Рішення

від 09.05.2023 по справі 915/1901/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Справа № 915/1901/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; адреса електронної пошти: komunmaino@mkrada.gov.ua; ідентифікаційний код 22440076)

до відповідача: Орендного ремонтно-будівельного управління № 4 (54034, м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 12б; адреса електронної пошти невідома; ідентифікаційний код 19296813)

про: стягнення 183 337,23 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

30.12.2021 Управління комунального майна Миколаївської міської ради звернулося до Господарського суду Миколаївської області № 1982/10/01/08/21 від 29.12.2021 (з додатками), в якій просить суд:

- прийняти позовну заяву до розгляду та здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження;

- стягнути з Орендного ремонтно-будівельного управління № 4 (код ЄДРПОУ 19296813) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради кошти у сумі 183 337,23 грн, з яких заборгованість з орендної плати 174 173,16 грн, пеня 9 164,07 грн;

- стягнути з Орендного ремонтно-будівельного управління № 4 (код ЄДРПОУ 19296813) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради судовий збір за подачу позову у сумі 2750,06 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності від 05.10.2012, з договорами про внесення змін до нього; актів від 05.10.2012, від 02.12.2019, від 02.12.2019 приймання-передавання цілісного майнового комплексу по договору оренди № 7242 від 05.10.2012; листів Управління комунального майна Миколаївської міської ради № 837/10/01/08/21 від 10.06.2021, № 1060/10/01/08/21 від 21.07.2021, № 1256/10/01/08/21 від 26.08.2021, № 1557/10/01/08/21 від 19.10.2021; застосування норм статей 17, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статей 10, 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 327, 525, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, статей 193, 343 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1901/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначено на 08 лютого 2022 року об 11:40; запропоновано позивачу надати пояснення щодо реквізитів договору, на підставі якого заявлені позовні вимоги, зокрема, щодо номеру договору (№ 7242); встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

25.01.2022 до суду від позивача надійшли пояснення № 4121/02.06.01-04/22 від 25.01.2022 на виконання ухвали суду від 10.01.2022.

В судовому засіданні 08.02.2022, проведеному за участю представника позивача, суд розпочав розгляд справи № 915/1901/21 по суті, заслухав вступне слово представника позивача, після чого, задля надання відповідачу можливості реалізувати своє право на участь у розгляді справи по суті, постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 10 березня 2022 року о 14:30.

Судове засідання у даній справі, яке було призначено на 10 березня 2022 року о 14:30, не відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 24.02.2022, який триває на даний час.

Враховуючи вищенаведене, воєнну ситуацію та стан безпеки у Миколаївській області, з метою забезпечення розумного балансу між нормами ст. 3 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції, суд вважав за можливе продовжити розгляд справи, з призначенням наступного засідання, створивши учасникам умови належного балансу безпеки та ефективної реалізації їх процесуальних прав, шляхом визнання явки у вказане засідання необов`язковою та роз`яснення можливості подання заяв по суті справи, додаткових пояснень, заяв чи клопотань будь-якими засобами зв`язку, зокрема, електронними.

Так, ухвалою від 13.04.2023 розгляд справи № 915/1901/21 по суті було призначено на 09 травня 2023 року о 12:20.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 10.01.2022 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали направлена на адресу відповідача була 17.01.2022 повернута відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою з відміткою причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400145206290).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що відповідний процесуальний документ направлено вказаній юридичній особі у встановленому процесуальним законом порядку.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2022 у справі № 915/1901/21 є 17.01.2022.

За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 01.02.2022 включно.

Водночас, ні протягом встановленого процесуального строку, ні станом на дату розгляду справи по суті відповідач відзиву на позовну заяву не надав, як і не звертався до суду з будь-якими заявами чи клопотаннями з означеного питання.

09.05.2023 учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про час і місце проведення засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, беручи до уваги, що в судовому засіданні 08.02.2022 представник позивача виступив зі вступним словом, доповівши правову позицію Управління комунального майна Миколаївської міської ради, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 09.08.2023 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

При цьому, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2012 року між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (правонаступником якого є Управління комунального майна Миколаївської міської ради), як орендодавцем, та Орендним ремонтно-будівельним управлінням № 4, як орендарем, був укладений Договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності № 7242 (далі Договір), відповідно до предмета якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування цілісний майнові комплекс, у складі: адміністративно-побутової будівлі площею 448,0 кв. м літер «А-2», токарного цеху складом площею 71,7 кв. м літер «Б-1», ремонтного боксу для вантажних автомобілів площею 70,5 кв. літер « 13-1», столярної майстерні з гаражами площею 161,6 кв. м літер «Г-1», сторожки площею 9,7 кв. літер «Д-1», складу площею 35,4 кв. м літер «Е-1», огорожі та споруд (літер «Ж», №4-17, 20-23, «І»: хатинки-битовки 1988 р.в.е., пересувної битовки 1984 р.в.е., бульдозеру МУА-2,5 1993 р.в.е., компресор 1994 р.в.е., насосу «Андижанець» 1994 р.в.е., трактору ЮМЗ-6А 1992 р.в.е., тракторного причепу до 8 1992 р.в.е., вертикального свердлувального верстату 1987 р.в.е., крану КА-3 1985 р.в.е.. верстату К 1985 р.в.е., зварювального апарату 1982 р.в.е., верстату універсального фрезерного 1994 р.в.е., верста токарно-гвинторізного 1986 р.в.е., універсальної машинки Т-40 1988 р.в.е., екскаватору ЕО-3322 19І р.в.е., екскаватору ЕО-2621 1988 р.в.е., калькулятору 1993 р.в.е., телевізору 1989 р.в.е., автобусу 1С 201 1995 р.в.е., автомашини ГАЗ-53 1990 р.в.е., автомашини ЗИЛ ММЗ-130 1985 р.в.е., автомашини 314 ММЗ-45021 1987 р.в.е., автомашини ИЖ-2715 1986 р.в.е., автомашини ГАЗ-31029 1994 р.в.е., пишучої машинки 1985 р.в.е., та пишучої машинки «Листвица» 1985 р.в.е., розміщений за адресою: Миколаїв, пр. Богоявленський, 12-Б, вартість якого визначена згідно з висновками експерта ПП «Експертно-діловий центр «Лідер» і складає станом на 30.11.2019 710000,00 грн. Майно передається в оренду для використання за призначенням (п. 1.1, в редакції Договору про внесення змін від 02.12.2019).

