Постанова

від 12.05.2023 по справі 816/1583/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року

м. Київ

справа № 816/1583/15

адміністративне провадження № К/9901/66496/18 №К/9901/67094/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський переробний завод» та Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 (головуючий суддя Сич С.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 (головуючий суддя Старосуд М.І., судді: Подобайло З.Г., Лях О.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський переробний завод» до Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський переробний завод» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «Глобинський переробний завод») звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об`єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (яку замінено на правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.05.2015 №0002272202/1204.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016, зазначений адміністративний позов задоволено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.04.2017 судові рішення попередніх інстанцій скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши на те, що судами не взяті до уваги повідомлені податковим органом фактичні обставини щодо фіктивності операцій позивача з контрагентами із посиланням на конкретне джерело інформації щодо цих обставин, а такі є належними доказами, оскільки стосуються як обставин щодо реальності спірних господарських операцій, так і юридичної сили первинних документів в підтвердження господарської операції. Касаційним судом також наголошено на тому, що суди під час нового розгляду справи мають врахувати висновки кримінального провадження №32015170090000003, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2015, розпочатого за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Глобинський переробний завод» в особливо великих розмірах, а також надати оцінку встановленим фактичним обставинам та висновкам, що містяться у вироках стосовно діяльності контрагентів позивача.

За результатом повторного судового розгляду справи Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 20.07.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018, позов задовольнив частково; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об`єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05.05.2015 №0002272202/1204 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 6065816,63 грн, з них: за основним платежем - в сумі 3053586,90 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 3012229,73 грн; в іншій частині позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, дійшли висновку, що операції між позивачем та його контрагентами ТОВ «Ледімпекс», ТОВ «Зерно-Агротрейд», ТОВ «Рунд», ТОВ «Продакшнгруп», ТОВ «Макрос-Опт», фактично проведені та належним чином документально оформлені; Товариством дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування показників податкової звітності, а посилання контролюючого органу на нереальність таких господарських операцій є неприйнятними. Що ж до решти контрагентів (ТОВ «Піраміда ЛТД», ТОВ МНВП «СТС», ТОВ «Олімп-Агро», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Прайм Гарант Груп», ТОВ «Карма-А», ПП «Реджина Плюс») суди визнали обґрунтованими доводи контролюючого органу про відсутність у Товариства права на формування податкового кредиту на підставі взаємовідносин із переліченими суб`єктами господарювання з огляду на їх нереальність, що підтверджується судовими вироками та рішеннями судів, у поєднанні із наявними у матеріалах справи доказами.

Податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильну оцінку наявних у справі доказів та залишення поза увагою його доводів про обставини, що вказують на безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами, а саме: відсутність деяких контрагентів за зареєстрованим місцезнаходженням; недоліки в оформлені первинних документів; непідтвердження руху та/або походження товару тощо. Крім того, зазначив, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення та визначення штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, попереднє податкове повідомлення-рішення не було скасовано, а тому були підстави для застосування саме вказаного розміру санкції. Просив скасувати рішення у частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В свою чергу Товариство у касаційній скарзі на постанови судів першої і апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог просило прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі, аргументуючи свою позицію тим, що судові рішення в кримінальних справах щодо контрагентів ТОВ «Глобинський переробний завод» не стосуються прав та інтересів останнього, не існували на день винесення спірного податкового рішення та не були підставою для його винесення, а тому відповідач не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Також позивач посилався на безпідставне відхилення судами висновку судово-економічної експертизи щодо частини контрагентів.

Верховний Суд відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Глобинський переробний завод» (код ЄДРПОУ 30547403) з питань взаємовідносин з ТОВ «Ледімпекс» (код 38086325) за вересень 2014 року, з ТОВ «Піраміда ЛТД» (код 37455560) за серпень, вересень, жовтень 2014 року, з питань віднесення сум податкового кредиту до декларації з ПДВ за вересень 2014 року по ТОВ «Зерно-Агротрейд» (код 38234181), ТОВ МНВП «СТС» (код 05252491), ТОВ «Рунд» (код 38772692), ТОВ «Олімп-Агро» (код 35091107), ТОВ «Вторметекспорт» (код 30127924), з питань віднесення сум податкового кредиту до декларації з ПДВ за вересень-жовтень 2014 року по ТОВ «Прайм Гарант Груп» (код 39271342), з питань взаємовідносин з ТОВ «Продакшнгруп» (код 39225162) за липень 2014 року, з питань взаємовідносин з ТОВ «Карма-А» (код 38136983) за листопад-грудень 2013 року, січень, червень 2014 року, ТОВ «Макрос-Опт» (код 37846050) за листопад 2013, травень-червень 2014 року, ПП «Реджина Плюс» (код 35828333) за лютий, червень 2014 року та правомірність відображення їх в податковій звітності, за результатами якої складено акт від 10.04.2015 №503/16-03-22-02-12/30547403.

В акті перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Глобинський переробний завод» пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником було занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 8995332,01 грн.

Відповідач обґрунтовує вказані порушення безтоварним характером господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Ледімпекс», ТОВ «Піраміда ЛТД», ТОВ «Зерно-Агротрейд», ТОВ МНВП «СТС», ТОВ «Рунд», ТОВ «Олімп-Агро», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Прайм Гарант Груп», ТОВ «Продакшнгруп», ТОВ «Карма-А», ТОВ «Макрос-Опт», ПП «Реджина Плюс», внаслідок чого завищено суми податкового кредиту та відповідно занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету.

На підставі акта перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 05.05.2015 №0002272202/1204, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 13492998,02 грн, у тому числі: за основним платежем - 8995332,01 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4497666,01 грн.

Переглянувши рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статі 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону №996-XIV встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями частин четвертої-шостої статті 9 Закону №996-XIV регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду та відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для нарахування податкового кредиту також необхідними умовами є наявність у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.09.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ «Ледімпекс» (постачальник) укладено договір поставки №13/09/2014-С, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити у власність покупця сою (надалі іменується - «товар»), врожаю 2014 року насипом, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість. Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість партії товару, строки, умови і місце (адреса) поставки товару визначаються сторонами в додатках до цього договору (п. 1.2 договору). Додатки оформляються на кожну замовлену партію товару та після підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору). Пунктом 5.1 цього договору передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником в строк та на умовах, погоджених сторонами у відповідному додатку до цього договору.

До вказаного договору поставки складено додатки №№1, 2, 3, 4, 5, у яких, серед іншого, вказано, що постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах: «DAP» (поставка до місця призначення) ТОВ «Глобинський переробний завод», що знаходиться за адресою: Україна, Полтавська обл., м. Глобине, вул. К. Маркса, 203, відповідно до правил ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року) та положень договору.

ТОВ «Ледімпекс» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ 1023892,45 грн, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у вересні 2014 року.

Реальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Ледімпекс» у періоді, що перевірявся, підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, рахунками-фактурами, журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (надходження) за вересень 2014 року, відомостями по рахунку 631, реєстрами ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньому зразку форми №ЗХС-3, картками аналізу зерна, платіжними дорученнями про перерахування позивачем коштів ТОВ «Ледімпекс» за отриманий товар.

20.08.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ «Рунд» (постачальник) укладено договір №25/08/2014-С, предметом якого є поставка сої врожаю 2014 року насипом. До вказаного договору поставки складено додатки №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, якими, зокрема, передбачено, що постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах: «DAP» (поставка до місця призначення) ТОВ «Глобинський переробний завод», що знаходиться за адресою: Україна, Полтавська обл., м. Глобине, вул. К.Маркса, 203, відповідно до правил ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року) та положень договору.

ТОВ «Рунд» виписало та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту за вересень 2014 року суму податку на додану вартість 931222,44 грн.

Про здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Рунд» свідчать накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, рахунки-фактури, журнал реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (надходження) за серпень 2014 року - жовтень 2014 року, дані рахунку 631, картки аналізу зерна, платіжні доручення та банківські виписки.

Зазначене товариство мало чисельність працівників згідно 1ДФ за 3 квартал 2014 року - 4 особи, крім того 05.09.2014, 09.09.2014, 18.09.2014, 26.09.2014, 07.10.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено записи про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Рунд», що спростовує доводи відповідача про відсутність товариства за його зареєстрованим місцезнаходженням, а також трудових ресурсів.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «ПРОДАКШНГРУП» (постачальник) 08.07.2014 та 20.08.2014 укладено договори поставки №28/08/2014-С та №17/07/2014-С, відповідно до яких постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договорами, поставити у власність покупця сою врожаю 2013 року насипом, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість.

