Рішення

від 12.05.2023 по справі 910/426/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.05.2023Справа № 910/426/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Галхімсервіс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФТЛ сервіс Україна"простягнення 72734,40 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галхімсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТЛ сервіс Україна" 72734,40 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що ним було помилково перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 72734,40 грн, а отже зазначені кошти підлягають поверненню на користь позивача на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/426/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на дату розгляду справи по суті до суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105493148113, відповідно до якого ухвала Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 була вручена відповідачу 23.01.2023.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

01.03.2023 від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на суму 3000,00 грн. Зазначену заяву прийнято судом до розгляду.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галхімсервіс" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФТЛ сервіс Україна" (експедитор) було укладено договір №ФТЛ00359 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні (договір), відповідно до умов якого, експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних із перевезенням вантажів автомобільним, морським та/або авіаційним транспортом у міжміському і міжнародному сполученні (п.1.2).

На підставі даного договору експедитор згідно заявок організовує перевезення вантажів автомобільним, морським та/або авіаційним транспортом і проводить розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу. Умови виконання конкретних перевезень, а також перелік операцій, які необхідні для здійснення перевезень, узгоджуються сторонами в заявках. Заявка є невід`ємною частиною даного договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним договором пріоритетними є умови, зазначені в заявці. Допускається одержання заявки факсимільним зв`язком або по електронній пошті (е-mail). Заявка вважається підтвердженою, якщо вона підписана сторонами і скріплена їх печаткою. Факт виконання кожного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується актом здачі- прийняття робіт (надання послуг) (п.п.2.1, 2.2, 2.4 договору).

Ціни є договірними і визначається винятково виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку. Сума (ціна) договору визначається в додаткових угодах, які є невід`ємними частинами договору. Оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків. Винагородою експедитора згідно цих рахунків є різниця між сумою, що перерахована клієнтом за виконання умов цього договору та транзитною сумою що підлягає оплаті перевізникам (третім особам), залученим експедитором до виконання умов за даним договором. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) є невід`ємною частиною даного договору. Строк оплати клієнтом 3-5 календарних дні з моменту вивантаження (якщо інше не зазначено в заявці) за умови надання до цього моменту копій документів: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунок, податкова накладна. Оригінали зазначених документів досилаються поштою. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок експедитора (п.п.4.3, 4.4, 4.5 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019, а у частині грошових зобов`язань - до повного виконання. Якщо за місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не виявить письмово бажання його розірвати, то даний договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п.п.9.1, 9.3 договору).

Обставини справи свідчать, що між сторонами було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст.902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

За приписами ст.931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно умов підписаної між контрагентами заявки №97923 від 18.01.2022 до цього договору, позивач замовив у відповідача організацію перевезення вантажу за маршрутом Нідерланди-Україна, вартістю 72734,40 грн, оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг). Строк оплати клієнтом 7 календарних днів з моменту вивантаження (якщо інше не зазначено в заявці) за умови надання до цього моменту копій документів - акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунку. Оригінали зазначених документів досилаються поштою. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок експедитора.

На виконання умов договору між сторонами був складений та підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ФТ129 від 16.02.2022 на суму 72434,40 грн, у зв`язку з чим відповідачем виставлено для оплати рахунок на оплату №ФТ122 від 15.02.2022 на суму 72734,40 грн.

Позивачем оплачено зазначений рахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою банку з рахунку позивача від 21.02.2022.

В подальшому, позивачем було повторно оплачено рахунок відповідача на оплату №ФТ122 від 15.02.2022 на суму 72734,40 грн, що підтверджується випискою банку з рахунку позивача від 11.04.2022.

07.10.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 72734,40 грн, однак відповідач відповіді на вказану претензію не надав, кошти позивачу не повернув, що і стало підставою для звернення останнього з відповідним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Системний аналіз положень ст.ст.11, 177, 202, 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст.1212 Цивільного кодексу України.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, суд вважає, що кошти у розмірі 72734,40 грн, перераховані позивачем 21.02.2022 на виконання своїх зобов`язань з оплати наданих відповідачем послуг на підставі рахунку на оплату №ФТ122 від 15.02.2022 на суму 72734,40 грн є такими, що отримані відповідачем на законній правовій підставі.

Водночас, кошти на суму 72734,40 грн, які були перераховані позивачем повторно 11.04.2022 на підставі рахунку на оплату №ФТ122 від 15.02.2022 на суму 72734,40 грн є переплатою понад визначену у договорі суму, а тому не можуть вважатися такими, що отримані відповідачем на підставі договору.

Доказів наявності правових підстав для повторного набуття відповідачем грошових коштів у сумі 72734,40 грн матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача переплати у розмірі 72734,40 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з урахуванням положень ст.1212 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Галхімсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТЛ сервіс Україна".

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Крім того позивач просив суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги №59 від 08.12.2022, який укладений між адвокатом Дем`янюком В.П. та позивачем, акт приймання-передачі послуг від 15.02.2023 на суму 3000,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) від 15.02.2023 до цього договору, довіреність від 08.12.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1196/10 від 24.04.1997, платіжне доручення №5221 від 20.02.2023 на суму 3000,00 грн.

Відповідно до усталеної практики, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж самі критерії застосовуються ЄСПЛ при присудженні судових витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, судом зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v.Latvia) від 28.11.2002 ЄСПЛ зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, з урахуванням наведеного вище та враховуючи встановлений судом фактичний об`єм наданих адвокатським бюро послуг, співмірність суми витрат із складністю даної справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому адвокатом Дем`янюком В.П. послуг професійної правничої допомоги у суді першої інстанції на загальну суму 3000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі покладаються на відповідача у зв`язку з висновками суду про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТЛ сервіс Україна" (02100, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 1, ідентифікаційний код 40826406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галхімсервіс" (76019, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Гарбарська, будинок 29, ідентифікаційний код 25069903) 72734 (сімдесят дві тисячі сімсот тридцять чотири) грн 40 коп. основного боргу, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу на суму 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова