Рішення

від 02.05.2023 по справі 344/5807/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5807/23

Провадження № 2/344/1862/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю:секретаря судового засідання Литвин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про визнання трудового договору припиненими та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2023 позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просить : визнати трудовий договір між працівником та фізичною особою від 12.01.2010, що зареєстрований у Івано-Франківському міському центрі зайнятості 09.03.2010 за №09051000456, що укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 припиненим на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Датою припинення вважати 16.11.2021; зобов`язати відповідача зняти такий трудовий договір з реєстрації у Івано-Франківському обласному центру зайнятості; зобов`язати відповідача внести до трудової книжки серія НОМЕР_1 від 31.08.1982 запис про припинення вказаного трудового договору, із зазначенням причини звільнення відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач у період з 12.01.2010 по 16.11.2021 працювала у приватного підприємця ОСОБА_2 на посаді продавця.

Зокрема, 12.01.2010 між нею та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено трудовий договір, який зареєстровано у Івано-Франківському міському центру зайнятості 09.03.2010 за № 09051000456, згідно з яким її було призначено на посаду продавця. Договір укладено на невизначений термін.

На підставі заяви позивача, розпорядженням приватного підприємця ОСОБА_2 від 15.11.2021 №3/11/21 позивача звільнено з роботи продавця з 16.11.2021, за згодою двох сторін - п.1 ст. 36 КЗпП України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. У зв`язку з таким, трудовий договір між позивачем та роботодавцем не припинено та не знято з реєстрації, хоча позивача звільнено з роботи ще 16.11.2021 за згодою сторін.

За результатом розгляду заяви позивача щодо зняття з реєстрації трудового договору від 14.03.2023, відповідачем повідомлено відповіддю від 17.03.2023 №1494-14.3./25-23 про неможливість зняття з реєстрації вказаного трудового договору, оскільки присутність двох сторін є неможливою. Рекомендовано звернутись до суду з позовом про припинення дії трудового договору. Додатково повідомлено, що Івано-Франківський міський центр зайнятості реорганізований шляхом приєднання до Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

05.04.2023 згідно протоколу автоматизованого розподілу судовому справи між суддями справу передано головуючій судді Кіндратишин Л.Р.

12.05.2023 відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

01.05.2023 від відповідача надійшов відзив, де зазначено, що з частковим задоволенням позовних вимог погоджуються, а саме щодо встановлення факту припинення дії трудового договору від 12.10.2010, зазначивши дату та підставу звільнення. В обґрунтування такого зазначено, що механізм припинення трудового договору у разі смерті роботодавця фізичної особи підприємства чинним законодавством не визначений. Окремі роз`яснення з цього приводу були надані в Мінпраці листом від 05.03.2003 №06/2-2/51, згідно з якого при смерті однієї із сторін трудові відносини між сторонами припиняються достроково. Тому виникає необхідність зняття в службі зайнятості трудового договору «у зв`язку зі смертю роботодавця» на підставі документів, що підтверджують смерть.

Також на даний час внесення запису про припинення трудового договору до трудової книжки законодавчо не врегульоване. Мінпраці пропонувала посадовим особам служби зайнятості вносити до трудової книжки працівника запис про зняття з реєстрації відповідно до трудового договору у зв`язку із смертю роботодавця і посвідчувати його в установленому порядку.

Запис про звільнення до трудової книжки служби зайнятості в будь якому разі вносити немає правових підстав, нічим не передбачено.

02.05.2023 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

Від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла зава заява про розгляд справи без участі. Разом з тим, зазначено, що не заперечує відносно часткового задоволення позову.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно з даними трудової книжки серії НОМЕР_1 , що заведена 31.08.1982, на ім`я ОСОБА_1 , за записом №19, остання 12.01.2010 була прийнята на роботу на посаду продавця до підприємця ОСОБА_2 на підставі трудового договору №09051000456, від 09.03.2010, що зареєстрований в Івано-Франківському МЦЗ ( а.с. 8-10).

Вказаний факт також підтверджується трудовим договором ( а.с. 11-14).

Згідно з розпорядженням №3/11/21 приватного підприємця ОСОБА_2 , від 15.11.2021 звільнено з роботи продавця ОСОБА_1 , з 16.11.2021 за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України ( а.с. 16).

Відповідно до свідоцтв про державну реєстрацію № 454309, №600795 ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа- підприємець з 03.03.2004, вподальшому також 07.12.2006 ( а.с. 18-19).

Згідно з свідоцтвом про смерть від 25.11.2021, серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 17).

