відповідь було направлено на адресу позивача 05 вересня 2022 року за вих. № 6326/6/11-28-07-03-07 (т.1 а.с.117-126).

За результатами здійсненої перевірки та згідно з висновками за результатами розгляду заперечень, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області було прийнято податкові повідомлення - рішення від 08.09.2022 року:

- №00014870703 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 82280 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 65824 грн. та штрафної санкції 16456 грн. (т.1 а.с.127-129);

- №00014880703 щодо застосування штрафу по податку на додану вартість у розмірі 6653,08 грн. за не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 65341,36 грн. (т.1 а.с.130-132);

- №00014890703 про збільшення суми грошового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 6991,48 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 5593,18 грн. та штрафної санкції 1398,30 грн.;

- №00014900703 про застосування штрафної (фінансової) санкції по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 1360 грн. за не подання у законодавчо визначений строк до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкових декларацій з плати за землю;

- №00014910703 про збільшення суми грошового зобов`язання по єдиному податку з сільськогосподарськими товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, на загальну суму 446,55 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 357,24 грн. та штрафної санкції 89,31 грн.(т.1 а.с.134-135);

- №00014920703 про застосування штрафної (фінансової) санкції по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, у розмірі 1 020 грн. за не подання у законодавчо визначений строк до контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки податкових декларацій єдиного податку четвертої групи (т.1 а.с.136-137);

- №00014942406 про застосування штрафної (фінансової) санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку інших ніж заробітна плата, у розмірі 1020 грн. (т.1 а.с.138-139);

- №00014952406 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку інших ніж заробітна плата, на загальну суму 271411,74 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 218251,19 грн., штрафної санкції 34086,89 грн. та пені 19073,66 грн. (т.1 а.с.140-141);

- №00014962406 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на загальну суму 17773,13 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 14913,86 грн., штрафної санкції 2329,28 грн. та пені 529,99 грн. (т.1 а.с.143-144).

ТОВ ФАРН-К подало до ДПС України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення від 22 вересня 2022 року № 2209/1 (вх. номер ДПС України 15708/6 від 27 вересня 2022 року) (т.1 а.с.158-165).

Згідно з рішенням ДПС України від 24 листопада 2022 року №15224/6/99-00-06-01-03-06, податкові повідомлення - рішення від 08 вересня 2022 року №00014870703, №00014880703, №00014910703, №00014920703, №00014942406, №00014952406, №00014962406. Податкове повідомлення рішення від 08 вересня 2022 року №00014890703 скасовано в частині нарахування орендної плати за земельну ділянку у сумі 630,63 грн. та застосування штрафу у сумі 157,66 грн., в іншій частині зазначене ппр залишено без змін. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2022 року №00014900703 у частині застосування штрафу у сумі 340 грн., а в іншій частині залишено без змін. (т.1 а.с.166-178).

На підставі вказаного рішення ДПС України, відповідачем винесено нові податкові повідомлення - рішення від 02.12.2022 року:

№00035750703 про збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 6203,19 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 4962,55 грн. та штрафної санкції 1240,64 грн. (т.1 а.с.151-152);

№00035760703 про застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафи) з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1020 грн. (т.1 а.с.153-154).

Також відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 28.10.2022 №00025750703 про застосування штрафу у розмірі 2628,09 грн. за не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.147-148).

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом п.15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України окреслено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Приписами п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платника податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00014870703 від 08.09.2022 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 82280 грн., в тому числі податкового зобов`язання 65824 грн. та штрафної санкції 16456 грн. (т.1 а.с.127-129);

Основне зобов`язання, визначене даним податковим повідомленням-рішенням складається з чотирьох порушень щодо не нарахування податкових зобов`язань:

на суму 5256,17 грн. - на вартість продуктів харчування, виданих працівникам та пайовикам товариства;

на суму 2500,06 грн. - на вартість придбаних послуг з ремонту дороги, що не пов`язані з господарською діяльністю;

на суму 57585,16 грн. - на матеріальну складову собівартості готової продукції, що була використана не у господарській діяльності товариства (продаж товару нижче собівартості);

не зменшено показник рядка 16.1 декларації з ПДВ за липень 2021 на суму 483 грн. внаслідок проведеного коригування рядка 21 декларації з ПДВ за червень 2021 (згідно уточнюючого розрахунку від 29.07.2021).

Відповідно до ч.1 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч.2 ст.3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36. п.14.1 ст.14 ПК України).

У підпункті 14.1.191. п.14.1 статті 14 ПК України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України обумовлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до пп.а) п.185.1 ст.185 ПК України постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання. (п.189.1 ст.189 ПК України)

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Статтею 44 ПК України визначені вимоги до підтвердження даних, указаних у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон № 996).

Стаття 1 Закону № 996 установлює, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За визначенням частини другої статті 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статі 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Приписами пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 установлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, визначено, що у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання /звичайна ціна/ балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання /звичайної ціни/ балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (15 - складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

За визначенням з п.п.14.1.219 п.14.1 ст.14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Приписами п.п.14.1.159 п.14.1 статті 14 ПК України визначено, що пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв, зокрема для юридичних осіб, як: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа.

Собівартість - це витрати підприємства на виробництво (виробнича собівартість) та реалізацію (собівартість реалізації) власної продукції. Сума витрат на виробництво і реалізацію товару називається повною собівартістю. Собівартість формується безпосередньо на підприємстві і відображає індивідуальні витрати та умови виробництва, а також конкретні результати господарювання цього виробничого підприємства.

Статтею 10 Закону України Про ціни і ціноутворення визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 11 указаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Відповідно до п.13 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митих цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов`язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Так, у ході розгляду справи встановлено, що позивачем придбано продукти харчування у неплатників ПДВ:

- ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі видаткової накладної №ТС-0001835 від 27.11.2017 на загальну суму 16248,00 грн. без ПДВ; на підставі видаткової накладної № ТС-0000333 від 05.12.2018 на суму 1980,00 грн. без ПДВ; на підставі видаткової накладної № ТС-0000945 від 10.12.2018 на суму 6105,00 грн. без ПДВ;

- ФОП ОСОБА_6 на підставі рахунку-фактури від 22.12.2017 на загальну суму 2415,00 грн. без ПДВ;

- ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на підставі видаткової накладної б/н від 19.12.2017 на суму 7082,72 грн. без ПДВ. (т.1 а.с.186-189)

В бухгалтерському обліку придбання продуктів харчування відображено кореспонденцією рахунків: у 2017 році Дт281 Кт631 на суму 25745,72, у 2018 році Дт281 Кт631 на суму 8085,00 грн.

Згідно наказів директора ТОВ"ФАРН-К":

- від 29.11.2017 №7 з метою привітання працівників підприємства та їхніх дітей із новорічними святами зобов`язано бухгалтера ОСОБА_8 скласти список працівників ТОВ ФАРН-К та їхніх дітей (віком до 14 років); закупити новорічні подарунки виходячи з кількості працівників та їхніх дітей, а саме шоколадні новорічні подарунки за ціною 50 грн./шт. (із ПДВ); видати новорічні подарунки працівникам та їхнім дітям за списком; оформити видачу згідно із чинним законодавством; відобразити в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів придбання та видачу подарунків працівникам та їхнім дітям, нарахувати та сплатити необхідні податки та збори;

від 29.11.2017 №8 з метою привітання пайовків та їхніх дітей із новорічними святами зобов`язано бухгалтера ОСОБА_8 скласти список пайовиків ТОВ ФАРН-К та їхніх дітей (віком до 18 років); закупити новорічні подарунки виходячи з кількості пайщиків та їхніх дітей, а саме шоколадні новорічні подарунки за ціною 50 грн./шт. (із ПДВ); видати новорічні подарунки пайовикам та їхнім дітям за списком; оформити видачу згідно із чинним законодавством; відобразити в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів придбання та видачу подарунків пайовикам та їхнім дітям, нарахувати та сплатити необхідні податки та збори;

