Справа № 182/2422/22
Провадження № 2/0182/521/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
12.05.2023 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ», третя особа Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів про захист прав споживачів шляхом стягнення збитку за невиконання договору про надання туристичних послуг,
встановив:
16.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ», третя особа Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів про захист прав споживачів шляхом стягнення збитку за невиконання договору про надання туристичних послуг.
04.12.2019 року між ним та відповідачем було укладено договір № 0056-19 про надання туристичних послуг. Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що загальна вартість туристичних послуг становить 7970 грн. 00 коп., що в еквіваленті становить 299 Є (Євро). ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» було виставлено Рахунок на оплату № 1066 від 04.12.2019 року, який було оплачено. 04.12.2019 року, на виконання умов Договору про надання туристичних послуг № 0056-19 від 04.12.2019 року, було внесено передплату у сумі 7970 грн. 00 коп., що підтверджується Договором, а саме п.2.2.1., а також Квитанцією про оплату від 06.12.2019 року.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, дата туру: з 28 квітня 2020 року по 05 травня 2020 року. Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що залишок по сплаті відсутній. 20 березня 2020 року, при уточнені про туристичні послуги, було повідомлено засобом телефонного зв`язку про скасування групового туру до Мальти, таким чином, позивачем туристичні послуги за договором від 04.12.2019 року отримані не були.
20 березня 2020 року, 18 жовтня 2021 року позивачем на адресу ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» були направлені заяви про повернення коштів. 09.12.2001 року позивачкою на адресу ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» було направлено претензію про повернення коштів. Однак, станом на теперішній час кошти не повернено та на зв`язок ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» не виходить. Всі намагання зв`язатись з ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» залишилися безуспішними. Тому, позивачка змушена звернутись до суду.
Крім цього, 01 вересня 2021 року її знайомий ОСОБА_2 звернувся на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів з заявою про проведення перевірки відповідача на дотримання вимог закону останнім. ОСОБА_2 надав копію Листа № 06-5/18516 від 03 листопада 2021 року, направленого йому від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів в аналогічній позивача заяві. Відповідно до пп.6.4 п.6 Договору про надання туристичних послуг № 0056-19 від 04.12.2019 року, Компанія зобов`язується повернути сплачені кошти Клієнту за умови виконання всіх пунктів Договору після письмового звернення клієнта за вказаними реквізитами протягом 25-ти банківських днів.
Також, позивач зазначає, що з 28 квітня 2020 року (дата початку туристичної подорожі, згідно з договором) по 10 червня 2022 року відповідач прострочив виконання 772 календарних дні, а, отже, розмір пені за прострочення виконання договору на туристичне обслуговування становить 505 грн. 71 коп. Тобто, на її думку, розмір майнової відповідальності, який підлягає стягненню з відповідача на її користь становить 7970 грн. 00 коп. х 3 % / 365 х 772 день = 505 грн. 71 коп., що в загальному розмірі становить 8475 грн. 71 коп., яку вона й просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім цього, просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.
Ухвалою про відкриття провадження від 01.07.2022 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що відповідає вимогамст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідачу надіслана копія ухвали про відкриття від 01.07.2022 року за адресою його з місця перебування. До суду повернувся конверт з копією ухвали про відкриття провадження від 01.07.2022 року, як не вручений у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.32).Клопотань до суду не надійшло, відповідач не скористався правом на відзив
09.08.2022 року на адресу суду від представник третьої особи - Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів надійшли пояснення,згідно яких зазначає наступне. Згідно із підпунктом 6 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №667, до повноважень Держпродспоживслужби зокрема належить питання здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів. Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», визначено, що однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Проте, позивач не звертався до Держпродспоживслужби із відповідною заявою, а відповідно Держпродспоживслужба не здійснювала перевірки Відповідача щодо можливого порушення прав чи законних інтересів позивача (а.с.28-30).
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд на підставіст. 280 ЦПК Українирозглянув справу заочно.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертійстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої-третьої статті 20 Закону України «Про туризм»,за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
У частині першій статті 901ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 902 ЦК України,виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про туризм»,за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста (частина восьмастатті 20 Закону України «Про туризм»).
