Рішення

від 12.05.2023 по справі 922/848/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/848/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (вул. Острозьких Князів, 32/2, м. Київ, 01010); до Приватного акціонерного товариства "Гонг" (Григорівське шосе, 88, м. Харків, 61064) про стягнення коштів у розмірі 36 466,61 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом відповідача - Приватного акціонерного товариства "Гонг", м. Харків, про стягнення заборгованості по договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-23712-21 від 16.11.2021 у розмірі 19 999, 99 грн - основної заборгованості; 6 797, 75 грн - пені; 1 101, 75 грн - 3% річних; 8 567, 12 грн - інфляційних втрат. Також просить відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати у сумі 2 684, 00 грн та суму витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі - 3 646, 66 грн. Підставою звернення до суду стало порушення відповідачем свого зобов`язання за укладеним договором в частині вчасної та в повному обсязі оплати за спожитий природний газ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/848/23. Розгляд справи № 922/848/23 призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

23.03.2023 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 7221), в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, посилається, на те, що відповідачем було повністю погашена заборгованість за спожитий газ наступними платежами:

- 08.03.2023 платіж в розмірі 10 000, 00 грн, платіжне доручення № 919.

- 10.03.2023 платіж в розмірі 10 000, 00 грн, платіжне доручення № 4981.

А, отже, заборгованість за договором № 41АР200-23712-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.11.2021 у розмірі 38 289, 82 грн сплачена у повному обсязі. Позивач вважає, що, оскільки умовами пунктів 4.1., 4.2. договору № 41АР200-23712-21 погоджено, що розрахунковий період становить один календарний місяць, оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в національній валюті України - гривні в наступному порядку - оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем. Тобто, до 10 березня 2022 року. Таким чином, ПрАТ «Гонг» виконав свої зобов`язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-23712-21 від 16.11.2021, після належного досудового врегулювання, а тому, вважає, що позивач передчасно звернувся до суду з позовом, зобов`язання якого виконувалось.

05.04.2023 позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 8251), в якій вважає, що посилання позивача у відзиві на позов на п. 4.1., 4.2. договору, яким визначено термін розрахунку за фактично переданий газ до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем, тобто, до 10 березня 2022 року, є безпідставним, оскільки споживач для проведення процедури зміни постачальника природного газу повинен був повністю виконати свої зобов`язання по проведенню розрахунків з ТОВ «Твій Газзбут». Такі розрахунки, за його твердженням, повинні були бути проведені до моменту безпосередньої зміни постачальника. Позивач вказує, що з врахуванням вимог чинного законодавства щодо проведення розрахунків при зміні постачальника природного газу - після 10 лютого 2022 року у відповідача почала існувати прострочена заборгованість перед ТОВ «Твій Газзбут», у зв`язку з чим відповідачу було нараховано пеню у розмірі - 6 797, 75 грн, 3% річних у розмірі 1 101, 75 грн, інфляційні втрати 8 567, 12 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (№ 8252 від 05.04.2023), згідно якої, посилаючись на повну сплату відповідачем суми основної заборгованості, просить суд стягнути з відповідача: 6 797, 75 грн - пені; 1 101, 75 грн - 3% річних; 8 567, 12 грн - інфляційних втрат. Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати у сумі 2 684, 00 грн та суму витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 3 646, 66 грн.

13.04.2023 відповідачем надано до господарського суду заперечення на відповідь на відзив на позов (вх. № 9095), в яких вказує, що позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження обґрунтованості нарахування відповідачеві пеня, інфляційних витрат та 3% річних.

03.05.2023 позивачем надано до господарського суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 11039).

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

16 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (надалі - ТОВ «Твій Газзбут», позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Гонг» (надалі - ПрАТ «Гонг», відповідач, споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-23712-21 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору ТОВ «Твій Газзбут» зобов`язувалось передати у власність споживачу у 2021-2022 роках природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором, (зі змінами внесеними додатковою угодою № ДУ-1/41АР200-23712-21 від 30.12.2021 до договору).

Річний плановий обсяг постачання газу згідно з п. 1.2. договору у 2022 році складає до 67 000 куб.м. (зі змінами внесеними додатковою угодою №ДУ-1/41АР200-23712-21 від 30.12.2021 до договору).