- від 29.11.2017 №9 з метою привітання пайовиків та їхніх дітей із новорічними святами зобов`язано бухгалтера ОСОБА_8 скласти список пайовиків ТОВ ФАРН-К в розрізі договорів: закупити продуктові набори за ціною до 150 грн., виходячи з кількості паїв; видати новорічні подарунки пайовикам та їхнім дітям за списком; оформити видачу згідно із чинним законодавством; відобразити в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів придбання та видачу подарунків та продуктових наборів, нарахувати та сплати необхідні податки та збори;

- від 02.12.2018 №11 з метою привітання працівників підприємства та їхніх дітей із новорічними святами зобов`язано бухгалтера ОСОБА_8 скласти список працівників ТОВ ФАРН-К та їхніх дітей (віком до 14 років); закупити новорічні подарунки виходячи з кількості працівників та їхніх дітей, а саме шоколадні новорічні подарунки за ціною 50грн./шт. (із ПДВ); видати новорічні подарунки працівникам та їхнім дітям за списком; оформити видачу згідно із чинним законодавством; відобразити в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів придбання та видачу подарунків працівникам та їхнім податки та збори;

- від 02.12.2018 №12 з метою привітання пайовиків та їхніх дітей із новорічними святами зобов`язано бухгалтера ОСОБА_8 скласти список пайовиків ТОВ ФАРН-К та їхніх дітей (віком до 18 років); закупити новорічні подарунки виходячи з кількості пайовиків та їхніх дітей, а саме шоколадні новорічні подарунки за ціною 50грн./шт. (із ПДВ); видати новорічні подарунки пайовикам та їхнім дітям за списком: оформити видачу згідно із чинним законодавством; відобразити в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів придбання та видачу подарунків пайовикам та їхнім дітям, нарахувати та сплатити необхідні податки та збори (т.1 а.с.181-185).

На підстав відомостей: від 29.12.2017 №ФрГр000001 видано новорічні подарунки в кількості 138 штук; - від 29.12.2017 №ФрФр000002 видано новорічні подарунки в кількості 11 штук; - від 29.12.2017 №ФрФр000003 видано новорічні подарунки в кількості 25 штук; від 31.12.2018 №ФрГр000003 видано новорічні подарунки в кількості 136 штук; - від 31.12.2018 №ФрФр000002 видано новорічні подарунки в кількості 11 штук.

В бухгалтерському обліку видача новорічних подарунків та продуктових наборів відображена кореспонденцією рахунків: у 2017 році Дт949 Кт281 на суму 25745,72 грн., у 2018 році Дт949Кт281 на суму 8085,00 грн.

Відповідач стверджував, що ТОВ "ФАРН-К" у грудні 2017 року не складено та не зареєстровано податкову накладну по операції з безоплатної передачі працівникам та пайовикам товариства, а також їхнім дітям, продуктових наборів та новорічних подарунків. Внаслідок чого, ПДВ у сумі 5149,14 грн. не включено платником податку до складу податкових зобов`язань декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року.

Так, суд зазначає, що пункти 185.1 та 188.1 статті 188 ПК України не містять винятків щодо нарахування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, придбаних у неплатників податку.

Отже, операції з безоплатної передачі товарів/послуг (дарування), придбаних без ПДВ у неплатників податку, є об`єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах, база оподаткування при здійсненні яких визначається не нижче ціни придбання, оскільки дарування товарів підпадає під визначення «постачання товарів» відповідно до пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України, при цьому неважливо, кому саме надаються подарунки працівникам, їхнім дітям, пайовикам.

Так, представник позивача посилався на те, у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів/послуг включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то така безоплатна передача товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, і додаткового нарахування податкових зобов`язань з ПДВ не потребує. Такі безоплатно передані товари/послуг визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено.

Судом критично оцінюються такі доводи позивача, оскільки останнім доказів, що такі передані товари включено до складу тієї операції та компенсуються споживачами не надано.

При цьому, суд зауважує, що у грудні 2018 року товариством в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну на неплатника (умовний ІПН №100000000000) №18 від 31.12.2018 на загальну суму 9060,00 грн., в т.ч. ПДВ 1050,00 грн. та вказана сума ПДВ включена до складу податкових зобов`язань декларації з ПДВ за грудень 2018 року (т.1 а.с.202-205). Тим самим позивач, виконав вимоги ПК України, щодо нарахування податкових зобов`язань на вартість подарунків. Проте, не в повному обсязі, а саме не включено до складу податкових зобов`язань суму ПДВ 107,00 грн. за 2018 рік (8085,00 грн. х 20%) - 1510,00 грн.).

Щодо не нарахування позивачем податкових зобов`язань в сумі 2500,06 грн. на вартість придбаних послуг з ремонту дороги, що не пов`язані із господарською діяльністю товариства (т.1 а.с.54зв).

ТОВ "ФАРН-К" (Замовник) та Добровеличківське МПШМД (код ЄДРПОУ 03578585) (Підрядник) уклали договір від 30.11.2018 б/н щодо виконання поточного ремонту дороги (між с. Олександрівка с. Ліски) (т.1 а.с.243-244).

Згідно, п.п.2.1, 2.2, 3.1 зазначеного договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе виконання по поточному ремонту дороги (між с. Олександрівка - с Ліски). Підрядні роботи виконуються у відповідності і в обсягах, передбачених кошторисною документацією, затвердженою Замовником. Вартість робіт, на момент укладання договору, складає 15000,34 грн. (т.1 а.с.243-244).

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за 10.12.2018 року Добровеличківське МПШМД виконало, а ТОВ Фарн-К прийняло роботи з поточного ремонту дороги (між с. Олександрівка-Ліски) на загальну суму 15000,34 грн., в т. ч. ПДВ 2500,06 грн. (т.1 а.с.249-250, т.2 а.с.1-2).

Добровеличківське МПШМД складено та зареєстровано податкову накладну №180 від 10.12.2018 на загальну суму 15000,34 грн., в т. ч. ПДВ 2500,06 грн. (т.2 а.с.4) Вказана сума ПДВ включена позивачем до податкового кредиту у грудні 2018, про що свідчить податкова декларація з ПДВ за грудень 2018 року (т.1 а.с.204зв.)

В бухгалтерському обліку вказана операція відображена кореспонденцією рахунків: Дт92 Кт631 на суму 12500,28 грн., Дт6442 Кт631 на суму 2500,06 грн., Дт631 Кт 311 на суму 15000,34 грн.

Відповідач зазначив, що в ході перевірки не надавалися документи, які б підтверджували право власності ТОВ Фарн-К на ділянку дороги між с. Олександрівка-Ліски або використання її на правах оренди (суборенди) тощо.

Суд враховує, що відповідно до абз.г п.198.5 ст.198 ПК України обов`язок платника податку щодо нарахування податкових зобов`язань пов`язується з призначенням для використання чи використанням товарів в операціях, які не є господарською діяльністю такого платника.

Суд зазначає, що вказаний ремонт дороги фактично зводився до її вирівнювання автогрейдером (т.1 а.с.249-250) для можливості забезпечення проїзду транспортних засобів позивача до орендованих земельних ділянок, для забезпечення посіву, збору та транспортування с/г продукції про що також зазначено позивачем, тому суд не погоджується з доводами відповідача, що забезпечення проїзду транспортних засобів позивача до орендованих земельних ділянок, не пов`язано із господарською діяльністю позивача, а тому суд дійшов висновку про відсутність обов`язку позивача нарахувати податкові зобов`язання в сумі 2500,06 грн.

Отже, під час розгляду справи не знайшов підтвердження факт заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2500,06 грн..

Крім того, контролюючий орган в акті перевірки посилається на заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 57585,16 грн. в зв`язку з ненарахуванням такого зобов`язання на матеріальну складову собівартості готової продукції, що була використана не у господарській діяльності товариства. (т.1 а.с.55зв.-57) Дана позиція відповідачем мотивована тим, що позивач від реалізації с/г продукції отримав валові збитки, а саме собівартість реалізованої продукції перевищила суму доходу від її реалізації (без врахування ПДВ).

Судом встановлено, що на підставі договору від 03.11.2020 року №04/11/2020-С позивач реалізував ТОВ "Глобинський переробний завод" сою, врожаю 2020 року на загальну суму 7504092,18 грн., в т.ч. ПДВ 1250682,02 грн., що підтверджується видатковими накладними та встановлено в ході перевірки (т.1 а.с.219-222, 224-226).

В акті вказано та не заперечувалось позивачем, що перевіркою аналізу рахунку 27 встановлено, що позивач від реалізації с/г продукції (сої) контрагентам-покупцям отримало валові збитки, а саме собівартість реалізованої продукції перевищила суму доходу від реалізації (без врахування ПДВ) у листопаді 2020 року на суму 499437,62 грн. (т.1 а.с.55зв).

Відповідач стверджуючи, що господарською є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, вважає частку сировини та матеріалів в загальній сумі отриманих збитків від реалізації готової продукції за цінами нижчими за собівартість, такою, що використана не у господарській діяльності.

Аналіз наведених вище в рішенні норм права дає підстави для висновку, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.

Кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є мета отримання доходу, що передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Вищевикладене не означає обов`язкової прибутковості кожної окремої операції, адже в аналізованих нормах йдеться не про позитивний фінансовий результат та не про прибуток як об`єкт оподаткування, а про дохід як один з елементів обчислення бази оподаткування. Господарська операція, спрямована на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, яка опосередковується комерційним ризиком неодержання очікуваного доходу.

Разом з цим, віднесення таких операцій до господарських можливе лише за умови належного обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість з наданням відповідних доказів.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09.06.2015 року у справі №21-289а15, та Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.02.2020 у справі №440/1503/19, від 17.12.2021 у справі №П/811/433/16.

Суд зазначає, що, плануючи господарську діяльність, платник повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не мінімізації податкових платежів. Тому мотивація суб`єкта господарювання у господарських відносинах повинна ґрунтуватися на тому, що розмір очікуваного доходу від господарської операції повинен бути істотним у порівнянні з розміром очікуваної податкової вигоди.

Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок отримання певних преференцій.

Так, сировина/матеріали, що входили до собівартості сої, яка була реалізована у листопаді 2020 року, використані позивачем під час виробництва такої сої, що є однією із основних видів господарської діяльності позивача.

Крім того, суд звертає увагу податкового органу, що Податковий кодекс України (п. 188.1 ст.188 Кодексу) лише у період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року визначав, що база оподаткування податком на додану вартість з реалізації самостійно виготовлених товарів залежала від собівартості таких товарів та не могла бути меншою їх собівартості. У період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року платник податків був зобов`язаний визначати базу оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг виходячи з розміру, який не може бути нижче їх собівартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 року в справі № 808/2519/16, від 16.12.2019 року в справі № 200/12345/18-а.

Отже, посилання відповідача на те, що при визначенні бази оподаткування має враховуватися розмір собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг не відповідає положенням податкового законодавства, які були чинними протягом періоду, що перевірявся.

Окрім цього, необхідно зазначити, що при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва враховується рівень звичайних цін на таку продукцію. База оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг (не враховуючи норми для окремих видів операцій) не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим.

Факт реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим. Тобто, обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін у цьому випадку покладається на контролюючий орган.

Суд звертає увагу відповідача на те, що останній не надав жодних доказів, що були здійснені дії у відповідності до порядку, про який йдеться в п. 13 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98, тобто що ним відповідно до такого порядку досліджено відповідний ринок цін та проведено аналіз цін на продукцію позивача за період, що перевірявся; не надав доказів, на підставі яких фактичних даних ним встановлено, що ціни, за якими позивач у перевіряємий період реалізовував продукцію власного виробництва, не були звичайними цінами (або не відповідали їх рівню), і що такі дії ґрунтувалися на вимогах відповідного порядку, тобто на вимогах законодавства.

Отже, висновок про заниження позивачем рівня звичайних цін податковим органом зроблено всупереч вимог ПК України, які діяли станом на час періоду, який перевірявся, а відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.

Враховуючи наведене, правові підстави для збільшення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 57585,16 грн. відсутні.

Щодо порушення пп.в п.200.4 ст.200 ПК України.

Відповідач вказував, то ТОВ "ФАРН-К" завищено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.16 декларації попереднього звітного періоду) за липень 2021 року на загальну суму 483 грн.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп.в п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, позивачем був відкоригований рядок 21 декларації з ПДВ за червень 2021 року (згідно уточнюючого розрахунку від 29.07.2021) на суму 483 грн. Однак на вказану суму не зменшений показник рядка 16.1 "Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ за липень 2021.

Будь яких спростувань вказаного порушення позивачем не наведено та доказів не надано.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.в п.200.4 ст.200 ПК України.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.09.2022 року №00014870703 в частині збільшення позивачу податкового зобов`язання на суму 5739,00 грн. та штрафних санкцій 1435,00 грн., а тому вказане рішення в частині збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 75106,00 грн., у т.ч. податкового зобов`язання на суму 60085 грн. та штрафних санкцій 15021,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.09.2022 №00014880703 про застосування штрафу по податку на додану вартість у розмірі 6653,08 грн. за не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 65341,36 грн. (т.1 а.с.130-132, т.3 а.с.58-89).

Штраф застосовано за не реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних з умовними індивідуальними податковими номерами:

100000000000 у грудні 2017 на обсяг постачання без ПДВ 25745,72 грн., крім того ПДВ 5149,14 грн.; у грудні 2018 року на обсяг постачання без ПДВ 535,00 грн., крім того ПДВ 107,00 грн. щодо новорічних подарунків - продуктів харчування виданих працівникам та пайовикам;

600000000000 у грудні 2018 року на обсяг постачання без ПДВ 12500,28 грн., крім того ПДВ 2500,06 грн. по придбаних послугах з ремонту дороги;

600000000000 у грудні 2018 року на обсяг постачання без ПДВ 287925,79 грн., крім того ПДВ 57585,16 грн. на матеріальну складову собівартості готової продукції, що була використана не у господарській діяльності.

Судом вже раніше описано та встановлено, що позивачем було допущено порушення податкового законодавства при даруванні новорічних подарунків, та не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з умовними індивідуальними податковими номерами 100000000000 у грудні 2017 на обсяг постачання без ПДВ 25745,72 грн., крім того ПДВ 5149,14 грн.; у грудні 2018 року на обсяг постачання без ПДВ 535,00 грн., крім того ПДВ 107,00 грн.

Отже, відповідач, виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.09.2022 року №00014880703 в частині застосування до позивача штрафу по податку на додану вартість у розмірі 2628,07 грн. за не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 5256,17 грн., а тому вказане рішення в частині застосування до позивача штрафу у сумі 4025,01 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 28.10.2022 №00025750703 про застосування штрафу у розмірі 2628,09 грн. на підставі абз.2 п. 120-1.2 ст.120-1 ПК України, що становить 50 % штрафу з огляду на порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних з огляду на винесене податкове повідомлення-рішення від 08.09.2022 №00014880703, про яке описано вище та яке частково скасоване судом раніше.

Відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Так, позивач зазначав, що станом на день винесення цього рішення 28.10.2022, товариством оскаржено до ДПС України в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 08.09.2022 №00014880703, тому вважає, що вказане рішення є незаконним, оскільки грошові зобов`язання узгодженими не були.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п.56.1. ст.56 ПК України).

Згідно з п.56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п.56.17 с.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Так, ТОВ "ФАРН-К" подало до ДПС України скаргу від 22 вересня 2022 року № 2209/1 (вх. номер ДПС України 15708/6 від 27 вересня 2022 року) на податкові повідомлення-рішення, зокрема й на рішення від 08.09.2022 №00014880703 (т.1 а.с.158-165).

Згідно з рішенням ДПС України від 24 листопада 2022 року №15224/6/99-00-06-01-03-06, податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2022 року №00014880703 залишено без змін. (т.1 а.с.166-178).

Отже, суд погоджується з позицією позивача, що нарахована сума штрафу по рішенню від 08.09.2022 року №00014880703 була неузгодженою, а тому податкове повідомлення-рішення від 28.10.2022 №00025750703, яким до позивача застосовано штрафу у розмірі 2628,09 грн. було винесено передчасно та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.09.2022 №00014952406 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку інших ніж заробітна плата, на загальну суму 271411,74 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 218251,19 грн., штрафної санкції 34086,89 грн. та пені 19073,66 грн. (т.1 а.с.140-141, т.2 а.с.231).

Основне зобов`язання, визначене даним податковим повідомленням-рішенням складається з таких порушень:

- не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді орендної плати за земельні ділянки (паї) в не грошовій формі за травень 2018 у розмірі 6613,45 грн., нарахована пеня у сумі 2469,12 грн.;

- не нарахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначені для такого платника податку за продані об`єкти рухомого майна в сумі 211637,74 грн., в т.ч. за 2019 рік 129734,11 грн., за 2021 рік 81903,63 грн., нараховано пеню в сумі 16604,54 грн.

Так, згідно акту перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до даних первинного обліку, ТОВ ФАРН-К при нарахуванні та виплаті сум орендної плати за земельні частки (паї) у не грошовій формі (сільськогосподарська продукція) не нараховано, не сплачено податок на доходи фізичних осіб та не застосовано коефіцієнт у відповідності до п.164.5 ст.164 ПК України, що призвело до порушення пп.164.2.5 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.170.1.1 та 170.1.4 п.170.1 ст.170, п.176.2 а ст.176 ПК України та заниження сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6613,45 грн., в тому числі по періодах: травень 2018 року 6613,45 грн. Враховуючи вимоги пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України підприємству нарахована пеня в сумі 2469,12 гривень. (т.1 а.с.74).

Такого висновку відповідач дійшов з огляду на видачу пайовикам борошна згідно списку відображеного відповідачем в акті перевірки у формі таблиці (т.1 а.с.72-74).

Відповідно до пп.164.2.5, п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Згідно п.164.5 ст.164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Відповідно до пп.170.1.1, 170.1.4 п.170.1 ст.170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідач не взяв до відома наказ позивача від 27.04.2018 №7 "Про закупівлю та надання дарунків до Великодня 2018р.", згідно якого зобов`язано бухгалтера ОСОБА_9 до 30.04.18 скласти список пайовиків ТОВ "ФАРН-К", закупити борошно, виходячи із кількості паїв, а саме 50 кг на пай (вартість подарунка становить 400 грн.), та видати борошно. (т.2 а.с.6).

Згідно відомості № ФрФр00001 від 31.05.2018 кожному пайовику подаровано по 50 кг. борошна, по 400 грн. з ПДВ (т.2 а.с.7-8).

Декільком пайовикам подаровано по 100 кг. (50 кг. + 50 кг.) борошна, по 800 грн. з ПДВ (400 грн. +400 грн. з ПДВ), що також не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пп.165.1.15, 165.1.39 п.165.1 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, в тому числі, кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), отримані платниками податку як дарунок з урахуванням положень цього розділу.

Вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) - у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлена мінімальна заробітна плата з 01.01.2018 3723,00 грн.

Отже, у 2018 році не обкладається ПДФО і ВЗ подарунок вартістю до 930,75 грн. (3723 грн. х 25 %).

Представником відповідача не надано доказів того, що вартість дарунків (борошна) перевищувала 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року для кожного обдарованого.

З огляду на викладене, з урахуванням викладеного, позивач не повинен був сплачувати за них податок з доходів фізичних осіб, а тому висновки відповідача про заниження сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6613,45 грн., в тому числі по періодах: травень 2018 року 6613,45 грн. та відповідно й нарахування пені в сумі 2469,12 грн., не знайшли свого підтвердження.

Також, згідно акту перевірки відповідача ТОВ ФАРН-К під час продажу транспортного засобу фізичній особі надано додаткове благо у вигляді знижки у не грошовій формі, з врахуванням коефіцієнта 1,21951, визначеного пунктом 164.5 статті 164 ПК України, сума отриманого додаткового блага складає 720745,04 грн. (591 012,00х1,21951).

Відповідно пп.14.1.47 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Виходячи з наведеної норми, додатковими благами вважаються матеріальні чи нематеріальні цінності, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, за умови, якщо такий дохід не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму.

Статтею 173 ПК України встановлено порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об`єктів рухомого майна.

Згідно пунктів 173.1-173.2 статті 173 ПК України дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів. мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу у (міни), але не нижче оціночної вартості цього об`єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Зі змісту наведених норм випливає, що дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі продажу (міни), але або не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу, або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Пунктом 163.1 ст.163 ПК України визначено, об`єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звiтного податкового місяця.

Відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.2 статті 164 даного кодексу, базою оподаткування частина доходів вiд операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.

Пунктом 173.3 статті 173 ПК України визначено, що у разі, якщо стороною договору купівлі-продажу об`єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа підприємець така особа вважається податковим агентом платника податків та зобов`язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою КМУ від 10.04.2013 №403, встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - транспортні засоби) з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб.

Середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.

Відповідач вважає, що ТОВ ФАРН-К надано дохід фізичній особі ОСОБА_1 при продажу транспортного засобу у вигляді додаткового блага, а саме суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, що призвело до порушення вимог підпункту 14.1.47, підпункту 14.1.71, підпункту 14.1.180, підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14, пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.17 є пункту 164.2 пункту 164.5, статті 164, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170, пункту 171.2 статті 171, аб. 3 пункту 173.1 статті 173 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 129 734,11 грн. ((591 012,00х1,21951) х 18%) в тому числі по періодах: - серпень 2019 року в сумі 129 734,11 грн. (т.1 а.с.78).

Судом встановлено, що директору ТОВ ФАРН-К надана службова записка від 25.07.2019 стосовно технічного огляду автомобіля Mercedes-Benz GLE250d4MATIC номерний знак НОМЕР_5 , згідно якої автомобіль в період весняних польових робіт експлуатувався по польових дорогах, загрузав у багнюці, виникли проблеми з наступними елементами: редуктором заднього моста вартість ремонту коштуватиме близько 82000 грн.; з карданом заднього мосту вартість ремонту коштуватиме близько 26850 грн.; стабілізатор заднього мосту, потребує заміни, вартість близько 6980 грн.; заміна мастил двигуна, АКПП, роздатки заднього мосту, вартість близько 12400 грн.; заміна тормозних дисків вартість близько 34100 грн.; заміна локерів (підкрилки та кріплення на них) вартість близько 35000 грн.; заміна лівої піввісі в комплекті, вартість близько 56280 грн.; чистка касети радіаторів (3 шт), вартість близько 18000 грн.; заміна колісних дисків (2 шт), вартість близько 87200 грн.; необхідно замінити шини - 41800 грн. Всього вартість ремонту та заміни шин буде - 400610 грн. (т.2 а.с.9). Згідно резолюції директора ТОВ ФАРН-К було доручено підготувати даний автомобіль на продаж.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу 3542/2019/1612390 від 13.08.2019 автомобіля Mercedes-Benz GLE250, номер кузова НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_5 , вказаний транспортний засіб продано позивачем ОСОБА_1 за 1080000 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 180000 грн. (т.2 а.с.10-12, 13-23).

