Вирок

від 12.05.2023 по справі 161/6734/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6734/23

Провадження № 1-кп/161/782/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 12 травня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника- ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуобвинувальний акту кримінальномупровадженні №12023030580000683,що надійшовз Луцькоїокружної прокуратури28.04.2023відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, судимого - 22.02.2023 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75,76 КК України надано іспитовий строк 2 роки,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.4 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 05.03.2023 року близько 13.35 год., перебуваючи у торгівельному залі магазину «Акцент», що за адресою: м.Луцьк, вул.Рівненська, 87, діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 про «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовжено Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05.30 год. 19.02.2023 строком на 90 діб, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу із торгівельного прилавку, відкрито викрав пляшку горілки «Медофф Класік Експортна» об`ємом 0,7 літра закупівельною вартістю 133 грн, спричинивши ТОВ «АКЦЕНТ ПЛЮС» майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, тобто відкрито викрав чуже майно (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, визнав повністюта неоспорюючи фактичнихобставин,дав показання,що 05.03.2023в обіднюпору умагазині «Акцент»,що заадресою:м.Луцьк,вул.Рівненська,87,викрав пляшкугорілки.Чи спостерігавхтось зайого діямиі чикричав донього хтось незнає,оскільки доцього ставивсябайдуже.Вартості викраденогомайна незаперечує.Збитки відшкодовані,у вчиненомущиро розкаявся,просив суворойого некарати.

Окрім повноговизнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 ,його винуватістьу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України, підтверджується зібраними надосудовому слідствіта дослідженимиза клопотаннямучасників судовогопровадження письмовимидоказами.

Так, письмовою заявою представника потерпілого ОСОБА_7 стверджується факт вчинення кримінального правопорушення та повного відшкодування завданих збитків, щодо покарання - покладається на розсуд суду.

З протоколу огляду предмету оптичного диску з відеозаписом з камер відеоспостереження, що в приміщенні магазину «Акцент» вбачається, що о 13.35 05.03.2023 особа чоловічої статі (у відповідному одязі, опис якого зазначений) увійшов до магазину, взяв з прилавку пляшку горілки та попрямував до виходу, а за ним відразу ж біжить продавець магазину.

Оптичний диск з зазначений відеозаписом постановою слідчого від 06.03.2023 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Під час затримання ОСОБА_4 о 17.00 год. 05.03.2023 (протокол затримання від 05.03.2023, проведеного у присутності понятих та захисника), зокрема, що під час його особистого обшуку було вилучено одяг, у який він був одягнутий (куртку, кепку та сумку через плече) та порожню пляшку горілки «Медофф Класік» об`ємом 0,7 літра. Жодних заяв, зауважень від учасників не надходило.

Усі вилучені речі та предмети постановою слідчого від 6.03.2023 визнано речовими доказами та передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

З довідки КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька» №2076/2-44.23 від 08.03.2023 вбачається, що ОСОБА_4 епізодично звертався до даного закладу, лікувався та обстежувався стаціонарно з різними діагнозами.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №130 від 13.04.2023 ОСОБА_4 в період вчинення інкримінованих йому протиправних дій не страждав на хронічне психічне захворювання, недоумство чи тимчасовий розлад психічної діяльності, виявляв ознаки помірно вираженого органічного розладу особистості, обтяженого залежністю від алкоголю і психостимуляторів, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В даний час також виявляє ознаки помірно вираженого органічного розладу особистості, обтяженого залежністю від алкоголю і психостимуляторів, що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні (за клопотанням учасників) обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що в судовому засіданні доведено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд виходить із вимог ст.65 КК України та розяснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання, згідно яких суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину (класифікації, обставин і способу його вчинення, характеру і тяжкості наслідків), даних про особу винного (вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо), та обставин, що помякшують і обтяжують покарання.

Так, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину.

Відповідно до ст. ст.50і65 ККУкраїни особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 про призначення судом більш м`якого покарання.

Так, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до вимог ст. 69 КК України і роз`яснень п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 Про практику призначення судами кримінального покарання, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

При цьому, у кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і впливають на пом`якшення покарання.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує фактичну тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину (при цьому єдиною кваліфікуючою обставиною є його вчинення в умовах воєнного стану), а також, що він раніше судимий-22.02.2023Луцьким міськрайоннийсудом Волинськоїобласті зач.1ст.309КК України,на данийчас обвинувачуєтьсяу вчиненнінового умисногокорисливого злочину,вчиненого підчас іспитовогостроку,однак враховуючиособу обвинуваченого, який є особою зовсім молодого віку 2002 р.н. (21 рік), має постійне місце проживання, де проживає разом з матір`ю-інвалідом, що підтверджується пенсійним посвідченням, він дійсно, як свідчить його поведінка, усвідомив незаконність вчинених ним дій, а тому у вчиненому щиро розкаявся, як під час досудового, так і під час судового провадження - активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, давши детальні та вичерпні показання щодо обставин його вчинення, при цьому, він має постійне місце проживання, збитки добровільно відшкодовані, потерпіла на його суворому покаранні не наполягала, покладаючись щодо визначення міри покарання на розсуд суду, зважаючи також на зовсім незначну суму викраденого майна 133 грн., а також відсутність обтяжуючих покарання обставин, які, на думку суду, в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому вважає за можливе призначити ОСОБА_4 більш м`яке покарання, аніж передбачене законом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк, з застосуванням ст.71,72 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання, враховуючи конкретні обставини вчинення даного кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, є необхідною та достатньою для його виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме вимогам ст.50 КК України.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, залишити у матеріалах кримінального провадження, повернути за належністю власнику та знищити.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 13.03.2023, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, скасувати.

Запобіжний захід тримання під вартою, обраний ухвалою від 07.03.2023 та продовжений відповідним судовим рішенням, залишити до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.186 КК України, призначивши покарання, з застосуванням ст.69 КК України, - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.02.2023 1 (один) рік обмеження волі, з врахуванням вимог положень п.1 ч.1 ст.72 КК України, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, до відбуття ОСОБА_4 визначити остаточне покарання 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 05.03.2023, тобто з моменту його затримання.

Речові докази:

-куртку, верх якої чорного кольору та низ з візерунками чорно-білого кольору, кепку темно-синього кольору з маркуванням «Trimo» білого кольору, сумку через плече темно-синього кольору з маркуванням «Пума» - повернути за належністю законному володільцеві - ОСОБА_4 ;

-порожню пляшку горілки марки «Medoff» об`ємом 0,7 літрів знищити;

-диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом залишити у матеріалах провадження.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 13.03.2023 скасувати.

Запобіжний захід тримання під вартою, обраний ухвалою від 07.03.2023 та продовжений відповідним судовим рішенням, залишити до набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд, а обвинуваченим ОСОБА_4 у той же строк, з моменту вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1