У статті 23 Закону України «Про туризм»визначено, що ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цьогоЗакону.
У статті 25 Закону України «Про туризм»встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.
Судом встановлено, що 04.12.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ», було укладено договір № 0056-19 про надання туристичних послуг (а.с.7-9). Відповідно до пункту 1.1. Договору турагент, за встановлену плату та замовленням туриста зобов`язується забезпечити туриста комплексом туристичних послуг: Груповий тур до Мальти в період з 28 квітня 2020 року по 05 травня 2020 року. Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що загальна вартість туристичних послуг становить 7970 грн. 00 коп., що в еквіваленті становить 299 Є (Євро).
ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» було виставлено Рахунок на оплату № 1066 від 04.12.2019 року, який позивачем було оплачено та внесено передплату у сумі 7970 грн. 00 коп., що підтверджується Договором, а саме п.2.2.1., а також Квитанцією про оплату від 06.12.2019 року (а.с.10-11). Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що Залишок по сплаті відсутній.
20 березня 2020 року, при уточнені про туристичні послуги, було повідомлено засобом телефонного зв`язку про скасування групового туру до Мальти, таким чином, позивачкою туристичні послуги за договором від 04.12.2019 року отримані не були.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово на адресу відповідача були направленні заяви про повернення коштів засобом зв`язку viber та поштою. Однак, станом на теперішній час кошти не повернено. На зв`язок ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» не виходить, всі намагання зв`язатися з ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» залишилися безуспішними. Відповідно до пп.6.4 п.6 Договору про надання туристичних послуг № 0056-19 від 04.12.2019 року, Компанія зобов`язується повернути сплачені кошти Клієнту за умови виконання всіх пунктів Договору після письмового звернення клієнта за вказаними реквізитами протягом 25-ти банківських днів. Згідно п.5.1.1, Компанія несе матеріальну відповідальність перед клієнтом за невиконання умов даного Договору відповідно до чинного законодавства України.
Таким чином, відповідач свої зобов`язання за умовами договору не виконав, відтак, він повинен понести передбачену договором та законом відповідальність у вигляді відшкодування сплачених коштів в розмірі 7970 грн. 00 коп.
Крім цього, відповідно до ч.5ст.10 Закону України «Про захист права споживачів»,у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги), згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив виконання послуги з 28 квітня 2020 року по 10 червня 2022 року на 772 дні., а тому, у відповідності до поданого позивачкою розрахунку, який відповідачем спростований не був, сума пені складає 505 грн. 71 коп. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті133та частин 1 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3статті 134ЦПКУкраїни визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно,ЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд приймає до уваги положення частини третьоїстатті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Позивач надав до суду договір № 14/22 від 15 лютого 2022 року, укладений з адвокатом Ляховецьким Т.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серії ЗП № 001926, від 04 грудня 2018 року, акт про виконані роботи та надані послуги від 10 червня 2022 року на суму 5 000 грн. 00 коп. Згідно з вказаним актом про надання правової допомоги, до складу послуг входить: підготовка позовної заяви, підготовка процесуальних документів та представництво, розмір якої становить 5000 грн. 00 коп., що й підлягає стягненню з відповідача на користь позиваки (а.с.17-20). Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,13,141,261,264,265,354 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ», третя особа Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів про захист прав споживачів шляхом стягнення збитку за невиконання договору про надання туристичних послуг- задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» (04071, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.72, оф.8, ЄДРПОУ 41342105) на користь ОСОБА_1 , суму матеріального збитку за ненадані туристичні послуги в розмірі 8 475 грн. 71 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп., а всього - 13475 грн. 71 коп.(тринадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять грн.) 71 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» (04071, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.72, оф.8, ЄДРПОУ 41342105) на користь держави понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн.) 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева
Суд | Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2023 |
Оприлюднено | 15.05.2023 |
Номер документу | 110820684 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Рунчева О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні