Рішення

від 09.05.2023 по справі 577/4581/22

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/4581/22

Провадження № 2/577/95/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2023 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

за участю секретаря

судового засідання Степаненко Л.В.

представника відповідача адвоката Черпакової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Конотоп в режимі відеоконференцзв`язку за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Вердикт Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11223 від 05.12.2018 в розмірі 30042,17 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 12997,51 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 9941,56 грн., пені 3820,00 грн., 3% річних 828,99 грн. та інфляційних втрат 2454,11 грн., а також понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн та судовий збір 2481,00 грн.

На обґрунтування вимог у позові вказано, що 05.12.2018 року між ТзОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту № 11223 за умовами якого Товариство надало кредит в сумі 16250,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі визначеному договором, строком на 43 тижні, тобто до 02.10.2019 року. У випадку неналежного виконання передбачена пеня.

Крім того, внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор наділений правом на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за весь час прострочення, а саме інфляційних витрат та 3% річних за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

09.01.2020 року між ТзОВ «ФК «Кредіплюс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 09-01/2020, відповідно до якого ТзОВ «ФК «Кредіплюс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 11223 від 05.12.2018 року. Отже, ТзОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Проте, добровільно виконувати взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 відмовляється, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом.

Генеральний директор Тзов «Вердикт Капітал» Іжаковський О.В. подав клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Черпакова О.І. вважає, що позов не підлягає задоволенню внаслідок спливу строку позовної давності звернення до суду, який закінчився ще 02.10.2022 року, у той час як позов поданий до суду 06.12.2022 року. Якщо ж суд не погодиться з цими доводами, то, з урахуванням незадовільного стану здоров`я ОСОБА_1 , що підтверджено належними медичними довідками, просить відмовити у стягненні пені та зменшити витрати, понесені позивачем на правничу допомогу до 2000 грн.

Вислухавши доводи сторони відповідача, дослідивши представлені докази, суд дійшов висновку, що вимоги підлягають задоволенню частково виходячи із такого.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи видно, що 05.12.2018 року, на підставі заяви ОСОБА_1 на видачу кредиту, між останнім та ТОВ «ФК «Кредіплюс» був укладений Договір про споживчий кредит № 11223 (далі Договір) (а.с. 8-13, 19), у якому визначені наступні умови:

- п. 1.1 сторони підтверджують, що правовою основою для укладення даного Договору є Заява на видачу кредиту оформлена Позичальником 05.12.2018 р., що є додатком №1 до Договору;

- п. 1.2 Позичальник підтверджує, що до підписання даного Договору, Кредитодавець заздалегідь у письмовому вигляді ознайомив його з: інформацією, що необхідна була для отримання споживчого кредиту Позичальником, яка містила наявні та можливі схеми кредитування у Кредитодавця; інформацією наведеною в Паспорті споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) форма якої передбачено Законом України про споживчий кредит»; інформацією про необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких Кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), та про те, що вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами; інформацією про Кредитодавця, його місцезнаходження; інформацією наведену у Правилах; іншою інформацією про умови кредитування; інформацією про реальну річну процентну ставку, а також про орієнтовну загальну вартість кредиту та інших послуг Кредитодавця; інформацією зазначеною в частині другій статті 12 Закону « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг;

- п. 1.2.1 Позичальник підписанням цього Договору підтверджує, що до підписання цього Договору отримав для ознайомлення копію проекту договору про споживчий кредит у паперовому та електронному вигляді, всі умови йому зрозумілі, він погоджується їх виконувати вільно без будь-якого примусу;

- п. 1.2.2 Позичальник підписанням цього Договору, підтверджує, що Кредитодавець до укладення договору про споживчий кредит надав йому необхідні пояснення з метою забезпечення Позичальнику можливості оцінити чи адаптовано Договір до його потреб та фінансового стану, зокрема шляхом роз`яснення інформації, що надається відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», істотних характеристик запропонованих послуг та наслідків для Позичальника, зокрема у разі невиконання ним зобов`язань за Договором;

- п. 2.1 Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі (загальному розмірі) 16250,00 (шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) (далі за текстом «сума кредиту») на споживчі потреби, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у Договорі;

- 2.2.1 Сума кредиту надається Позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку Кредитодавця у наступному порядку:

- у розмірі 13000,00 гривень на поточний рахунок/картку Позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у банку: код банку 305299-ПАТ КБ ПриватБанк (далі рахунок Позичальника);

- у розмірі 3250,00 гривень на поточний рахунок № НОМЕР_2 Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма», ідентифікаційний код: 33592726, відкритий у ПАТ «Сбербанк», МФО 320627 з метою оплати Позичальником страхових платежів (страхових сум) встановлених Договором добровільного страхування № РR-33025 від 05 грудня 2018 року;

- 3.1 Сторони домовились про наступні окремі умови Договору передбачені Графіком платежів (надалі по тексту «Графік платежів»), що подається в Додатку № 2 та є невід`ємною частиною даного Договору;

- 3.1.1 Перебіг строку на який надається кредит розпочинається з моменту підписання цього Договору і перерахування коштів Кредитодавцем за реквізитами вказаними в 3.1. цього Договору та складає 43 тижні. Строк правомірного користування кредитом закінчується відповідно до Графіку платежів;

- 3.1.2 За користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю 280 % (процентів) річних від суми кредиту у розрахунку 5,38 % (процентів). Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредиту, зазначеного в п. 3.1.1 даного Договору;

- 3.2 Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту та проценти нараховані за користування кредитом частинами у сумі та строки визначені в Графіку платежів, відповідно до якого сплата кредиту та процентів (надалі платіж) здійснюється щотижнево;

- 3.3 Загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів (загальні витрати за споживчим кредитом) становить 42032,07 гривень. Платежі за додаткові та сукупні послуги третіх осіб, пов`язані з цим догором, не включаються до загальних витрат Позичальника за споживчим кредитом. Загальна вартість кредиту (в грошовому виразі) становить 42032,07 грн. Реальна річна процентна ставка по кредиту становить 192,39 %;

- 3.4 Сплата Суми кредиту та процентів здійснюється 1 раз на 7 календарних днів відповідно до Графіку платежів в національній валюті шляхом зарахування (перерахування) грошових коштів на поточний рахунок Кредитодавця, зазначений в розділі VII Договору через банківську чи іншу установу. При цьому зобов`язання Позичальника щодо сплати належних за Договором платежів вважаються виконаними у день зарахування коштів в погашення заборгованості за цим Договором на рахунок Кредитодавця згідно реквізитів, зазначених в Розділі 7 Договору. Послуги банківської чи іншої установи за перерахування грошових коштів за цим Договором на рахунок Кредитодавця оплачуються Позичальником самостійно, крім існування домовленості Кредитодавця з банківськими та іншими установами щодо оплати таких послуг Кредитодавцем;

- 3.5 Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю суму періодичного платежу у розмірах відповідно до Графіку платежів;

- 4.8 Кредитодавець має право:

- 4.8.3 У будь-який момент передати свої права відповідно до цього Договору третій стороні у зв`язку із чим розкривати уповноваженим представникам цієї особи інформацію про фінансове зобов`язання Позичальника, стан його виконання та надавати відповідні документи, що необхідні для здійснення такого відступлення;

- 4.8.8 Відмовити Позичальнику у наданні кредиту до моменту укладення Позичальником договорів щодо додаткових чи супутніх послуг та/або договорів забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, якщо укладення таких договорів передбачено цим договором;

- 4.9 Позичальник зобов`язується:

- 4.9.1 Виплатити Кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором, а також на вимогу Кредитодавця штраф та/або пеню, нараховану Позичальником у випадку виникнення прострочення за виконання зобов`язаннь по Договору;

- 4.9.2 Дотримуватись умов здійснення кожного платежу відповідно до цього Договору;

- 4.9.5 Після оголошення платежу таким, що підлягає терміновій оплаті, Позичалльник зобов`язується заплатити Кредитодавцю штраф та/або пеню, розмір і порядок нарахування та сплати якої визначено в п.п. 5.1., 5.2 цього Договору;

- 5.1 Якщо позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати Позичальник зобов`язаний одноразово сплатити на користь Кредитодавця пеню у розмірі 200,00 грн. (двісті грн.. 00 коп.), а також починаючи з 7-го дня 20,00 грн. (двадцять грн.. 00 коп.) за кожний календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня і не більше за 15 відсотків суми простроченого платежу;

- 5.2 Строк нарахування пені не може бути більшим строку кредиту, але в будь-якому випадку сукупний розмір нарахованих штрафу та пені не повинен перевищувати 50% від суми наданого кредиту;

- 6.1 Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання Позичальником зобов`язань по цьому Договору;

- 6.14 Підписуючи даний Договір Позичальник підтверджує, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, у чіткій та зрозумілій формі отримав від Кредитодавця у письмовій формі інформацію, вказану в ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншу інформацію, необхідну для свідомого вибору та підписання цього Договору згідно з вимогами чинного законодавства України;

- 6.15 Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що примірник укладеного Договору він отримав;

- 6.16 Сторони засвідчують, що цей договір відповідає дійсним намірам Сторін, укладений Сторонами добровільно, при ясній пам`яті, його умови є справедливими для Сторін, складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою в двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному екземпляру для кожної із Сторін.

До Договору додані Паспорт споживчого кредиту та графік здійснення платежів (а.с.14-17).

09.01.2020 року між ТзОВ «Кредіплюс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 09-01/2020, відповідно до якого ТзОВ «Кредіплюс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 11223 від 05.12.2018 року, укладеним між ТзОВ «Кредіплюс» та ОСОБА_1 (а.с.34-46).

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що заборгованість за Кредитним договором станом на 15.11.2022 року відповідачем не погашена та становить 30 042,17 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту 12 997,51 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 9 941,56 грн, пені 3820,00 грн., 3% річних 828,99 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 454,11 грн. (а.с.23-33).

Вказані розрахунки відповідачем не спростовані та не оспорюються.

Частково задовольняючи вимоги суд виходить із такого.

Щодо клопотання представника відповідача адвоката Черпакової О.І. про відмову у задоволенні вимог з підстав звернення з даним позовом до суду після спливу позовної давності, то слід звернути увагу на наступне.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За змістом частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, право на звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у ТзОВ «Вердикт Капітал» виникло з 03.10.2019 року, а із позовом позивач звернувся 06.12.2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню у тому випадку, коли строк позовної давності не сплив на момент встановлення карантину на території України (12.03.2020).

Близькі за змістом висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 26.09.2022 у справі № 372/3235/20 (провадження № 61-6797св22).

Встановивши, що строк повернення кредиту 02.10.2019 року, позовна давність за вимогами про його повернення закінчилась 02.10.2022 року, тобто вона не спливла до моменту запровадження карантину на території України (12.03.2020), а з позовом ТзОВ «Вердикт Капітал» звернулося у грудні 2022 року, суд вважає, що за обставинами даної справи слід застосувати положення пункту 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України, а відтак строк позовної давності вважається продовженим.

Ураховуючи наведене позивачем не пропущений строк позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 526 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» слід стягнути 26 222,17 грн (заборгованість по тілу кредиту 12 997,51 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 9 941,56 грн, 3% річних 828,99 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 454,11 грн).

Разом з тим, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 3 820,00 грн, оскільки пунктом 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (Закон України № 691-ІХ від 16 червня 2020 року «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19»).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, слід виходити із такого.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України регламентовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До позовної заяви додано договір № 07-10/2022 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» 07.10.2022 року, платіжне доручення № 343550030 від 10.11.2022 на суму 56 000,00 грн, заявка на надання юридичної допомоги № 80 від 01.11.2022, та витяг з Акта №3 про надання юридичної допомоги від 07.11.2022 (а.с.61-70).

Із документів вбачається, що загальна вартість наданих Адвокатським об`єднанням послуг з примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 9 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також - розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Відтак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням наведеного, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правову допомогу, врахувавши складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання робіт та обсяг наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони, суд дійшов переконання, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» слід стягнути 3 000 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір, сплачений ним за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2165,51 грн.

Керуючись: ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (юридична адреса м.Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) заборгованість за кредитним договоро №11223 від 05.12.2018 року загальним розміром 26222,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 3000,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу та 2165,51 грн. судового збору.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено 12.05.2023 року.

Суддя Кравченко В. О.