За умовами наведеного Договору:

- передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно (п. 2.2);

- власником майна залишається територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.3);

- у разі розірвання Договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній повинен повернути орендодавцеві орендоване приміщення в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання заяви орендодавця за актом приймання-передавання приміщення (п. 2.4);

- майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання (2.7);

- обов`язок по складанню акта приймання-передавання покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору (п. 2.8);

- якщо орендар не виконує обов`язки щодо повернення майна, тоді орендар сплачує штраф у розмірі 20 % від розміру місячної орендної плати за кожен день затримання повернення майна (п. 2.9);

- орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011 № 10/15 (зі змінами і доповненнями), і становить без ПДВ у вересні 2015 року 3503,78 грн (п. 3.1, в редакції Договору про внесення змін від 05.10.2015);

- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3);

- орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.4);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом більш як 3 місяці, Орендар також сплачує штраф в розмірі 30% від суми заборгованості (п. 3.6);

- у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату за користування майном за час прострочення до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати в повному обсязі та відшкодувати збитки відповідно до чинного законодавства (п. 3.9);

- орендар зобов`язується, зокрема: у разі припинення або розірвання Договору негайно повернути орендодавцеві або підприємству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п. 5.12);

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами договору (п. 9.4);

- цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 05.10.2012 до 05.09.2015 включно (п. 10.1);

- Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п. 10.4);

- Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; у разі невиконання або неналежного виконання умов Договору оренди (п. 10.7);

- взаємовідносини сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством (п. 10.8).

Вищенаведений Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

У подальшому сторони укладали Договори про внесення змін (від 15.10.2015, від 27.11.2018, від 21.11.2019, від 02.12.2019, від 17.01.2020) до Договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності від 05.10.2012, якими, зокрема продовжували строк дії Договору.

Так, Договором про внесення змін від 17.01.2020 сторони вчергове дійшли згоди про продовження дії Договору до 31.12.2021 включно.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів, а також пені, нарахованою внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендних платежів.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності від 05.10.2012, з договорами про внесення змін до нього;

- акти від 05.10.2012, від 02.12.2019, від 02.12.2019 приймання-передавання цілісного майнового комплексу по договору оренди № 7242 від 05.10.2012;

- листи Управління комунального майна Миколаївської міської ради № 837/10/01/08/21 від 10.06.2021, № 1060/10/01/08/21 від 21.07.2021, № 1256/10/01/08/21 від 26.08.2021, №1557/10/01/08/21 від 19.10.2021.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про оренду, зокрема Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до змісту ч.ч. 1 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 286 ГК України орендна плата є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до приписів статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивач, як орендодавець, передав, а відповідач, як орендар, прийняв цілісний майновий комплекс, який виступає об`єктом оренди.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи Актами від 05.10.2012, від 02.12.2019, від 02.12.2019 приймання-передавання цілісного майнового комплексу по договору оренди № 7242 від 05.10.2012.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, орендар не виконував обов`язок щодо своєчасної оплати орендних платежів, унаслідок чого уторилася заборгованість за період з 01.01.2021 по 30.11.2021 у сумі 174 173,16 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами № 837/10/01/08/21 від 10.06.2021, № 1060/10/01/08/21 від 21.07.2021, №1256/10/01/08/21 від 26.08.2021, № 1557/10/01/08/21 від 19.10.2021 щодо погашення заборгованості з орендної плати.

Відповідач вказані звернення залишив без належного реагування, що і спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати орендних платежів закон покладає на орендаря.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності оплати орендних платежів за договором оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності від 05.10.2012, у зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідними вимогами.

Судом перевірено розрахунок заявленої заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості по орендній платі в розмірі 174 173,16 грн визначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача пеню в загальному розмірі 9 164,07 грн за сукупний період прострочення з 30.05.2021 по 30.11.2021 (з урахуванням динаміки формування боргу у вказаний період).

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Так, як уже було наведено вище, відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця.

За такого, на підставі вищевказаних правових норм та умов договору позивач цілком законно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Перевіривши розрахунок пені, доданий до позовної заяви, суд встановив, що відповідні нарахування позивачем здійснені правильно, а отже, в цій частині позовні вимоги є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Орендного ремонтно-будівельного управління № 4 (54034, м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 12б; ідентифікаційний код 19296813) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, Миколаївська обл., вул. Адміральська, буд. 22; ідентифікаційний код 22440076) заборгованість з орендної плати у розмірі 174 173,16 грн, пеню у розмірі 9 164,07 грн, а також 2750,06 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, Миколаївська обл., вул. Адміральська, буд. 22; ідентифікаційний код 22440076);

Відповідач: Орендне ремонтно-будівельне управління № 4 (54034, м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 12б; ідентифікаційний код 19296813).

Повне рішення складено та підписано судом 15.05.2023.

Суддя О.Г. Смородінова