Відповідач отримав від Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати цінову довідку № В-287 від 29.07.2022, згідно якої, в результаті вивчення даних отриманих з автобазарів, ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz GLE250, 2018 року виробництва, станом на момент експертизи може становити від 1671012 грн. (т.2 а.с.230).

З огляду на вказану довідку, відповідач дійшов висновку про заниження вартості автомобіля Mercedes-Benz GLE250, номер кузова НОМЕР_6 на 591012 грн.

Суд критично ставиться до вказаних доводів відповідача, оскільки довідка виготовлена з урахуванням даних автобазарів без конкретизація конкретних оголошень та даних. Крім того, дана довідка не включає особливості експлуатації саме даного автомобіля, а також необхідного ремонту. До того ж, довідка включає в себе можливу ціну авто станом на момент експертизи, тобто 29.07.2022, натомість автомобіль Mercedes-Benz GLE250 було продано ще 13.08.2019, тобто майже 3 роки тому, (з дати виготовлення довідки) при цьому довідка не відображає ціну авто, станом 13.08.2019.

Крім того, суд враховує, що Верховний суд у постанові від 09.07.2019 № 826/15481/18 зробив висновок за яким, аналіз положень податкового законодавства доводить, що юридична особа виступає податковим агентом у разі виплати фізичній особі доходу (у грошовій або не грошовій формі), а у разі продажу юридичною особою власного транспортного засобу таке Товариство не є податковим агентом.

З огляду на викладене, доводи відповідача про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 129734,11 грн. ((591012,00х1,21951) х 18%) в тому числі по періодах: - серпень 2019 року в сумі 129734,11 грн. не знайшли свого підтвердження.

Також, відповідач в акті перевірки зазначав, що ТОВ ФАРН-К під час продажу трактора фізичній особі надано додаткове благо у вигляді знижки у не грошовій формі, з врахуванням коефіцієнта 1,21951, визначеного пунктом 164.5 статті 164 Податкового Кодексу України, сума отриманого додаткового блага складає 455020,16 грн. (373117,20х1,21951). Виходячи з вищевикладеного, ТОВ ФАРН-К надано дохід фізичній особі ОСОБА_2 при продажу сільськогосподарської техніки у вигляді додаткового блага, а саме суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, що призвело до порушення вимог підпункту 14.1.47, підпункту 14.1.71, підпункту 14.1.180, підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14, пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.17 є пункту 164.2 пункту 164.5, статті 164, підпункту 168.1, підпункту 168.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170, пункту 171.2 статті 171, аб. 3 пункту 173.1 статті 173 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 8903,63 грн. ((373 117,20х1,21951) х 18%) в тому числі по періодах: - грудень 2021 року в сумі 81903,63 грн. (т.1 а.с.78).

Судом встановлено, директору ТОВ ФАРН-К надана службова записка від 01.10.2021 стосовно технічного огляду трактора NEW HOLLAND номерний знак НОМЕР_7 (2013 року випуску), згідно якої встановлено, що в зв`язку з важкими умовами експлуатації, для подальшого ефективного використання, трактор потребує капітального ремонту двигуна та КПП, а також заміни шин. Планова вартість ремонту становить: капітальний ремонт двигуна - близько 80000,00 грн. - 82000,00 грн.; капітальний ремонт КПП - 60000,00 грн. - 75000,00 грн.; шини 2 шт. по 60000 тис. 2 шт. по 40000,00 грн., всього - 200000,00 грн. Всього вартість капітального ремонту становитиме 340000,00 - 357000,00 грн. (т.2 а.с.24). Згідно резолюції директора ТОВ ФАРН-К було доручено підготувати даний трактор на продаж.

Протоколом загальних зборів засновників ТОВ ФАРН-К від 15.12.2021 вирішено підготувати даний трактор на продаж (т.2 а.с.30).

Відповідно до договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №1612/1 від 16.12.2021 трактор NEW HOLLAND номерний знак НОМЕР_7 (2013 року випуску, заводський номер НОМЕР_8 ), продано ОСОБА_2 за 189840 грн., у т.ч. ПДВ (т.2 а.с.25-29).

Відповідач отримав від Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати цінову довідку № В-287/1 від 29.07.2022, згідно якої, в результаті вивчення даних отриманих з автобазарів, ринкова вартість трактору NEW HOLLAND модель TD 5/110, 2013 року випуску, станом на момент експертизи може становити від 562957,20 грн. (т.2 а.с.229).

З огляду на вказану довідку, відповідач дійшов висновку про заниження вартості трактора NEW HOLLAND номерний знак НОМЕР_7 (2013 року випуску, заводський номер НОМЕР_8 ) на 373117,20 грн.

Суд також критично ставиться до вказаних доводів відповідача, оскільки довідка виготовлена з урахуванням даних автобазарів без конкретизація конкретних оголошень та даних. Крім того, дана довідка не включає особливості експлуатації даного трактора, а також необхідного ремонту. До того ж, довідка включає в себе можливу ціну трактора станом на момент експертизи, тобто 29.07.2022, натомість трактор NEW HOLLAND номерний знак НОМЕР_7 було продано ще 16.12.2021, тобто понад пів року, (з дати виготовлення довідки), при цьому довідка не відображає ціну трактора, станом 16.12.2021.

До того ж, Порядок №403 не застосовується до продажу сільськогосподарської техніки, зокрема трактора.

З огляду на викладене, доводи відповідача про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 81903,63 грн. ((373117,20х1,21951) х 18%) в тому числі по періодах: - грудень 2021 року в сумі 81903,63 грн. не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення від 08.09.2022 року №000014952406, яким позивачу збільшено суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку інших ніж заробітна плата, на загальну суму 271411,74 грн., в тому числі основного платежу 218251,19 грн., штрафної санкції 34086,89 грн. та пені 19073,66 грн. є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.09.2022 №00014962406 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на загальну суму 17773,13 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 14913,86 грн., штрафної санкції 2329,28 грн. та пені 529,99 грн. (т.1 а.с.143-144, т.3 а.с.231).

Також, згідно висновків акту перевірки відповідач дійшов висновків про порушення позивачем п.п.164.2.1, п.п.164.2.17. б та п.п.е п.164.2, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.4, п.168.1 ст.168, частини а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку за продані об`єкти рухомого майна в сумі 14461,94 грн., в тому числі за 2018 рік - 14461,94 грн. та відповідно п.п.129.1.4. п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України нараховано пеню в сумі 1134,65 гривень (т.1 а.с.84-85),

Судом вже раніше описано, досліджено та встановлено, що продаж автомобіля Mercedes-Benz GLE250, номер кузова НОМЕР_6 та трактора NEW HOLLAND номерний знак НОМЕР_7 (2013 року випуску, заводський номер НОМЕР_8 ) за договірною ціною, з огляду на особливості експлуатації та витрат на їх ремонт, тому при їх продажу не було застосовано знижку звичайної ціни товару, тому у позивача і не виникло обов`язку нарахування грошового зобов`язання по військовому збору на таку знижку ціни.

Також, згідно акту перевірки, відповідач зазначив, що відповідно до даних первинного обліку, ТОВ ФАРН-К в рахунок орендної плати за земельні ділянки (паї) видавано пайовикам борошно без нарахування та сплати військового збору, що призвело до порушення пп.14.1.71 п. 14.1 ст. 14, пп. 1.2, пп. 1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX, пп. 164.2.5 п.164.2, п.164.5 ст. 164, пп.168.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 а ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого не нарахований та не утриманий військовий збір у сумі 451,92 грн., в тому числі по періодах: травень 2018 року 451,92 грн. (т.1 а.с.82).

