Постанова

від 11.05.2023 по справі 200/1311/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Київ

справа № 200/1311/20-а

касаційне провадження № К/9901/2006/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (головуючий суддя - Загацька Т.В.)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (головуючий суддя - Геращенко І.В.; судді - Казначеєв Е.Г., Міронова Г.М.)

у справі № 200/1311/20-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром»

до Головного управління ДПС у Донецькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Донремтехмаш», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас кріп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон-2004»

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» (далі - ТОВ «Мегапром», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2019 року № 0006521414 та № 0006501414.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що наданими первинними документами підтверджено здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, що спростовує висновки податкового органу щодо нереальності правочинів та відсутності доказів виконання договорів. Також наголосив, що визначена податковим органом в наказі підстава для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки не відповідає дійсності, тому проведена перевірка є неправомірною. Крім того, відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, внаслідок чого платника позбавлено права на ефективний захист своїх прав та порушених інтересів в частині спростування висновків, викладених в акті перевірки.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, що свідчить про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом передчасно.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не можуть сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної невиїзної перевірки.

04 лютого 2021 року від податкового органу надійшло клопотання про направлення справи на новий судовий розгляд, яке обґрунтовано тим, що до суду позивач звернувся з порушенням місячного строку, який обчислюється протягом одного місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України.

07 травня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволення не підлягає з огляду на таке.

Судовими інстанціями встановлено, що контролюючий орган звернувся до ТОВ «Мегапром» з листом від 04 квітня 2019 року № 27827/10/05-99-14-14 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), в якому зазначено, що податковим органом виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення платником даних податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість (далі - ПДВ). У зв`язку з цим відповідач просив протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями: Товариством з обмеженою відповідальністю «Донремтехмаш», Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкон - 2004», Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас кріп» у квітні, липні, жовтні 2016 року, січні, лютому 2017 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності продукції, придбання якої документально оформлено у відносинах із зазначеними платниками податків.

Відповідно до штампу поштового відділення на конверті вказаний лист позивачу направлено 06 червня 2019 року.

Листом від 25 липня 2019 року № 36-юр ТОВ «Мегапром» надало відповідь на вказаний запит, до якого долучило завірені копії банківських документів та копії податкових накладних, які підтверджують правомірність включення до складу податкового кредиту суму попередньої оплати при взаємовідносинах із названими вище контрагентами.

Вказаний лист направлено на адресу податкового органу цінним листом 25 липня 2019 року, про що свідчить опис поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв`язку.

09 серпня 2019 року відповідачем прийнято наказ № 1497 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мегапром» на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 ПК України з питань достовірності формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ при взаємовідносинах з контрагентами постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю «Донремтехмаш» за липень 2016 року з урахуванням віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у серпні 2016 року, за лютий 2017 року з урахуванням віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у березні та серпні 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкон - 2004» за жовтень 2016 року з урахуванням віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у листопаді 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас кріп» за січень 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у лютому 2017 року та серпні 2017 року.

Відповідно до повідомлення відповідача від 09 серпня 2019 року № 355/10/05-99-14-14 документальну невиїзну перевірку ТОВ «Мегапром» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства буде проведено з 15 серпня 2019 року.

Зазначені наказ та повідомлення надіслано на адресу позивача 12 серпня 2019 року та отримано останнім 14 вересня 2019 року, про що свідчать матеріали справи.

16 серпня 2019 року за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мегапром» з питань достовірності формування та віднесення сум з ПДВ до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ при взаємовідносинах із зазначеними вище контрагентами відповідачем складено акт № 492/05-99-14-18/33377259.

Перевіркою встановлено порушення платником пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 638 738,00 грн та завищено суму від`ємного значення між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом на загальну суму 388 551,00 грн.

Повідомленням відповідача від 16 серпня 2019 року № 67223/10/05-99-14-14 запрошено представника ТОВ «Мегапром» до контролюючого органу на 16:30 год. 16 серпня 2019 року для ознайомлення та підписання акта документальної позапланової невиїзної перевірки, проте відповідно до акта від 16 серпня 2019 року № 1889/05-99-14-14/31023892 представник товариства не з`явився для підписання та отримання акта перевірки.

Акт перевірки надіслано контролюючим органом 19 серпня 2019 року та вручено представнику товариства 20 вересня 2019 року.

На підставі названого акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2019 року: № 0006501414, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 798 422,50 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 638 738,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 159 684,50 грн; № 0006521414, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 388 551,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримано позивачем 20 вересня 2019 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач оскаржив спірні податкові повідомлення-рішення до ДПС України, проте рішенням від 29 листопада 2019 року № 11314/6/99-00-08-05-02 податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2019 року № 0006501414, № 0006521414 залишені без змін.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

За правилами підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, разом з тим прийняти участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, тому з наказом про призначення перевірки та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Як встановлено судовим розглядом, контролюючим органом 12 серпня 2019 року надіслано позивачу завірену копію наказу від 09 серпня 2019 року № 1497 «Про проведення документальної перевірки ТОВ «Мегапром» та повідомлення від 09 серпня 2019 року про проведення з 15 серпня 2019 року документальної позапланової перевірки позивача, які отримані позивачем 14 вересня 2019 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення. Відтак, відповідачем не було дотримано вимог ПК України щодо належного повідомлення позивача про дату, місце та час проведення такої перевірки.

Таким чином, фактично позивача не було повідомлено про дату початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та місце її проведення, що позбавило його можливості реалізації свого права на ознайомлення з наказом та повідомленням до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень і документів.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків за результатами проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 86.4 статті 86 ПК України передбачено, що акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

За правилами пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до пункту 44.7 статті 44 ПК України протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення акт перевірки було надіслано контролюючим органом на адресу платника 19 серпня 2019 року та отримано останнім 20 вересня 2019 року.

При цьому, спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом 19 серпня 2019 року, тобто в день надіслання на адресу позивача акта перевірки, що позбавило платника права подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 ПК України, та можливості реалізації свого права на подання відповідних пояснень й документів, які стосувалися предмета перевірки, що свідчить про те, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті податковим органом передчасно.

На підставі викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд не приймає посилання відповідача на порушення платником строку звернення до суду, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в межах місячного строку з моменту отримання рішення податкового органу, прийнятого за результатами процедури адміністративного оскарження. Так, рішення Державної податкової служби України від 29 листопада 2019 року № 11314/6199-00-08-05-02 про результати розгляду скарги було отримано платником 30 грудня 2019 року, а з позовною заявою товариство звернулося до суду 29 січня 2020 року.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова