Рішення

від 29.03.2023 по справі 183/8083/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/8083/21

Провадження № 2/183/618/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Коссовича А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом в обґрунтування якого посилається на те, що вона є власником земельної ділянки площею 3,300 га, кадастровий номер 1223281000:02:018:0020, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Зазначену земельну ділянку вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 березня 2012 року між її спадкодавцем ОСОБА_2 та ТОВ "Агро-Віта 2000" було укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендареві надано в строкове, платне користування належну їй вищезазначену земельну ділянку терміном на сім років з моменту державної реєстрації договору.

Так, 19 вересня 2017 року між нею, як спадкоємцем ОСОБА_2 та ТОВ "Агро-Віта 2000" було укладено додаткову угоду про заміну сторони в зобов`язані до Договору оренди без номеру щодо земельної ділянки площею 3,300 га (кадастровий номер 1223281000:02:015:0020), згідно з яким вона виступила в якості нового орендодавця земельної ділянки за основним договором. Дану додаткову угоду було зареєстровано державним реєстратором.

Та того ж дня, а саме 19 вересня 2017 року між нею та ТОВ "Агро-Віта 2000" було укладено додаткову угоду без номеру до договору оренди земельної ділянки, за змістом якої сторонами було вирішено внести зміни до Договору оренди земельної ділянки в цілому, виклавши останній у новій редакції:

Відповідно до п. 2.1, 3.1 Договору вона надала ТОВ "Агро-Віта 2000" в строкове, платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,300 га, кадастровий номер 12223281000:02:015:0020, терміном до 31грудня 2028 року з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору ТОВ "Агро-Віта 2000" зобов`язалось сплачувати йому щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,5 (шість цілих п`ять десятих) відсотка від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн.

Крім того, п. 4.2, 4.3 Договору визначено, що на підставі попередньої заяви Орендодавця, Орендар проводить доставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

Строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року (п. 4.6. Договору).

Пунктом 2.5 Договору, сторонами було погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 108214,80 грн.

29 березня 2018 року між нею, ТОВ "Агро-Віта 2000" та ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське"було укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі та Додаткової угоди від 19 вересня 2017 року.

Відповідно п. 1 даної Додаткової угоди від 29 березня 2018 року з її згоди, яка виражається шляхом підписання даної Угоди, ТОВ "Агро-Віта 2000" передає, а ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

Також було вирішено змінити п. 2.5, 3.1, 4.1 договору оренди землі виклавши його в новій редакції, а саме:

-внесені зміни до п. 2.5 Додаткової угоди від 19 вересня 2017 року, а саме: "нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 108214,80 грн."

-внесені зміни в п. 3.1 Додаткової угоди від 19 вересня 2017 року, виклавши його у новій редакції: "Договір діє до 31 грудня 2028 року, але в будь-якому випадку даний Договір та право оренди за даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем".

-за пунктом 4.1. Додаткової угоди від 19 вересня 2017 року Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 116,11 грн. (вісім тисяч сто шістнадцять грн. 11 копійок) за рік оренди, а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви, Орендар утримує податки та збори, передбачені чинним законодавством із орендної плати;

Однак, починаючи з 2018 року позивач більше не отримував орендну плату за користування його земельною ділянкою, зокрема в частині надання послуг з оранки, культивації присадибної ділянки та поставки соломи до його садиби, а орендна плата у грошовій формі сплачувалась не в повному обсязі та із порушенням строків її виплати.

Позивач вважає, що систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є грубим порушенням його прав, оскільки він не отримав ті блага, на які розраховував, а також вважає, що є достатні підстави для розірвання договору оренди, так як систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків порушує принцип добросовісного виконання договірних зобов`язань, у зв`язку з чим, позивач просить:

- розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 3,3000 га (кадастровий номер 1223281000:02:018:0020), без номеру та дати, з урахуванням змін, викладених у Додатковій угоді про заміну сторони в зобов`язанні від 19 вересня 2017 року, Додатковій угоді від 19вересня 2017 року та у Додатковій угоді № б/н від 29 березня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі та Додаткової угоди від 19 вересня 2017 року, укладений між спадкодавцем ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000", яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки новому Орендареві Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" і вирішити питання стосовно судових витрат.

