печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17827/23-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/36949/23-к від 21.12.2022 у кримінальному провадженні № 42022000000001038 від 03.08.2022,-
ВСТАНОВИВ:
03 травня 2023 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/36949/23-к від 21.12.2022 у кримінальному провадженні № 42022000000001038 від 03.08.2022.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 21 грудня 2022 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва, клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, в рамках розгляду справи №757/36949/22-к задоволено. Накладено арешт на кошти, які були вилучені під час обшуку 04.11.2022 за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 3, а саме:
1)кошти в національній валюті на загальну суму 18 177 214 грн., а саме:
-2 300 банкнот номіналом 1000 грн.;
-20 200 банкнот номіналом 500 грн.;
-25 500 банкнот номіналом 200 грн.;
-4 800 банкнот номіналом 100 грн.;
-2 000 банкнот номіналом 50 грн.;
-банкноти різних номіналів на загальну суму 97 214 грн.
2)кошти в іноземній валюті на загальну суму 584 836 доларів США, а саме:
-5 700 банкнот номіналом 100 доларів США;
-100 банкнот номіналом 50 доларів США;
-100 банкнот номіналом 20 доларів США;
-200 банкнот номіналом 1 долар США;
-банкноти різних номіналів на загальну суму 7 636 доларів США;
3)кошти в іноземній валюті на загальну суму 175 010 євро, а саме:
-700 банкнот номіналом 100 євро;
-1 300 банкнот номіналом 50 євро;
-1 000 банкнот номіналом 20 євро;
-банкноти різних номіналів на загальну суму 20 010 євро;
4)кошти в іноземній валюті різними номіналами на загальну суму 21 200 фунтів стерлінгів;
5)кошти в іноземній валюті на загальну суму 53 300 рублів;
6)кошти в іноземній валюті на загальну суму 1 210 швейцарських франків.
В судове засідання особа, якою подано клопотання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином. На адресу суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд справи у її відсутності, вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Представник Офісу Генерального прокурора в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином. На адресу суду прокурор ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначиши, що арештоване майно, про яке зазначається у клопотанні, у відповідному кримінальному провадженні має статус речового доказу, про що винесено вмотивована постанова.
Окрім того, в матеріалах досудового розслідування наявні відомості, що вилучене майно може бути предметом розслідуваних злочинів та щодо якого вчинялись дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Зважаючи на викладене, арешт на майно накладено обґрунтовано, підстав для його скасування не вбачається.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022000000001038 від 03.08.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року у справі № 757/36949/22-к задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти, які були вилучені 04 листопада 2022 року під час обшуку за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 3, а саме:
1)кошти в національній валюті на загальну суму 18 177 214 грн., а саме:
-2 300 банкнот номіналом 1000 грн.;
-20 200 банкнот номіналом 500 грн.;
-25 500 банкнот номіналом 200 грн.;
-4 800 банкнот номіналом 100 грн.;
-2 000 банкнот номіналом 50 грн.;
-банкноти різних номіналів на загальну суму 97 214 грн.
2)кошти в іноземній валюті на загальну суму 584 836 доларів США, а саме:
-5 700 банкнот номіналом 100 доларів США;
-100 банкнот номіналом 50 доларів США;
-100 банкнот номіналом 20 доларів США;
-200 банкнот номіналом 1 долар США;
-банкноти різних номіналів на загальну суму 7 636 доларів США;
3)кошти в іноземній валюті на загальну суму 175 010 євро, а саме:
-700 банкнот номіналом 100 євро;
-1 300 банкнот номіналом 50 євро;
-1 000 банкнот номіналом 20 євро;
-банкноти різних номіналів на загальну суму 20 010 євро;
4)кошти в іноземній валюті різними номіналами на загальну суму 21 200 фунтів стерлінгів;
5)кошти в іноземній валюті на загальну суму 53 300 рублів;
6)кошти в іноземній валюті на загальну суму 1 210 швейцарських франків.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою зберігання своїх грошових коштів у підвальному охоронюваному приміщенні, уклали договір оренди нежитлових приміщень з підприємством «АКВІЛОН» (код ЄДРПОУ 31302658). Право власності на грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу квартир, нотаріально посвідченими договорами дарування грошових коштів, договорами купівлі-продажу часток у статутному капіталі, а також податковими деклараціями платників податків - фізичних -осіб - підприємців.
Крім того, з матеріалів, які долучені до клопотання про скасування арешту майна вбачається, що у даному кримінальному провадженні №42022000000001038 від 03.08.2022 іншим особам повідомлено про підозру, а за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взагалі не здійснено жодної слідчої або процесуальної дії.
Також слідчий суддя приймає до уваги відповідь Міністерства оборони України, згідно якої у період 2020-2023 років жодних договорів з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для придбання продуктів харчування не укладалось.
Враховуючи, що протягом шести місяців з дня вилучення 04 листопада 2022 року грошових коштів під час обшуку, органом досудового розслідування не встановлено, що джерело походження грошових коштів, які перебувають арештованими та належать на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є предметом злочину чи отримані незаконним шляхом, відсутні обґрунтовані підстави для подальшого втручання у права осіб, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
За встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна накладеного на грошові кошти, що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/36949/23-к від 21.12.2022 у кримінальному провадженні № 42022000000001038 від 03.08.2022 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/36949/23-к від 21.12.2022 у кримінальному провадженні № 42022000000001038 від 03.08.2022, на:
1) кошти в національній валюті на загальну суму 18 177 214 грн., а саме:
- 2 300 банкнот номіналом 1000 грн.;
- 20 200 банкнот номіналом 500 грн.;
- 25 500 банкнот номіналом 200 грн.;
- 4 800 банкнот номіналом 100 грн.;
- 2 000 банкнот номіналом 50 грн.;
- банкноти різних номіналів на загальну суму 97 214 грн.
2) кошти в іноземній валюті на загальну суму 584 836 доларів США, а саме:
- 5 700 банкнот номіналом 100 доларів США;
- 100 банкнот номіналом 50 доларів США;
- 100 банкнот номіналом 20 доларів США;
- 200 банкнот номіналом 1 долар США;
- банкноти різних номіналів на загальну суму 7 636 доларів США;
3) кошти в іноземній валюті на загальну суму 175 010 євро, а саме:
- 700 банкнот номіналом 100 євро;
- 1 300 банкнот номіналом 50 євро;
- 1 000 банкнот номіналом 20 євро;
- банкноти різних номіналів на загальну суму 20 010 євро;
4) кошти в іноземній валюті різними номіналами на загальну суму 21 200 фунтів стерлінгів;
5) кошти в іноземній валюті на загальну суму 53 300 рублів;
6) кошти в іноземній валюті на загальну суму 1 210 швейцарських франків.
Зобов`язати прокурора Офісу Генеральної прокуратури ОСОБА_7 або іншу уповноважену особу Головного слідчого управління Національної поліції України у кримінальному провадженні № 42022000000001038 від 03.08.2022, повернути грошові кошти, які були вилучені під час обшуку 04 листопада 2022 року за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 3, їх власникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2023 |
Оприлюднено | 16.05.2023 |
Номер документу | 110828703 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Бусик О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні