Рішення

від 23.03.2023 по справі 911/2116/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2023 р. м. Київ Справа №911/2116/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04108, м.Київ, просп.Свободи, буд.2-Г, літ А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феракс» (07452, Київська обл., м.Гоголів, вул. Жердовська, 52)

про стягнення 615207,00 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феракс» (далі відповідач) про стягнення 615207,00 грн заборгованості за договором постачання природного газу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №1141107ZKZBP016 від 04.01.2016, надалі Договір. Позивач зазначає, що у відповідача за Договором виникла заборгованість, а саме за спожитий газ у грудні 2021 - березні 2022 основний борг становить 233959,49 грн.

З підстав порушення відповідачем умов Договору позивач просить суд стягнути з відповідача 233959,49 грн основного боргу, 53894,52 грн пені, 4046,28 грн 3% річних, 35340,77 грн інфляційних втрат та 287965,94 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2022 у справі №911/2116/22 зазначений позов залишено без руху в порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк позивач надав суду заяву від 11.11.2022, якою усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2022 відкрито провадження у справі №911/2116/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій тощо, підготовче засідання призначено на 22.12.2022. Ухвала суду від 21.11.2022 про відкриття провадження у справі №911/2116/22 направлена судом відповідачу 15.12.2022 рекомендованим поштовим відправленням №0103282761630, яке поштовим відділенням за місцезнаходженням відповідача 29.12.2022 повернуто на адресу суду, причина повернення відсутність адресата за своїм місцезнаходженням.

У підготовче засідання 22.12.2022 з`явився представник позивача, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, ухвалою суду від 22.12.2022 підготовче засідання відкладено на 20.01.2023.

Підготовче засідання 20.01.2023 не відбулось у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги в м.Києві, ухвалою суду від 23.01.2023 підготовче засідання перепризначено на 02.02.2023. Ухвала суду від 23.01.2023 про перепризначення підготовчого засідання на 02.02.2023 направлена судом відповідачу 27.01.2023 рекомендованим поштовим відправленням №0103282964566, яке поштовим відділенням за місцезнаходженням відповідача 03.02.2023 повернуто на адресу суду, причина повернення відсутність адресата за своїм місцезнаходженням.

В підготовче засідання 02.02.2023 з`явився представник позивача, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, ухвалою суду від 02.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.02.2023.

В судове засідання 16.02.2023 сторони не з`явились, ухвалою суду від 16.02.2023 судове засідання відкладено на 09.03.2023.

Ухвала суду від 02.02.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті та ухвала суду від 16.02.2023 про відкладення судового засідання на 09.03.2023 направлені судом відповідачу 24.02.2023 рекомендованим поштовим відправленням №0103283105362, яке поштовим відділенням за місцезнаходженням відповідача 09.03.2023 повернуто на адресу суду, причина повернення відсутність адресата за своїм місцезнаходженням.

У судове засідання 09.03.2023 з`явився представник позивача, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, ухвалою суду від 09.03.2023 судове засідання відкладено на 23.03.2023. Ухвала суду від 09.03.2023 про відкладення судового засідання на 23.03.2023 направлена судом відповідачу 14.03.2023 рекомендованим поштовим відправленням №0103283421671.

23.03.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника позивача.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі. За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що суд про розгляд справи №911/2116/22 повідомляв відповідача рекомендованими поштовими відправленнями за адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (07452, Київська обл., Броварський р-н, село Гоголів, вулиця Жердовська, будинок 52). При цьому відповідно до ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Також, відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, ухвали суду у справі №911/2116/22, які направлялись судом відповідачу поштовими відправленнями, відповідно до ч.7 ст.120 цього Кодексу вважаються врученими відповідачу, беручи до уваги, що відповідач не повідомляв суд про зміну свого місцезнаходження.

Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач у судові засідання не з`являвся, відзив на позов на подав, про поважні причини неявки та неподання відзиву суд не повідомляв.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності в судовому засіданні 23.03.2023 представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

04.01.2026 між ТОВ «Київоблгаз збут» (постачальник) та ТОВ «Феракс» (споживач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №1141107ZKZBP016 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (далі газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Додатковою угодою №35 від 31.12.2020 до Договору сторони продовжили дію Договору до 31.12.2021 та виклали п.1.1 Договору у новій редакції, відповідно до якої постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пунктом 1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №35 від 31.12.2020) визначено річний плановий обсяг постачання газу на 2021 рік, а саме - до 103500 куб.м та визначено планові обсяги постачання газу по місяцях у 2021 році, а саме: січень - 13500, лютий 13500, березень 10000, квітень 7000, травень 8000, червень 6000, липень 5000, серпень 6000, вересень 6000, жовтень 7500, листопад 8000, грудень 13000.

За умовами підпункту 2.9.1 Договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (пп. 2.9.2 Договору).

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п. 2.9.3 Договору).

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішення законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (пункт 2.9.4 Договору). У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (пункт 2.5.4 Договору).

Ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу за Договором на 2021 встановлювалась в Додаткових угодах до Договору, а саме:

-з 01.01.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з ПДВ становить 9,900001 грн, що передбачено в Додатковій угоді №36 від 31.12.2020,

-з 01.05.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з ПДВ становить 10,9638912 грн, що передбачено в Додатковій угоді №37 від 30.04.2021,

-з 01.06.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з ПДВ становить 12,77389120 грн, що передбачено в Додатковій угоді №38 від 31.05.2021,

-з 01.07.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з ПДВ становить 15,67389120 грн, що передбачено в Додатковій угоді №39 від 31.06.2021,

-з 01.08.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з ПДВ становить 19,90 грн, що передбачено в Додатковій угоді №40 від 31.07.2021,

-з 01.09.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з ПДВ становить 29,86389120 грн, що передбачено в Додатковій угоді №41 від 31.08.2021,

-з 01.10.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з ПДВ становить 37,67389120 грн, що передбачено в Додатковій угоді №42 від 30.09.2021.

Додатковою угодою №43 від 31.12.2021 до Договору сторони продовжили дію Договору до 31.12.2022 та виклали п.1.1 Договору у новій редакції, відповідно до якої постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2022 році природний газ (далі газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.Пунктом 1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №43 від 31.12.2021) визначено річний плановий обсяг постачання газу на 2022 рік, а саме - до 103500 куб.м та визначено планові обсяги постачання газу по місяцях у 2021 році, а саме: січень 13500, лютий 13500, березень 10000, квітень 7000, травень 8000, червень 6000, липень 5000, серпень 6000, вересень 6000, жовтень 7500, листопад 8000, грудень 13000.

Позивач запропонував відповідачу підписати додаткову угоду від 28.02.2022 про встановлення ціни на газ з 01.03.2022 в розмірі 49,16389120 грн, однак вказана додаткова угода відповідачемне підписана.

Позивач запропонував відповідачу підписати додаткову угоду від 09.03.2022 про встановлення ціни на газ з 01.03.2022 в розмірі 49,14899200 грн, однак вказана додаткова угода відповідачем не підписана.

Позивач запропонував відповідачу підписати додаткову угоду від 30.04.2022 про встановлення ціни на газ з 01.05.2022 в розмірі 39,16389120 грн, однак вказана додаткова угода відповідачем не підписана.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором.

Відповідно до п. 4.1 тап.4.2 Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць. Оплата газу за Договором здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем постачання газу.

Права та обов`язки сторін за Договором визначені в розділі 5 цього Договору.

Відповідно до п.6.2.1 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Крім того, пунктом 6.2.2 Договору встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідач замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за розрахунковий період.

На виконання умов Договору постачальник протягом 2021 року передав, а споживач прийняв:

- у січні 2021 природний газ обсягом 9224,67куб. м на загальну суму 91324,25 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81001969від 31.01.2021,

- у лютому 2021 природний газ обсягом 95726,21 куб. м на загальну суму 94804,49 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81004796 від 28.02.2021,

- у березні 2021 природний газ обсягом 8300,95куб. м на загальну суму 82179,42 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81006889 від 31.03.2021,

- у квітні 2021 природний газ обсягом 5853,27 куб. м на загальну суму 57947,38 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81009394 від 30.04.2021,

- у травні 2021 природний газ обсягом 3565,53куб. м на загальну суму 39092,09 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81010484 від 31.05.2021,

- у червні 2021 природний газ обсягом 3442,04 куб. м на загальну суму 43968,24 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81012495 від 30.06.2021,

- у липні 2021 природний газ обсягом 3263,39куб. м на загальну суму 51150,02 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81014493 від 31.07.2021,

- у серпні 2021 природний газ обсягом 3431,39куб. м на загальну суму 68284,66 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КО381016273 від 31.08.2021,

- у вересні 2021 природний газ обсягом 3288,19 куб. м на загальну суму 98198,15 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81017531 від 30.09.2021,

- у жовтні 2021 природний газ обсягом 3893,21 куб. м на загальну суму 146672,36 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81020004 від 31.10.2021,

- у листопаді 2021 природний газ обсягом 7012,27 куб. м на загальну суму 264179,50 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81022274 від 30.11.2021,

- у грудні2021 природний газ обсягом 8508,39 куб. м на загальну суму 320544,16 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ81024771 від 31.12.2021,

На виконання умов Договору постачальник протягом січня 2022 року передав, а споживач прийняв:

- у січні 2022 природний газ обсягом 7162,11 куб. м на загальну суму 470363,63 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №КОЗ82000613 від 31.01.2022,

- у лютому 2022 природний газ обсягом 6206,33куб. м, що підтверджується даними оператора ГРМ, а саме актом приймання-передачі природного газу №ОГ00093356 від 28.02.2022, який підписаний з боку оператора ГРМ,

- у березні 2022 природний газ обсягом 2109,82 куб. м,що підтверджується даними оператора ГРМ, а саме актом приймання-передачі природного газу №ОГ00095802 від 31.03.2022, який підписаний з боку оператора ГРМ.

Вищевказані акти приймання-передачі газу за 2021 рік та за січень 2022 підписані обома сторонами та скріплені їх печатками, в т.ч. з боку споживача (відповідача) акти підписано без будь-яких зауважень.

Акти приймання-передачі газу за лютий 2022 (від 28.02.2022 №КОЗ82002833, обсяг газу - 6206,33 куб. м, загальна сума - 280302,01 грн) та за березень 2022 (від 31.03.2022 №КОЗ82004207, обсяг газу - 2109,82 куб. м, загальна сума - 103695,53 грн) були направлені позивачем відповідачу 18.08.2022 цінним листом з описом №0740029939733, однак відповідачем не були підписані.

Звертаючись з позовом до суду, позивач посилається на неоплату відповідачем вартості поставленого позивачем відповідачу газу за грудень 2021 (обсягом 8508,39 куб. м на загальну суму 320544,16 грн відповідно до акта приймання-передачі природного газу №КОЗ81024771 від 31.12.2021), за січень 2022 (обсягом 7162,11 куб. м на загальну суму 470363,63 грн відповідно до акта приймання-передачі природного газу №КОЗ82000613 від 31.01.2022), за лютий 2022 (обсягом 6206,33куб. м на загальну суму 280302,01 грн відповідно до акта приймання-передачі природного газу №КОЗ82002833 від 28.02.2022) та за березень 2022 (обсягом 2109,82 куб. м на загальну суму 103695,53 грн відповідно до акта приймання-передачі природного газу №КОЗ82004207 від 31.03.2022). Всього таким чином за розрахунком позивача загальна вартість поставленого позивачем відповідачу газу за грудень 2021 та січень-березень 2022 становить 1174905,33 грн (320544,16 + 470363,63 + 280302,01 + 103695,53 = 1174905,33), при цьому оскільки станом на 30.11.2021 у відповідача була переплата в сумі 8083,12 грн і в подальшому відповідачем позивачу були здійснені платежі, а саме 30.12.2021 в сумі 300000,00 грн, 14.01.2022 в сумі 281698,37 грн та 11.02.2022 в сумі 351164,35 грн, то ця переплата та здійснені відповідачем платежі є частковою оплатою заборгованості (зменшують нараховану заборгованість) і таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 233 959,49 грн (1174905,33-8083,12-300000,00-281698,37-351164,35=233959,49).

Надаючи правову оцінку позовним вимогам щодо основного боргу та наданим позивачем доказам, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто неподання відповідачем відзиву на позов не звільняє позивача від тягаря (обов`язку) доказування, передбаченого ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Як зазначав Верховний Суд, зокрема, у постанові від 14.08.2018 905/2382/17,принцип змагальності сторін у господарському судочинстві не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона, на яку покладено тягар доказування, стверджує, а інша сторона не надала заперечень. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Акти прийому-передачі газу за грудень 2021(обсяг газу 8508,39 куб. м на загальну суму 320544,16 грн) та за січень 2022 (обсяг газу 7162,11 куб. м на загальну суму 470363,63 грн) підписані з боку як позивача, так і відповідача без зауважень.

Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що вартість поставленого позивачем відповідачу газу у грудні 2021 (обсяг газу 8508,39 куб. м) становила 320544,16 грн, а у січні 2022 (обсяг газу 7162,11 куб. м) - 470363,63 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі газу.

Разом з тим, акти приймання-передачі газу за лютий та березень 2022 відповідачем не підписані.

Наслідки не підписанні споживачем (відповідачем) актів приймання-передачі газу сторони визначили в Договорі, а саме те, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п. 2.9.3 Договору). У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішення законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (пункт 2.9.4 Договору). У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (пункт 2.5.4 Договору).

Також відповідно до п.1 глави 1 розділу IXКодексу газорозподільних систем комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Таким чином, враховуючи вказані положення умов Договору та Кодексу газорозподільних систем, оскільки відповідач (споживач) не повернув позивачу (постачальнику) акти приймання-передачі газу за лютий та березень 2022 та не надав письмової обґрунтованої відмови від їх підписання, до 10 числа місяця, наступного за звітним, то обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Зафіксований позивачем (постачальником) обсяг спожитого газу в актах приймання-передачі газу за лютий 2022 (6206,33 куб. м) та березень 2022 (2109,82 куб. м) підтверджується наявними у матеріалах справи даними оператора ГРМ, а саме актом приймання-передачі природного газу за лютий 2022 №ОГ00093356 від 28.02.2022 та актом приймання-передачі природного газу за березень №ОГ00095802 від 31.03.2022, які підписані з боку оператора ГРМ та містять ті ж самі показники обсягу спожитого газу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що обсяг спожитого відповідачем газу за Договором за лютий 2022 становив 6206,33 куб. м, за березень 2022 - 2109,82 куб. м.

Однак суд відмічає, що в актах приймання-передачі газу за лютий та березень 2022 позивач ціну та вартість спожитого газу визначав виходячи із цін, які не передбачені Договором і які позивачем належними та допустимими доказами не доведені.

Так, з 01.10.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з ПДВ становила 37,67389120 грн, що передбачено в Додатковій угоді №42 від 30.09.2021, яка підписана сторонами.

Нараховуючи відповідачу штраф від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період, позивач в позовній заяві для цілей розрахунку вартості недовикористаного газу за лютий 2022 також використовує вказану ціну 37,67389120 грн з ПДВ за 1 куб. м. (таблиця 3 позовної заяви).

Разом з тим, в акті приймання-передачі газу за лютий 2022 позивач використав іншу (більшу) ціну газу, а саме 37,6365760 грн (без урахування ПДВ, та крім того, додатково 20% ПДВ), не надавши при цьому доказів узгодження сторонами такої ціни (її зміни в сторону збільшення, в порівнянні з тією, яка була узгоджена сторонами в Договорі з урахуванням додаткових угод).

При цьому в п.11.5 Договору сторони визначили, що усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

Також відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів погодження (збільшення) сторонами ціни на газ для лютого 2022 до розміру 37,6365760 грн (без урахування ПДВ), а за умовами підписаного Договору (з урахуванням додаткових угод) з 01.10.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з ПДВ становила 37,67389120 грн і саме цей розмір ціни (37,67389120 грн) використовується позивачем для обґрунтування інших позовних вимог для цього ж звітного періоду (а саме вимог про стягнення штрафу), то суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що обсяг спожитого відповідачем газу в лютому 2022 становив 6206,33 куб. м, вартість 233816,60 грн (6206,33 х 37,673891203= 233816,60).

Так само, в акті приймання-передачі газу за березень 2022 позивач використав іншу (більшу) ціну газу, а саме 40,9574933 грн (без урахування ПДВ, та крім того, додатково 20% ПДВ), не надавши при цьому доказів узгодження сторонами такої ціни (її зміни в сторону збільшення, в порівнянні з тією, яка була узгоджена сторонами в Договорі з урахуванням додаткових угод).

Як пояснив позивач в уточненнях до позовної заяви після залишення судом позовної заяви без руху, додаткова угода від 09.03.2022 не була підписана відповідачем, однак була направлена позивачем відповідачу цінним листом з описом №0740029939733 18.08.2022, який не був отриманий відповідачем. При цьому, позивач вважає, що нездійснення відповідачем самостійного обмеження (припинення) споживання газу свідчить про те, що відповідачем було схвалено додаткову угоду від 09.03.2022.

Суд відхиляє вказані доводи позивача, оскільки, по-перше, продовження споживання споживачем (відповідачем) газу на умовах Договору, в якому встановлена ціна на газ, не вказує те, що споживач (відповідач) тим самим автоматично погодився із більшою ціною, яка була запропонована постачальником (позивачем) в додатковій угоді від 09.03.2022, а може вказувати на те, що споживач (відповідач) погодився (продовжив) споживати газ за ціною, яка встановлена в Договорі.

По-друге, вказані доводи позивача не узгоджуються із обставинами справи, оскільки якщо, як посилається позивач, додаткову угоду від 09.03.2022 про збільшення ціни на газ з 01.03.2022 позивач направив відповідачу листом з описом №0740029939733 тільки 18.08.2022, то відповідач ніяк не міг самостійно обмежити (припинити) споживання газу вже з березня 2022. На переконання суду, на споживача (відповідача) не можуть бути покладені негативні наслідки, зумовлені несвоєчасним та неналежним вчиненням постачальником (підрозділом постачальника, відповідальним за укладення додаткових угод) дій щодо укладення додаткової угоди до договору.

Оскільки Додатковою угодою №42 від 30.09.2021, яка підписана сторонами, сторони погодили з 01.10.2021 ціну одного кубічного метру природного газу з ПДВ в розмірі 37,67389120 грн, а додаткова угода від 09.03.2022, на яку посилається позивач, не була укладена сторона, то посилання позивача на те, що з 01.03.2022 діяла ціна саме 40,9574933 грн (без урахування ПДВ, та крім того, додатково 20% ПДВ), належними та допустимими доказами позивачем не доведено.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів погодження (збільшення) сторонами ціни на газ для березня 2022 до розміру 40,9574933 грн (без урахування ПДВ, а за умовами підписаного Договору (з урахуванням додаткових угод) з 01.10.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з ПДВ становила 37,67389120 грн, то суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що обсяг спожитого відповідачем газу в березні 2022 становив 2109,82 куб. м, вартість 79485,13 грн (2109,82 х 37,673891203= 79485,13).

На підставі наведеного суд приходить висновку про те, що всього таким чином протягом грудня 2021-березня 2022 позивачем відповідачу за Договором було поставлено природний газ на загальну суму 1104209,52 грн (320544,16+ 470363,63 +233816,60+79485,13=1104209,52) і таким чином основний борг відповідача перед позивачем (з урахуванням авансу в сумі 8083,12 грн та оплат відповідача позивачу в розмірі 300000,00 грн, 281698,37 грн та 351164,35 грн) становить 163263,68 грн (1104209,52 - 8083,12 - 300000,00 - 281698,37 - 351164,35=163263,80).

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною 3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Приписами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом п.2 ч. ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).

У пункті 4.2 Договору сторони погодили, що остаточна оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Отримання відповідачем природного газу за Договором протягом грудня 2021-березня 2022 та виникнення у зв`язку з цим у відповідача перед позивачем простроченого боргу в розмірі 163263,68 грн підтверджується вказаними вище письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, та відповідачем не спростовано.

За таких обставин вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 233959,49 грн підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 163263,68 грн, а в стягненні 70695,81 грн суд відмовляє з підстав недоведеності позовних вимог в цій частині.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача також 53894,52 грн пені, 4046,28 грн 3% річних, 35340,77 грн інфляційних втрат, а також 287965,94 грн штрафу за порушення дисципліни споживання газу згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Згідно з п.6.2.1 укладеного сторонами Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Крім того, пунктом 6.2.2укладеного сторонами Договору встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідач замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за розрахунковий період.

У ст.629 Цивільного кодексу України закріплений основоположний принцип договірного права «pacta sunt servanda», відповідно до якого договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Додатковою угодою від 31.12.2020 №35 до Договору сторони погодили планові обсяги постачання газу на 2021 рік по місяцях.

Додатковою угодою від 31.12.2021 №43 до Договору сторони погодили планові обсяги постачання газу на 2022 рік по місяцях.

Факт недотримання відповідачем дисципліни споживання газу у кожному із звітних періодів за Договором (кожного місяця з січня 2021 по березень 2022) підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований, у зв`язку з чим наявні підстави для нарахування відповідачу штрафу, передбаченого п.6.2.2 укладеного сторонами Договору.

Також матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем позивачу сплати основного боргу в загальній сумі 163263,68 грн, який відповідачем не спростований, у зв`язку з цим наявні підстави для нарахування також відповідачу пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до умов п.6.2.1 укладеного сторонами Договору та ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Контррозрахунок пені, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу відповідачем не надано.

Перевіривши зазначений позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат та штрафу, суд зазначає, що цей розрахунок містить помилки внаслідок неправильного визначення позивачем розміру основного боргу за Договором та ціну газу, про що зазначено вище в рішенні. Крім того, позивачем в розрахунку пені не враховано, що відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. А саме в розрахунку пені позивачем нараховано пеню за загальний період прострочення з 11.03.2022 по 20.10.2022 включно, хоча відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України її нарахування для тієї частини основного боргу, що виникла з 11.03.2022, припинилось 11.09.2022.

У зв`язку цим судом, за допомогою системи «Ліга:Закон», здійснено перерахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат та штрафу для тих періодів, де містяться відповідні помилки, а саме.

Розмір основного боргу у періоді з 11.03.2022 по 10.04.2022 був на 46485,41 грн меншим, ніж нарахував позивач в розрахунку (280302,01- 233816,60=46485,41) і становив таким чином 83778,55 грн, а не 130263,96 грн як нарахував позивач (130263,96-46485,41=83778,55).

Розмір основного боргу у періоді з 11.04.2022 по 20.10.2022 був на 70695,81 грн меншим, ніж нарахував позивач в розрахунку (233959,49-163263,68=70695,81) і становив таким чином 163263,68 грн, а не 233959,49 грн як нарахував позивач.

Враховуючи викладене:

- розмір пені за період прострочення основного боргу (сума боргу 83778,55 грн) за період з 11.03.2022 по 10.04.2022 становить 1423,09грн (а не 2212,70 грн як розрахував позивач), а розмір 3 % річних - 213,46грн (а не 331,91 грн), розмір інфляційних втрат за березень 2022 - 3770,03 грн (а не 5861,88 грн),

- розмір пені за період прострочення основного боргу (сума боргу 163263,68 грн) за період з 11.04.2022 по 11.09.2022 становить 27329,89 грн;

- розмір 3% річних за період прострочення основного боргу (сума боргу 163263,68 грн) за період з 11.04.2022 по 20.10.2022 становить 2589,85 грн (а не 1019,17+2692,14=3711,31 грн як розрахував позивач),

-розмір інфляційних втрат (сума боргу 163263,68 грн) за квітень 2022 - 5061,17грн (а не 7252,74 грн), за травень 2022 - 4408,12грн (а не 6316,91 грн), за червень 2022 - 5061,17 грн (а не 7252,74 грн), за липень 2022 - 1142,85 грн (а не 1637,72 грн), за серпень 2022 - 1795,90грн (а не 2573,55,74 грн), за вересень 2022 - 3102,01 грн (а не 4445,23 грн),

- розмір пені за період прострочення основного боргу (сума боргу 163263,68 грн, але щодо основного боргу в сумі 83778,55 нарахування пені припинилось відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України 11.09.2022, а тому пеня підлягає нарахуванню на залишок 79485,13) за період з 12.09.2022 по 20.10.2022 становить 4246,47грн,

- розмір штрафу за березень 2022 підлягає нарахуванню, виходячи із ціни 37,6738912 грн ( а не 49,148992 як рахував позивач) і тому розмір штрафу становить 59450,76 грн (7890,18х37,37,6738912х0.2=59450,76 грн), а не 77558,88 грн як нарахував позивач.

Таким чином, позивачем невірно розрахована пеня, внаслідок чого позивачем при розрахунку пені у періодах з 11.03.2022 по 20.10.2022 були допущені помилки на загальну суму 20876,63 грн (2212,70+6794,44+ 44868,94 - 1423,09 - 27329,89 -4246,47=20876,63).

Крім того, позивачем невірно розраховані 3% річних, внаслідок чого позивачем при розрахунку 3 % річних у періодах з 11.03.2022 по 20.10.2022 допущені помилки на загальну суму 1239,91 грн (331,91+1019,17+2692,14-213,46-2589,85=1239,91).

Також, позивачем невірно розраховані інфляційні втрати за період з березня по вересень 2022, внаслідок чого позивачем при їх розрахунку були допущені помилки на загальну суму 10999,52 грн (35340,77-3770,03- 5061,17 грн - 4408,12- 5061,17 - 1142,85 - 1795,90 - 3102,01 грн=10999,52 грн).

Також, позивачем невірно розрахований штраф за період березня 2022, внаслідок чого позивачем допущено помилку на суму 18108,12 грн (77558,88-59450,76=18108,12)

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 53894,52 грн пені, 4046,28 грн 3% річних, 35340,77 грн інфляційних втрат, а також 287965,94 грн штрафу підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 33017,89 грн пені (53894,52-20876,63=33017,89), 2806,37 грн 3% річних (4046,28-1239,91=2806,37), 24341,25 грн інфляційних втрат (35340,77-10999,52=24341,25) та 276966,42 грн штрафу (287965,94-10999,52=276966,42).

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 20876,63 грн пені, 1239,91 грн 3% річних, 10999,52 грн інфляційних втрат та 18108,12 грн штрафу суд відмовляє з огляду на їх недоведеність.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 233959,49 грн основного боргу, 53894,52 грн пені, 4046,28 грн 3% річних, 35340,77 грн інфляційних втрат та 287965,94 грн штрафу підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 163263,68 грн основного боргу, 33017,89 грн пені, 2806,37 грн 3% річних, 24341,25 грн інфляційних втрат та 276966,42 грн штрафу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір в сумі 9228,10 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням в матеріалах справи.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7505,93 грн витрат зі сплати судового збору (163263,68 + 33017,89 + 2806,37 + 24341,25 + 276966,42 =500395,61 : 615207,00 х 9228,10 = 7505,93 грн).

Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феракс» про стягнення 233959,49 грн основного боргу, 53894,52 грн пені, 4046,28 грн 3% річних, 35340,77 грн інфляційних втрат та 287965,94 грн штрафу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««Феракс» (07452, Київська обл., м.Гоголів, вул. Жердовська, 52, ідентифікаційний код 36287725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04108, м.Київ, просп.Свободи, буд.2-Г, літ А, ідентифікаційний код 39592941) 163263 (сто шістдесят три тисячі двісті шістдесят три) грн 68 коп. основного боргу, 33017 (тридцять три тисячі сімнадцять) грн 89 коп. пені, 2806 (дві тисячі вісімсот шість) грн 37 коп. 3% річних, 24341 (двадцять чотири тисячі триста сорок одну) грн 25 коп. інфляційних втрат,276966 (двісті сімдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят шість) грн 42 коп. штрафу та 7505 (сімтисяч п`ятсот п`ять) грн 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феракс» в частині стягнення 70695,81 грн основного боргу, 20876,63 грн пені, 1239,91 грн 3% річних, 10999,52 грн інфляційних втрат та 18108,12 грн штрафу відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2023.

Суддя О.О. Третьякова