Відповідно до п. 9.1. договору, договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з газової доби в яку споживач включений до реєстру споживачів ТОВ «Твій Газзбут» в інформаційній платформі оператора ГТС до 04.02.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення» (зі змінами внесеними додатковою угодою № ДУ-3/41АР200-23712-21 від 04.02.2022 до договору).

Відповідно до п. 4.2. договору оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку.

- оплата в розмірі 100 % за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно з п. 4.4 договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до додаткової угоди № ДУ-3/41АР200-23712-21 від 04.02.2022, сторони домовились припинити дію договору №41АР200-23712-21 від 16.11.2021 року.

Позивач надав відповідачу послуги з постачання природного газу: у лютому 2022 року - 793,50 куб.м. вартістю 39 011,54 грн.

За підсумками надання послуг з газопостачання за лютий 2022 року, позивачем сформовано та направлено відповідачу акт приймання-передачі газу №ТГ382007245 від 28.02.2022 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-23712-21 від 16.11.2021, відповідно до якого позивачем у лютому 2022 року були передані відповідачу 793, 50 куб.м. природного газу вартістю 39 011, 54 грн.

Відповідач підписаний акт приймання - передачі природного газу не повернув, мотивовану відмову в письмовій формі від підписання акту приймання - передачі природного газу не надав.

Таким чином, позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з постачання природного газу у лютому 2022 року всього 793,50 куб.м. на загальну суму 39 011, 54 грн.

Відповідно до п. 2.5.3, 2.5.4. договору, споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) природного газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

П.5.5.2. договору передбачені обов`язки споживача, відповідно до яких, споживач зобов`язаний оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Як вказує позивач, станом на 01.02.2022 в обліку позивача існувала переплата за послуги з газопостачання за попередній період (січень 2022) у розмірі 721, 73 грн. Крім того 13.02.2023 відповідачем було проведено оплату на загальну суму 10 000 грн. Таким чином, вказані суми оплат лише частково покрили заборгованість, яка склалася в обліку позивача за спожитий у лютому 2022 року природний газ.

Враховуючи вищевикладене, сума заборгованості по вищезазначеному договору з урахуванням часткових оплат складає 28 289, 29 грн за отриманий відповідачем природний газ у лютому 2022 році, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

При цьому, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за спожитий у лютому 2022 року природний газ, з урахуванням суми пені, 3 % річних та інфляційних витрат.

В процесі розгляду даного спору, відповідачем було сплачено у повному обсязі заборгованість за спожитий у лютому 2022 року природний газ, у зв`язку з чим судом розглядаються вимоги позивача, з урахуванням прийнятої ухвалою суду від 10.04.2023 заяви позивача про зменшення розміру заявлених позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ч. 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, 16 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» та Приватним акціонерним товариством «Гонг» укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-23712-21, заборгованість споживача за яким і стала підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до п. 9.1. договору, він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Твій Газзбут» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами даного спору, відповідач звернувся в січні 2022 року до іншого постачальника природного газу, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", з яким і було підписано договір постачання природного газу № ПГЮ-10 від 21 січня 2022 року, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ "ЛЛТК Електрум" зобов`язується поставити ПрАТ "Гонг" в період з 01 лютого 2022 по 31 грудня 2022 року природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені умовами договору.

При цьому, попередньо, відповідно до умов та в порядку визначеному договором № 41АР200-23712-21 від 16.11.2021, представнику позивача Сулятицькій Н.В. 21.01.2021 відповідачем було надано повідомлення про намір змінити постачальника природного газу з 01 лютого 2022 (вих. від 21.01.2022 за №19).

04 лютого 2022 представниками підприємств позивача та відповідача підписано додаткову угоду №ДУ-3/41АР200-23712-21 від 04.02.2022 про припинення дії договору № 41АР200-23712-21.

П. 9.1. додаткової угоди сторони виклали в наступній редакції: "Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Твій Газзбут» в інформаційній платформі оператора ГТС до 04.02.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

Як вказує позивач, звертаючись до господарського суду з даним позовом, споживач (відповідач) для проведення процедури зміни постачальника природного газу повинен був повністю виконати свої зобов`язання по проведенню розрахунків з ТОВ «Твій Гвззбут». При цьому, такі розрахунки за обсяги спожитого відповідачем природного газу за період 01-04.02.2022, він повинен був невідкладно оплатити.

Позивач зазначає, що в межах дії договору, за 4 доби лютого 2022 року відповідач спожив 793,5 куб.м. природного газу на суму 39 011, 54 грн (за ціною, яка передбачена укладеною між сторонами додатковою угодою ДУ-2/41АР200- 23712-21 від 31.01.2022), які він повинен був оплатити в момент зміни постачальника.

Таким чином, позивач вважає, що з урахуванням вимог чинного законодавства щодо проведення розрахунків при зміні постачальника природного газу - після 10 лютого 2022 року у відповідача почала існувати прострочена заборгованість перед ТОВ «Твій Газзбут» за спожитий у період 01-04 лютого 2022 року природний газ.

Враховуючи, що остаточний розрахунок за спожитий у період 01 - 04 лютого 2022 року природний газ, відповідачем здійснено 10.03.2022, позивач нарахував відповідачеві пеню у розмірі 6 797, 75 грн; 1 101, 75 грн - 3% річних; 8 567, 12 грн - інфляційних втрат.

Натомість суд не погоджується з даними вимогами позивача, виходячи з наступного.

Укладаючи 16 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» та Приватним акціонерним товариством «Гонг» договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-23712-21, сторони у п. 4.1, 4.2 погодили, що розрахунковий період становить один календарний місяць. Оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в національній валюті України - гривні в наступному порядку - оплата в розмірі 100 % (сто відсотків) здійснюється за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 9.2. договору припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором.

П. 9.1. додаткової угоди до договору, сторони узгодили, що даний договір діє до 04.02.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Отже, з аналізу умов договору № 41АР200-23712-21 від 16.11.2021 та додаткової угоди від 04.02.2022 до договору, вбачається, що сторони узгодили можливість припинення договору та його дію до 04.02.2022, натомість, сторонами не було змінено терміни розрахунків за спожитий відповідачем природний газ, в разі припинення дії договору.

Тобто, відповідно до умов договору, за спожитий за період 01-04 лютого 2022 року природний газ, відповідач повинен був здійснити розрахунок до 10 березня 2022 року.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, розрахунок за спожитий за 4 доби лютого 2022 року природний газ, відповідачем сплачено у повному обсязі, відповідно до платіжних доручень:

- 08.03.2023 платіж в розмірі 10 000, 00 грн, платіжне доручення № 919.

- 10.03.2023 платіж в розмірі 10 000, 00 грн, платіжне доручення № 4981.

Таким чином, за спожитий у лютому 2022 року природний газ, відповідачем була здійснена оплата вчасно, у відповідності до умов договору № 41АР200-23712-21 від 16.11.2021, що свідчить про безпідставність твердження позивача про порушення відповідачем умов договору та додаткової угоди від 04.02.2022 щодо вчасної сплати заборгованості за спожитий природний газ та у зв`язку з цим нарахування відповідачеві 6 797, 75 грн - пені; 1 101, 75 грн - 3% річних; 8 567, 12 грн - інфляційних втрат.

Отже, суд зазначає, що позивачем не доведено правового обґрунтування щодо правомірності підстав нарахування відповідачеві зазначеної суми заборгованості.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що позивачем не доведено обґрунтованості та правомірності звернення до господарського суду з даними позовними вимогами, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6 797, 75 грн - пені; 1 101, 75 грн - 3% річних; 8 567, 12 грн - інфляційних втрат за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-23712-21 від 16.11.2021 такими, що не підлягають задоволенню. А, отже, у позові слід відмовити.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови у позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, та те, що суд відмовив у задоволенні позову ТОВ "Твій Газзбут", понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн не підлягають задоволенню та залишаються за позивачем. Також на позивача покладаються витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (вул. Острозьких Князів, 32/2, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 43965848);

Відповідач - Приватного акціонерного товариства "Гонг" (Григорівське шосе, 88, м. Харків, 61064; код ЄДРПОУ 01549165).

Повне рішення складено 12.05.2023.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/848/23