Рішення

від 07.04.2023 по справі 214/4486/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/4486/21

2/214/411/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 квітня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Прасолова В.М.

при секретарі Петренко К.І.

за участю прокурорів Хоружко С., Стороженко С., Гладченка А.В.

за участю представника відповідача Кірлаша В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Керівника Криворізької центральної окружної в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа: виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, про відшкодування шкоди, суд ,-

ВСТАНОВИВ:

Керівника Криворізької центральної окружної в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 , заподіяну шкоду, внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів в розмірі 15 334 грн. на користь держави.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що керівник Криворізької центральної окружної прокурати звертається до суду в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 з позовною заявою про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, виходячи з наступного. Прокуратурою опрацьовано інформацію з офіційного сайту Державного агентства рибного господарства України та встановлено, що 01.08.2020 під час рейду Дніпропетровським рибоохоронним патрулем викрито грубе порушення Правил рибальства на річці Саксагань зі збитками понад 15 тис. грн., про що на особу оформлено протокол за ч.4 ст.85 КУпАП. Вказаний факт підтверджено листом начальника управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області №1-2-9/207-21 від 04.02.2021. Відомості про факт порушення Правил рибальства 01.08.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020045750000089 за ч.1 ст.249 КК України. Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14.04.2021 у справі №214/2610/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в дохід держави, тобто у розмірі 850 грн. Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_1 31.07.2020 в невстановлений слідством час, маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом з метою особистого збагачення, прибув на берег річки Саксагань, русло якої проходить по береговій лінії вул. Філатова, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, принісши з собою в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення заборонене знаряддя лову. В порушення вимог законодавства України, що регламентує використання природних ресурсів, зокрема ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 26, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 3.14, 3.15, 4.6 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу на спеціальне використання об`єктів тваринного світу та зайняття рибним добувним промислом, де застосовуючи заборонені знаряддя лову водних живих ресурсів, встановив у вказаній водоймі вищевказані рибальські сітки. В подальшому, ОСОБА_1 , 01.08.2020 за допомогою надувного човна та фізичної сили рук, дістав з відповідної водойми раніше встановлені ним жилкові рибальські сітки, в яких вже знаходились водні живі ресурси, а саме риба наступних видів: 167 одиниць карася, вагою 22 кг; 11 одиниць судака «молодь», вагою 0,4 кг; 19 одиниць верховодки, вагою 0,3 кг; 89 одиниць окуня «молодь», вагою 4 кг; 25 одиниць плітки «молодь», вагою 1,6 кг; 43 одиниці красноперки, вагою 1,4 кг, тим самим незаконно добув їх. Після чого, в той же день, 01.08.2020 незаконні дії ОСОБА_1 були викриті та останнього затримано разом із знаряддями вчинення кримінального правопорушення та добутою рибою головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області ОСОБА_2 . Тим самим, ОСОБА_1 , відповідно додатка №1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» заподіяв державі в особі Управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області майнову шкоду у розмірі 15 334 грн. Вирок суду не оскаржувався та 14.05.2021 набрав законної сили. Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи. Таким чином обставини, встановлені вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14.04.2021 у справі №214/2610/21 є встановленими та не підлягають доказуванню. Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність. Згідно зі ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів. Відповідно до п.4.1.1 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.12.1999 року, любительський лов риби, інших водних живих ресурсів, за винятком видів, пойменованих в п.4.10 цих Правил рибальства, в літній період, у строки від скресання криги і до льодоставу (за винятком забороненого нерестового періоду), дозволяється: на водоймах загального користування з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п`яти на рибалку, та спінінгом. Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» (далі - Постанова), затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів у водних об`єктах України. На підставі вказаної Постанови головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Мушик В.М. здійснено розрахунок шкоди, заподіяної ОСОБА_1 , внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Відповідно до додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» за незаконне видобування одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «карась сріблястий» нараховується шкода в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «судак» нараховується шкода в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «окунь» нараховується шкода в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «плітка» нараховується шкода в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «краснопірка» нараховується шкода в розмірі 4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «верховодка» - 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Отже, за незаконне видобування відповідачем 167 шт. «карася сріблястого» підлягає стягненню шкода на загальну суму 2839 грн. (167 х 17= 2839), за 11 шт. «судака» шкода складає 5610 грн. (11 х 510= 5610), за 89 шт. «окуня» шкода складає 1513 грн. (89 х 17= 1513), за 25 шт. «плітки» шкода складає 2125 грн. (25 х 85= 2125), за 43 шт. «краснопірки» шкода складає 2924 грн. (43 х 68= 2924), а 19 шт. «верховодки» - 323 грн. (19 х 17=323). Відтак, загальний розмір шкоди, завданий відповідачем тваринному світу внаслідок незаконного видобування водних біоресурсів, складає 15 334 грн. Однак, станом на 19.05.2021 ОСОБА_1 шкоду в добровільному порядку не відшкодував. З моменту викриття даного правопорушення та встановлення факту спричинення збитків державі, тобто з 01.08.2020, і до цього часу Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області заходи щодо стягнення збитків не вживались. Також, в межах кримінального провадження, позов Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області не заявлявся. Відповідно ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України. Згідно з статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Відповідно до частини 4 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття «інтереси держави» на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, згідно якого поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Так, пунктом 3 вказаного Рішення суд в загальному, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Згідно ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів. Відтак, несплата відповідачем визначеного в установленому законом порядку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом рибних ресурсів, не лише безпосередньо зачіпає майнові та економічні інтереси держави, а й вплине на недофінансування державою природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, яка є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України. Згідно правової позиції Верховного суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Отже, Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області з часу завдання ОСОБА_1 шкоди (01.08.2020) належні заходи для стягнення заподіяних державі збитків, у тому числі шляхом подання позовної заяви до суду, не вживались, що свідчить про її бездіяльність, не використання повноважень, визначених Положенням про Управління Державного агентства рибного господарства, затвердженого 27.11.2019 Наказом Державного агентства рибного господарства України від 15.07.2016 №229. У постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 Верховний Суд дійшов до висновку, що нездійснення суб`єктом владних повноважень упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом є підставою для подання прокурором до суду позовом в інтересах держави. Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 26.05.2020 (справа № 912/2385/18), бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У зв`язку з грубим порушенням відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди державі, порушено права та інтереси держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області. Відповідно до п. 4 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №895 від 30.09.2015, Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України. Зважаючи на викладене, чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною рибних запасів, у тому числі вживати заходи до відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби, однак Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області відповідних заходів не вжито. Попри очевидність допущеного відповідачем правопорушення Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області упродовж тривалого часу самостійно не вжито заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку. Так, Криворізькою місцевою прокуратурою № 3 на адресу Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області скеровано лист від 21.01.2021 за №04/39-416вих-21, яким ініційовано питання щодо вжиття заходів спрямованих на відшкодування вказаної шкоди. Листом від 04.02.2021 за №1-2-9/207-21 Агентство повідомило про те, що заходи реагування в судовому порядку щодо стягнення з ОСОБА_1 , заподіяної рибному господарству України шкоди не вживались. Також, прокуратурою на адресу Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області скеровано лист від 11.05.2021 за №04/39-1304вих-21, яким ініційовано питання щодо вжиття заходів спрямованих на відшкодування вказаної шкоди. Листом від 21.05.2021 за №1-5-9/1069-21 Агентство повідомило про те, що заходи реагування в судовому порядку щодо стягнення з ОСОБА_1 , заподіяної рибному господарству України шкоди не вживались. Таким чином, оскільки уповноважений орган не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, наявні підстави для звернення прокурора до суду з таким позовом в межах своєї компетенції, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, статтями 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України. Відповідно до приписів ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Статтею 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2021 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України. Згідно з вимогами ч.3 ст.29, ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів у розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно. У главі 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 р. № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 за № 291/22823, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами. Зазначені норми означають, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Представник відповідача не погодившись з вимогами позивача подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого зазначив наступне. Згідно до ч.1 ст.324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря. водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Відповідно до ч.2 ст.324 ЦК України, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про рибне господарство. промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження подавати позови про відшкодування шкоди. заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Згідно до п. 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року No895, Державне агентство рибного господарства (Держрибагентство) с центральним органом виконавчої влади, діяльність якого i України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства. Однак, даний позов поданий не Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, а керівником Криворізької центральної окружної прокуратури, БЕЗ правових підстав, що підтверджується нижченаведеним: відповідних У статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях можливе лише у випадках порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо: 1) захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, 2) відсутній компетентний орган. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, здійснюючи тлумачення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначила, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; місцевого 2) якщо немає органу державної влади, органу самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. При цьому Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц конкретизувала вищенаведені висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, вказавши на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: 1) доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор та 2) доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у справі, що розглядається, Криворізька центральна окружна прокуратура шляхом подачі даного позову фактично взяла на себе функцію Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, яке, натомість, має самостійно процесуальну дієздатність та може виступати суб`єктом цивільних правовідносин. Зазначена обставина свідчить про те, що звернення до суду з даним позовом відбулося за межами повноважень Криворізької центральної окружної прокуратури своїх повноважень, що є неприпустимим у правовій державі. Вищевикладена позиція відповідача збігається практикою Верховного суду в аналогічних правовідносинах. Зокрема, у справі № 822/1169/17 Верховний Суд ухвалою від 19 липня 2018 року відмовив у прийнятті касаційної скарги заступника прокурора. мотивуючи відмову тим, що скаржником не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначивши наступне: Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно "Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави. але яка с неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове З`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.» Крім того, у постанові від 3 грудня 2019 р. у справі № 810/3164/18 Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви без розгляду - без змін, дійшовши до висновку про те, що у спірних правовідносинах органом. уповноваженим на забезпечення заходів авіаційної безпеки є Державна авіаційна служба України, відтак, прокурор за даних обставин не набув право на звернення до адміністративного суду з цим позовом. У цій справі суд звернув увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор; щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно; у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. У праві, що розглядається, як на підставу звернення з даним позовом від імені Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області Позивач посилається на неналежність здійснення Управлінням захисту інтересів держави, а саме на ту обставину, що з моменту викриття правопорушення та встановлення факту спричинення збитків державі, тобто, з 01.08.2020р. і до цього часу Управлінням заходи щодо стягнення збитків не вживались. Однак звертає увагу суду на те, що згідно ст. 257 ЦК України, загальний строк позовної давності становить 3 роки. Тобто, до 01.08.2023 р., Управління має право звернутися до суду з позовом про стягнення збитків з відповідача. Наведене свідчить про те, що строк позовної давності для звернення до суду суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на таке звернення в інтересах держави, ще не сплив. Отже, висновок позивача про неналежне виконання Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області своїх функцій щодо захисту інтересів держави є передчасним. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може гуртуватися на припущеннях. Однак фактично саме на припущеннях позивача базується обґрунтування підстав його звернення до суду замість безпосередньо представника Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області. З наведеного вбачається, що належні правові підстави для звернення позивача з позивними вимогами в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області позивачем на даний час відсутні. Вироком Саксаганського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року у справі №214/2610/21 відповідача визнано винним за ч.1 ст. 249 КК України у незаконному зайнятті рибним добувним промислом. Згідно висновку судової інженерно - екологічної експертизи №15272 від 17.03.2021р., водному об`єкту заподіяно істотну шкоду за ознакою добування великої кількості водних біоресурсів. Згідно додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» Відповідач заподіяв державі в особі Управління Державного агентства рибного господарства y Дніпропетровській області майнову шкоду у розмірі 15334 грн. Як вбачається зі змісту вироку, питання про відшкодування спричиненої відповідачем шкоди вирішено не було. Однак, вироком суду вирішено питання про речові докази, а саме: вирішено вісім рибальських сіток наступними параметрами: 1) 50 м х 1,2 м. вічко 20*20 мм, синього кольору; 2) 10 м х 1,8 м, вічко 15*15 мм, піщаного кольору; 3) 30 м х 1 м, вічко 22*22 мм, білого кольору; 4) 30 м х 1 м. вічко 22*22 мм, синього кольору: 5) 50 м х 1,5 м. вічко 50*50 мм. синього кольору: 6) 50 м х 1,5 м, вічко 35*35 мм. білого кольору: 7) 50 м х 1.2 м. вічко 35*35 мм. білого кольору; 8) 50 м х 1,2 м, вічко 35*35 мм, білого кольору; один гумовий човен та одне весло до нього, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, - безоплатно вилучити у власність держави на підставі ст. ст. 961, 962 КК України (спеціальна конфіскація), грошові кошти в сумі 222,06 грн., отримані від реалізації риби: а саме від 167 одиниць карася, вагою 22 кг: 11 одиниць судака «молодь», вагою 0,4 кг: 19 одиниць верховодки, вагою 0,3 кг: 89 одиниць окуня «молодь», вагою 4 кг: 25 одиниць плітки «молодь», вагою 1,6 кг: 43 одиниці красноперки, вагою 1.4 кг. які зберігаються на рахунку ТОВ «Мегапром», адреса: 87534, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, 116а, рахунок НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 20326152, - звернути в дохід держави. На даний час на виконані Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з 03.08.2021р. перебуває виконавче провадження № ВП66176393 з примусового виконання виконавчого листа №214/2610/21 від 17.05.2021р.. про безоплатне вилучення в дохід держави вищенаведених речових доказів. Однак станом на день подачі цього відзиву майно, вилучене у відповідача вироком суду шляхом спеціальної конфіскації, не реалізовано. Відповідно, неможливо встановити, яка сума грошових коштів буде зарахована від його реалізації на користь Держави. З наведеного випливає, що за рахунок грошових коштів, які надходять до державного бюджету від реалізації майна Відповідача шляхом безоплатної конфіскації, частково відшкодовуються збитки, завдані кримінальним правопорушенням. Оскільки шкода заподіяна відповідачем частково відшкодовується державі шляхом отримання коштів від реалізації речових доказів, то, відповідно, заявлена сума збитків у розмірі 15 334 грн. підлягає зменшенню на суму, яка надійшла до державного бюджету в результаті виконання вищезазначеного виконавчого провадження. Однак позивач залишив поза увагою суду наявність виконавчого провадження щодо часткового відшкодування збитків, спричинених державі. Внаслідок цього на даний час неможливо встановити дійсний розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, з урахуванням вищезазначених обставин та норм законодавства.

Не погодившись з аргументами, викладеними відповідачем у відзиві на позов, позивачем подано відповідь на відзив в обґрунтування якого наведене наступне. Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України. Згідно з статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. У постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 Верховний Суд дійшов до висновку, що нездійснення суб`єктом владних повноважень упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом є підставою для подання прокурором до суду позовом в інтересах держави. Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 26.05.2020 (справа № 912/2385/18), бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Отже, попри очевидність допущеного відповідачем правопорушення Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області упродовж тривалого часу, з часу завдання ОСОБА_1 шкоди (01.08.2020), а також, в межах кримінального провадження, де Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області було визнано потерпілим, самостійно не вжито заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку. Також, Криворізькою місцевою прокуратурою № 3 на адресу Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області скеровано лист від 21.01.2021 за №04/39-416вих-21, яким ініційовано питання щодо вжиття заходів спрямованих на відшкодування вказаної шкоди. Однак, протягом розумного строку уповноважений орган до суду із позовом не звернувся. Таким чином, оскільки уповноважений орган не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, наявні підстави для звернення прокурора до суду з таким позовом. Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльність особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Така шкода розраховується на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», якою затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів у водних об`єктах України. На підставі вказаної Постанови головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Мушик В.М. здійснено розрахунок шкоди, заподіяної ОСОБА_1 , внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Загальний розмір шкоди, завданий відповідачем тваринному світу внаслідок незаконного видобування водних біоресурсів, складає 15 334 грн. Відповідно п.9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Отже, вироком суду від 14.04.2021 вирішено питання про речові докази, які вирішено конфіскувати. Відповідно ст. 52 Кримінального кодексу України, конфіскація майна є додатковим видом покарання. Кошти, отримані від реалізації конфіскованого майна, зараховуються на користь держави на рахунок з кодом класифікації доходів бюджету: кошти від реалізації товарів та інших предметів, конфіскованих за матеріалами правоохоронних та інших уповноважених органів.