Судом вже раніше описано, досліджено та встановлено, що борошно було видано в якості подарунка, вартість якого не перевищувало 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, тому у позивача не виникало обов`язку нараховувати військовий збір за вказаними операціями.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення від 08.09.2022 року №00014962406 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору на загальну суму 17773,13 грн., в тому числі основного платежу 14913,86 грн., штрафної санкції 2329,28 грн. та пені 529,99 грн. є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.09.2022 №00014942406 про застосування штрафної (фінансової) санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку інших ніж заробітна плата, у розмірі 1020 грн. (т.1 а.с.138-139), яке винесено у зв`язку з тим, що згідно акту перевірки, відповідачем встановлено:

- подання з недостовірними відомостями Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за II квартал 2018 року, а саме: оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага виплаченого в натуральній формі за оренду земельних ділянок (паїв) відображено за ознакою доходу 160 (вартість дарунків) (замість ознаки доходу 126 (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо);

- не включення до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІІІ квартал 2019 року та IV квартал 2021 року доходу наданого фізичним особам при продажу транспортних засобів у вигляді додаткового блага за ознакою 126, а саме: ОСОБА_1 (Паспорт серія НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ;

- не включення до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) виплат фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), а саме:

за І квартал 2018 року - ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_9 ) на суму 329,00 грн., ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_10 ) на суму 210,00 грн.;

за ІІ квартал 2018 року - ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_11 ) на суму 3102,30 грн., ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_12 ) на суму 220,00 грн., ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_13 ) на суму 554041,00 грн.;

за ІІІ квартал 2018 року - ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_14 ) на суму

2000,00 грн.;

за IV квартал 2018 року - ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_15 ) на суму 541407,80 грн., ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_16 ) на суму 78210,24 грн.; ФОП ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_17 ) на суму 8085,00 грн.; ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_12 ) на суму 110,00 грн.;

за І квартал 2019 року - ФОП ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_18 ) па суму 3003,00 грн.; ПП ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_19 ) на суму 220,00 грн.;

за II квартал 2019 року - ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_11 ) на суму 3337,20 грн.;

за III квартал 2019 року - ФОП ОСОБА_13 ( НОМЕР_12 ) на суму 330,00 грн.;

за IV квартал 2019 року - ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_15 ) на суму 451855,06 грн., чим порушено вимоги ст.51, п.70.16 ст.70, пп.б п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) (т.1 а.с.70 зв).

Судом раніше описано, досліджено та встановлено відсутність порушень щодо додаткового блага та вартість дарунків (борошна).

Щодо виплат фізичним особам-підприємцям, суд зазначає, що відповідно до п.177.8 ст.177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності.

Стосовно вище перелічених фізичних осіб-підприємців наявні документи, що підтверджують їх реєстрацію як суб`єктів підприємницької діяльності. (т.2 а.с.37-61) Тому, позивач не є податковим агентом та не зобов`язаний включати до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) виплат таким фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу 157.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 08.09.2022 №000014942406 про застосування штрафної (фінансової) санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку інших ніж заробітна плата, у розмірі 1020 грн. є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.09.2022 №00014910703 про збільшення суми грошового зобов`язання по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, на загальну суму 446,55 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 357,24 грн. та штрафної санкції 89,31 грн.(т.1 а.с.134-135, т.3 а.с.65).

Перевіркою встановлено порушення позивачем у 2019 році, зокрема не нараховано єдиний податок четвертої групи за земельну ділянку площею 6,1718 га (кадастровий номер - 3524083000:02:000:0562), на загальну суму 357,24 грн. (205929,61 грн. х 0,95 % х 30% : 92 дні х 56 днів). (т.1 а.с.68-69)

Судом встановлено, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ТОВ "ФАРН-К" укладено договір оренди землі від 06.11.2019. (т.2 а.с.149-156).

Пунктом 2.1 договору, передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,1718 га, у тому числі ріллі 6,1718 га, що не надана у власність та користування іншим особам. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (державної власності, запасу (резерву).

Згідно п.2.2 кадастровий номер земельної ділянки - 3524083000:02:000:0562.

Відповідно до п. 2.4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору становить 205929,61 грн. і підлягає щорічній індексації.

Згідно п.4.1 договору, плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 06 листопада 2019 року у розмірі річної оренди плати, що становить 29076,98 грн. підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди на рахунок.

Згідно п.4.2 договору, з 07 листопада 2020 року орендна плата сплачується Орендарем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок Лісківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, у розмірі 14,12 % (розмір орендної плати визначається за результатами проведення земельних торгів), від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі, що становить 2423,08 грн. за місяць (т.2 а.с.150).

Відповідно до п.4.6 договору, орендна плата вноситься згідно вимог Податкового кодексу України (т. 2 а.с.150).

Також, відповідно до п. 14.1 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами (т.2 а.с.155).

Згідно п.2921.1 ст.2921 ПК України об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.2921.2 ст.2921 ПК України базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Відповідно до пп.293.9.1 п.293.9 ст.293 ПК України для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) - 0,95.

Згідно з пп.294.1 п.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Відповідно до пп.295.9.1, 295.9. п.295.9 ст.295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу; сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Згідно з пп.295.9.5 п.295.9 ст.295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи: зобов`язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв`язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування: уточнити суму податкових зобов`язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року; подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Згідно висновків акту перевірки, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем єдиного податку четвертої групи на загальну суму 357,24 грн. (205929,61 грн. х 0,95 % х 30% : 92 дні х 56 днів) за земельну ділянку площею 6,1718 га., тобто вказана сума обрахована з моменту підписання договору оренди землі від 06.11.2019.

Натомість відповідачем не враховано, що право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, як і обов`язок сплачувати податки.

Так відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 цього Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, державна реєстрація стосовно земельної ділянки площею 6,1718 га, кадастровий номер - 3524083000:02:000:0562 відбулась 27.12.2019, тому саме з цієї дати повинно бути нараховано єдиний податок четвертої групи, а саме у розмірі 31,89 грн.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення від 08.09.2022 року №00014910703 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по єдиному податку з сільськогосподарськими товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, з основного платежу 325,35 грн. та штрафної санкції 81,34 грн. є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.09.2023 №00014920703 про застосування штрафної (фінансової) санкції по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, у розмірі 1020 грн. за не подання у законодавчо визначений строк до контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки податкових декларацій єдиного податку четвертої групи (т.1 а.с.136-137, т.3 а.с.66)

Дана штрафна санкція була застосована за не подання у законодавчо визначений строк до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкових декларацій з плати за землю:

- платником податків подано податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік до контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок (Лісківська та Глодоська сільські ради Новоукраїнського району) після закінчення граничних строків для їх подачі, а саме: податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік від 12.04.2018 року № 9065498215, граничний термін подання - 20.02.2018 року; податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік від 12.04.2018 року № 9065499012, граничний термін подання - 20.02.2018 року.;

- платником податків не подано протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за новоукладеним договором оренди землі за 2019 рік.

Відповідно до п.п.295.9.1 п.295.9 ст.295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому у статті 46 цього Кодексу.

