Рішення

від 08.05.2023 по справі 275/136/23

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/136/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року Брусилівський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі: головуючого судді О. С. Данилюк,

за участю секретаря с/з А.Ю. Столярчук,

представника позивача адвоката Нестеренка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Брусилівський районний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне. Так, 08 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем було здійснено виконавчий напис № 14684 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 114257, 90 доларів США, що становить 2974133 грн. 13 копійок. Позивач вважає зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки на його адресу не надходило жодної претензії кредитора з вимогами про вчинення виконавчого напису у випадку непогашення заборгованості. Крім того, зазначив, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом пройшло більше трьох років з моменту останнього платежу по кредиту, а відповідно виникнення права вимоги у стягувача, що унеможливлювало в свою чергу вчинення нотаріальної дії. Вважає, що заборгованість за кредитом, по якій нотаріусом вчинено виконавчий напис, не була безспірною, та на даний час ним погашена.

Просив визнатитаким,що непідлягає виконанню,виконавчий напис№ 14684,вчинений 08.12.2017р.приватним нотаріусомЧернигівського міськогонотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GA00003938 від 10.07.2007р. в розмірі 114 257, 90 доларів США, що становить 2974 133, 13 гривень.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 20.02.2023 р. у вказаній цивільній справі було відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 24.04.2023 р. у вказаній цивільній справі підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду на 08.05.2023 року.

Представник позивача адвокат Нестеренко М.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував. Додатково пояснив, що кредитний договір, що укладався між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», не був посвідчений нотаріально, заборгованість по ньому не була безспірною, оскільки в подальшому між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору, по якій сума заборгованості останнього перед банком була суттєво зменшена та на даний час погашена позивачем. Також вказав, що позивачу не було відомо ані про вчинений виконавчий напис, ані про відкриття виконавчого провадження за ним до літа минулого року, коли виконавчою службою було заблоковано рахунки позивача та він звернувся туди для з`ясування підстав такого блокування.

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними повідомленнями, надісланими на електронну адресу відповідача, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, а також представник Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 28, 30).

Суд, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.12.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис № 14684 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором ZRZ0GA00003938 від 10/07/2007 р. в розмірі 114 257, 90 доларів США (а.с. 12).

При вчиненні нотаріальної дії нотаріус керувався ст.87Закону України«Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

21.02.2018 року постановою начальника Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравчуком О.Є. відкрито виконавче провадження № 55858655 з виконання виконавчого напису № 14684, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором ZRZ0GA00003938 від 10/07/2007 р. в розмірі 114 257, 90 доларів США, що еквівалентно сумі 2974 133, 13 гривень (а.с. 13).

Однак позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо неправомірності вчинення виконавчого напису нотаріуса, які регулюються спеціальним законодавством України.

Відповідно до ст.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 19 ст.34Закону України«Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно ст.88Закону України«Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо до вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлений інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 13 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахза скаргамина нотаріальнідії абовідмову уїх вчиненні»№ 2від 31.01.1992 при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

За змістом ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, п. 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.

Разом з тим, Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною в частині з моменту її прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносилися до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, в якій у п. 1 Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. При цьому п. 2 взагалі не передбачено в діючому Переліку.

Тобто під час видачі оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. керувався визнаним нечинним законодавством, яке в дійсності не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, а, отже, діяв в порушення норм ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат».

При цьому, як зазначила у п. 95 постанови від 21.09.2021р., винесеної у справі № 910/10374/17, Велика Палата Верховного Суду, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.5 глави 16 розділу II зазначеного Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Таким чином, та обставина, що позивач не погоджується з розміром заборгованості, а отже існує спір щодо стягнення заборгованості, спростовує безспірність заборгованості боржника.

Також, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором та намір відповідача у позасудовому порядку шляхом вчинення виконавчого напису захистити свої порушені права.

При цьому згідно вимог ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, оскільки позивач не був у встановленому законом порядку проінформований про наявність у нього заборгованості за кредитним договором та розмір вказаної заборгованості, строк, у який належить погасити існуючу заборгованість, а також наслідки її непогашення, суд вважає, що заборгованість, визначена стягувачем та подана нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не є безспірною.

Таким чином, на думку суду, наявні достатні правові підстави вважати, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений з порушення вимог законодавства, через що він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Брусилівський районний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким,що непідлягає виконанню,виконавчий напис№ 14684,вчинений 08.12.2017р.приватним нотаріусомЧернигівського міськогонотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GA00003938 від 10.07.2007р. в розмірі 114 257, 90 доларів США, що становить 2974 133, 13 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 12.05.2023р.

Суддя О. С. Данилюк