Рішення

від 15.05.2023 по справі 642/1035/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"15" травня 2023 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року

м.Харків

Справа 642/1035/23

Провадження 2/642/306/23

Ленінський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Петрової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Усиченко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в якому просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування після ОСОБА_3 на 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:021:0027, площею 0.0891, за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна сестра позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на 2/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 частки земельної ділянки площею 0,0891 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 6310137200:01:021:0027 за адресою: АДРЕСА_2 . Вказану спадщину прийняв позивач і у встановлений строк звернувся до нотаріальної контори, проте отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно померлої не зміг з причини відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 21.07.2022 року встановлено факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідною сестрою позивача ОСОБА_1

02 грудня 2022 року до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори від імені позивача звернулася ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я.М. 05.08.2022 за ресстровим Ne883, з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на нерухоме майно - 2/3 (дві треті) частки житлового будинку АДРЕСА_3 та частку земельної ділянки, площею 0,0891 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6310137200:01:021:0027.

02.12.2022 року на ім?я ОСОБА_1 . Другою Харківською міською держнотконторою будо видано свідоцтво про право на спадщину за законом, як спадкоємцю за правом представлення згідно з ч.4 ст. 1266 Цивільного кодексу України після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідної сестри ОСОБА_3 на 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_3 .

Але, постановою нотаріуса від 02.12.2022 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки площею 0,0891 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6310137200:01:021:0027 у звязку з тим, що вказана земельна ділянка належить спадкодавцю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі рішення Харківської міської ради від 21.08.2019 за №1701/19 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок». Частки кожного із співвласників земельної ділянки не визначені. Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2019 за №33091757 та зазначено: вид спільної власності - спільна сумісна, розмір частки - 1. Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку зареєстровано в Державному ресстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2019 за N33091708 та зазначено: вид спільної власності - спільна сумісна, розмір частки - 1. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не укладали договір про подід нерухомого майна (земельної ділянки), що є у спільній сумісній власності. Так як співвласник земельної ділянки ОСОБА_3 є померлою, тому нотаріус не має змоги визначити склад спадкового майна, а саме частку померлої у вищезазначеній земельній ділянці.

Позивач не має можливості у позасудовому порядку успадкувати частину земельної ділянки, на якій знаходиться успадкована частка будинку, а тому змушений звернутися до суду для визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності.

Ухвалою суду від 03.03.2023 року відкрито провадження у справі, призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, витребувано з Другої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи №589/2020, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.50-51).

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 27.04.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с.70).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Яциник В.В. не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 право власності на 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:021:0027, площею 0 0891 га, цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови (а.с.67-68).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, завчасно подала через канцелярію суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення, просила суд розглянути справу за її відсутності(а.с. 69).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, в судовому порядку встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 18.11.2020, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 21.07.2022 року встановлено факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідною сестрою позивача ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили (а.с.11-17).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 2/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 частки земельної ділянки площею 0,0891 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 6310137200:01:021:0027 за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказану спадщину прийняв позивач і у встановлений строк звернувся до нотаріальної контори, проте отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно померлої не зміг з причини відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій.

Відповідно інформаційної довідки від 02.12.2022 за №70791236 у Другій Харківській міській державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 за заявою позивача ОСОБА_1 (а.с.20-22).

02.12.2022 року на ім?я ОСОБА_1 . Другою Харківською міською держнотконторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідної сестри ОСОБА_3 на 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_3 (а.с.18-19).

Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2019 за №33091757 та зазначено: вид спільної власності - спільна сумісна, розмір частки - 1. Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку зареєстровано в Державному ресстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2019 за N33091708 та зазначено: вид спільної власності - спільна сумісна, розмір частки - 1 (а.с.28-36, 37-38).

3гідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно № 323549023 від 21.02.2023 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить на праві спільної сумісної власності земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:01:021:0027 (а.с.32-36).

Постановою нотаріуса Другої Харківської міської державної нотаріальніої контори від 02.12.2022 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки площею 0,0891 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6310137200:01:021:0027 у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка належить спадкодавцю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі рішення Харківської міської ради від 21.08.2019 за №1701/19 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок». Частки кожного із співвласників земельної ділянки не визначені (а.с.23-26).

Померла ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не укладали договір про поділ нерухомого майна (земельної ділянки), що є у спільній сумісній власності. Так як співвласник земельної ділянки ОСОБА_3 є померлою, тому нотаріус не має змоги визначити склад спадкового майна, а саме частку померлої у вищезазначеній земельній ділянці.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.

Такого висновку щодо застосування зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 28 липня 2021 року у справі №346/5216 /18 (провадження № 61-3050cB21).

За змістом ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 86 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Частиною 3 статті 89 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Відповідно до ст.369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Згідно ст. 372 ЦК України майно, що с у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Частинами 1, 2 ст.120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на об?ект нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об?ект незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувана (попереднього власника) такого об?екта до набувача такого об?екта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувану (попередньому власнику) такого обекта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об?екта переходить право власності на таку частку.

У разі набуття частки у праві спільної власності на об?єкт неружомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об?ект незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної та комунальної власності), на якій розміщено такий об?єкт, одночасно пероходить від відчужувана попереднього власника) такого об?екта до набувача у розмірі належної відчужузану попередньому власнику) частки у праві спільної розності на такий об?ект, крім випадку, колн подередиьому зласнику належала власко у праві спільної власності на земедьну ділянку в іншому розмірі. Якщо вічужувану (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об?ект належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

Згідно ч.4 ст.36 ЗК України, співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Відповідно до положень ст.89 ЗК України, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності злійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

У разі наявності спору між співвласниками щодо порядку користування земельною ділянкою, який раніше ними не визначався, визначення такого порядку чи поділ земельної ділянки здійснюється в залежності від розміру ідеальних часток на час виникнення спільної часткової власності.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Крім того, згідно із п. «г» ч.1 статті 87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Пленум Верховного Суду України у п. 21 Постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз?яснив, що якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Відповідно до правової позиції, сформованої Верховним судом України у постанові №6-2с15 від 11.02.2015 року, при відсутності цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об?єкт нерухомості слід застосовувати положення ч.4 ст.120 3К України з огляду на таке.

Аналіз змісту норм ст.120 ЗК України в їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принции цілісності об?екту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об?ект розташований.

Згідно з цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч.4 ст.120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди, стас власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

При цьому при застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст.125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об?єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об?єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об?єкта права власності.

Таким чином, у зв?язку з визнанням за сторонами права власності на відповідні частки у житловому будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, який розташований на спірній земельній ділянці, до них переходить право власності на земельну ділянку, на якій розташовані вказані об?екти нерухомості у частках, що пропорційні їх частці у будинковолодінні.

За нормою ст.87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку, виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно - правовими угодами при прийнятті спадщини або за рішенням суду.

Такого висновку щодо застосування зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26 / 17 (провадження No 14-47 цс20).

Так як позивач ОСОБА_1 02.12.2022 року успадкував 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_3 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:01:021:0027, враховуючи приписи земельного та цивільного законодавства, розмір частки у спільній сумісній власності співвласників земельної ділянки слід визначити пропорційно до розміру їх часток як співвласників на житловий будинок АДРЕСА_3 .

Таким чином за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на 2/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:021:0027, а за відповідачем ОСОБА_2 право власності на 1/3 частки вказаної земельної ділянки.

Враховуючи викладене і відсутність іншого способу відновлення порушеного права, позивач обґрунтовано звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права шляхом визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом в судовому порядку, а тому суд, в силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позову, суд приходить до висновку про необхідність компенсувати судові витрати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 263- 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , право власності на 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:021:0027, площею 0 0891 га, цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти діб з дня проголошення рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт № НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5

Повний текст рішення складено 15.05.2023

Суддя Петрова Н.М.