Додатками до вказаних договорів передбачено, що поставка здійснюється на умовах «DAP» (поставка до місця призначення) ТОВ «Глобинський переробний завод», що знаходиться за адресою: Україна, Полтавська обл., м. Глобине, вул. Карла Маркса, 203, відповідно до правил ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року) та положень договору.

ТОВ «ПРОДАКШНГРУП» було зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.07.2014, а з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.07.2014 та на 14.07.2014 вбачається, що зазначене товариство зареєстроване як юридична особа 23.05.2014 та мало право, зокрема, на здійснення такого виду діяльності, як 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Позивач на підставі податкових накладних, виписаних вказаним контрагентом, включив до складу податкового кредиту за липень 2014 року суму податку на додану вартість 137476,82 грн.

На підтвердження фактичного виконання умов договорів, укладених із ТОВ «ПРОДАКШНГРУП», позивач подав до матеріалів справи видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, рахунки-фактури, журнал реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (надходження) за липень 2014 року, відомості по рахунку 631, платіжні доручення.

Суди визнали неприйнятними доводи податкового органу про безтоварний характер господарських операцій позивача з ТОВ «ПРОДАКШНГРУП» з посиланням на акт від 14.11.2014 №2660/16-03-22-02-12/39225162, складений за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ПРОДАКШНГРУП» з питань взаємовідносин з ТОВ «Дельта Трейд Груп» за липень 2014 року, оскільки дана перевірка проводилась щодо операцій з іншим контрагентом та не може свідчити про порушення вимог законодавства саме ТОВ «Глобинський переробний завод».

Відповідачем не спростовано надані позивачем докази реальності господарських операцій, а саме фактів перевезення товару та його отримання позивачем, прийняття та оприбуткування отриманого товару, розрахунків між суб`єктами господарювання та використання товару у подальшій господарській діяльності Товариства.

Із ТОВ «Макрос-Опт» (постачальник) 05.11.2013 позивачем (покупець) укладено договір поставки №7/11/2013-С, відповідно до умов якого останній придбав сою на умовах поставки «DDR» згідно Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року), адреса поставки (передачі) товару: м. Глобине, вул. К.Маркса, 203.

Даний контрагент був зареєстрований платником податку на додану вартість з 25.11.2011 та витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.11.2013 та на 25.11.2013 підтверджено, що ТОВ «Макрос-Опт» зареєстроване як юридична особа 09.08.2011 та мало право, зокрема, на здійснення такого виду діяльності, як 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Зазначене товариство виписало податкові накладні на загальну суму ПДВ 28568,87 грн, яка включена позивачем до складу податкового кредиту.

Про виконання господарських операцій з ТОВ «Макрос-Опт» за укладеним договором свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, рахунки-фактури, журнал реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (надходження) за листопад 2013 року, оборотні відомості рахунку 631, платіжні доручення.

Посилання відповідача на акт від 21.02.2014 №78/2204/37846050/268 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Макрос-Опт» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.06.2013 по 31.12.2013, як на доказ безтоварності операцій з позивачем судами відхилено, оскільки будь-які можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності цим товариством з його контрагенами не можуть бути самостійною підставою для притягнення ТОВ «Глобинський переробний завод» до відповідальності, за відсутності інших належних і допустимих доказів порушення вимог законодавства останнім.

При цьому, судами враховано, що 23.10.2013 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Макрос-Опт», а інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою лише 15.04.2014, тобто станом на час виписки податкових накладних та здійснення господарських операцій у листопаді 2013 року у зазначеному реєстрі містилася інформація про підтвердження даних про юридичну особу.

31.01.2014 між позивачем (замовник) та ТОВ «Зерно-Агротрейд» (виконавець) укладено договір про надання послуг №36/01/2014, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання щодо визначених цим договором послуг, а саме: надання вагонів під завантаження та доставку вантажу залізничним транспортом. Відповідно до пункту 1.2 вид (найменування) послуг, що доручаються виконавцю до виконання, вказуються замовником в усній або письмовій заявці та в подальшому фіксуються в акті прийманні-передачі наданих послуг (виконаний робіт).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору вартість послуг за 1 тонну з ПДВ встановлюється відповідно до маршруту та часу фактичного користування вагонами та зазначається в акті виконаних робіт кожного місяця. Замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 30 банківських днів з дати підписання обома сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), шляхом переказу грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок виконавця.