Згідно п.п.295.9.5 п.295.9 ст.295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи зобов`язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв`язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:

уточнити суму податкових зобов`язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Так, ТОВ "ФАРН-К" було подано податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік до контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок (Лісківська та Глодоська сільські ради Новоукраїнського району) після закінчення граничних строків для їх подачі, а саме: податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік від 12.04.2018 року № 9065498215, граничний термін подання - 20.02.2018 року; податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік від 12.04.2018 року № 9065499012, граничний термін подання - 20.02.2018 року, а податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік з уточненими показниками за новоукладеними договором оренди земельної ділянки площею 6,1718 га, кадастровий номер - 3524083000:02:000:0562, взагалі не подана. Позивачем не надано будь яких доказів на спростування вказаного порушення.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З огляду на викладене, до платника правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1020 грн., тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2023 №00014920703 відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 02.12.2022 №00035750703 про збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 6203,19 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 4962,55 грн. та штрафної санкції 1240,64 грн. (т.1 а.с.151-152, т.3 а.с.63).

Так, попередньо контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.09.2022 року №00014890703 про збільшення суми грошового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 6991,48 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 5593,18 грн. та штрафної санкції 1398,30 грн.

Позивачем оскаржено вказане рішення, в порядку досудового врегулювання спору, до ДПС України, за результатом розгляду скарги ДПС України було прийнято рішення від 24 листопада 2022 року за № 15224/6/99-00-06-01-03-06 та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 08.09.2022 року за №00014890703 в частині нарахування орендної плати за земельну ділянку у сумі 630,63 грн. та застосування штрафу у сумі 157,66 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

У зв`язку з чим і прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2022 №00035750703. (т.1 а.с.166-178).

Перевіркою податкових декларацій з плати за землю встановлено, що ТОВ "ФАРН-К" не нараховано орендну плату:

- за 2017 та 2018 роки за земельну ділянку площею 0,1758 га кадастровий номер 3524083000:53:000:0017 на загальну суму 501,38 грн.;

- за 2019 рік за земельну ділянку площею 6,1718 га кадастровий номер 3524083000:02:000:0562 на загальну суму 4461,17 грн.;

- за 2020 рік за земельну ділянку площею 5,3 га кадастровий номер 3524083000:02:000:0172 на загальну суму 630,63 грн. (т.2 а.с.139-142, 149-158).

Враховуючи вищевикладене, ТОВ "ФАРН-К" занижено орендну плату землю на загальну суму 5593,18грн., в т. ч. за 2017 рік за земельну ділянку площею 0,1758 га на суму 174,00 грн. (4676,86 грн. х 7% : 365 днів х 194 днів); 2018 рік за земельну ділянку площею 0,1758 га на суму 327,38 грн. (4676,86 грн. х 7%); 2019 рік за земельну ділянку площею 6,1718 га на суму 4461,17 грн. (205929,61 грн. х 14,12% : 365днів х 56днів); 2020 рік за земельну ділянку площею 5,3 га на суму 630,63 грн. (200155,74 грн. х 5% : 365 дні х 23 дні).

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що на порушення п.285.1, п.285.2 ст.285, п.286.2, п.286.4 ст.286, п.287.1, п.287.3, п.287.4 ст.287, п.288.1, п.288.2, п.288.3, п.288.4, п.288.7 ст.288 ПК України ТОВ "ФАРН-К" занижено орендну плату на загальну суму 5 593,18 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 174,00 грн., 2018 рік на суму 327,38 грн., 2019 рік на суму 4461,17 грн., 2020 рік на суму 630,63 гривень. При цьому, в частині нарахування орендної плати за земельну ділянку у сумі 630,63 грн., та застосування штрафу у сумі 157,66 грн. рішення скасовано ДПС у зв`язку з відсутністю порушення.

Так, відповідач стверджує, що позивачем не нараховано орендну плату за земельну ділянку за 2017 рік на суму 174 грн. У судовому засіданні представником позивача визнано вказане порушення. Тому відповідачем правомірно збільшено податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 174 грн. та застосовано штрафну санкцію 43,50 грн.

Відповідачем Декларацію зі сплати за землю за 2018 рік від 28 лютого 2018 року №9033438573 за результатами камеральної перевірки не визнано податковою звітністю та вона має статус до відома, тому орендна плата за 2018 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 3524082000:53:000:0017 не нарахована. Вказане призвело, на думку відповідача, до заниження податкових зобов`язань ТОВ ФАРН-К за 2018 рік.

Суд не погоджується, із зазначеними доводами відповідача, та зазначає, що позивачем усе ж виконано обов`язок платника податків щодо подання Декларації зі сплати за землю за 2018 рік від 28 лютого 2018 року №9033438573, проте невчасно (т.2 а.с.143-147), при цьому технічні причини або інші підстави не повинні нести негативних наслідків для позивача, в тому числі щодо донарахування на підставі п.285.1, п.285.2 ст.285, п.286.2, п.286.4 ст.286, п.287.1, п.287.3, п.287.4 ст.287, п.288.1, п.288.2, п.288.3, п.288.4, п.288.7 ст.288 ПК України орендної плати за 2018 рік. на суму 327,38 грн. з огляду на статус декларації до відома.

Крім того, суд зауважує, що позивачем не лише нараховано, а й сплачено 327,38 грн., призначення платежу орендна плата за землю 2018 рік, що підтверджується платіжним дорученням №806 від 28.02.2018 (т.2 а.с.148).

Відповідно до п.287.4 ст.287 ПК України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення від 02.12.2022 року за №00035750703 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з основного платежу у розмірі 327,38 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 81,85 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо донарахування позивачу податкового зобов`язання за 2019 рік за земельну ділянку площею 6,1718 га кадастровий номер 3524083000:02:000:0562 на загальну суму 4461,17 грн., то судом раніше описано договір про оренду цієї земельної ділянки від 06.11.2019, та визначено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, як і обов`язок сплачувати податки.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, державна реєстрація стосовно земельної ділянки площею 6,1718 га, кадастровий номер - 3524083000:02:000:0562 відбулась 27.12.2019, тому саме з цієї дати повинно бути нарахована орендна плата з юридичних осіб.

Отже відповідачем неправильно розраховано суму орендної плати за 56 днів, тоді як необхідно розраховувати за 5 днів: 205929,61 х 14,12% : 365 х 5 = 398,32 грн.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення від 02.12.2022 року №00035750703 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 5487,79 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 4390,23 грн. та штрафної санкції 1097,56 грн. є протиправним, а тому підлягає скасуванню у вказаній частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 02.12.2022 №00035760703 про застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафи) з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1020 грн. (т.1 а.с.153-154, т.3 а.с.64).

Так, попередньо контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.09.2022 року №00014900703 про застосування штрафної (фінансової) санкції по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 1360 грн. за не подання у законодавчо визначений строк до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкових декларацій з плати за землю.

Позивачем оскаржено вказане рішення, в порядку досудового врегулювання спору, до ДПС України, за результатом розгляду скарги ДПС України було прийнято рішення від 24 листопада 2022 року за № 15224/6/99-00-06-01-03-06 та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 08.09.2022 року №00014900703 в частині застосування штрафу у сумі 340 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення було залишено без змін. У зв`язку з чим і прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2022 №00035760703. (т.1 а.с.178).

Перевіркою встановлено, що ТОВ ФАРН-К порушено:

- п.286.2 ст.286 ПК України, а саме платником податків не подано в строк до 20 лютого 2018 року до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю на 2018 рік;

- п.286.4 ст.286 ПК України, а саме платником податків не подано протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, податкові декларації з плати за землю за новоукладеними договорами оренди землі за 2017, 2019 та 2020 роки.

Відповідачем за вказані порушення застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1360 грн. При цьому, в частині застосування штрафу у сумі 340 грн. рішення скасовано ДПС у зв`язку з неврахуванням відповідачем вимог п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Відповідно до п.п.286.2, 286.4 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Що стосується неподання позивачем протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, податкової декларації з плати за землю за новоукладеними договорами оренди землі за 2017 рік, то останнім у судовому засіданні визнано вказане порушення.

Щодо не подання в строк до 20 лютого 2018 року до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкової декларації з плати за землю на 2018 рік.

Позивачем подано декларацію зі сплати за землю за 2018 рік №9033438573 від 28 лютого 2018 року (т.2 а.с.143-147). Разом з тим, як зазначав відповідач, за результатами камеральної перевірки вказана декларація не визнана податковою звітністю та має статус "до відома".

При цьому, суд зауважує, що позивачем порушено вимоги п.286.2 ПК України та невчасно подано декларацію зі сплати за землю за 2018 рік, тому відповідачем правомірно застосовано до товариства штраф у сумі 340 грн. за вказане порушення.

До того ж, суд погоджується з доводами відповідача, щодо порушення позивачем вимог п.286.4 ст.286 ПК України, в частині неподання протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, податкової декларації з плати за землю за 2019 рік за новоукладеним договором від 06.11.2019 року щодо земельної ділянки площею 6,1718 га кадастровий номер 3524083000:02:000:0562. Доказів щодо відсутності вказаного порушення або обґрунтувань відсутності такого у письмових заявах по суті справи, позивачем не надано, як і не доведено у судовому засіданні.

Також суд зазначає, що відповідно до пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у пп.165.1.2 п.165.1 ст.165 та пп.165.1.41 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України). Термін пасивні доходи для цілей розд. IV ПКУ означає, зокрема доходи, отримані у вигляді дивідендів. Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п.170.5 ст.170 ПК України.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб`єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (пп.170.5.2 п.170.5 ст.170 ПК України).

Доходи, зазначені в п.170.5 ст.170 ПК України, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп.167.5.1, 167.5.2 п.167.5 ст.167 ПК України.

Згідно з пп.167.5.1 п.167.5 ст.167 ПК України ставку податку встановлено у розмірі 18% для пасивних доходів, крім зазначених у пп.167.5.2 п.167.5 ст.167 ПК України.

Ставку податку у розмірі 5% встановлено для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (пп.167.5.2 п.167.5 ст.167 ПК України).

Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб`єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток застосовується ставка податку у розмірі 9% (пп.167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПК України).

Відповідно до п.18.1, 18.2 ст.18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

ТОВ "ФАРН-К" являється податковим агентом на якого покладено обов`язок з обчислення, утримання податку з доходів фізичних осіб, що нараховується (виплачується, надається) платнику та сплата податку до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податку.

Відповідно даних інформаційної бази ІС Податковий блок ТОВ "ФАРН-К" у перевіряємому періоді не було платником податку на прибуток, тому згідно вимог до п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 Податкового кодексу України (із відповідними змінами та доповненнями) ставка податку на доходи фізичних осіб у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах за 2021 рік становить 9%.

Перевіркою правомірності нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб при виплаті дивідендів за перевіряємий період засновникам ТОВ "ФАРН-К" встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства від 01 жовтня 2021 року №б/н: направити частину чистого нерозподіленого прибутку у розмірі 4 469 275,00 грн. на виплату дивідендів учасникам Товариства; враховуючи склад учасників та їх долі в статутному капіталі, виплатити дивіденди пропорційно до їх частки в статутному капіталі Товариства, що відповідно становить: ОСОБА_3 (володіє 50% Статутного капіталу Товариства) - 2234637,50 грн.; ОСОБА_4 (володіє 50% Статутного капіталу Товариства) - 2234637,50 гривень.

Станом на 29 липня 2022 року за ТОВ "ФАРН-К" рахується заборгованість по виплаті дивідендів в сумі 4000001,12 гривень.

Зазначена сума заборгованості по виплаті дивідендів передана підприємству правонаступнику СТОВ Михайлівське (код ЄДРПОУ 02780232). Передавальний акт від 31 грудня 2021 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "ФАРН-К" несвоєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб із дивідендів в сумі 402234,75 грн. (термін сплати - 01 листопада 2021 року, а сплачено товариством було 30 листопада 2021 року), чим на думку відповідача, порушено п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, частини а п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України (із відповідними змінами та доповненнями) (т.1 а.с.75, 75зв.).

Так, відповідно п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 351 цього Кодексу.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до частини а п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

В акті перевірки також зазначено, що відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, як і не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

З огляду на викладене, враховуючи те, що ТОВ "ФАРН-К" сплатив податок на доходи фізичних осіб із дивідендів в сумі 402 234,75 грн. 30 листопада 2021 року, що зафіксовано відповідачем в акті перевірки, а також враховуючи заборону застосування штрафних санкцій та пені, у вказаний період, враховуючи те, що сторонами не надано доказів застосування фінансових санкцій за порушення терміну сплати податку на доходи фізичних осіб із дивідендів в сумі 402234,75 грн., тому вказана обставина виходить за межі предмету доказування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 5684,08 грн. (т.2 а.с.163) слід стягнути на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача надав заяву щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 70082,00 грн. (т.3 а.с.138-145).

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано копії: договору про надання правової допомоги №2-1/50-2022 від 05.12.2022 (т.3 а.с.153-162), свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю (т.2 а.с.189, 191, 193), ордерів серії АА №1262632, серії ВЕ №1077662, серії АІ №1275392 (т.2 а.с.194-196), акту про надання послуг від 24.04.2023 (т.3 а.с.163-164), рахунок-фактура №42 від 24.04.2023 (т.3 а.с.165), виписки по рахунку з банку (т.3 а.с.166), квитанції №95517007 від 24.04.2023 на суму 70412,80 грн. (т.3 а.с.167)

Згідно акту про надання послуг від 24.04.2023 здійснено наступні роботи та витрачено годин: підготовка проекту позовної заяви адвокат Козленко М.С. 4,5 год. 29520,00 грн.; підготовка заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції адвокат Козленко М.С. 0,3 год. 1968,00 грн.; підготовка відповіді на відзив адвокат Козленко М.С. 3,4 год. 22304,00 грн.; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (20.02.2023) - адвокат Козленко М.С. 0,3 год. 1968,00 грн.; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (27.02.2023) - адвокат Козленко М.С. 0,3 год. (18 хв.) 1968,00 грн.; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (14.03.2023) - адвокат Куліда А.А. 1,5 год. 6390,00 грн.; підготовка додаткових пояснень адвокат Куліда А.А. 1,4 год. 5964,00 грн. також в акті зазначено, що послуги надано на загальну суму 70412,80 грн., в тому числі включаючи поштові та інші витрати у розмірі 330,80 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, з дотриманням принципів розумності, обґрунтованості, дійсності та співмірності, а також часткове задоволення позову, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 25000 грн.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" (25006, м.Кропивницький, пров. Центральний, 1А, ЄДРПОУ 23685213) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. В.Перспективна,55, ЄДРПОУ ВП 43995486) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.09.2022 року №00014870703 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 75106,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі 60085,00 грн. та штрафної санкції 15021,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 08.09.2022 року №00014880703 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" штрафу по податку на додану вартість у розмірі 4025,01 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.09.2022 року №00014910703 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" суми грошового зобов`язання по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, на загальну суму 406,69 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі 325,35 грн. та штрафної санкції 81,34 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2022 №00014942406 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" штрафної (фінансової) санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку інших ніж заробітна плата, у розмірі 1020 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.09.2022 року №00014952406, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку інших ніж заробітна плата, на загальну суму 271411,74 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 218251,19 грн., штрафної санкції 34086,89 грн. та пені 19073,66 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.09.2022 року №00014962406 яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору на загальну суму 17773,13 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 14913,86 грн., штрафної санкції 2329,28 грн. та пені 529,99 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.10.2022 №00025750703, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" застосовано штраф у розмірі 2628,09 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.12.2022 року №00035750703 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 5487,79 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 4390,23 грн. та штрафної санкції 1097,56 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРН-К" (ЄДРПОУ 23685213) здійснені ним судові витрати: на оплату судового збору в сумі 5684,08 грн.; за професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА