Ухвала

від 15.05.2023 по справі 911/1282/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" травня 2023 р. Справа № 911/1282/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агротенбуд

до Піївського експериментального механічного заводу інституту технічної теплофізики Національної академії наук України

про розірвання договору та витребування та зобов`язання повернути майно

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агротенбуд звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Піївського експериментального механічного заводу інституту технічної теплофізики Національної академії наук України про:

- розірвання договору №02/08 про надання послуг від 02.08.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Агротенбуд та Піївським експериментальним механічним заводом інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України;

- витребування з незаконного володіння Піївського експериментального механічного заводу інституту технічної теплофізики Національної академії наук України та зобов`язання повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Агротенбуд майно, передане на зберігання відповідно до договору №02/08 про надання послуг від 02.08.2021, а саме: згідно додатком 1 до договору від 02.08.2021 на підставі акту приймання-передачі майна від 02.08.2021 №1 та згідно додатком №2 до договору від 02.08.2021 на підставі акту приймання-передачі майна від 28.01.2022 №2.

Так, відповідно до змісту вказаної вище позовної заяви, позивачем зазначено, зокрема, про таке:

- на підставі укладеного між сторонами договору №02/08 про надання послуг від 02.08.2021 позивач як замовник передав відповідачу як виконавцю на зберігання майно за актами приймання-передачі майна від 02.08.2021 №1 та від 28.01.2022 №2;

- згідно умов договору 02/08 про надання послуг від 02.08.2021 замовник має право забрати прийняте на збереження майно з території виконавця у будь-який час;

- 19.07.2021 та 01.08.2022, під час спроб представників ТОВ Агротенбуд потрапити на територію Піївського ЕМЗ з метою повернення майна, охорона чинила перешкоди, про що складено акти недопуску за підписом представників ТОВ Агротенбуд та мешканців села Пії;

- 29.08.2022 під час зустрічі директора ТОВ Агротенбуд та голови комісії з припинення Піївського ЕМЗ Журавської Л.В. остання повідомила про відмову заводу повертати майно.

З огляду на вказане, на переконання позивача, відповідні обставини свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору та прав позивача на повернення переданого на зберігання майна, а також нанесення позивачу значної шкоди у вигляді незаконного утримання майна, ринкова вартість якого складає 10 550 000,00 грн, яке на праві власності належить позивачу.

Отже, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 651, 1212 Цивільного кодексу України та умови договору №02/08 про надання послуг від 02.08.2021, позивач просить розірвати відповідний правочин та витребувати з незаконного володіння відповідача і зобов`язати повернути позивачу майно згідно переліку, наведеного в прохальній частині позову.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до пп. 3, 4, 5, 8, 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Однак, всупереч наведеним вище вимогам процесуального закону, зокрема пп. 3, 4, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агротенбуд не містить: пояснень щодо ціни позову та її зазначення та/або пояснень про відсутність ціни позову; відомостей якому способу (способам) захисту прав або інтересів позивача відповідає кожна із заявлених вимог; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З огляду на вказане та необхідності зазначення, зокрема, способів захисту суд звертає увагу позивача на те, що:

- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;

- повернення майна після закінчення строку дії договору належить до зобов`язально-правового засобу захисту порушеного права, тоді як права особи, яка вважає себе власником майна, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна, підлягають захисту шляхом пред`явлення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України;

- чітка ідентифікація позивачем заявлених ним вимог та надання чіткого пояснення щодо того, який спосіб захисту прав ним обрано сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції.

Стосовно ж такого недоліку позовної заяви як відсутність ціни позову суд звертає увагу позивача на ч. ч. 1, 2 ст. 163 ГПК України, згідно яких, відповідно:

- ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог;

- якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч.1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Однак, в порушення вказаних вище приписів процесуального законодавства, позивачем не зазначено доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин:

- належності позивачу на праві власності майна, вимоги про витребування якого заявлено згідно поданого позову;

- недопуску 19.07.2021 та 01.08.2022 представників ТОВ Агротенбуд на територію Піївського ЕМЗ та, відповідно, складення актів недопуску за підписом представників ТОВ Агротенбуд та мешканців села Пії;

- зустрічі 29.08.2022 директора ТОВ Агротенбуд та голови комісії з припинення Піївського ЕМЗ Журавської Л.В. та повідомлення останньою про відмову заводу повертати майно.

Водночас позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, у тому числі актів недопуску, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

В розрізі вказаного вище судом враховано, що:

- згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;

- приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов`язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ст. ст. 4, 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 гривень.

З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України Про судовий збір ставок судового збору, за подання у 2023 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 684,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 939 400,00 грн; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 684,00 гривень.

Так, відповідно до змісту позову та сформульованої прохальної частини позивачем заявлено: одну немайнову вимогу - про розірвання договору та одну вимогу майнового характеру про витребування та зобов`язання повернути майно, вартість якого складає 10 550 000,00 грн.

З огляду зазначеного, враховуючи зазначені раніше приписи ч.ч. 1, 2 ст. 163 ГПК України, суд дійшов висновку, що за подання Товариством з обмеженою відповідальністю Агротенбуд відповідного позову необхідний до сплати розмір судового збору загалом складає 160 934,00 грн, тобто 1,5% від вартості майна у сумі 10 550 000,00 грн 158 250,00 грн, та по 2 684,00 грн за вимогу немайнового характеру.

В розрізі вказаного висновку та з урахуванням викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №905/105/20 висновку суд вважає за необхідне зазначити, що:

- судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на положеннях частини 5 статті 216, статті 1212 ЦК України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, лише у позадоговірних зобов`язаннях;

- від конкретизації позивачем заявлених ним позовних вимог в частині обраного способу захисту (зобов`язально-правового засобу захисту порушеного права або речово-правового засобу захисту порушеного права), а також від зазначення у позові його ціни залежить можливість визначення правильної суми необхідного до сплати судового збору, який судом визначено попередньо.

Водночас до позовної заяви ТОВ ТОВ Агротенбуд додано квитанцію №0.0.2971960839.1 від 28.04.2023 на суму 2 684,00 грн, а також роздруківку платіжного бланку на суму 2 684,00 грн із зазначенням дати валютування 20.04.2022 та реквізитів Господарського суду Київської області для сплати судового збору.

Згідно статті 6 Закону України Про судовий збір судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.

Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

Так, додана до позовної заяви роздруківка платіжного бланку на суму 2 684,00 грн із зазначенням дати валютування 20.04.2022 не може бути ідентифікована судом ані як документ про сплату судового збору за допомогою електронного платіжного засобу, ані як документ про сплату судового збору за допомогою платіжного пристрою, оскільки жодних ідентифікуючих реквізитів щодо проведення 20.04.2022 відповідної грошової операції на суму 2 684,00 грн така роздруківка не містить.

З огляду викладених обставин суд дійшов висновку про порушення позивачем процесуального та матеріального права щодо сплати судового збору, а сума недоплаченого судового збору складає 158 250,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Комунального підприємства Богуславської міської ради «Богуславське житлово-комунальне підприємство» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агротенбуд без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- письмових пояснень із зазначенням:

1) ціни позову та/або пояснень про відсутність ціни позову;

2) якому способу (способам) захисту прав або інтересів позивача відповідає кожна із заявлених вимог;

3) попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини належності позивачу на праві власності майна, вимоги про витребування якого заявлено згідно поданого позову, або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини недопуску 19.07.2021 та 01.08.2022 представників ТОВ Агротенбуд на територію Піївського ЕМЗ та, відповідно, складення актів недопуску за підписом представників ТОВ Агротенбуд та мешканців села Пії, або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини зустрічі 29.08.2022 директора ТОВ Агротенбуд та голови комісії з припинення Піївського ЕМЗ Журавської Л.В. і повідомлення останньою про відмову заводу повертати майно, або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- документів, які підтверджують доплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі 158 250,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя В.А. Ярема