17.03.2023 №1494-143/25-23 Івано-Франківською філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості, надано відповідь на заяву ОСОБА_5 про те, що неможливо зняти з реєстрації трудовий договір №09051000456, від 09.03.2010, без присутності двох сторін неможливо.

Відповідно до Наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 №4056 та Наказу Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 23.12.2022 №1138, Івано-Франківський центр зайнятості реорганізований, шляхом приєднання до Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Згідно зі ст. ст.21,24 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом. Тому і рішення про розірвання трудового договору приймається власником або органом управління підприємства, установи, організації, який наділений такими повноваженнями.

Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП). Для деяких категорій працівників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав (статті 37,41 КЗпПта інші законодавчі акти).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін.

Законодавством не встановлено порядку чи строків розірвання трудового договору за угодою сторін, тож вони визначаються працівником і роботодавцем самостійно в кожному конкретному випадку.

За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Розірвання трудового договору за угодою сторін не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від роботодавця. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Всі підстави припинення трудового договору можна класифікувати в залежності від двох критеріїв: 1) виду юридичного факту, який є причиною припинення; 2) волевиявлення яких саме суб`єктів спричинило припинення трудового договору.

За першим критерієм розрізняється припинення трудового договору в зв`язку з певними подіями (закінчення строку договору, смерть працівника), а за другим - у зв`язку з певними юридичними діями: взаємне волевиявлення сторін; ініціатива працівника; ініціатива власника або уповноваженого ним органу; ініціатива третіх осіб, які не є стороною трудового договору; порушення правил прийому на роботу.

Таким чином, припинення трудових відносин має виражатись у певній юридичній формі.

Трудові договори, зареєстровані в службі зайнятості до 1 січня 2015 року, знімаються з реєстрації відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 03.06.2001 року № 260 (даліПорядок).

Відповідно до п.8 Порядку, у разі, закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково, в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статтіКодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів.

Відповідно до положень Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою та форми трудового договору між працівником і фізичною особою, провести дії по зняттю з реєстрації трудового договору в центрі зайнятості можливо лише у разі звернення обох сторін трудових відносин (фізичної особи і працівника) з належними їм документами до центру зайнятості.

Таким чином, відповідно до положень Порядку зняття з реєстрації трудового договору можливо вчинити лише за умови присутності як роботодавця, так і працівника з відповідними документами.

Делегування повноважень зі звільнення працівника іншій особі, яка не є стороною в договорі, законом не допускається.

У разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду про припинення трудових відносин, яке набрало законної сили.

Законодавство про працю встановлює всемірну охорону трудових прав працівників .

Приписи ст. 43 Конституції України та ст. 22 КЗпП України забороняють будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору. Конституційний Суд України розглядає право на працю, визначене ст. 43 Конституції України, як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом (Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004, № 14-рп/2004, від 16.10.2007, № 8-рп/2007 та від 29.01.2008, № 2-рп/2008). Свобода праці передбачає можливість особи займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по своїй суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Припинення трудових відносин тісно пов`язано зі свободою його праці, оскільки праця може виконуватися саме до того часу поки останній не вирішить припинити її виконання або з інших підстав.

При цьому, припинення трудових правовідносин має безпосередній вплив на можливість мати реалізацію прав на зайнятість (не заборонену законодавством діяльність осіб, пов`язану із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі), працевлаштуванням на роботі (посаді).

Так, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або не настання певної події.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Вимогами ст.ст. 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи, що позивач звернулася до ФОП ОСОБА_2 з заявою про звільнення за угодою сторін, про що роботодавець надав згоду, сторони визначили відповідну дату, однак фактична відсутність ( смерть роботодавця) завершити процедуру оформлення звільнення, а саме зняття з реєстрації Івано-Франківського обласного центру зайнятості трудового договору, відтак унеможливлює позасудовий механізм припинення трудових правовідносин. Таким чином, позовні вимоги в частину визнання трудового договору припиненим, підлягають до задоволення.

У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити, так як відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 03.06.2001 року № 260, підставою для зняття трудового договору з реєстрації, внесення відповідних записів до трудової книжки є рішення суду про припинення трудових відносин, яке набрало законної сили.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 223, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати трудовий договір між працівником та фізичною особою від 12.01.2010, що зареєстрований у Івано-Франківському міському центрі зайнятості 09.03.2010 за №09051000456, що укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 припиненим з 16.11.2021 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи :

Позивач : ОСОБА_1 , РНКПП : НОМЕР_3 , адреса : АДРЕСА_1 ;

Відповідач : Івано-Франківський обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ : 45113671, адреса : Набережна вулиця ім. В. Стефаника, 34Б, м. Івано-Франківськ.

Повне рішення складено 08.05.2023.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.