Рішення

від 10.04.2023 по справі 496/3745/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3745/20

Провадження № 2/496/121/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

повний текст

10 квітня 2023 року Біляївський районнийсуд Одеськоїобласті у складі:

головуючого судді Буран В.М.,

за участі секретаря Стрілець Ж. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка в порядку загального судового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору- ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який згодом уточнив, шляхом подачі нової редакції позовної заяви в якій визначив іншого відповідача, та в якому просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті дідуся ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на два місяці з дати набрання рішенням законної сили. Позов обґрунтовує тим, що 2016 року помер дідусь позивача - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина у виді житлового будинку. Батько позивача ОСОБА_5 , який був сином померлого ОСОБА_4 , помер раніше за свого батька 2014 році. Таким чином, спадкоємцем після смерті дідуся є позивач ОСОБА_1 , який змінив прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », та з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Про смерть дідуся він дізнався лише 30.10.2018 року, тоді звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадини, однак нотаріус відмовив йому у прийнятті заяви у зв`язку з пропущенням строків звернення із заявою про прийняття спадщини. Станом на теперішній час, позивачу відомо, що із заяво про прийняття спадщини після смерті його дідуся звернувся ОСОБА_2 , який не вказав, що крім нього є інші спадкоємці. Заява подана позивачем тільки 30.10.2018 року, у зв`язку з тим, що він має вади зі здоров`ям з дитинства, та є інвалідом другої групи довічно, його хвороба перешкоджає йому вільно пересуватися в просторі, внаслідок цього він обмежений у спілкуванні, що свідчить про істотні труднощі для вчинення ним особисто юридично значимих дій. Все це призвело до того, що з ним перестали спілкуватися близькі родичі зі сторони батька, тому він не знав та не міг знати в силу своє хронічної хвороби, обмеженого спілкування за станом здоров`я про смерть свого діда ОСОБА_4 у листопаді 2016 року, та подати вчасно заяву про прийняття спадщини (т. 1 а.с. 31-35).

Ухвалою суду від 16 жовтня 2020 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, витребувано копію спадкової справи (т. 1 а.с. 24-25).

Ухвалою від 27 січня 2021 року судом було витребувано копію спадкової справи (т. 1 а.с. 52-53).

Ухвалою суду від 07 квітня 2021 року до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 238).

Ухвалою суду від 30 квітня 2021 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (т. 2 а.с. 25).

05.04.221 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Смирнов Л.П. надав до суду відзив на позов в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на те, що причиною пропуску шести місячного терміну звернення до нотаріуса позивач визначив необізнаність про смерть свого дідуся. Однак, дана причини не є поважною, не підтверджена належними доказами та не відповідає дійсності, оскільки позивач мав можливість спілкуватись з родичами, проживаючи в одному районі зі транспортним сполученням, та не виявляв бажання. Крім того, у 2014 році помер його батько ОСОБА_5 , після смерті якого не звертався із заявою на прийняття спадщини. Померлий ОСОБА_9 перед смертю страждав на тяжкі захворювання та його лікуванням займався племінник ОСОБА_2 , який вчасно звернувся до нотаріальної контори (а.с. 216-221).

Третя особа ОСОБА_3 до суду н з`явися, однак надав до суду пояснення в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на те, що визначені позивачем причини пропуску шестимісячного строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, з огляду на роз`яснення ВСУ та ЦК України є не неповажними, про що вказано в правовій позиції постанови Верховного суду від 11.07.2018 року у справі 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18). Крім того, надані медичні довідки з лікарні, не підтверджують поважність пропуску строку звернення до нотаріуса, з огляду на те що спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а нестаціонарному лікуванні позивач перебував у періоди часу з 11.02.2015 р. по 20.02.2015 р., 29.08.2016 р. по 09.09.2016 р., 21.09.2017 р. по 2909.2017 р., тобто в проміжки часу між госпіталізацією та строком на прийняття спадщини після смерті дідуся, ОСОБА_1 міг та мав можливість звернутись з відповідною заявою, однак навіть наміру про це не виявив (т. 2 а.с. 1-5)

Не погоджуюсь з поясненнями третьої особи ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 надав до суду заперечення проти пояснень в яких просив суд відхили дані пояснення, оскільки ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак доказів на підтвердження родинних відносин із спадкодавцями не надав, що виключає можливість участі його в справі, як спадкоємця після смерті ОСОБА_5 , за цих обставин також не підлягають до прийняття його пояснення у справі, оскільки він, як особа без статусу спадкоємця не може заперечувати проти позовних вимог спадкоємця ОСОБА_1 . Також не підлягають уваги заперечення третьої особи ОСОБА_3 щодо медичних довідок ОСОБА_1 , оскільки вони висловленні без врахування дійсного стану здоров`я позивача, який є інвалідом другої групи з дитинства, та навіть спілкуватись з рідними його дідуся не міг, оскільки за станом здоров`я був позбавлений можливості вільно пересуватись та бути соціально адаптованим (т. 2 а.с. 11-14)

01.06.2021 року на адрес суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 за підписом позивача ОСОБА_1 в якому він просить відхилити заперечення щодо позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю, а позов задовольнити. Зазначає, що він є рідним сином ОСОБА_5 та рідним онуком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після його смерті відкрилась спадщина, та йому прикро, що його родич по батьковій лінії - відповідач по справі ОСОБА_2 , знаючи про його важку хворобу жодного разу не поцікавився його життям та не спілкувався з ним. При цьому ОСОБА_10 у своєму відзиві безпідставно вказує, що ОСОБА_1 мав можливість цікавитись про життя родичів, так як постійно мешкав в одному райони Одеської області де є транспортне сполучення, але не бажав спілкуватися з родичами свого батька. Але це не відповідає дійсності, позивач не «не бажав» спілкуватися з родичами свого батька, а просто дійсно не мав фізичної можливості, адже він є особою, яка в силу свого важкого захворювання до 2018 року був позбавлений можливості вільно, без сторонньої допомоги пересуватися, що виключало соціально адаптоване спілкування. Про смерть батька йому також стало відомо не набагато раніше за смерть дідуся, за все життя він не пам`ятає щоб його відвідував батько, ніколи з ним не спілкувався, жодної матеріальної допомоги не надавав, аліменти не сплачував. При цьому дідусь з бабусею його відвідували у неповнолітньому віці, хоча його стан здоров`я не дозволяв приїжджати до них. ОСОБА_1 як інвалід 2 групи з дитинства, дійсно за станом здоров`я обмежений у своїх діях, тому вважає, що пропущений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, про що надав суду медичну документацію, виписки з лікарні та висновки ЛКК, довідки зі школи про індивідуальне навчання (т. 2 а.с. 26-55).

Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Смирнової Л.П. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності (т. 2 а.с. 144-145).

Від представника третьої особи ОСОБА_3 адвоката Задорожної О.В. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності (т. 2 а.с. 146).

Від представника ОСОБА_1 адвоката Жуган Л.В. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності (т. 2 а.с. 147-148).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, надані письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , у відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 9). Його син ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 13, 14).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №182488649 від 26.09.2019 року.

Померлий ОСОБА_4 згідно запису в погосподарській книзі був зареєстрований та постійно проживав у зазначеному житловому будинку по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить довідка Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області №191 від 07 лютого 2017 року (т 1 а.с.10-12).

Спадкоємцем після смерті дідуся є позивач ОСОБА_1 , який був сином померлого ОСОБА_5 у відповідності свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 15). Позивачем було змінено прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 03.10.2002 р. та з «» ОСОБА_7 » на «Слупського», що підтверджується свідоцтвом про зміну прізвища серії НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 16, 17).

Статтею 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Дізнавшись про смерть дідуся, ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва на право на спадщину, однак листом від 31.10.2018 року № 5538/02-14 повідомила про неможливість прийняття його заяви у зв`язку з пропущенням шестимісячного терміну звернення до нотаріуса із заяво про прийняття спадщини (а.с. 19).

Згідно положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а ч. 1 ст. 1272 вказаного Кодексу встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Позивач через свого представника звернувся до Біляївського районного суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, однак ОСОБА_1 зазначає, що без його відома представник звернулась до суду із заявою про залишення позову без розгляду (т. 1 а.с. 20-21).

З матеріалів спадкової справи № 80/2014 вбачається, що після смерті ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою про прийняття спадщини звернулась мати померлого ОСОБА_11 , а його батько ОСОБА_4 під особистий підпис відмовся від спадкування на користь своєї дружини ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 60-112)

З матеріалів спадкової справи №63/2017 вбачається, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є його онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також племінник ОСОБА_2 . Сестра померлого ОСОБА_12 відмовилась від прийняття спадщини на користь свого сина ОСОБА_2 , про що подала нотаріусу відповідну заяву (т. 1 а.с. 114-).

Право онуків на спадщину перейшло до них за правом представлення, оскільки їх батько ОСОБА_5 (син ОСОБА_4 ) спадкоємець першої черги за законом помер раніше відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до смерті свого батька.

Відповідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України - внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з хворобою позивача.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показаннями свідків.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог щодо поважності пропуску шестимісячного строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, надано суду довідку МСЕК № 788691 про те, що він пройшов 28.12.2015 року огляд та є інвалідом другої групи з дитинства, наступний огляд призначено на 12.12.2017 р. (а.с. 41), виписку № 3578 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 виписаний 20.02.2015 р. (а.с. 42), виписку № 19939 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 09.09.2016 р. (а.с. 43), виписку № 21717 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 виписаний 29.09.2017 р. (а.с. 43), копію медичної картки ОСОБА_1 , виписку з медичної картки хворого ОСОБА_1 від 20.05.2021 року; виписку № 21717 з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , виписки №19939 з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , довідку від 17.05.2021 р. про навчання ОСОБА_1 за індивідуальною програмою; консультативний висновок №307 від 27.03.1999 р.; консультативний висновок № 360 від 13.04.2011 р.; консультативний висновок № 1220 від 02.12.1999 р., висновок ЛКК від 12.09.2007 р.; висновок ЛКК від 21.03.2012 р. (т. 2 а.с. 33-55).

Судом встановлено, що датою смерті ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є часом відкриття спадщини.

Суд виходить з того, що згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для позивача, як спадкоємця майна та майнових прав ОСОБА_1 , шестимісячний строк для подання заяв про прийняття спадщини визначався періодом з 11.11.2016 року до 11.05.2017 року.

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, до обов`язку позивача належало повідомити суд про поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

Правила частини третьоїстатті1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17 (провадження № 61-21751св18) зазначено, що «вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З дати смерті спадкоємця ОСОБА_4 11.11.2016 року, до дня звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори (31.10.2018 р.) пройшло майже два роки, тобто більш ніж півтора роки попущено шестимісячний строк звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Ознайомившись із наданими позивачем доказами на підтвердження поважності не звернення його до нотаріальної контори із заявою, суд прийшов до висновку, що дані докази не підтверджують поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

Судом не беруться до уваги довідки з навчального закладу та відповідні висновки ВКК про призначення ОСОБА_1 навчання за індивідуальною формою, оскільки період навчання становив 01.09.2004 р по 31.05.2012 р., тобто до дня відкриття спадщини.

За таких же підстав, суд не приймає в якості доказів щодо предмету доказу поважності пропущення строків - виписку № 3578 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 який перебував на лікуванні з 11.02.2015 по 20.02.2015 р. (а.с. 42), виписку № 19939 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , який перебував на лікуванні з 29.08.2016 по 09.09.2016 р. (а.с. 43), оскільки дане лікування проходило до дня відкриття спадщини.

Ознайомившись із іншими медичними документами, в тому числі випискою № 21717 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , який перебував на лікуванні в період з 21.09.2017 р по 29.09.2017 р. (а.с. 43), тобто впродовж дев`яти днів на рік, а також надану позивачем довідку про те, що він є інвалідом 2-ї групи з дитинства, при цьому огляд пройшов 28.12.2015 року, наступний огляд призначено на 12.12.2017 р. та інвалідність встановлено до 01.01.2018 року (а.с. 41), суд приходить до висновку, що таке захворювання не могло обмежити позивача у можливості, щонайменше письмово звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Наказом від 22.02.2012 № 296/5 Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі Інструкція станом на дату відкриття спадщини) визначено, що заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі п.п. 3.3 Інструкції.

Пунктом 2.1. Інструкції - спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Згідно п.3.5,3.11,3.24 Інструкції,якщо заява,на якійсправжність підписуспадкоємця незасвідчена,надійшла поштою,вона приймаєтьсянотаріусом,заводиться спадковасправа,а спадкоємцюповідомляється прозаведення спадковоїсправи танеобхідність надіслатизаяву,оформлену належнимчином (справжністьпідпису натаких заявахмає бутинотаріально засвідченою),або особистоприбути донотаріуса замісцем відкриттяспадщини.

Заява про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів.

Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутись до нотаріуса із заявою, шляхом почтового направлення, що виключало необхідність пересування транспортом в межах району.

Крім того, інвалідність 2-ї групи є підставою вважати особу непрацездатною, яка характеризується здатністю до праці, що залежить від стану здоров`я, фізичного, духовного розвитку (розумових та емоційних можливостей), а також професійних знань, уміння і досвіду працівника, що дає йому змогу виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості. Тобто здатність людини до праці оцінюється не лише за можливістю виконання роботи та функціональним станом організму, а й за додатковими критеріями (стан здоров`я, професійні знання, вміння, досвід).

За таких обставин, інвалідність 2-ї групи не може бути підставою для встановлення поважності неприйняття спадщини та неможливості складання ним листа із заявою.

Надавши належну правову оцінку вищевказаному, суд зазначає, що позивачем не доведено поважності пропущення шестимісячного терміну зверненння до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Оскільки позивачзвільнений відсплати судовогозбору відповідноп.9ч.1ст.5ЗУ Просудовий збір,судові витрати,які впорядку ст.141ЦПК України, несепозивач, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.2,4,5,12,13,76,79-81,89,211,259,263,265,268,353ЦПК України,ст.ст.15,16,1220,1222,1269,1270,1272 ЦКУкраїни, Наказ від 22.02.2012 № 296/5 Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Теплодарським МВ ГУ МВС від 17.04.2012 р., РНОКПП НОМЕР_7 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4 ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 квітня 2023 року.

Суддя В.М. Буран