Рішення

від 12.05.2023 по справі 420/13220/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13220/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР ПРЕДБУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ УСПІХ ПЛЮС до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ЦЕНТР ПРЕДБУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ УСПІХ ПЛЮС (далі позивач, ТОВ ЦПР УСПІХ ПЛЮС) звернулось в суд з позовом до Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.12.2021 року № 3537081/43729036;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області врахувати Таблицю даних платника податку на додану вартість зареєстровану у контролюючому органі 13.12.2021 року за №9378484001.

Ухвалою суду від 26.09.2022 року позивачу поновлено строк звернення до суду.

Обґрунтовуючи позовні позивач зазначив, що надав податковому органу Таблицю даних платника податку на додану вартість. За результатами її розгляду прийняте Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №3537081/443729036 від 16.12.2021, яким данні Таблиці були не враховані з підстав невідповiдностi визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявних у платника податку основним засобам та наявності в контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. Таке рішення є необґрунтованим як нормативно так і документально, оскільки в ньому не наведені жодні обставини невідповідності визначених у таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам і не надано жодного документального підтвердження виявленої невідповідності.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що рішення Комісії про неврахування таблиць даних платників податку із посиланням на підставу виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам та наявності є повністю обґрунтованим. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

ТОВ ЦПР УСПІХ ПЛЮС є юридичною особою, зареєстрованою 27.07.2020 року. Основним видом діяльності є 49.41 вантажний автомобільний транспорт, також здійснює економічну діяльність: 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику. ТОВ ЦПР УСПІХ ПЛЮС є платником ПДВ з 07.12.2020 року.

13.12.2021 року позивач склав та направив до контролюючого органу разом із поясненнями та документами, які підтверджують обставини викладені в письмових поясненнях Таблицю даних платника податку на додану вартість від 13.12.2021 року, що підтверджується квитанцією №2 від 13.12.2021 р.

Комісією прийнято рішення від 16.12.2021 року №3537081/43729036 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, згідно змісту якого Таблицю даних платника податку на додану вартість від 13.12.2021 року, яка зареєстрована у контролюючому органі за №9378484001 не враховано з підстав виявлення невідповідності визначених платником податків в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправним, ТОВ «ЦПР «УСПІХ ПЛЮС» звернулося до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

За змістом п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок № 1165).

Цим Порядком № 1165 врегульовано також питання подання Таблиці даних платника податку.

Відповідно до п.2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно із п.12-14 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою.

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД, коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником подалку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Судом встановлено, що на виконання п. 12 Порядку № 1165 позивачем 13.12.2021 року направлено до контролюючого органу таблицю даних № 9378484001 до якої було додано пояснення.

Відповідно до квитанції №2 документ прийнято та в розділі «Виявлені помилки» зазначено: Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 13.12.2021 року за №9378484001 не враховано автоматично через невиконання вимог п. 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду.

Відповідно до п. 16, 17 Порядку N 1165 комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов?язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Дослідивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, проаналізувавувши та оцінивши докази надані сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.

Подаючи до податкового органу таблицю даних платника податку, позивач надав також пояснення, в яких зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, зазначив про наявність виробничих потужностей якими забезпечено виробничу діяльність, в тому числі зазначив про орендовані приміщення та транспортні засоби, надав свідоцтва про реєстрацію власних транспортних засобів, штатний розпис товариства.

Комісією регіонального рівня прийнято рішення №3537081/43729036 від 16.12.2021 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, в зв?язку із виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, яке на думку суду є таким, що не відповідає вимогам зазначеним у ч.2 ст. 2 КАС України, оскільки позивачем належним чином та у повному обсязі відображено у таблиці види діяльності, коди товарів та послуг, надано копії первинних документів про основні засоби для здійснення господарської діяльності, які на думку суду є достатніми для прийняття рішення про її врахування.

Зазначаючи в рішені про неврахування таблиці даних платника податку, відповідач не наводить жодних конкретних обставин невідповідності та не вказує в чому неспівпадіння кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, яких саме із витребовуваних документів їм не надано, або чому надані у своїй сукупності не задовольняють вимоги податкового органу.

У відзиві відповідач посилається лише на норми права, що врегульовують такі правовідносини та зазначає про наявність податкової інформації на підставі якої було прийняте рішення, але при цьому податковий орган не розкриває її зміст, що унеможливило не тільки позивача надати свої обґрунтування чи заперечення, але і позбавляє можливості суд дати таку оцінку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Натомість, оспорюване у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень - Комісії ДПС України не містить чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 02.04.19 у справі № 822/1878/18.

Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила прийнятті таблиці даних платника податку на додану вартість, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на її прийняття, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС її врахувати.

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ТОВ ЦЕНТР ПРЕДБУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ УСПІХ ПЛЮС задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 16.12.2021 року № 3537081/43729036;

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області врахувати Таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ ЦЕНТР ПРЕДБУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ УСПІХ ПЛЮС (ЄДРПОУ 43729036) зареєстровану у контролюючому органі 13.12.2021 року за №9378484001.

Стягнути з ГУ ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) на користь ТОВ ЦЕНТР ПРЕДБУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ УСПІХ ПЛЮС (ЄДРПОУ 43729036, м. Одеса, вул. Хімічна, 1А) судовий збір в сумі 4962,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.