ТОВ «Зерно-Агротрейд» зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.12.2012, а витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.09.2014 та на 31.01.2014 підтверджено, що це товариство зареєстроване як юридична особа 14.08.2012.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Зерно-Агротрейд» виписано позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ 932426,32 грн, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту вересня 2014 року суму податку на додану вартість.

Реальність господарських операцій за укладеним з ТОВ «Зерно-Агротрейд» договором про надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), деталізаціями послуг стеження до актів, залізничними накладними, додатками до актів виконаних послуг, реєстрами вагонів по відвантаженню готової продукції, договорами поставки, специфікаціями, договором транспортного експедирування №75/07-13 від 09.07.2013 з додатковими договорами, договором оренди вагонів №69/05-13 від 29.05.2013 з додатковими угодами, актами виконаних робіт.

Результати взаємовідносин із ТОВ «Зерно-Агротрейд» відображено у бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 та картки рахунку 631, а перерахування позивачем коштів за отримані послуги здійснено відповідно до платіжних доручень.

З огляду на вищенаведені обставини справи, суди визнали неприйнятними посилання податкового органу на безтоварність господарських операцій ТОВ «Глобинський переробний завод» з ТОВ «Ледімпекс», ТОВ «Зерно-Агротрейд», ТОВ «Рунд», ТОВ «Продакшнгруп», ТОВ «Макрос-Опт», оскільки такі спростовуються наведеними вище об`єктивними документальними доказами, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій.

Відповідачем не доведено невідповідність спірних господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Крім того, під час розгляду справи була призначена судова економічна експертиза, за результатами якої складено висновок №1695/1696 від 16.05.2018, відповідно до якого документально не підтверджуються висновки акту Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 10.04.2015 №503/16-03-22-02-12/30547403 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Глобинський переробний завод» (код за ЄДРПОУ 30547403) з питань взаємовідносин з ТОВ «Ледімпекс» (код 38086325) за вересень 2014 року, з ТОВ «Піраміда ЛТД» (код 37455560) за серпень, вересень, жовтень 2014 року, з питань віднесення сум податкового кредиту до декларації з ПДВ за вересень 2014 року по ТОВ «Зерно-Агротрейд» (код 38234181), ТОВ МНВП «СТС» (код 05252491), ТОВ «Рунд» (код 38772692), ТОВ «Олімп-Агро» (код 35091107), ТОВ «Вторметекспорт» (код 30127924), з питань віднесення сум податкового кредиту до декларації з ПДВ за вересень-жовтень 2014 року по ТОВ «Прайм Гарант Груп» (код 39271342), з питань взаємовідносин з ТОВ «Продакшнгруп» (код 39225162) за липень 2014 року, з питань взаємовідносин з ТОВ «Карма-А» (код 38136983) за листопад-грудень 2013 року, січень, червень 2014 року, ТОВ «Макрос-Опт» (код 37846050) за листопад 2013, травень-червень 2014 року, ПП «Реджина Плюс» (код 35828333) за лютий, червень 2014 року та правомірність відображення їх в податковій звітності» про порушення ТОВ «Глобинський переробний завод» пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 8995332,01 грн, у тому числі: за травень 2014 року на суму 9537,51 грн, за червень 2014 року на суму 114394,08 грн, за липень 2014 року на суму 137476,82 грн, за серпень 2014 року на суму 484215,62 грн, за вересень 2014 року на суму 7439594,93 грн, за жовтень 2014 року на суму 810113,05 грн.

Судами попередніх інстанцій враховані висновки експерта в частині взаємовідносин позивача із ТОВ «Ледімпекс», ТОВ «Зерно-Агротрейд», ТОВ «Рунд», ТОВ «Продакшнгруп», ТОВ «Макрос-Опт».

Що ж до взаємовідносин позивача з ТОВ «Олімп-Агро», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Прайм Гарант Груп», ТОВ «Піраміда ЛТД», ТОВ МНВП «СТС», ТОВ «Карма-А», ПП «Реджина Плюс» судами зазначено, що на підтвердження здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами згідно укладених договорів поставки та права на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, ТОВ «Глобинський переробний завод» подало до суду видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення, банківські виписки.