Не погоджуючись із пред`явленим позовом, 04 квітня 2022 року відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" подало суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, оскільки на його думку відсутня систематичність невиконання орендарем умов договору оренди в частині сплати орендної плати у грошовій формі, посилаючись при цьому на те, що сторонами договору було вирішено передати право орендаря на користь ТОВ "АП "Придніпровське", що було оформлено укладанням тристоронньої угоди 29 березня 2018 року, у зв`язку з чим обов`язки виплати орендної плати взяло на себе ТОВ "АП "Придніпровське", яке, в свою чергу, виплатило позивачеві орендну плату за період з 2019 по 2021 роки (грошова форма) у повному обсязі, на підтвердження чого надав відповідні відомості та платіжні доручення. Зазначив, що умовами додаткової угоди від 29 березня 2018 року передбачена виплата орендної плати у грошовій формі, а надання послуг з обробітку присадибної земельної ділянки та поставка соломи надається виключно на підставі письмової заяви, оскільки, на його думку, сторони фактично погодили виплату орендної плати в укладеній тристоронній угоді. Додав, що позивач не надав до позовної заяви доказів звернення ним за отриманням послуг з обробітку присадибної земельної ділянки, а також поставки соломи. Просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності щодо правовідносин з виплати орендної плати за 2018 рік.

10 червня 2022 року позивач ОСОБА_1 подала суду відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого остання просила позов задовольнити, посилалась на те, що процедура подачі заяв на обробіток земельної ділянки, а також поставки соломи не передбачає їх реєстрацію відповідачами і не обумовлена самим договором, а тому вважала, що останніми свідомо не було надано суду доказів звернення Орендодавця із такими заявами на здійснення обробітку присадибної земельної ділянки, а також про поставку соломи, хоча вона регулярно зверталась за виплатою орендної плати у відробітковій та натуральній формах. Одночасно зазначила, що станом на даний час у ТОВ "АП "Придніпровське" є заборгованість із виплати орендної плати в грошовій формі, крім того доказів виплати орендної плати за 2018 рік подано не було.

30 червня 2022 року відповідач ТОВ "АП "Придніпровське" подало суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких просить відмовити позивачеві у задоволенні її позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вважав, що подані докази звернення позивачем до нього із заявами про здійснення оранки і культивації присадибної земельної ділянки, а також поставки соломи є неналежними, а виплата орендної плати в грошовій формі підтверджена в повному обсязі, одночасно просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності до правовідносин щодо виплати орендної плати за 2018 рік.

Ухвалою судді від 26 листопада 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання. Цією ж ухвалою відповідачам було установлено строки для подання відзивів на позовну заяву. Ухвалою суду від 12 жовтня 2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та постановлено про закриття підготовчого провадження у справі з її призначенням до судового розгляду по суті. Ухвалою суду від 28 березня 2023 року було повернуто без розгляду клопотання про відкладення розгляду справи, яке подане від імені представника відповідача ТОВ "АП "Придніпровське".

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

У судове засідання представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 вересня 2017 року, виданого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Крутько Л. П., зареєстровано в реєстрі за №964, є власником земельної ділянки загальною площею 3,300 га, кадастровий номер 1223281000:02:018:0020, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Зазначену земельну ділянку позивач успадкувала після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, позивач ОСОБА_1 має в своєму особистому господарстві 0,2500 га орної землі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Губиниської селищної ради № 297 від 13 червня 2022 року, наданою суду у засвідченій позивачем копії.

Судом установлено, що за життя, а саме 10 березня 2012 року ОСОБА_2 передала ТОВ "Агро-Віта 2000" в строкове, платне користування на правах оренди вищезазначену земельну ділянку площею 3,300 га (кадастровий номер 1223281000:02:018:0020), що було оформлено укладанням відповідного договору оренди земельної ділянки, який було зареєстровано 13 березня 2015 року, зазначені підтверджуються Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1204998082017 від 13 липня 2017 року, наданим суду у засвідченій позивачем копії, крім того такі обставини визнаються сторонами, а тому окремому доказуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Також, відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі"перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Ураховуючи те, що позивач успадкувала земельну ділянку загальною площею 3,300 га та набула прав та обов`язків за договором оренди землі, який за життя був укладений між її спадкодавцем ОСОБА_2 та ТОВ "Агро-Віта 2000", у тому числі вона набула право отримати орендну плату, обумовлену в договорі, за земельну ділянку яка перебуває в оренді.

Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Отже, позивач, успадкувавши після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 3,300 га, автоматично набуває прав та обов`язків попереднього власника земельної ділянки, який за життя уклав договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Агро-Віта 2000", тобто стає новим орендодавцем.

