Ухвала

від 15.05.2023 по справі 938/302/23

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/302/23

Провадження № 1-кп/938/73/23

УХВАЛА

іменем України

15 травня 2023 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2022 року за номером № 12023091130000014, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, депутатом не обирався, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року №2341-ІІІ),-

В С Т А Н О В И В:

У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до витягу з протоколу першої організаційної сесії п`ятого демократичного скликання Бистрецької сільської ради Верховинського району від 09 квітня 2006 року, ОСОБА_4 обрано на посаду Бистрецького сільського голови. В своїй роботі сільський голова керується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про державну службу».

До функціональних обов`язків сільського голови входило: організаційно забезпечувати в межах, наданих законом повноважень органам виконавчої влади на відповідній території, дотримання Конституції та Законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, організовувати в межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, підписання рішення ради та її виконавчого комітету, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Так, рішенням Бистрецької сільської ради Верховинського району від 18.01.2007 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території урочища Нижній Дитул села Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області.

Після цього, ОСОБА_5 20.01.2007 року звернувся до приватного підприємства «Західземпроект», з метою оформлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території, села Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області.

У ході оформлення даної проектної документації, ОСОБА_4 , як посадова особа органу місцевого самоврядування, будучи головою Бистрецької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, діючи в порушення вимог ст.ст. 118, 151 Земельного кодексу України, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди та договорів оренди землі), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999, наказу № 33 від 03.11.2006 року Верховинського відділу земельних ресурсів, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за адресою: урочище Нижній Дитул с. Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, частково накладається на землі які перебувають в постійному користуванні Верховинського районного лісгоспу, тобто відноситься до земель лісового фонду, які не можуть передаватись у приватну власність громадян, погодив акт встановлення, узгодження зовнішніх меж землекористування та акт вибору і обстеження вищевказаної земельної ділянки площею 2,0000 га, завіривши їх власним підписом та відтиском мастичної печатки Бистрецької сільської ради, чим підтвердив, що зазначена земельна ділянка повністю належить до земель запасу Бистрецької сільської ради Верховинського району, надавши таким чином можливість відвести її у приватну власність ОСОБА_5 .

У подальшому, на підставі виготовленого спеціалістами ПП «Західземпроект» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 , який був затверджений рішенням 7 сесії п`ятого демократичного скликання Бистрецької сільської ради, Верховинського району, Івано-Франківської області від 04.03.2007 року, Верховинським районним відділом земельних ресурсів на ім`я ОСОБА_5 видано Державний акт від 21.07.2007 року серії ЯД № 886429 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849 в присілку Нижній Дитул с. Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 21/02/23 від 21.02.2023 року встановлено, що земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849, що розміщена в с. Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області, та передана у власність ОСОБА_5 , частково накладається на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Красницького лісництва Верховинського районного лісгоспу площею 1,5908 га., в тому числі площа накладення на квартал 3, виділ 35 становить 0,4571 га, площа накладення на квартал 3, виділ 36 ставновить 0,0862 га та площа накладення на квартал 3, виділ 37 становить 1,0475 га.

Ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849, площею 2,0000 га станом на 2007 рік становила 589500 гривень, а вартість площі 1,5908 га. накладення на землі, які перебувають у постійному користуванні Верховинського районного лісгоспу та не можуть бути передані у приватну власність станом на 2007 рік становила 468968 гривень.

Таким чином, внаслідок зловживання сільського голови села Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області ОСОБА_4 своїм службовим становищем, що виразилось в умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, та призвело до протиправного вилучення з державної власності земельної ділянки лісового фонду площею 1,5908 га, яка відноситься до території Верховинського районного лісгоспу, і передачі її у приватну власність фізичній особі ОСОБА_5 , охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки на загальну суму 468968 гривень, яка більше як у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третьої особи використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму 468968 гривень, яка більше як у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 р. №2341-ІІІ).

У судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності, про що подав відповідну письмову заяву.

Прокурор щодо задоволення поданого клопотання не заперечив, вказавши, що в даному кримінальному провадженні закінчилися строки давності, передбачені ст. 49 КК України, що є підставою для його закриття.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає до задоволення і кримінальне провадження про його обвинувачення за ч. 2 ст.364 КК України слід закрити з таких підстав.

У п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України закріплено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

За змістом ст.ст. 44, 49 КК України, за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує та відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 49 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні впродовж періоду з січня по 21.07.2007 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 р.№2341-ІІІ), санкцією якої було передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років.

У подальшому до ст. 364 КК України, в тому числі до санкції її частини другої, неодноразово законами вносилися зміни, серед яких законом, що пом`якшує кримінальну відповідальність та відповідно до ч. 4 ст. 5 КК України, має зворотну дію в часі Закон України № 270-VI від 15.04.2008 року, відповідно до якої за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, каралося позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років.

Таким чином, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України відносилося та відноситься до категорії тяжких злочинів і з дня його вчинення пройшло більше десяти років, що згідно зі ст. 49 КК України є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 у розшуку не перебував та перебіг давності на підставі ч. 3 ст. 49 КК України не переривався.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачений дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, то суд приходить до висновку, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, слід закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов не заявлявся.

Як вбачається з обвинувального акта, процесуальні витрати на проведення судових експертиз по кримінальному провадженні, відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

Також відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов`язаний вирішити питання про долю речових доказів в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Зокрема, постановою від 21.02.2023 року (а.с.30-31) визнано речовим доказам у кримінальному провадженні № 12023091130000014 від 07.02.2023 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_6 на території с. Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області (зберігається при матеріалах кримінального провадження (органу досудового розслідування) № 12023091130000014 від 07.02.2023 року).

У п.7 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Постановою від 21.02.2023 року (а.с.32-33) визнано речовим доказам у кримінальному провадженні № 12023091130000014 від 07.02.2023 року земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849 на території с. Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, власником якої на час винесення цієї постанови є ТзОВ «КОНСЕПТ ХОЛДІНГ» з 05.03.2016 року, яка придбана цим товариством у ОСОБА_7 , який придбав її 23.04.2008 року у ОСОБА_5 .

Відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України встановлено, що гроші, цінності та інше майно, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання, у такому випадку майно повертається власнику, а згідно з п.5 ч.9 ст.100 КПК Україн майно, що було предметом кримінального правопорушення конфіскується, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ст.ст. 314, 369-372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 р.№2341-ІІІ), на підставі ст.49 КК України в зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2023 року за номером № 12023091130000014, - закрити.

Речові докази після набрання ухвалою законної сили :

-проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_5 на території с. Бистрець, Верховинського району Івано-Франківської області, - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12023091130000014 від 07.02.2023 року (органу досудового розслідування);

-земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849 на території с. Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області вважати повернутою власнику ТзОВ «КОНСЕПТ ХОЛДІНГ».

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1