Разом з тим, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі реального проведення господарської операції, якщо ж така операція не здійснювалась, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, дані податкового обліку можуть формуватися лише на підставі тих первинних документів, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суди констатували, що сам факт наявності у ТОВ «Глобинський переробний завод» податкових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

Окрім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі №21-4953а15 від 20.01.2016, сам факт того, що на момент розгляду справи не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 у справі №524/10551/14-к визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 , який діючи за попередньою змовою у групі з невстановленими особами, не маючи наміру здійснювати діяльність, пов`язану з виробництвом, продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності, упродовж листопада 2011 - жовтня 2013 років, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, зареєстрував суб`єкти підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ «Салкон-2012» (код 37996449), ТОВ «Інтербуд-Центр» (код 38950646), ТОВ «Будресурс-К» (код 38688468), ТОВ «Санжарк» (код 38317325). Після реєстрації вказаних суб`єктів господарювання ОСОБА_1 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні і установчі документи зазначених підприємств передав невстановленим досудовим слідством особам, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність, а саме: складати необхідні документи фінансово-господарської діяльності (договори, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи), звітні документи зазначених підприємств по сплаті податків, які зовні складені вірно, але фактично не відповідали дійсності, та надало змогу перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто в подальшому невстановлені слідством особи використали печатки, статутні документи та реквізити вищезазначених юридичних осіб для здійснення удаваних (безтоварних) операцій та незаконного одержання доходів.

При цьому, ТОВ «Інтербуд-Центр» та ТОВ «Будресурс-К» вказані у графах «Автопідприємство» товарно-транспортних накладних, за якими, як стверджує позивач, здійснювалося перевезення товару від ТОВ «Олімп-агро». Враховуючи обставини, наведені у вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 у справі №524/10551/14-к, такі товарно-транспортні накладні не є належними доказами на підтвердження перевезення товару від ТОВ «Олімп-агро» до позивача.

Крім того, вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 24.01.2017 у справі №527/7/17 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 , який знаючи, що ТОВ «Глобинський переробний завод» приймає сою лише від підприємств, з якими укладений договір поставки, попередньо отримав у невстановленої особи незаповнені бланки ТТН з відбитками печаток і підписами директорів: ТОВ «Олімп-Агро», ТОВ МНВП «СТС», ТОВ «Піраміда ЛТД», ПСП «Огульчанське» та усвідомлюючи, що соя не належить зазначеним підприємствам, реквізити яких вказано в ТТН, власноручно зазначив в графі «Вантажовідправник» недостовірні відомості про підприємство - вантажовідправника сої, з метою їх використання як особисто, так і іншими особами для ввезення на територію ТОВ «Глобинський переробний завод» раніше придбаної сої.

Вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 11.08.2016 у справі №527/1338/16-к визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 , який з 13.09.2014 по 24.10.2014, не будучи суб`єктом господарської діяльності, проводив посередницьку діяльність з приводу купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за готівкові кошти у населення на території Полтавської області, яку в подальшому за підробленими документами поставляв на адресу юридичної особи - ТОВ «Глобинський переробний завод»: м.Глобине, вул. К.Маркса, 203. Не маючи договірних відносин щодо поставки сої на дане Товариство, ОСОБА_3 використав офіційні бланки товарно-транспортних накладних ТОВ «Прайм гарант груп», які попередньо отримав у невстановленої в ході досудового слідства особи для перевезення та здачі придбаної ним сої у населення. В результаті чого, в період з 13.09.2014 по 24.10.2014 ОСОБА_3 достовірно знаючи, що соя, яка була ним особисто придбана, не має відношення до діяльності ТОВ «Прайм гарант груп», безпідставно надав водіям та продавцям сої для здійснення перевезення від місця фактичного завантаження до місця ввезення на територію ТОВ «Глобинський переробний завод», за адресою: Полтавська область м.Глобине, вул.Карла Маркса, 203 товарно-транспортні накладні з реквізитами ТОВ «Прайм гарант груп».

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 16.12.2016 у справі № 527/2497/16-к, звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності. У вказаній ухвалі зазначено, що ОСОБА_4 , знаючи, що TOB «Глобинський переробний завод» приймає сою лише від підприємств, з якими укладений договір поставки, попередньо отримав у невстановленої особи незаповнені бланки товарно-транспортних накладних (далі по тексту ТТН) з відбитками печаток і підписами директорів: TOB «Вторметекспорт» (код ЄДРПОУ 30127924), TOB «Олімп-Агро» (код ЄДРПОУ 35091107) та усвідомлюючи, що соя не належить підприємствам, реквізити яких вказано в ТТН (адже самостійно домовлявся з її власниками про продаж останньої), власноручно вказав в графі «Вантажовідправник» недостовірні відомості про підприємство - вантажовідправника сої з метою їх використання як особисто, так і іншими особами для ввезення раніше придбаної сої на територію TOB «Глобинський переробний завод».

Враховуючи встановлені у кримінальних справах обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що товарно-транспорті накладні, копії яких позивачем подано до суду на підтвердження транспортування товару від контрагентів ТОВ «Піраміда ЛТД», ТОВ МНВП «СТС», ТОВ «Олімп-Агро», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Прайм Гарант Груп», не є належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт перевезення товарів від вказаних суб`єктів господарювання.

Суди також взяли до уваги висновок №1200 судово-почеркознавчої експертизи по матеріалах кримінального провадження №32015170090000003, складений 18.12.2015, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_5 у податкових накладних, виписаних ТОВ «Карма-А» на адресу ТОВ «Глобинський переробний завод» № 2 від 16.01.2014 на суму 105253,03 грн, №3 від 06.12.2013 на суму 29632,32 грн, №60 від 30.11.2013 на суму 78921,18 грн, №46 від 27.11.2013 на суму 26833,21 грн, №25 від 25.11.2013 на суму 74917,60 грн, у графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну», виконані не ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а іншою особою.

За таких обставин податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Карма-А», не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Що ж до відносин позивача із ПП «Реджина плюс», то податковим органом не виявлено даного підприємства за податковою адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 12А. При цьому, директор підприємства - Золотарьов О.С. надіслав заяву про свою непричетність до діяльності підприємства та його реєстрації, що підтверджується актом ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19.06.2014 №1473/26-59-22-03/35828333.

Таким чином, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента позивача, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до складу податкового кредиту є протиправним.

Висновок №1695/1696 судово-економічної експертизи від 16.05.2018 в частині взаємовідносин ТОВ «Глобинський переробний завод» з ТОВ «Піраміда ЛТД», ТОВ МНВП «СТС», ТОВ «Олімп-Агро», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Прайм Гарант Груп», ТОВ «Карма-А», ПП «Реджина Плюс» судами не взято до уваги, оскільки такі спростовуються вищенаведеними обставинами справи.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 50 відсотків від суми нарахованого грошового зобов`язання, суди зазначили наступне.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З розрахунку штрафних санкцій згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України до ТОВ «Глобинський переробний завод» слідує, що штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50 відсотків від суми нарахованого грошового зобов`язання застосовано у зв`язку з повторністю визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку на підставі акта перевірки від 16.01.2015 №48/16-03-22-02-12/30547403.

Однак, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 у справі №816/2561/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 04.02.2015 №0000792202/519, прийняте на підставі зазначеного акта перевірки.

Отже, в даному випадку, санкції в розмірі 50 відсотків від суми нарахованого грошового зобов`язання визначено у зв`язку з повторністю визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання застосовані до позивача безпідставно, а тому податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05.05.2015 №0002272202/1204 в частині збільшення ТОВ «Глобинський переробний завод» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 7427181,39 грн, у тому числі: за основним платежем - в сумі 5941745,11 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 1485436,28 грн (25%) є правомірним, а в іншій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає правильним висновок, що долучені Товариством документи по взаємовідносинам із ТОВ «Ледімпекс», ТОВ «Зерно-Агротрейд», ТОВ «Рунд», ТОВ «Продакшнгруп», ТОВ «Макрос-Опт» підтверджують наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, зв`язок між фактом надання послуг (поставок товару) і господарською діяльністю позивача, а відтак й обґрунтованість відображення їх результатів у бухгалтерській та податкові звітності.

Водночас, суди правомірно визнали прийнятними доводи контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «Олімп-Агро», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Прайм Гарант Груп», ТОВ «Піраміда ЛТД», ТОВ МНВП «СТС», ТОВ «Карма-А», ПП «Реджина Плюс», оскільки досліджені у процесі розгляду справи первинні документи не підтверджують фактичне виконання спірних операцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій надано оцінку здійсненим господарським операціям на підставі комплексного аналізу правовідносин, з урахуванням їх особливостей та характеру виконання.

При цьому, доводи скаржників, наведені у касаційних скаргах не спростовують вищезазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції, які, у свою чергу, не викликають розумних сумнівів, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналогічні положення закріплені і в статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а також відсутність підстав вважати, що суд апеляційної інстанцій при розгляді справи допустив неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційних скарг без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський переробний завод» та Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.А. Васильєва