Ухвала

від 02.05.2023 по справі 333/3296/23

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/3296/23

Провадження №1-кс/333/1375/23

УХВАЛА

02 травня 2023 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023080020000164, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2023 року слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із клопотанням про арешт майна.

Обґрунтовуючи вказане клопотання слідчий вказав, що під час досудового розслідування встановлено, що згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 495 о/с від 13.10.2021 сержанта поліції ОСОБА_5 призначено на посаду поліцейського відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру ГУНП в Запорізькій області.

Відповідно до ч.1ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Наказом № 805 о/с від 23.05.2022 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції.

Таким чином, ОСОБА_5 до 23.05.2022 являвся службовою особою - працівником правоохоронного органу.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:

1)неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2)професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3)поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4)надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5)зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 присягнув на вірність Українському народові та зобов`язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Водночас, ОСОБА_5 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст.ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.

Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі - рф) володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п.1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому неодноразово був продовжений.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф було тимчасово взято під контроль м. Дніпрорудне Василівського району та частину інших населених пунктів на території Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами.

З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

У свою чергу, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді поліцейського відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру ГУНП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території частини Василівського району Запорізької області та його територіальних громад, а також інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема м. Дніпрорудне Василівського району системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, приблизно усередині квітня2022року (більшточного часув ходіпроведення досудовогорозслідування встановитине виявилосьза можливе)і до теперішнього часу, в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, здійснював чергування у незаконно створеному «правоохоронному органі», усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Так, ОСОБА_5 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, а саме: у незаконно створеному органі «народній міліції м. Дніпрорудне», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.

Органом досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а саме: у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

ОСОБА_5 на цей час є підозрюваним, за викликом до ТУ ДБР у м. Мелітополі до слідчого не з`являється, про причини неявки не повідомляв. Тому, 11.04.2023 року постановою слідчого підозрюваного оголошено у розшук.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Абз.2 ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання його відчуження та слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Пунктом 3 частини 2 статті 170 КПК України передбачено можливість накладення арешту на майно з метою конфіскації майна як виду покарання.

Враховуючи, що під час досудового розслідування встановлено наявність у ОСОБА_5 у приватній власності майна, а саме: земельної ділянки, площею 6,7768 га, розташовану на території Балківської сільської ради, Василівського району, Запорізької області та житловий будинок, загальною площею 37 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому слідчий просить на вказані об`єкти накласти арешт з метою його майбутньої конфіскації як виду покарання, так як підозрюваний, розуміючи, що може бути призначено конфіскацію майна, здійснить його відчуження.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 у повному обсязі підтримав своє клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 зазначив, що у нього відсутній зв`язок з ОСОБА_5 , тому думку останнього з приводу клопотання, він не знає. Враховуючи, що клопотання слідчого розглядається без участі підозрюваного він залишає його на розсуд слідчого судді.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У судовому засіданні встановлено, що 16.04.2022 року до ЄРДР були внесені відомості за ч.2 ст.111 КК України за фактом державної зради в умовах воєнного часу працівниками правоохоронних органів Запорізької області (кримінальне провадження №62022080020000064).

16.04.2022 року постановою заступника директора ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_6 визначено групу слідчих (старший слідчої групи ОСОБА_3 ), яким доручено здійснювати досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

04.11.2022 року заступник керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_7 прийняла постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №62022080020000064. У вказану групу включено прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_8 .

31.03.2023 у кримінальному провадженні №62022080020000064 слідчим ОСОБА_3 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Балки, Василівського району, Запорізької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, проте вручити його у день складення, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, не надалося можливим у зв`язку з переховуванням ОСОБА_5 від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України.

Письмове повідомлення про підозру, відповідно до вимог ч.1 ст.278 КПК України, 04.04.2023 ОСОБА_5 було вручене у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Зокрема, відповідно до вимог ст. ст.111, 112, 135 та 136 КПК України, в номері газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» №66 (7464) за 04.04.2023 та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 04.04.2023 року, в розділі «Оголошення» опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч.2 ст.111 КК України та повістки про виклики для допиту в якості підозрюваного та для проведення інших слідчих та процесуальних дій на 07.04.2023 року, 10.04.2023 року, 11.04.2023 року, відповідно.

У вказані дати до слідчого підозрюваний ОСОБА_5 , не з`явився.

25.04.2023 року постановою прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 із матеріалів кримінального провадження №62022080020000064 виділені в окреме кримінальне провадження матеріали відносно ОСОБА_5 .

Того ж дня, 25.04.2023 року до ЄРДР були внесені відомості за ч.2 ст.111 КК України за фактом державної зради в умовах воєнного часу працівників правоохоронних органів, підозрюваний ОСОБА_5 (кримінальне провадження №62023080020000164, група прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 ).

11.04.2023 року постановою слідчого ОСОБА_3 підозрюваний ОСОБА_5 оголошений у розшук.

28.04.2023 року слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із клопотанням про арешт майна підозрюваного, погоджене прокуроромШевченківської окружноїпрокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_8 .

Зазначене клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.3 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання.

Санкція ч.2 ст.111 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: земельна ділянка, площею 6,7768 га, кадастровий номер: 2320981100:01:009:0001, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Балківської сільської ради, Василівського району, Запорізької області, реєстраційний номер 1506243523209 та житловий будинок, загальною площею 37 кв.м, житлова площа 22,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 26387153 належать ОСОБА_5 .

Під час вирішення питання про арешт вказаного майна, слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна, вказану у клопотанні; відсутність негативних наслідків арешту цього майна для будь-яких осіб, у т.ч. для власника нерухомого майна, а також можливість підозрюваного здійснити відчуження вказаного майна з метою його приховування та уникнення такого виду покарання як конфіскація майна у разі винесення судом обвинувального вироку.

Згідно ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, при цьому зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя дійшов до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження (арешту) може призвести до відчуження майна підозрюваним та втрати можливості здійснити його конфіскацію у разі винесення судом обвинувального вироку, тому, на думку слідчого судді, необхідно на земельну ділянку та житловий будинок ОСОБА_5 накласти арешт.

Згідно з положеннями ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Аналогічні принципи закріплені і у законодавстві України. Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Вимогами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб, на думку суду, відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

За вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності підозрюваного, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 170-175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого другогослідчого відділу(здислокацією ум.Запоріжжі) Територіальногоуправління Державногобюро розслідувань,розташованого умісті Мелітополі ОСОБА_3 про арештмайна укримінальному провадженні№62023080020000164,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 25.04.2023року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.111КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельну ділянку, площею 6,7768 га, кадастровий номер: 2320981100:01:009:0001, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Балківської сільської ради, Василівського району, Запорізької області, реєстраційний номер 1506243523209;

- житловий будинок, загальною площею 37 кв.м, житлова площа 22,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 26387153.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню в частині накладення арешту з моменту її оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 03.05.2023 року.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1