Рішення

від 12.05.2023 по справі 910/437/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.05.2023Справа № 910/437/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шахін"доПриватного підприємства "Агроінсайд"простягнення 518675,16 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахін" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Агроінсайд" про стягнення 518675,16 грн, з яких: основний борг у розмірі 332220,00 грн, 3% річних у розмірі 29899,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 156555,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору перевезення вантажу №01 від 15.05.2017 в частині оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 судом відкрито провадження у справі №910/437/23; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахін" (відправник) та Приватним підприємством "Агроінсайд" (перевізник) укладено договір №01 перевезення вантажу (договір), який регулює взаємовідносини між сторонами, що виникають при плануванні, організації та здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом на внутрішньому та міжнародному сполученні, а також по оплаті наданих транспортних послуг (п.1.1).

Сторони погодили, що на кожне направлення оформляється. транспортне замовлення (заявка), що складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою відправника і передається перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку. При наявності укладеного договору між сторонами посилання на номер договору та дату його укладення в замовленні (заявці) є обов`язковим (п.3.2 договору).

Відправник зобов`язався здійснювати своєчасні розрахунки з перевізником за виконане перевезення вантажів (п.3.2.8 договору).

Розрахунки між відправником і перевізником здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника на підставі виставлених рахунків, акту виконаних робіт. Вартість перевезення вантажу погоджується сторонами і фіксується в заявках до договору, які є невід`ємною частиною договору (п.п.4.1, 4.2 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2017. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про бажання розірвати договору, то термін його дії буде автоматично продовжуватися на кожен наступний рік (п.8.2 договору).

Згідно умов зазначеного договору, позивач прийняв вантаж відправника до перевезення та доставив його одержувачам, що підтверджується наявними в матеріалах справи СMR №000763 від 19.05.2017, №000764 від 23.06.2017, №001033 від 17.12.2018, №001102 від 13.02.2019, на яких містяться підписи відповідальних осіб та печатки перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувачів.

Також між сторонами складені та підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000064 від 16.06.2017 на суму 52500,00 грн, №ОУ-0000091 від 01.09.2017 на суму 106000,00 грн, №ОУ-000009 від 14.01.2019 на суму 110400,00 грн та №ОУ-0000038 від 07.03.2019 на суму 238320,00 грн, а всього на загальну суму 507220,00 грн.

Позивачем були виставлені на адресу відповідача рахунки-фактури для оплати виконаних перевезень №СФ-0000029 від 16.06.2017 на суму 52500,00 грн, №СФ-000043 від 01.09.2017 на суму 106000,00 грн, №СФ-0000135 від 26.12.2018 на суму 110400,00 грн, №СФ-0000034 від 07.03.2019 на суму 238320,00 грн.

У період з 04.07.2017 по 28.01.2020 відповідачем було сплачено позивачу за перевезення вантажів 175000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Оскільки вартість наданих позивачем послуг перевезення вантажів відповідач в повному обсязі не оплатив, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст.909 Цивільного кодексу України).

Стаття 307 Господарського кодексу України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата( ч.1 ст.916 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

За висновками суду в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази того, що позивачем були надані в повному обсязі послуги з перевезення вантажу, що підтверджується СMR №000763 від 19.05.2017, №000764 від 23.06.2017, №001033 від 17.12.2018, №001102 від 13.02.2019. Означені міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, містять відмітки відповідних митних органів, а також відбитки печаток вантажовідправника, перевізника та вантажоодержувачів, що свідчить про отримання вантажу та належне виконання позивачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами правочином.

Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000064 від 16.06.2017 на суму 52500,00 грн, №ОУ-0000091 від 01.09.2017 на суму 106000,00 грн, №ОУ-000009 від 14.01.2019 на суму 110400,00 грн та №ОУ-0000038 від 07.03.2019 на суму 238320,00 грн, позивачем надано, а відповідачем прийнято без зауважень та заперечень послуги на загальну суму 507220,00 грн, з яких оплачено 175000,00 грн.

Як вже вказувалось судом, згідно п.п.4.1, 4.2 договору розрахунки між відправником і перевізником здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника на підставі виставлених рахунків, акту виконаних робіт. Вартість перевезення вантажу погоджується сторонами і фіксується в заявках до договору, які є невід`ємною частиною договору.

Суд зазначає, що наведені вище пункти договору не містять строку оплати за надані позивачем послуги з перевезення вантажів, а матеріали справи не містять заявок до договору.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, здійснюючи оплату за надані позивачем послуги з перевезення вантажу у період з 04.07.2017 по 28.01.2020, в призначенні платежу власних платіжних доручень безпосередньо посилався на рахунки-фактури, виставлені позивачем на виконання договору перевезення вантажу №01 від 15.05.2017. Дати виставлення рахунків-фактур співпадають з датами підписання сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, суду необхідно виходити з приписів ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки згаданою ст.530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

Отже, відповідач, отримавши від позивача рахунки-фактури, мав оплатити позивачу вартість наданих послуг з перевезення вантажу у строк, визначений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Проте, всупереч умов договору, відповідач за надані позивачем послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. Строк виконання відповідачем обов`язку з оплати послуг з перевезення вантажу є таким, що настав.

Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 332220,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних на суму 29899,80 грн, які нараховані за порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань у період з 01.12.2019 по 30.11.2022 та 156555,36 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2020 по 01.12.2022.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений законодавством строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті наданих позивачем послуг з перевезення вантажів, то вимоги останнього про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними. За розрахунком суду, з урахуванням періоду, наведеного позивачем, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 150229,58 грн за період з 01.01.2020 по 01.12.2022 та 3% річних на суму 29899,80 грн за період з 01.12.2019 по 30.11.2022.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахін" до Приватного підприємства "Агроінсайд".

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агроінсайд" (04112, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 48, офіс 605, ідентифікаційний код 41009869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахін" (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Набережна ім.В.Стефаника, будинок 22, квартира 29, ідентифікаційний код 32872746) 332220 (триста тридцять дві тисячі двісті двадцять) грн 00 коп. основного боргу, 3% річних на суму 29899 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 80 коп., інфляційні втрати на суму 150229 (сто п`ятдесят тисяч двісті двадцять дев`ять) грн 58 коп. та судовий збір у розмірі 7685 (сім тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн 24 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова