Рішення

від 17.03.2023 по справі 826/4286/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 826/4286/17

Провадження № 2/761/2415/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Бражніченко І.М.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київметробуд», Публічне акціонерне товариство «Київміськбуд», Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство з експлуатації ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про визнання протиправним та скасування сертифіката, -

в с т а н о в и в :

в березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Київметробуд", Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" про визнання протиправним та скасування виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 01 липня 2016 року сертифікату серії ІУ №16561831203 (надалі - сертифікат), яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта "Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом. 3 черга будівництва - житлова частина секції №3, творчі майстерні - 1 пусковий комплекс, вбудовані нежитлові приміщення - 2 пусковий комплекс", нове будівництво, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , проектній документації та підтверджено готовність до експлуатації.

Позивач звернувся до суду посилаючись на незаконність видачі замовникам будівництва сертифіката про засвідчення відповідності закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом. 3 черга будівництва - житлова частина секції №3, творчі майстерні - 1 пусковий комплекс, вбудовані нежитлові приміщення - 2 пусковий комплекс», оскільки відповідач не з`ясовував питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, та проігнорував порушення при здійсненні будівництва багатоповерхового будинку, зокрема про що зазначено у приписі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 28.08.2015 року та приписі Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.01.2016 року. Також позивач зазначає, що ПАТ «Київметробуд» не було погоджено та затверджено історико-містобудівне обґрунтування, не було отримано рекомендації архітектурно-містобудівної ради з питань планування та використання території у межах історичного ареалу і зон охорони пам`яток, не було узгоджено проектну документацію з органом охорони культурної спадщини м. Києва та Міністерством культури України, а також не усунуто порушення щодо яких Департаментом культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) видано припис від 21.01.2016 року.

На думку позивача, об`єкт будівництва щодо якого видано оскаржуваний сертифікат, призводить до руйнування належного позивачу двоповерхового будинку АДРЕСА_1 , який з 2011 року є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини, а тому зачіпає безпосередньо його права, як власника, оскільки такий сертифікат фактично легалізує ті порушення, які були допущені при будівництві, внаслідок чого позивачу завдана і продовжує завдаватись шкода та порушуються його права та інтереси.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ПАТ«Київметробуд», ПрАТ«Холдингова компанія «Київміськбуд» задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2018 року скасовано та ухвалено у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування сертифікату, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено готовність до експлуатації, стягнення судових витрат - залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ПАТ «Київметробуд», ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання протиправним та скасування сертифіката від 01.07.2016 року IV № 165161931203 - закрито.

Закриваючи провадження у справі, Верховний Суд зазначив, що даний спір стосується не стільки правомірності дій суб`єкта владних повноважень щодо видачі сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації, скільки правомірності здійснення третьою особою будівництва вцілому. Спір у цій справі стосується захисту майнових інтересів, тому з урахуванням суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.02.2021 року заяву ОСОБА_1 про направлення за встановленою юрисдикцією справи №826/4286/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ПАТ «Київметробуд», ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання протиправним та скасування сертифіката від 01.07.2016 року IV № 165161931203 - задоволено, справу передано до Шевченківського районного суду м. Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.02.2021 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, встановлено процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

19.04.2021 року у відкритому підготовчому судовому засіданні судом за заявою представника позивача до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та долучено до матеріалів справи пояснення третьої особи ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд».

У поясненнях третя особа просила відмовити в задоволенні позову у повному обсязі та зазначила, зокрема, що механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів передбачений відповідним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461. Цим же порядком передбачено порядок видачі сертифікату та вичерпний перелік підстав для відмови у його видачі. Вважає, що підстав для відмови у видачі оскаржуваного сертифікату не було, а враховуючи те, що ПАТ «Київметробуд» надало усі необхідні документи для прийняття рішень про видачу сертифіката, Держархбудінспекція видала замовнику - ПАТ «Київметробуд» сертифікат від 01.07.2016 року, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації.

Також у поясненнях третя особа зазначила, що у справі №826/9118/14 за позовом прокурора Шевченківського району м. Києва до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києвіпро скасування дозволу на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Коперника, 7 у м. Києві №11512127277 судом було встановлено факт, що будівельні роботи проводяться відповідно до чинного законодавства та дозвіл на проведення будівельних робіт видано у законний спосіб.

Третя особа звернула увагу суду, що на момент укладання (26.03.2015 року) позивачем з управлінням охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини багатоповерховий будинок був вже збудований і в ньому проводилися внутрішні роботи. Тобто, станом на початок проведення робіт на об`єкті будівництва багатоповерхового будинку та аж до 26.03.2015 року споруда по АДРЕСА_1 , в якій мешкає позивач не мала цього статусу і тому охоронні зони не були визначені.

20.07.2021 року у підготовчому судовому засіданні судом за клопотанням представника третьої особи ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2021 року за клопотанням представника позивача про заміну сторони правонаступника залучено до участі у справі замість відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України, правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

В задоволенні клопотання представника третьої особи ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» про закриття провадження у справі - відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2021 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач та треті особи в судове засідання своїх представників не направили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установлений законом порядок.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що між ВАТ «Київметробуд», правонаступником якого є ПАТ «Київметробуд» та АТХК «Київміськбуд», правонаступником якого є ПАТ (ПрАТ) «Холдингова компанія «Київміськбуд» укладено угоду №7 від 05.12.2001 року на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно з умовами угоди ВАТ «Київметробуд» прийняло на себе функції замовника по будівництву об`єкта, а АТХК «Київміськбуд» прийняло на себе функції генпідрядника та інвестора по проектуванню і будівництву об`єкта.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є співвласником розташованого поряд житлового будинку АДРЕСА_1 .

Наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 року №10/34-11 вказаний будинок визнано таким, що є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини.

26.03.2015 року між позивачем та Управлінням охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації укладено договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - будинок житловий за адресою: АДРЕСА_1 ; технічна адреса (за даним БТІ): АДРЕСА_1, за умовами якого власник взяв на себе зобов`язання щодо охорони щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Вподальшому, 01.07.2016 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікат серії ІУ №16561831203, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом. 3 черга будівництва - житлова частина секції №3, творчі майстерні - 1 пусковий комплекс, вбудовані нежитлові приміщення - 2 пусковий комплекс», нове будівництво, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , проектній документації та підтвердила готовність до експлуатації; замовник об`єкта: ПАТ «Київметробуд».

При цьому, як на підставу для визнання протиправним та скасування сертифікату, позивач послався на ведення будівництва з порушенням нормативно встановленої відстані (не менше 15 метрів) між будинками згідно з ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, тоді як реальна відстань між будинками становить 4,5 метрів. Внаслідок будівництва будинок АДРЕСА_1 руйнується, не враховано, що будинок є новоявленою пам`яткою архітектури. Тому відповідач при такому стані справ не мав права видавати оскаржуваний сертифікат.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 7 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов`язаних з видачою сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків. Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою Кабінету Міністрів України 13.04.2011 року №461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (надалі - Порядок), який відповідно до п. 1 визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Положеннями п.23 Порядку (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

В свою чергу, п.24 Порядку визначено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

Пунктом 25 Порядку передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів IV та V категорії складності орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати у разі потреби установи, організації, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

Згідно п. 26 Порядку, у разі потреби під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об`єкта будівництва. Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Порядок визначає і підстави для відмови у видачі сертифікату, зокрема, відповідно до п. 27 Порядку підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності для маломобільних груп населення.

Разом із тим, стороною позивача не доведено, що існували на час видачі оспорюваного сертифікату підстави для відмови у його видачі.

Так, до заяви ПАТ «Київметробуд» про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачі сертифіката «Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-господарського призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчика для відпочинку по АДРЕСА_1 , ІІІ черга будівництва - житлова частина секції №3; творчі майстерні - 1 пусковий комплекс; вбудовані нежитлові приміщення - 2 пусковий комплекс», ПАТ «Київметробуд» до своїх письмових заперечень в 2017 додав акт від 17.06.2016 готовності об`єктів до експлуатації, підписаний без зауважень замовником, генеральним підрядником, підрядними організаціями та відповідальною особою проектувальника - головного архітектора (інженера) проекту.

Відповідно до витягу з протоколу №11 від 17.09. 2014 року засідання секції «Містобудування та архітектури, будівництва об`єктів цивільного та промислового призначення, будівельних матеріалів і виробів науково-технічної ради Мінрегіону було вирішено вважати за можливе при проектуванні житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку по АДРЕСА_1 погодити відхилення від вимог таблиці 1 додатку 3.1 ДБН.360-92** «Містобудування. Планування та забудова сільських та міських поселень» в частині зменшення до 5,8 - 6,8 м відстані між секцією №3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку за умови погодження з державними органами пожежного нагляду.

Судом також встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м Києві було видано замовнику ПАТ «Київметробуд» дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 від 26.07.2012 року.

Данних, що зазначений дозвіл скасований, або визнаний нечинним - матеріали справи не містять.

При цьому, як встановлено судом, зазначений дозвіл був предметом розгляду адміністративної справи №826/9118/14 за позовом виконувача обов`язків прокурора Шевченківського району міста Києва до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, за участю третіх осіб - АТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», Всеукраїнської громадської організації «Академія культурної спадщини Українського козацтва», Головного управління охорони культурної спадщини, ПАТ «Київметробуд» про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2014 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурору Шевченківського району м. Києва про скасування зазначеного дозволу від 26.07.2012 року.

Положеннями ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року встановлено, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позитивний висновок служби «Київдержекспертиза» від 21 квітня 2006 року є чинним, враховуючи, що всі вихідні дані (технічні умови, містобудівні умови і обмеження) термін дії не втратили. Крім того, у зв`язку з проведеним у 2013 році коригуванням проекту «Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчика для відпочинку по вул.Коперника, 7 (будівельна адреса) у Шевченківському районі м.Києва» проведено нову експертизу проекту і отримано експертний звіт від 17 грудня 2013 року №3-154-13-ЕП/КО, відповідно до якого за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку.

Також, колегія суддів погодилась із висновком суду першої інстанції, що згідно ч.6 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено вичерпний перелік підстав щодо анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, тому з огляду на недоведення позивачем жодної з підстав, визначених законодавством, у відповідача відсутні правові підстави для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 №КВ11512127277 від 26 липня 2012 року, внаслідок чого позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови скасуватии дозвіл на виконання будівельних робіт, зобов`язання відповідача скасувати такий дозвіл та вжити передбачених законодавством заходів для притягнення замовника до відповідальності є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Виходячи із змісту судових рішень у справі №826/9118/14, суд дійшов до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для анулювання (скасування) дозволу на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 № КВ11512127277 від 26.07.2012 року.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України не було підстав, визначених п. 27 Порядку, для відмови у видачі сертифікату.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 13.04.2011 № 461, датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку, реєстрація декларації або видача сертифіката здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю») з дотриманням вимог Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги».

Відповідно до частини десятої статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відомості, що містяться в електронній системі, є достовірними, а також відкритими і загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, договорів про надання послуг, документів, поданих фізичними та юридичними особами для отримання послуг, визначених цим Законом, та іншої інформації, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Стороною позивача не надано суду жодного належного і допустимого доказу на підтвердження того, що: ПАТ "Київметробуд" не подало усі документи, необхідні для прийняття рішення про видачу сертифіката на об`єкт будівництва; посадовим особами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві не було здійснено огляд об`єкта будівництва та не було встановлено, що на зазначеному об`єкті будівництва виконано всі передбачені проектною документацією згідно з будівельним нормами, державними стандартами та правилами роботи, не створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу і перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

В даному випадку, також слід зазначити, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 в справі №826/23035/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними та скасування припису від 28.08.2015 виданий Департаментом Державної архітектурно - інспекції у м. Києві Публічному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд», залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, позов задоволено частково, а саме - визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.08.2015, виданий Департаментом Державної архітектурно - інспекції у м. Києві Публічному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд». В решті позову відмовлено.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за наслідками розгляду в касаційному порядку вищевказаної справи №826/23035/15 касаційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування припису Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві від 28.08.2015 щодо усунення таких порушень:

- відсутній договір на виконання робіт із супроводу будівництва головним виконавцем супроводу; не розроблено програму науково - технічного супроводу об`єкту будівництва; не призначений головний виконавець науково - технічного супроводу; не призначений науковий керівник супроводу, який здійснює наукове і технічне керівництво за виконанням робіт з супроводу (призначається наказом (розпорядженням) головного виконавця);

- не в повному обсязі виконано вимоги припису Департаменту архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 13.03.2015, а саме: не виконано вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №16312/0/18-1/009-12 від 06.12.2012 у частині погодження та отримання позитивних висновків органів охорони культурної спадщини.