Стягнута шкода, завдана тваринному світу зараховується на користь держави на рахунок з кодом класифікації доходів бюджету: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності». Таким чином, шкода завдана природним ресурсам, внаслідок вчинення кримінального правопорушення та конфіскація знаряддя вчинення кримінального правопорушення і їх реалізація в подальшому, як додатковий вид покарання, являють собою різну правову природу, не стосуються одна одної та не є взаємовиключаючими. На момент звернення прокурора до суду шкоду, завдану природним ресурсам ОСОБА_1 не відшкодував. Отже, у керівника Криворізької центральної окружної прокуратури було достатньо підстав для звернення до суду із відповідним позовом.

У судове засідання 7 квітня 2023 року, коли справа розглядалася по суті, позивач та прокурор не з`явилися, останній подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позов.

У судове засідання 7 квітня 2023 року, коли справа розглядалася по суті, відповідач та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У судових засіданнях 27 жовтня та 25 листопада 2021 року представник відповідача пояснень не надавав, оскільки розгляд справи відкладався.

Представник третьої особи у судове засідання 7 квітня 2023 року, коли справа розглядалася по суті, не з`явився, подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судовому засіданні дослідженні наступні письмові докази: інформація з Державного агентства рибного господарства (а.с. 11-12), відповідь прокуратури (а.с. 13), лист Державного агентства рибного господарства (а.с. 14-15), протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 16), опис (а.с. 17), розрахунок збитків (а.с. 17 зв.), накладна (а.с. 18), відповідь прокуратури (а.с. 19), вирок (а.с. 22-24), відповідь прокуратури (а.с. 26), постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с. 42).

Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: інформацію з Державного агентства рибного господарства (а.с. 11-12), відповідь прокуратури (а.с. 13), лист Державного агентства рибного господарства (а.с. 14-15), протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 16), опис (а.с. 17), розрахунок збитків (а.с. 17 зв.), накладну (а.с. 18), відповідь прокуратури (а.с. 19), вирок (а.с. 22-24), відповідь прокуратури (а.с. 26), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме, що на відповідача складено постанову, відповідача визнано винним у вченні кримінального правопорушення, суму збитків завданих рибному господарству.

Суд вважає неналежним доказом: постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 42), так як цей доказ не стосується обставин предмету доказування.

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені та визнані належними письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні та визнані належними і допустимими письмові докази, є достовірними.

Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

01.08.2020 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 249 КК України та призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в дохід держави, в розмірі 850 грн.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 31.07.2020 в невстановлений слідством час, маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом з метою особистого збагачення, прибув на берег річки Саксагань, русло якої проходить по береговій лінії вул. Філатова, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, принісши з собою в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення заборонене знаряддя лову. В порушення вимог законодавства України, що регламентує використання природних ресурсів, зокрема ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 26, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 3.14, 3.15, 4.6 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу на спеціальне використання об`єктів тваринного світу та зайняття рибним добувним промислом, де застосовуючи заборонені знаряддя лову водних живих ресурсів, встановив у вказаній водоймі вищевказані рибальські сітки. В подальшому, ОСОБА_1 , 01.08.2020 за допомогою надувного човна та фізичної сили рук, дістав з відповідної водойми раніше встановлені ним жилкові рибальські сітки, в яких вже знаходились водні живі ресурси, а саме риба наступних видів: 167 одиниць карася, вагою 22 кг; 11 одиниць судака «молодь», вагою 0,4 кг; 19 одиниць верховодки, вагою 0,3 кг; 89 одиниць окуня «молодь», вагою 4 кг; 25 одиниць плітки «молодь», вагою 1,6 кг; 43 одиниці красноперки, вагою 1,4 кг, тим самим незаконно добув їх. Після чого, в той же день, 01.08.2020 незаконні дії ОСОБА_1 були викриті та останнього затримано разом із знаряддями вчинення кримінального правопорушення та добутою рибою головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області ОСОБА_2 . Тим самим, ОСОБА_1 , відповідно додатка №1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» заподіяв державі в особі Управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області майнову шкоду у розмірі 15 334 грн.

Вирок суду не оскаржувався та 14.05.2021 набрав законної сили.

Відповідно до додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» за незаконне видобування одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «карась сріблястий» нараховується шкода в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «судак» нараховується шкода в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «окунь» нараховується шкода в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «плітка» нараховується шкода в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «краснопірка» нараховується шкода в розмірі 4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а одного екземпляра такого виду водних біоресурсів як «верховодка» - 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Отже, за незаконне видобування відповідачем 167 шт. «карася сріблястого» підлягає стягненню шкода на загальну суму 2839 грн. (167 х 17= 2839), за 11 шт. «судака» шкода складає 5610 грн. (11 х 510= 5610), за 89 шт. «окуня» шкода складає 1513 грн. (89 х 17= 1513), за 25 шт. «плітки» шкода складає 2125 грн. (25 х 85= 2125), за 43 шт. «краснопірки» шкода складає 2924 грн. (43 х 68= 2924), а 19 шт. «верховодки» - 323 грн. (19 х 17=323).

Загальний розмір шкоди, завданий відповідачем тваринному світу внаслідок незаконного видобування водних біоресурсів, складає 15 334 грн.

Криворізькою місцевою прокуратурою № 3 на адресу Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області скеровано лист від 21.01.2021 за №04/39-416вих-21, яким ініційовано питання щодо вжиття заходів спрямованих на відшкодування вказаної шкоди. Листом від 04.02.2021 за №1-2-9/207-21 Агентство повідомило про те, що заходи реагування в судовому порядку щодо стягнення з ОСОБА_1 , заподіяної рибному господарству України шкоди не вживались. Також, прокуратурою на адресу Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області скеровано лист від 11.05.2021 за №04/39-1304вих-21, яким ініційовано питання щодо вжиття заходів спрямованих на відшкодування вказаної шкоди. Листом від 21.05.2021 за №1-5-9/1069-21 Агентство повідомило про те, що заходи реагування в судовому порядку щодо стягнення з ОСОБА_1 , заподіяної рибному господарству України шкоди не вживались.

Вищезазначені встановлені судом обставини за положеннями ст. 82 ЦПК України щодо цивільно-правових наслідків дій особи, стосовно якої ухвалено вирок в кримінальній справі, беруться до уваги в межах вирішення позову по даній справі і зібраних по ній доказів в сукупності.

Згідно п. 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Відповідно до ст. ст. 10, 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ч.1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 (зі змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок, та є вина зазначеної особи.

Таким чином, закон у вказаних правовідносинах ставить можливість стягнення з відповідача збитків, заподіяних незаконним виловом цінних видів риби в залежності від наявності вини відповідача, тобто заподіювана шкоди.

Заподіяна шкода розраховується на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», якою затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів у водних об`єктах України. На підставі вказаної Постанови головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Мушик В.М. здійснено розрахунок шкоди, заподіяної ОСОБА_1 , внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Загальний розмір шкоди, завданий відповідачем тваринному світу внаслідок незаконного видобування водних біоресурсів, складає 15 334 грн.

Оцінюючи твердження представника відповідача про те, що заподіяна шкода відшкодовується державі шляхом отримання коштів від реалізації речових доказів, суд вважає, що шкода завдана природним ресурсам, внаслідок вчинення кримінального правопорушення та конфіскація знаряддя вчинення кримінального правопорушення і їх реалізація в подальшому, як додатковий вид покарання, являють собою різну правову природу, не стосуються одна одної та не є взаємовиключаючими. Тому це твердження, як підставу для зменшення розміру завданої шкоди, суд до уваги не бере.

Згідно зі ст. ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода яка заподіяна державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає відшкодуванню у повному обсязі та стягується до місцевого бюджету.

Щодо правових підстав звернення прокурора до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.

За змістом п. 3 ч. 1ст. 131 Конституції України, ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді регулюються окремим законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Зазначеним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність її захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 ЦПК України.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.4, ч.5ст. 56 ЦПК України).

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19) з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16ц (провадження № 14-104цс19).

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого сам факт не звернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачено, що посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до п. 6.16 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 26 від 19 січня 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 березня 2012 року за № 379/20692, органи рибоохорони мають право самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

З огляду на вищезазначені повідомлення прокурора, при зверненні до суду з даним позовом Керівник Криворізької центральної окружної в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області на виконання вимог ч. 4ст. 56 ЦПК України, в позовній заяві належним чином обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та надав докази не здійснення цим органом захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів.

Таким чином, прокурором при пред`явлені позову було дотримано процедуру доведення необхідності звернення до суду з даним позовом, так як суспільний і державний інтерес беззаперечно присутні.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 16, 22, 1166 ЦК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 10, 20, 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст.ст. 10, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст.ст. 38, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 6, 10, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Правилами любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 №19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 р. за N 269/3562 (із змінами і доповненнями), постановою КМУ від 21.11.2011 №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», ст. ст. 4, 13, 56, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України.

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Криворізької центральної окружної в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37472292, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Добровільців, 15) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,на користьдержави зареквізитами:Одержувач:ГУК уДніпропетровській області,Саксаганський район/,24062100,код ЄДРПОУ:37988155,номер рахунку:UA728999980333109331000004642,Банк отримувача:Казначейство України,найменування кодукласифікації доходівбюджету: грошові стягненняза шкоду,заподіяну порушеннямзаконодавства проохорону навколишньогоприродного середовищавнаслідок господарськоїта іншоїдіяльності» , заподіяну шкоду, внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів в розмірі 15 334 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати підписання шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя : В.М. Прасолов