Рішення

від 15.05.2023 по справі 905/784/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2023 Справа №905/784/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДИНАЛ ГРУП», м.Вишневе, Київська область

до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 172 512,54 гривень,

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРДИНАЛ ГРУП» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» про стягнення 172 512,54 гривень, з якої: заборгованість у сумі 143 942,40 гривень, 3% річних у сумі 2 661,95 гривень, інфляційні витрати у сумі 25 908,19 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №МТМ305-П/ПР/1 від 29.11.2021 в частині оплати за отриманий товар. Додатково до основної суми заборгованості нараховано інфляційні витрати та 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 10.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/784/22, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено строк сторонам для подання заяв по суті справи, доказів. Відповідачу встановлено строк для надання суду відзиву з урахуванням вимог ст.165 ГПК України та для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

17.10.2022 на електрону адресу суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи докази надіслання на електрону адресу відповідача позовну заяву з додатками.

28.12.2022 на електрону адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить, з метою реалізації підприємством прав, як сторони судового процесу - відповідача, спрямувати на електронну адресу mtm.office2022@gmail.com позовну заяви із додатками.

27.02.2023 на електрону адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання в якому останній зазначив, що 20.01.2023 ТОВ «КАРДИНАЛ ГРУП» було спрямовано на електронну адресу підприємства лише позовну заяву, яка є предметом розгляду по справі №905/784/22. Станом на звітну дату, позовна заява, що стала підставою для порушення провадження по справі №905/784/22 Підприємством не отримана. Просив зобов`язати ТОВ «КАРДИНАЛ ГРУП» спрямувати на електронну адресу mtm.office2022@gmail.com позовну заяву із додатками. Зазначив, що після отримання позовної заяви із додатками, Підприємством буде надано процесуальні документи по справі №905/784/22.

03.04.2023 на електрону адресу суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи докази надіслання на електрону адресу відповідача позовної заяви з додатками, підписаних електронним цифровим підписом позивача.

Судом прийнято то долучено до матеріалів справи докази надіслання на електрону адресу відповідача позовної заяви з додатками.

Суд звертає увагу на те, що введення воєнного стану не перешкоджає відповідачу ознайомитись з матеріалами справи через особистий кабінет в системі Електронний суд (https://id.court.gov.ua/) та підготувати відзив, який можливо подати також через систему Електронний суд або електронною поштою (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом), про що судом зазначалось в ухвалі про відкриття провадження у справі. Проте, відповідач не скористався своїм правом.

Відповідачем не обґрунтовано в чому полягає неможливість ознайомлення з матеріалами справи через особистий кабінет в системі Електронний суд.

Суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; розумні строки розгляду справи судом.

Відтак, правосуддя повинно здійснюватися й під час воєнного стану, зокрема, з дотриманням основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд наголошує, що конкретні відомості про час закінчення воєнного стану на даний момент відсутні, а тому відкладення справи на невизначений строк може спричинити порушення прав позивача на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відповідно д частин 5 та 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 сформулював правовий висновок, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Ухвала суду від 10.10.2022 була надіслана сторонам на їх електроні адреси, зокрема, відповідачу на його електрону адресу: teploset@mariupolrada.gov.ua.

Як вбачається з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» по справі №905/784/22, в графі «Стан відправлення» вказана ухвала суду не була доставлена з повідомленням про помилку.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Ухвала суду від 10.10.2022 у справі №905/784/22 розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.

Отже, приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи належним чином про розгляд судової справи, та враховуючи обізнаність відповідача про відкриття провадження у справі №905/784/22 у зв`язку із поданим клопотанням про надіслання позивачем йому копію позовної заяви разом з додатками, слід дійти висновку, що відповідач повідомлений про розгляд справи у встановленому порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує, що сторонам були забезпечені рівні можливості та права, виходячи з принципів господарського судочинства таких, як: рівність перед законом і судом, принцип диспозитивності, у відповідача було достатньо часу на формування своєї правової позиції і надання суду всіх письмових та електронних доказів, як шляхом направлення витребуваних судом документів поштою, так і шляхом направлення таких документів на електронну адресу суду. Відповідач своїм правом не скористався та у визначені судом строки не подав відзив на позов.

Від Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» відзив на позовну заяву не надійшов.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 ГПК України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання), наявність в матеріалах справи клопотаннь відповідача про надіслання йому позовної заяви з додатками, при цьому з боку відповідача жодних заяв, клопотань щодо необхідності надання додаткового терміну на підготовку своєї правової позиції у справі не надходило, а також враховуючи у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 202 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Додатково повідомляю, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №8419, строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» від 28.02.22 №20 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

З огляду на наведене, рішення у справі ухвалено судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ст.248 ГПК України строк.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дослідивши матеріали справи, -

В С Т А Н О В И В

26 липня 2021 року Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» оприлюднено оголошення UA-2021-07-26-004448-с про проведення закупівлі за кодом ДК 021:2015:44160000-9: Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби сталеві 0133. Steel pipes D133).

За результатами проведення процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРДИНАЛ ГРУП» (позивач, постачальник).

29 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРДИНАЛ ГРУП» (позивач, постачальник) та Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (відповідач, замовник) укладений договір № МТМ305-П/Пр/1 (договір), відповідно до п.1.1.якого постачальник зобов`язується передати, а замовник - прийняти та оплатити Труби сталеві 0133 (товар) на умовах, що передбачені даним Договором.

Найменування, асортимент та ціна Товару наведені в Специфікації (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною цього Договору. Код ДК 021:2015(СРУ): 44160000-9 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (п.1.2-1.3.договору).

Згідно п.3.1-3.3 договору ціна цього договору становить 1 699 320,00 гри. (один мільйон шістсот дев`яносто дев`ять тисяч триста двадцять гривень, 00 коп.), у тому числі ПДВ 283 220,00 грн. (двісті вісімдесят три тисячі двісті двадцять гривень, 00 коп.).

Ціна за товар може змінюватись у бік зменшення за узгодженням сторін (без зміни кількості (обсягу) та якості Товару).

Ціна за одиницю Товару може бути змінена не більше ніж на 10% у випадку коливання ціни Товару на ринку, при умові, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, передбаченої п.3.1. цього Договору (у відповідності до ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»). Про такі зміни Постачальник зобов`язаний завчасно попереджати Замовника у письмовій формі. У якості обґрунтування: зміни ціни за одиницю Товару, Постачальник підтверджує рівень цін, що встановились на ринку відповідної продукції шляхом надання відповідної довідки Торгово - промислової палати України або іншого уповноваженого на надання подібної інформації органу.

Розрахунки між сторонами здійснюються у Національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у реквізитах цього Договору, згідно рахунку на оплату та видаткової накладної Постачальника (п.3.5 договору).

Відповідно до п.3.6 договору розрахунки проводяться з відстрочкою платежу 45 календарних днів після поставки товару на склад замовника.

Приписами п. 4.1-4.2. договору передбачено, що поставка Товару здійснюється згідно заявок у строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту отримання заявки Постачальником, на умовах DDP, за адресою замовника: м.Маріуполь, вул. Митрополитська, 185, або в інший структурний підрозділ підприємства у межах м.Маріуполя. Заявка вважається отриманою в день її надіслання на електрону пошту Постачальника.

Заявка, оформлюється на фірмовому бланку Замовника та направляється Постачальнику за допомогою будь-яких з нижче наведених способів:

- за допомогою електронної пошти;

- за допомогою факсимільного зв`язку;

- за допомогою пошти.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором (п.6.1 договору).

Згідно до п.7.5.договору настання форс-мажорних обставин не е підставою для невиконання сторонами зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.

Договір набуває чинності з дати його укладання (підписання) сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2021 року, а в частині виконання фінансових зобов`язань до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цім Договором (п.10.2 договору).

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії договору № МТМ305-П/Пр/1 від 29.11.2021, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось сторонами в ході розгляду справи.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір № МТМ305-П/Пр/1 від 29.11.2021 є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

На виконання умов Договору позивачем передано відповідачу товар - трубу сталеву 0133x5 у загальній кількості 1 560 м., яка постачалась двома окремими партіями, а саме:

- у кількості 1416 м. на суму 1 415 433,60 грн з ПДВ, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 34 від 17 грудня 2021 року та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 339 від 15 грудня 2021 року;

- у кількості 144 м. на суму 143 942,40 грн з ПДВ, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 45 від 30 грудня 2021 року та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 344 від 22 грудня 2021 року.