В цій частині ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними та скасування припису - відмовити.

В решті оскаржувані судові рішення залишено без змін.

Вказаною постановою Верховного Суду також встановлені наступні обставини, які відповідно до вищевказанів положень ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Так, судом касаційної інстанції встановлено, що 28.08.2015 посадовою особою Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві на підставі колективного звернення мешканців будинків АДРЕСА_2 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об`єкта «Будівництво житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом» по АДРЕСА_1 .

За результатом проведеної перевірки встановлено порушення пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме:- невиконання вимог припису Інспекції архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 14.06.2013;- не в повному обсязі виконано вимоги припису Департаменту архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 13.03.2015, а саме: не виконано вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №16312/0/18-1/009-12 від 06.12.2012 у частині погодження та отримання позитивних висновків органів охорони культурної спадщини;- відстань між секцією №3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку становить менше 8 м.;- відсутній договір на виконання робіт із супроводу будівництва головним виконавцем супроводу;- не розроблено програму науково - технічного супроводу об`єкту будівництва;- не призначений головний виконавець науково - технічного супроводу;- не призначений науковий керівник супроводу, який здійснює наукове і технічне керівництво за виконанням робіт з супроводу (призначається наказом (розпорядженням) головного виконавця).

У зв`язку з встановленням відповідних порушень Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві було видано Публічному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд» припис від 28.08.2015 про усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку в термін до 13.10.2015.

Колегія суддів відхилила доводи третьої особи ( ОСОБА_1 ), про те, що наявність поряд із будівництвом щойно виявленого об`єкта культурної спадщини (до якого відноситься його будинок) є прямою підставою для узгодження дотримання прядку будівництва з відповідними державними органами на будь-якій його стадії, починаючи з моменту виявлення такого об`єкту.

В постанові вказано, що такі аргументи третьої особи не стосуються предмету цього спору, оскільки спірний припис було складено не у зв`язку з порушенням вимог законодавства в частині вимог, які встановлені для будівництва поряд із щойно виявленими об`єктами культурної спадщини, а у зв`язку з тим, що земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво, на думку відповідача, розташована у межах історичного ареалу. Однак, зважаючи на вищевикладені у цій постанові мотиви, наявності таких обставин не вбачається.

Правильними колегія суддів вважає й висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірний припис є протиправним у частині вимог про усунення порушення вимог таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова сільських та міських поселень» щодо відстані між секцією №3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку (становить менше 8 м).

Таким чином, доказів тому, що, видаючи сертифікат, відповідач діяв всупереч наданих йому повноважень та не у спосіб, визначений законом, - стороною позивача надано не було і тому відсутні правові підстави вважати, що сертифікат видано з порушенням вимог Порядку чи вимог законодавства України.

Щодо доводів позивача про руйнування двоповерхового будинку, співвласником якого він є, через будівництво багатоповерхового будинку, суд зазначає наступне.

У 2012 році на замовлення замовника ПАТ «Київметробуд» Головним управлінням містобудування та архітектури розроблені Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №16312/0/18-1/009.

За вимогами Містобудівних умов замовника було зобов`язано під час проведення будівельних робіт врахувати законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, розробити заходи щодо захисту прилеглих будинків від руйнування, забезпечення їх стійкості при будівництві, тощо.

На виконання зазначеної вимоги, ПАТ ЖК «Київміськбуд» уклав з ПАТ «Проектно-технічний інститут «Київоргбуд» та ДП «НДІ будівельного виробництва» договори на обстеження стану конструкцій вказаних будинків.

Судом враховано, що у 2004 році було погоджено Головою служби з питань національної культурної спадщини коригування житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 .

22.10.2015 року між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та Київським національним університетом будівництва і архітектури укладено договір №99-15/ОСФ про виконання робіт з науково-технічного супроводу, відповідно до якого виконавець взяв на себе зобов`язання своїми силами і засобами виконати науково-технічний супровід про об`єкту «Житловий будинок з об`єктами соціально-побутового призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ».

Відповідно до рішення виконкому Київської міської ради №920 від 16.07.1979 року, розпорядження Київської міської ради №979 від 17.05.2002 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 не входить до історичної охоронної зони та зони регулювання забудови міста. Крім того, у листі від 19.04.2011 року Головне управління охорони культурної спадщини зазначено, що станом на квітень 2011 року земельні ділянки по АДРЕСА_1 не належать до земель історико-культурного призначення.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Частиною 2 ст. 14 Закону «Про охорону культурної спадщини» визначено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону (ч.ч. 1, 4 ст. 23 Закону«Про охорону культурної спадщини»).

Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону «Про охорону культурної спадщини» визначені межі та режими використання зон охорони пам`яток і вони визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

На початок проведення робіт на об`єкті будівництва будинку по АДРЕСА_1 , споруда за даною адресою, в якій проживає позивач, не мала статусу нововиявленої пам`ятки архітектури. Договір між позивачем та управлінням охорони культурної спадщини КМДА на охорону щойно виявленого об`єкта культурної спадщини укладено 26.03.2015 року, проте, багатоповерховий будинок по вул. Коперника на той час в частині вже було збудовано та велися будівельні роботи.

При цьому, доказів тому, що тріщини в будинку, співвласником якого є позивач, відбуваються внаслідок побудованого багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , - матеріали справи не містять.

Натомість, відповідно до висновків звіту відповідно до договору №67/КБ від 21.03.2013 про науково-дослідну роботу ДП «Науково-дослдний інститут будівельного виробництва» вбачається, що : «Причинами появи тріщин в несучих конструкціях будівлі, зведеної на початку минулого століття, можуть бути нерівномірні осідання фундаментів внаслідок просідання замочених грунтів основи. Замокання грунтів відбувається в результаті неорганізованого збору та відводу дощових і талих вод, руйнування вимощення та аварійних витоків з водо несучих інженерних мереж».

Кожна особа згідно ст.4 ЦПК України має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст.4 ЦПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Вищезазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18, від 02.09.2022 року у справі № 916/144/17.

У відповідності до положень ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено вст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост. 81 ЦПКкожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду справи позивачем не було доведено жодними належними та допустимими доказами, що оспорюван ий сертифікат виданий у порушення вимог чинного законодавства України.

Відсутність погодження на початок будівництва проектної документації управлінням з охорони культурної спадщини м Києва та Міністерством культури не може бути підставою для скасування сертифікату, оскільки дане питання мало вирішуватись під час надання дозволу на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку.

Сторонами не заперечувались ті факти, що будинок АДРЕСА_1 є побудованим, у ньому проживають мешканці які зареєстрували свої права власності на житло, відповідно до довідки Департаменту з продажу та маркетингу ПАТ «ХК «Київміськбуд» станом на 15.06.2018 року реалізовано всі належні компанії квартири, що були передані відділу продажу для укладання цивільно-правових угод, у житловому будинку по АДРЕСА_3 , суд вважає, що скасування даного сертифікату не вплине на права та обов`язки позивача та не призведе до їх відновлення у сфері публічно-правових відносин відповідно до вимог чинного законодавства.

Саме в даному випадку суд враховує, що порушені права позивача у результаті проведення будівельних робіт по будівництву багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1 були захищені шляхом винесення судами наступних судових рішень.

Так, відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2015 року у справі №761/20813/13 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ХК «Київміськбуд» зобов`язано ПАТ «ХК «Київміськбуд» зробити капітальний ремонт будинку АДРЕСА_1 .

Згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.2018 року, залишеного без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 05.04.2018 року у справі №761/26280/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ХК «Київміськбуд» про демонтаж консольної металевої конструкції було задоволено вимоги позивача та зобов`язано ПАТ «ХК «Київміськбуд» та Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» демонтувати консольну металеву конструкцію, яка надвисає на двоповерховим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій розташований даний будинок.

Враховуючи ту обставину, що під час розгляду вказаної справи стороною позивача не було доведено, що при видачі оскаржуваного сертифікату відповідач не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, позивач не довів наявність будь-яких порушень під час видачі сертифікату, суд приходить до висновку, що його наявність не порушує прав та охоронюваних інтересів позивача, тому суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином інші доводи сторін, викладені в їх заявах по суті та відповідних поясненнях, не впливають на вищевказані висновки суду.

Судові витрати у відповідності до положень ст.141 ЦПК України у разі відмови у задоволені позову позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 13, 14, 23, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Постановою Кабінету Міністрів України 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київметробуд», Публічне акціонерне товариство «Київміськбуд», Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство з експлуатації ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про визнання протиправним та скасування сертифіката - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 11.05.2023.

Суддя: