Рішення

від 12.05.2023 по справі 540/333/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/333/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одеса адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад, головного лікаря КНП "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад ОСОБА_1 до Управління Південного офісу Держаудитслужби у Херсонській області, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНКІС" про визнання необґрунтованими та протиправними пунктів 1, 2, 5 мотивувальної частини вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне некомерційне підприємство "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (далі - позивач-1), головний лікар КНП "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад ОСОБА_1 (далі - позивач-2) звернулись до суду з позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби у Херсонській області (далі - відповідач), , в якому просять визнати протиправними пункти 1, 2, 5 мотивувальної частини письмової вимоги від 09.12.2021 № 152104-14/4297-2921, мотивуючи це тим, що в акті ревізії, на який позивачем подавались заперечення, містяться помилки в методиці обрахунку понесених витрат на ремонт ганку з пандусом, зокрема в частині п.12 робота Е9-30-1 «Монтаж площадок із настилом і огорожею з листової, рифленої, просічної і круглої сталі» вказано 1,408 тон, замість 1,6 тон зазначеного в Акті виконаних робіт №1 за квітень 2021 рік та улаштування покриттів з дрібно розмірних фігурних елементів мощення (ФЕМ), улаштування покриттів п.14 (РН18-12-11 куслов=1,06), п.15 (РН18-20-2 Куслов =1,06), п.16 (Куслов=1,06) пункт 17 (РН18-49-1 Куслов =1,06) складають об`єми робіт, без прив`язки матеріалів окремо вказаних в відомостях ресурсів. Пандус металевий, який є частиною ресурсів до роботи, не може бути прив`язаний до монтажу у розрахунках разом із настилом та огорожею з листової, рифленої, просічної і круглої сталі (п.12 р Е9-30-1), в зв`язку з тим, що він був встановлений як вибір, що відображено в відомості ресурсів до Акту №1 об`єкту: Поточний ремонт ганку з влаштуванням пандусу для доступності осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення будівлі КНП «Голопристанська РЛ» (п22 С 181-555) що становить 1 одиницю за ціною 165568.00грн., та був куплений у постачальника. Також в п.17 роботи (РН18-49-1) «Улаштування покриттів з дрібно-розмірних фігурних елементів мощення (ФЕМ), улаштування покриття», не може бути пов`язано до матеріалу, а виділена тільки в частині роботи, так як це матеріал Замовника. Також не було враховано рішення Голопристанської районної ради від 14.06.2018 року за №475 де підпунктом 2 п.2 встановлено ОСОБА_1 , 15% до посадового окладу та надбавки за поліклініку та спільного Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 року №308/519 «Про порядкування умов праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення». Відповідач неправомірно застосував при перевірки витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті наказ міністерства транспорту України від 10.02.1998 року №43 який не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції тоді як у позивача списання пального проводилось на підставі наказу головного лікаря Бритвіна Л.В. №33 від 20.02.2017 року «Про коригування лінійних норм витрат палива в Голопристанській ЦРЛ».

При цьому позивачі наголошують, що просять перевірити саме мотивувальну частину вимоги, де контролюючий орган неправильно застосовує норми матеріального права, які в результаті породжують і незаконні вимоги, а також негативні наслідки, як дострокове розірвання контракту з головним лікарем, тому перевірка законності застосування вимоги (стягнення) не є предметом розгляду даної справи, адже це на даний час буде передчасним кроком та буде в подальшому предметом розгляду справи у суді за позовом Держаудитслужби.

Ухвалою від 19 січня 2022 року у справі головуючим суддею Херсонського окружного адміністративного суду Кисильовою О.Й., відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Надалі згідно Розпорядження Голови Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом.

07.03.2023 року справа №540/333/22 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Іванову Е.А.

Ухвалою суду від 13.03.2023р. прийнято до провадження адміністративну справу №540/333/22

Представник відповідача 17.02.2022 року подав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні мотивуючи це тим, що управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області в період з 29.09.2021 року по 29.10.2021 року проведено ревізію питань фінансово-господарської діяльності КНП «Голопристанська РЛ» спільної власності громад за період з 01.01.2018 року по 30.09.2021року, якою встановлено ряд порушень, що відображені в акті ревізії від 05.11.2021 року №152104-24/08. На підставі висновків акту об`єкту контролю надіслано Вимоги «Про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією в КНП від 09.12.2021 року №152104-14/4297-2021. У вимозі зазначено що, на порушення п.6.4.3 Наказу міністерства регіонального розвитку. Будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.07.2013 року №293 Національного стандарту України «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1-1:2013 лікарнею оплачено завищену вартість виконаних робіт на суму 109222,01грн. чим завдано збитків на відповідну суму. Порушення усунуто частково в сумі 82278,08грн. Також на порушення п.14 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення контракту від 19.06.2018 року б/н головному лікарю за період з 01.04.2020 року по 30.09.2021 нарахована та виплачено підвищення до посадового окладу за наявність поліклініки у розмір 15% посадового окладу, яка умовами контракту не передбачена, в сумі 26317,48грн., та як наслідок надбавки за складність та напруженість у роботі у розмірі 50% у завищеному розмірі на загальну суму 13059,26грн., в тому числі нарахування на фонд заробітної плати -8662,88грн., призвело до збитків коштів на загальну суму 48039,62грн. На порушення вимог п.1 та п.243 Таблиці А.2.3 наказу міністерства транспорту України від 10.02.1998 року №43 внаслідок встановлення завищеної базової лінійної норми витрат палива лікарнею за період з 01.01.2018 року по 30.09.2018 року списано палива за завищеною нормою в кількості 1866 л. на загальну суму 45844грн. в зв`язку з чим відповідач правомірно вимагав: забезпечити відшкодування витрат заподіяних лікарні внаслідок завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 23943,93грн. шляхом повернення коштів на рахунок лікарні. В разі відмови підрядником повернути кошти в добровільному порядку, забезпечити відшкодування шляхом проведення претензійно-позовної роботи відповідно до ст.ст.20,610,611,614,618,623 Цивільного кодексу України та ст.ст.218,219, 222-226, 229 Господарського кодексу України; Забезпечити відшкодування втрат заподіяних КНП внаслідок нарахування та виплати підвищення до посадового окладу за наявність поліклініки у розмірі 15% посадового окладу в сумі 26317,48грн., та надбавки за складність та напруженість у роботі у розмірі 50% в сумі 13059,26грн., шляхом внесення коштів на рахунок КНП або шляхом утримання коштів із заробітної плати на підставі заяви працівника Лікарні, провести відповідні коригування ЄСВ на суму 8662,88грн. В разі відмови фізичної особи в добровільному порядку відшкодувати втрати заподіяні лікарні в сумі 48039,62грн., звернутися з позовом до суду у відповідності до вимог чинного законодавства. У випадку неможливості забезпечення відшкодування а також відмови фізичних осіб в добровільному порядку відшкодувати втрати понесені лікарні, забезпечити відшкодування відповідно до норм ст.130-136 КЗпП України; забезпечити відшкодування нанесених лікарні збитків внаслідок встановлення завищеної базової лінійної норми витрат та як наслідок списання палива за завищеною нормою з винних осіб в сумі 45844,66грн. У випадку неможливості забезпечення відшкодування, а також відмови фізичних осіб в добровільному порядку відшкодувати втрати понесені лікарні, забезпечити відшкодування відповідно до норм ст.130-136 КЗпП України. Вищезазначені порушення не усунуто до цього часу

Третя особа не скористалась правом на подачу пояснень.

Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.3.2.2 плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2021 року, на підставі направлень від 28.09.2021 року №414 виданого начальником Південного офісу Держаудитслужби Височенком В.В, проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня» спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) за період з 01.01.2018 року по 30.09.2021 року.

За результатами проведеної ревізії складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності №152104-24/08 від 05.11.2021р.

Судом встановлено, що позивачем було направлено заперечення до акту ревізії.

Листом від 07.12.2021 року №152104-14/4257-2021 «Про надання висновку на заперечення до акту ревізії», Південний офіс Держаудитслужби повідомив позивача, що останній розглянув заперечення від 16.11.2021 року №03-30/657 до акту ревізії фінансово-господарської діяльності, та направлено висновки за результатами їх розгляду.

Листом Південного офісу Держаудитслужби від 09.12.2021 року № 152104-14/4297 -2021 «Про усунення порушень законодавства виявлених ревізією» позивача повідомлено про необхідність усунення виявлених порушень, а також необхідність надання інформації про вжиті заходи з усунення виявлених порушень із завіреними копіями підтверджуючих документів до Управління Південного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до мотивувальної частини листа Південного офісу Держаудитслужби від 09.12.2021 року № 152104-14/4297 -2021 під час ревізії встановлено порушення законодавства, які під час проведення ревізії не усунуто, серед яких:

1) на порушення п.6.4.3. Наказу міністерства регіонального розвитку. Будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.07.2013 року №293 Національного стандарту України «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1-1:2013 лікарнею оплачено завищену вартість виконаних робіт на суму 109222,01грн. чим завдано збитків на відповідну суму. Порушення усунуто частково в сумі 82278,08грн.

2) на порушення п.14 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення контракту від 19.06.2018 року б/н головному лікарю за період з 01.04.2020 року по 30.09.2021 нарахована та виплачено підвищення до посадового окладу за наявність поліклініки у розмір 15% посадового окладу, яка умовами контракту не передбачена, в сумі 26317,48грн., та як наслідок надбавки за складність та напруженість у роботі у розмірі 50% у завищеному розмірі на загальну суму 13059,26грн., в тому числі нарахування на фонд заробітної плати -8662,88грн., призвело до збитків коштів на загальну суму 48039,62грн.

5) на порушення вимог п.1 та п.243 Таблиці А.2.3 наказу міністерства транспорту України від 10.02.1998 року №43 внаслідок встановлення завищеної базової лінійної норми витрат палива лікарнею за період з 01.01.2018 року по 30.09.2018 року списано палива за завищеною нормою в кількості 1866 л. на загальну суму 45844грн. чим лікарні завдано трат на відповідну суму.

На підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України від 26.01.1993р. № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпункту 9 пункту 4, підпункту 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016р. №43, пунктів 46, 49 - 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550, зі змінами, Південний офіс Держаудитслужби вимагає:

1) розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

2) забезпечити відшкодування витрат заподіяних лікарні внаслідок завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 23943,93грн. шляхом повернення коштів на рахунок лікарні. В разі відмови підрядником повернути кошти в добровільному порядку, забезпечити відшкодування шляхом проведення претензійно-позовної роботи відповідно до ст.ст.20,610,611,614,618,623 Цивільного кодексу України та ст.ст.218,219, 222-226, 229 Господарського кодексу України. Порушення не усунуто.;

3)забезпечити відшкодування втрат заподіяних КНП внаслідок нарахування та виплати підвищення до посадового окладу за наявність поліклініки у розмірі 15% посадового окладу в сумі 26317,48грн., та надбавки за складність та напруженість у роботі у розмірі 50% в сумі 13059,26грн., шляхом внесення коштів на рахунок КНП або шляхом утримання коштів із заробітної плати на підставі заяви працівника Лікарні, провести відповідні коригування ЄСВ на суму 8662,88грн. В разі відмови фізичної особи в добровільному порядку відшкодувати втрати заподіяні лікарні в сумі 48039,62грн., звернутися з позовом до суду у відповідності до вимог чинного законодавства. У випадку неможливості забезпечення відшкодування а також відмови фізичних осіб в добровільному порядку відшкодувати втрати понесені лікарні, забезпечити відшкодування відповідно до норм ст.130-136 КЗпП України;

6)забезпечити відшкодування нанесених лікарні збитків внаслідок встановлення завищеної базової лінійної норми витрат та як наслідок списання палива за завищеною нормою з винних осіб в сумі 45844,66грн. У випадку неможливості забезпечення відшкодування, а також відмови фізичних осіб в добровільному порядку відшкодувати втрати понесені лікарні, забезпечити відшкодування відповідно до норм ст.130-136 КЗпП України. Порушення не усунуто.

Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень і недоліків разом із завіреними копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів надати Управлінню південного офісу Держаудитслужби до 14 січня 2022р.

Позивачі не погодившись з вказаним мотивуванням оскаржуваної вимоги відповідача, звернулись до суду з позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.п.3 п.4 Положення, Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення:

- державного фінансового аудиту;

- перевірки державних закупівель;

- інспектування (ревізії);

- моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п.1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України №23 від 02.06.2016р. "Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи" Південний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужби та є її міжрегіональним територіальним органом.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - управління).

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Частиною 1 ст.2 Закон №2939 встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 2939 державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 2939 визначено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

За змістом пунктів 1, 7, 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Крім того, приписи п. п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади державного фінансового контролю в Україні" надають органам державного фінансового контролю право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Частиною 2 статті 15 Закону визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Відповідно до п.п.9 п.4 Положення №43 Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з п.п16, 23 п.6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їхній розмір в установленому законодавством порядку.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акту ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, у останнього наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

В оскаржуваній вимозі вказано на допущені позивачем порушення, у результаті яких заподіяна шкода, визначено її розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідного порушення згідно з вимогами законодавства.

Звертаючись до суду з позовом щодо визнання необґрунтованими та противоправними пункти 1,2,5 мотивувальної частини вимоги, позивачі фактично не погодився із висновками акта ревізії щодо допущених ними порушень та, як наслідок, з вимогою про відшкодування шкоди.

Абз 4 П.8. Загальні вимоги до тексту управлінських документів Розділу ІІ Наказу міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 ( в редакції станом на час складення вимоги) визначає, що текст документа оформляють у вигляді суцільного зв`язного тексту, або анкети чи таблиці, або шляхом поєднання цих форм.

Суцільний зв`язний текст документа містить граматично і логічно узгоджену інформацію про управлінські дії і використовується під час складання організаційно-розпорядчих документів.

Суцільний зв`язний текст, як правило, складається з двох частин. У першій (вступній) частині зазначаються підстава, обґрунтування або мета складання документа, у другій (заключній) частині - висновки, пропозиції, рішення, прохання. В окремих випадках документ може після вступної частини містити мотивувальну частину, в якій обґрунтовується позиція установи.

Та мотивувальна частина вимоги без врахування її резолютивної частини не породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для позивачів, відтак не наділена рисами правового акта індивідуальної дії.

Водночас, шкода, щодо наявності якої зроблено висновок контролюючим органом, може бути відшкодована у судовому порядку за позовом цього органу. Наявність шкоди, правильність обчислення її розміру перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 820/3534/16, постанові Верховного Суду від 20.08.2019 року у справі № 826/14258/18.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. В такому випадку вимога органу державного фінансового контролю стає підставою для вчинення подальших дій, які безпосередньо впливають на права та законні інтереси підконтрольної установи. В такому разі, законність вимоги поряд із іншими діями стає предметом іншої судової справи.

Відповідний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14.02.2020 року у справі № 440/1242/19 та постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 813/3831/17.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8, частини сьомої статті 10, частини другої статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", пункту 46 Порядку № 550, вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі та є обов`язковою до виконання.

Відтак, вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 року у справі № 822/2087/17, у постанові від 14.02.2020 року у справі № 440/1242/19.

У справі, що розглядається Південний офіс Держаудитслужби пред`явило вимоги позивачу-1, які вказують на виявлені збитки та їхній розмір. Зокрема, відповідач вимагає забезпечити відшкодування втрат, збитків заподіяних лікарні. У випадку відмови повернути кошти у добровільному порядку, неможливості забезпечення відшкодування збитків, розглянути питання щодо відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ, та проведення претензійно-позовної роботи.

Так як, збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-461а14, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-442а14, від 20 січня 2015 року у справах №№ 21-601а14, 21-603а14, від 27 січня 2015 року у справі № 21-436а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-3609а15 (№ 826/80/13-а) та Верховним Судом від 20 лютого 2018 у справі № 822/2087/17 (№ К/9901/5402/17), від 30 січня 2018 року у справі № 806/999/14 (К/9901/1862/18), від 08 травня 2018 у справі № 802/458/14-а (№ К9901/6190/18, К9901/6191/18), від 25 травня 2018 року у справі № 810/4712/14 (№ К/9901/17291/18), від 14 лютого 2020 року у справі № 440/1242/19, від 18 березня 2020 року у справі № 813/3831/17 які, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання необґрунтованими та протиправними пункти мотивувальної частини вимоги 1,2,5 Південного офісу Держаудитслужби від 09.12.2021 року № 152104-14/4297-2921 не підлягають задоволенню з підстав обрання неналежного способу захисту прав та законних інтересів позивачів.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином з урахування відмови у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад, головного лікаря КНП "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад, ОСОБА_1 до Управління Південного офісу Держаудитслужби у Херсонській області про визнання необґрунтованими та протиправними пунктів 1, 2, 5 мотивувальної частини вимоги відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач-1: Комунальне некомерційне підприємство "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад(Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) код ЄДРПОУ 02003988 Херсонська обл.. м.Гола пристань вул..Санаторна б.7.

Позивач-2: ОСОБА_1 іпн АДРЕСА_1 .

Відповідач: Південний офіс Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, код ЄДРПОУ 404771150).

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНКІС" код ЄДРПОУ 43769828 м.Херсон вул..Філатова б.40 оф.4.

Суддя Іванов Е.А.

.