Відповідачем прийнято товар без претензій та зауважень. Матеріли справи заявок на товар, передбачених умовами договору не містять, але будь-які претензії щодо порядку обміну документами згідно договору поставки (в тому числі Заявками на товар) та виконання умов договору за Заявками на відвантаження Товару, відсутні, відповідачем суду не надані.

Для оплати товару за вищезазначеними видатковими накладними позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату:

- № 80 від 17 грудня 2021 року на суму 1 415 433,60 грн з ПДВ;

- № 91 від 30 грудня 2021 року на суму 143 942,40 грн з ПДВ.

Однак, відповідач здійснив оплату поставленого товару частково:

- за видатковою накладною № 34 від 17 грудня 2021 року постачання товару оплачено відповідачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 591 від 29 грудня 2021 року на суму 1 415 433,60 грн;

- за видатковою накладною № 45 від 30 грудня 2021 року постачання товару відповідачем здійснено не було.

Таким чином у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 143 942,40 грн.

Як стверджує позивач у позові, 16 вересня 2022 року на відомі йому адреси електронної пошти відповідача, зокрема ті, які використовувалися сторонами для листування під час укладення та виконання договору (teploset@mariupolrada.gov.ua, mtm.gridin@gmail.com та mtm.shramko@gmail.com) позивачем направлена відповідачу претензія вих. № 14124 від 15 вересня 2022 року стосовно необхідності сплати заборгованості в строк до 23 вересня 2022 року.

22 вересня 2022 року у цей же спосіб позивачем направлений відповідачу акт звіряння взаємних розрахунків за Договором № 43 станом на 22 вересня 2022 року.

Станом на дату подання позову відповідь на претензію та підписаний акт звіряння взаємних розрахунків або зауваження до нього від відповідача не надходили. На підставі чого позивач звернувся до суду з відповідним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга стаття 712 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач свої зобов`язання щодо поставки продукції за договором виконав, матеріали справи не містять доказів наявності заперечень щодо кількості поставленої продукції, а також порядку поставки та інших зауважень, на момент його фактичної передачі. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати товару відповідачем позивачу не надавались, а тому є підстави виникнення обов`язку у останнього щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Судом встановлено, що на виконання цих умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 143 942,40 гривень, що підтверджується підписаною представниками сторін видатковою накладною № 91 від 30.12.2021, яка відповідає вимогам закону та є первинним документом, що підтверджує факт здійснення господарської операції.

Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару, не надання відповідних документів чи іншого невиконання умов договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

Таким чином, враховуючи, що обов`язок з оплати отриманого товару виник у відповідача на підставі договору, який виконаний позивачем, відповідач зобов`язаний здійснити розрахунок з відстрочкою платежу 45 календарних днів після поставки товару на склад замовника (пункт 3.6. договору).

Проте відповідач вартість отриманого товару не сплатив.

За висновками суду, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав 14.02.2022.

За висновками суду, свої грошові зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар всупереч вимог ст.ст.526, 530, 692-693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав. Зокрема, доказів перерахування на користь позивача грошових коштів в сумі 143 942,40 гривень всупереч вимог ст.ст.74, 80 Господарського процесуального кодексу України відповідачем до справи не надано.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, виходячи з того, що позовні вимоги доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи, враховуючи, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 143 942,40 гривень підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляції суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2 661,95 гривень за період з 14.02.2022 по 26.09.2022.

Перевіривши розрахунок 3 % річних здійснений позивачем, суд визнає його вірним.

Таким чином, сума 3 % річних, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача складає 2 661,95 гривень, нараховані на борг у сумі 143 942,40 гривень за період з 14.02.2022 по 26.09.2022.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляції у розмірі 25 908,19 гривень за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року.

Суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 17.10.2018р. у справі №916/1883/16, від 08.05.2019р. у справі №904/2156/18, від 20.09.2019р. у справі №904/4342/18, від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19, від 29.04.2020р. у справі №910/1193/19, від 18.06.2020р. у справі №904/3491/19, від 01.10.2020р. у справі №910/11820/18, від 10.02.2021р. у справі №910/14257/19.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляції, суд визнає його арифметично вірним.

На підставі чого інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у заявленій сумі 25 908,19 гривень, нарахованої на борг у сумі 143 942,40 гривень за період з лютого по серпень 2022 року.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з п.5 ч.1 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: у разі задоволення позову - на відповідача.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем у позовній заяві заявлено про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн.

До позовної заяви додано, зокрема: договір про надання правничої допомоги №06/22 від 15.09.2022, акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 26.09.2022, платіжне доручення №57 від 26.09.2022 на суму 8 500 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також справ і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).

Відповідно до положень ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п.1.1 договору про надання правничої допомоги від 15.09.2022, який укладено між Морозик Дмитром Володимировичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРДИНАЛ ГРУП» (клієнт), на умовах, в порядку та з метою, визначеними цим Договором, Адвокат за дорученням Клієнта зобов`язується надавати Клієнту наступні види правничої (правової) допомоги:

п.п.1.1.1. представництво, а саме вчинення юридичних дій з метою забезпечення реалізації прав і обов`язків Клієнта в судочинстві, державних органах і органах місцевого самоврядування, перед фізичними й юридичними особами, а також у кримінальному провадженні та при розгляді справ про адміністративні правопорушення.

п.п.1.1.2. інші види правничої (правової) допомоги, а саме надання інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта, складання й аналіз організаційно-розпорядчих, договірних та процесуальних документів з метою забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень та сприяння їх відновленню.

п.п.1.2. Надання Адвокатом послуг здійснюється за завданням Клієнта.

Відповідно до п.4.1-4.3 договору Клієнт зобов`язується оплатити послуга відповідно до умов цього Договору. Розмір винагороди за послуги та порядок розрахунків погоджується сторонами у додатку до цього Договору. На підтвердження факту надання Адвокатом Клієнту послуг складається Акт приймання - передачі наданих послуг, який підписується Сторонами.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, але у будь-якому разі до повного виконання зобов`язань, що виникли під час дії цього Договору (п.6.1 договору).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини восьмої 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до вимог частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У спірних правовідносинах обов`язковому дослідженню підлягає встановлення обставин щодо реального надання правничої допомоги клієнту.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

26.09.2022 між Морозик Дмитром Володимировичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРДИНАЛ ГРУП» (клієнт) підписаний акт приймання-передачі наданих послуг №2/22 до договору про надання правничої допомоги №06/22 від 15.09.2022, щодо надання послуги зі складання юридичних документів, а саме позовної заяви, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та аналіз наданих документів, консультування Клієнта, підготовка додатків до позовної заяви. Загальна сума послуг, відповідно до акту приймання-передачі послуг до договору становить 8500 грн.

Оплата гонорару здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання сторонами акту наданих послуг, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок адвоката за реквізитами, викладеними у пункті 4 акту.

Позивачем сплачено адвокату Морозик Д.В. грошові кошти в розмірі 8500 грн за актом №2/22 від 26.09.2022 за договором №06/22 від 15.09.2022 що підтверджується копією платіжного доручення №57 за 26.09.2022.

Верховний Суд у постанові № 922/3812/19 зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного суду по справі №910/13071/19 від 20.11.2020).

Таким чином, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність обґрунтованого клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі.

Таким чином, суд покладає на відповідача витрати позивача на правничу допомогу в сумі 8500,00 гривень.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДИНАЛ ГРУП» до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» про стягнення 172 512,54 гривень - задовольнити.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (вул.Гризодубової, буд.1, м.Маріуполь, Донецька область, 87534; код ЄДРПОУ 33760279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДИНАЛ ГРУП» (вул.Київська, 19, м.Вишневе, Київська обл., 08132; код ЄДРПОУ 44128252) заборгованість у сумі 143 942,40 гривень, 3% річних у сумі 2 661,95 гривень, інфляційні витрати у сумі 25 908,19 гривень, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2 587,69 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 8 500 гривень.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 15.05.2023.

Суддя О.О. Кучерява