19 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Віта 2000" було укладено додаткову угоду № б/н до договору оренди про заміну сторони в зобов`язанні, за умовами якого ОСОБА_1 виступила в якості орендодавця земельної ділянки та того ж дня, а саме 19 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Віта 2000" було укладено додаткову угоду № б/н до договору оренди без номеру щодо земельної ділянки площею 3,300 га (кадастровий номер 1223281000:02:018:0020). Дану додаткову угоду було зареєстровано державним реєстратором. За змістом цієї угоди сторонами було вирішено внести зміни до Договору оренди земельної ділянки в цілому, виклавши останній у новій редакції:

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3, 3.1 договору, ОСОБА_1 надала ТОВ "Агро-Віта 2000" в строкове, платне користування належну їй земельну ділянку площею 3,300 га, кадастровий номер 1223281000:02:018:0020, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради терміном до 31грудня 2028року.

Відповідно до п. 4.1. договору ТОВ "Агро-Віта 2000" зобов`язався сплачувати позивачеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн.

Пунктами 4.2, 4.3 Договору установлено, що орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця, а також утримує із орендної плати, визначеної п. 4.1 Договору, податки (збори), передбачені чинним законодавством.

Строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року (п. 4.6. Договору).

Пунктом 2.5 Договору, сторонами було погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 108 214,80 грн.

29 березня 2018 року між ОСОБА_1 , ТОВ "Агро-Віта 2000" та ТОВ "АП "Придніпровське"було укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до договору оренди землі та додаткової угоди від 19 вересня 2017 року.

Відповідно до п. 1 даної Додаткової угоди від 29 березня 2018 року зі згоди позивача, яка виражається шляхом підписання даної Угоди), ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" передає, а ТОВ "АП "Придніпровське" приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

Також за п. 4.3 цієї угоди було вирішено змінити абз. 4 п. 4.1 додаткової угоди від 19вересня 2017 року виклавши його в новій редакції: "п. 4.1. За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5 % (сім цілих п`ять десятих) відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 8116 (вісім тисяч сто шістнадцять) грн. 11 коп., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем. Із цієї орендної плати, передбаченої п. 4.1 Договору Орендарем, як податковим агентом, утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України".

Відповідно до п. 4.2 угоди було вирішено змінити п. 3.1 додаткової угоди від 19вересня 2017 року виклавши його в новій редакції: "Договір діє до 31 грудня 2028 року, але в будь-якому випадку даний Договір та право оренди за даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем".

Пунктом 4.1 Додаткової угоди від 29 березня 2018 року було вирішено внести зміни в п.2.5 Додаткової угоди від 19 вересня 2017 року, а саме: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 108 214,80 грн.

Крім того, п. 6, 7 угоди установлено, що вона є невід`ємною складовою частиною Договору оренди землі та договір а подальшому діє з урахування змін та доповнень, внесених цією угодою, інші умови договору, які не змінені цією угодою продовжують діяти та є обов`язковими до виконання сторонами.

Так, відповідно достатті 1 Закону України "Про оренду землі"оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі"передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі"орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1статті 32 Закону України "Про оренду землі"передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Положеннями статей13,15,21 Закону України "Про оренду землі"визначено основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 651ЦК України договірможе бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" частини першої статті 141ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язаннямає виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629ЦК України договірє обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться у главі 50ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23січня 2019 року у справі №355/385/17.

Відповідно до пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 4 статті 263 ЦПК України установлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначалось вище, умовами спірного договору оренди землі, зміненого та доповненого додатковими угодами № б/н від 19 вересня 2017 року та № б/н від 29 березня 2018 року, за користування земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5% від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 8 116,11 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря, на підставі поданої письмової заяви орендодавцем.

Вирішуючи питання щодо умов договору про поставку соломи, а також оранку і культивацію присадибної земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.21,22 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Як зазначалося вище, спірний договір оренди землі визначає три основні складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі; безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га на рік.

Таким чином сторони укладаючи договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті.

Пункт 3 ч. 1ст. 3 ЦК Українивизначає однією з загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч. 1-3ст. 6 ЦК України).

Частина 1ст. 14 ЦК Українивизначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, статтею 629ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зіст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що в період з 2018 по 2020 рік присадибна земельна ділянка позивача не оброблювалась і солома до його садиби не поставлялася, грошова компенсація також не виплачувалася.

Додатково суд звертає увагу на те, що відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17жовтня 2019року в справі №473/2878/18,належними доказами сплати коштів (її частини) у грошовій формі через касу підприємства за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами.

Між тим, умови додаткової угоди від 29 березня 2018 року не передбачають чітко прописаної процедури подачі письмової заяви орендодавцем, а навпаки мітять обов`язок орендаря внести орендну плату, в тому числі у виді оранки та культивації земельної ділянки орендодавця, поставку соломи до садиби, що не може бути тотожним обов`язку орендодавця, разом з тим, копії заяв позивача про отримання орендної плати в зазначених формах за період з 2018 року по 2020 рік містяться в матеріалах справи.

При цьому, суд ураховує, що правовідносини між сторонами щодо порядку надання та отримання орендної плати у вищезазначених формах є усталеною, між ними виникли певні звичаї ділового обороту, що свідчить про наявність відповідних правовідносин в минулому, які існували за п. 4.2 договору оренди землі в редакції додаткової угоди від 19вересня 2017 року, положення якого у відповідній частині жодною із сторін не спростовуються.

Поряд із цим, відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно достатті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертійстатті 213 ЦК Українивизначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленимистаттею 213 ЦК України.

Так, системний аналіз змісту договору оренди земельної ділянки, з урахуванням змін та доповнень, викладених в додатковій угоді від 29березня 2018 року, свідчить, що правила встановленністаттею 213 ЦК Українине дозволяють визначити зміст відповідної умови такого договору щодо процедури звернення орендодавця до орендаря із заявами про надання послуг з оранки і культивації присадибної земельної ділянки, а також поставки соломи, зазначені умови складені під переважним впливом ТОВ "АП "Придніпровське", а тому він повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору оренди земельної ділянки щодо порядку звернення із завами на отримання вищезазначених послуг, тому потрібно застосовувати тлумаченняcontra proferentem.

Contra proferentem(лат.verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem- слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06грудня 2007 року).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі №753/11000/14-ц.

Окремо, суд зауважує, що доказів виплати позивачеві орендної плати в грошовій формі за 2018 рік відповідачем ТОВ "АП "Придніпровське" надано не було, до зазначених правовідносин останній просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності.

Слід зауважити, що відповідно до ст. 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правиламист. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи ст. 261 ЦК України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, підставами для розірвання договору у цій справі є систематичне невиконання та/або неналежне виконання умов договору оренди землі за п. "д" ч. 1 ст.141ЗК України (тобто два, або більше випадків).

Тобто, відлік строку позовної давності починається не з моменту настання першого порушення умов договору оренди в частині обов`язку виплати орендної плати, а з моменту здійснення такого порушення повторно. Умовами оскаржуваного договору оренди передбачено, що орендна плата виплачується орендарем один раз на рік до 30 грудня поточного року. Фактично з моменту повторного невиконання ТОВ "АП "Придніпровське" умов договору оренди, після передачі права оренди за додатковою угодою від 29 березня 2018 року, в частині сплати орендної плати у грудні 2019 року почався відлік строку позовної давності, а тому останній позивачем не порушено.

Системний аналіз наведених вище норм закону, дає суду підстави для розірвання договору оренди, в тому числі, в зв`язку з систематичністю несплати відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі безкоштовної поставки соломи до садиби позивача, проведення оранки і культивації присадибної земельної ділянки за 2018-2020 роки, та із несплатою орендної плати в грошовій формі за 2018 рік, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірний договір оренди розірванню.

Також, відповідно дост. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У відповідності до приписівст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до положень ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані наступні документи: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимог.

У матеріалах справи відсутні докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, разом з тим містяться докази понесених позивачем витрат зі сплати судового збору в розмірі 908,00грн.

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ "Агро-Віта 2000" і ТОВ "АП "Придніпровське" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,300 га (кадастровий номер 1223281000:02:018:0020), без номеру від 10 березня 2012 року, з урахуванням змін та доповнень викладених у додатковій угоді без номеру про заміну сторони в зобов`язанні від 19 вересня 2017 року, додатковій угоді без номеру від 19 вересня 2017 року та додатковій угоді № б/н від 29 березня 2018року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі та Додаткової угоди від 19 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" (код ЄДРПОУ 35601700), яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки Новому Орендареві - Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" (код ЄДРПОУ 41102163).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Агро-Віта 2000", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське", з кожного окремо на користь на користь ОСОБА_1 відшкодування справленого судового збору у розмірі по 454,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000", код ЄДРПОУ 35601700, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки,10;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське", код ЄДРПОУ 41102163, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул.Лесі Українки,10.

Рішення суду складено і підписано 29 березня 2023 року.

Суддя Г. Є. Майна