Рішення

від 15.05.2023 по справі 910/4623/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2023Справа № 910/4623/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Об`єднання власників квартир "Домовласник"

про стягнення 141 894,36 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання власників квартир "Домовласник" про стягнення 141 894,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330411 від 19.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/4623/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Станом на 15.05.2023 відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на позов, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 31.03.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 94259156.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 19 вересня 2018 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330411, за яким позивач зобов`язався виробити та поставити відповідачу теплову енергію для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а відповідач - оплатити її вартість.

Частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на правовідносини, які фактично виникли у сторін з 01.05.2018 (пункт 4.2. договору).

Пунктом 2.2.1. договору встановлено, що позивач зобов`язаний безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді для потреб опалення та вентиляції в період опалювального сезону, а для гарячого водопостачання протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до договору.

Позивачем долучено до матеріалів справи угоду № Р-330411/2022/11 від 14.11.2022 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.09.2018 № 330411, відповідно до умов якої відповідач визнав та підтвердив заборгованість перед позивачем за спірним договором станом на 01.11.2022 загальною сумою 121 334,36 грн.

Пунктом 2 угоди від 14 листопада 2022 року відповідач зобов`язався погасити заборгованість у розмірі 121 334,36 грн протягом листопада - грудня 2022 року щомісячними платежами згідно з додатком № 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця.

Додатком № 1 до угоди від 14.11.2022 погоджено графік погашення відповідачем заборгованості:

- 60 667,18 грн до 25 листопада 2022 року;

- 60 667,18 грн до 25.12.2022 року.

Позивач стверджує, що жодного платежу на виконання умов угоди від 14.11.2022 відповідачем проведено не було.

Відповідно до частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відтак, факт наявності заборгованості у відповідача за договором № 330411 від 19.09.2018 у розмірі 121 334,36 грн визнаний відповідачем та не підлягає доказуванню.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3.1. договору передбачено, що відповідач зобов`язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Відповідно до пункту 40 Правил користування тепловою енергією споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом встановлено, що строк оплати за теплову енергію по договору № 330411 від 19.09.2018 є таким, що настав.

З позовної заяви вбачається, що відповідач не оплатив теплову енергію, у результаті чого на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість у розмірі 121 334,36 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 121 334,36 грн є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 136,17 грн - пені, нарахованої за період часу 26.11.2022 - 31.01.2023, 2 688,94 грн - інфляційних втрат та 668,17 грн - 3 % річних, нарахованих за період часу 26.11.2022 - 31.01.2023 та 6 066,72 грн - штрафу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично вірним.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 136,17 грн, нарахованої за період часу 26.11.2022 - 31.01.2023.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 668,17 грн - 3 % річних, нарахованих за період часу 26.11.2022 - 31.01.2023.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За перерахунком суду, сума інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором № 330411 від 19.09.2018 становить 1 826,81 грн.

Відтак, вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 688,94 грн підлягає частковому задоволенню на суму 1 826,81 грн.

Згідно з пунктом 8 угоди про реструктуризацію від 14.11.2022 відповідач у разі невиконання її умов зобов`язаний оплатити позивачу штраф у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 5% штрафу в розмірі 6 066,72 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 11 136,17 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 668,17 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягає частковому задоволенню за розрахунком суду в розмірі 1 826,81 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 5% штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 6 066,72 грн.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання власників квартир "Домовласник" (04050, м. Київ, вул. Василя Дончука, 7, ідентифікаційний код 21710378) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість у розмірі 121 334 (сто двадцять одна тисяча триста тридцять чотири) грн 36 коп., пеню у розмірі 11 136 (одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн 17 коп., 3% річних у розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) грн 17 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн 81 коп., штраф у розмірі 6 066 (шість тисяч шістдесят шість) грн 72 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн 69 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк