Рішення

від 12.05.2023 по справі 910/3539/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.05.2023Справа № 910/3539/23

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕС УКР»

до Приватного підприємства «Інтерма Груп»

про стягнення 316 693,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕС УКР» (надалі - ТОВ «ФЕС УКР») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного підприємства «Інтерма Груп» (надалі - ПП «Інтерма Груп») про стягнення 316 693,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання із поставки товару на підставі договору поставки товару №140721Б від 20.07.2021, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 316 693,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ПП «Інтерма Груп» поштовим відправленням за №0105493534293, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 09.03.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано, будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

20.07.2021 між ПП «Інтерма Груп» (постачальник) та ТОВ «ФЕС УКР» (покупець) був укладений договір поставки товару №140721Б (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити у власність покупця продукцію та обладнання, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти товар та оплатити його вартість.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що за погодженням сторін назва (асортимент, номенклатура товару), технічні характеристики, кількість, ціна, загальна вартість партії товару, одиниця виміру може вказуватись у відповідних додатках до договору, які погоджуються до поставки товару.

Згідно з п. 3.2 Договору строк поставки товару за цим договором складає 61 календарних днів з моменту попередньої оплати та погодження зразків продукції.

Додатком №1 до Договору сторони погодили перелік найменувань, кількість та вартість товару, що поставляється за умовами додатку №1 до договору, зокрема, всього до сплати - 818 789,82 грн., з урахування ПДВ (п. 1.3), покупець зобов`язується замовити та оплатити 80% від усієї кількості товару, яка вказана в п. 1 даного додатку (п. 3), постачальник зобов`язується поставити партію товару покупцю впродовж 61 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати від покупця, за дану партію, але не пізніше 15 жовтня 2021 року.

11.10.2021 між ПП «Інтерма Груп» та ТОВ «ФЕС УКР» укладена додаткова угода №1 до Договору, відповідно до якої сторни дійшли згоди викласти пункт 5 додатку №1 до Договору в наступній редакції: «постачальник зобов`язується поставити партію товару покупцю не пізніше 01.03.2022».

На виконання умов Договору, відповідачем виставлено позивачу рахунки-фактури №СФ-0000012 від 29.07.2021 на суму 264 415,20 грн. та №СФ-0000013 від 06.09.2021 на суму 554 373,42 грн., а позивачем сплачено відповідачу 655 030,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3187 від 03.08.2021 та №3329 від 07.09.2021.

ПП «Інтерма Груп» поставило ТОВ «ФЕС УКР» товар на загальну суму 338 337,30 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000009 від 22.09.2021, №РН-0000013 від 05.11.2021, №РН-0015 від 20.12.2021, №РН-0016 від 20.12.2021, РН-0000002 від 25.04.2022 та №РН-0000003 від 25.04.2022.

ТОВ «ФЕС УКР» звернулося до ПП «Інтерма Груп» із вимогою щодо повернення суми попередньої оплати №523 від 21.11.2022, в якій просило повернути суму попередньої оплати у розмірі 316 693,60 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання із поставки товару на підставі Договору, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 316 693,60 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжні доручення №3187 від 03.08.2021 та №3329 від 07.09.2021) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача передоплати за товар у розмірі 655 030,90 грн. на підставі Договору.

В свою чергу, відповідачем поставлено позивачу товар на суму 338 337,30 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000009 від 22.09.2021, №РН-0000013 від 05.11.2021, №РН-0015 від 20.12.2021, №РН-0016 від 20.12.2021, РН-0000002 від 25.04.2022 та №РН-0000003 від 25.04.2022.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою щодо повернення суми попередньої оплати №523 від 21.11.2022, в якій зазначив про те, що у визначений в Додатковій угоді №1 від 11.10.2021 до Договору строк товар поставлений не в повному обсязі, у зв`язку з чим просив повернути суму передоплати у розмірі 316 693,60 грн.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов`язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 316 693,60 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 316 693,60 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФЕС УКР» про стягнення з ПП «Інтерма Груп» заборгованості у розмірі 316 693,60 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕС УКР» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інтерма Груп» (04655, м. Київ, вулиця Вікентія Хвойки, будинок 18/14; ідентифікаційний код 38615281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕС УКР» (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вулиця Шевченка, будинок 235 А; ідентифікаційний код 36774242) заборгованість у розмірі 316 693 (триста шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто три) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 4 750 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 40 коп. Видати наказ.

3 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий