Ухвала

від 12.05.2023 по справі 753/15207/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

12.05.2023 Єдиний унікальний номер 753/15207/22

Провадження № 2/205/2023/23

У Х В А Л А

12 травня 2023 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Урзуфський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2023 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена цивільна справа на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року про передачу справи за підсудністю, яка передана судді канцелярією суду 12 травня 2023 року.

Частиною 2 статті 32 ЦПК України передбачено, що справа, передана з одного суду до іншого в порядку встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до загальних приписів процесуального права, у разі зміни складу суду, розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків передбачених ЦПК України.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Пунктом 1 частини 1 статті 176ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Всупереч зазначеним вимогам закону, позовна заява не містить зазначення ціни позову.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем не наведено обґрунтованого приблизного розрахунку сум, які позивач хоче стягнути з відповідача, а саме розрахунку середньоденного розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 28 лютого 2022 року по день поновлення на роботі, оскільки позивач не позбавлена можливості самостійно визначити середньоденний розмір заробітної плати до отримання судом вказаної інформації від відповідача.

Також згідно із ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 4 статті175ЦПК України передбачено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем не сплачено судовий збір та не додано документи, що підтверджують його сплату.

Позивач помилково та безпідставно посилається на положення Закону України«Про судовийзбір» вважаючи, що вона звільняється від сплати судового збору.

Водночас статтею 5Закону України«Про судовийзбір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, в редакції чинній до 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільнялися позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Разом з тим, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, які випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

З огляду на викладене вбачається, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу та про скасування наказу про звільнення під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до позовної заяви та вимог позивач просить скасувати наказ про її звільнення та поновити на роботі, а також стягнути з відповідача середньоденний розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 28 лютого 2022 року по день поновлення на роботі, таким чином позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, де від однієї вимоги немайнового характеру про поновлення на работі позивач звільнена, а також одну вимогу майнового характеру, що стосується стягнення середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу, який не є заробітною платою.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір з урахуванням підпункту першого пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», де визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за несвоєчасну видачу трудової книжки та відшкодування моральною шкоди), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем, окрім майнових вимог, також заявлено вимога немайнового характеру, а саме: скасування наказ про звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 3 ст.6Закону України«Про судовийзбір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Пунктом 1 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, що на день пред`явлення позову становить 992 грн.40 коп.

Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір при зверненні до суду з позовом та враховуючи характер спору, їй необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги як майнового характеру про стягнення середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу з розміром якого позивачу необхідно визначитись, але не менше 992,40 грн., а також 992,40 грн. за вимогу немайнового характеру, що у загальному розмірі становить 1984,80 грн.

Більш того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Проте, прохальна частина позовної заяви, наряду з позовними вимога, містить клопотання про витребування доказів, проте нормами цивільного законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.

Отже, позивачу необхідно звернути увагу на прохальну частину позовної заяви та привести її у відповідність до змісту позовної заяви та вимогам діючого законодавства, а також позивач має право подати до суду окремо оформленні клопотання.

Також відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачу слід додати до виправленої позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Статтею 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Урзуфський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.