Рішення

від 15.05.2023 по справі 730/322/23

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/322/23

Провадження №2/730/102/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з а о ч н е

"15" травня 2023 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника третьої особи - Пилипенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Плисківської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Плисківська сільська рада, як орган опіки та піклування, звернулась до суду з даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_3 на утримання сина щомісячно аліменти в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку шляхом їх перерахування на особистий рахунок дитини, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України». Свої вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , відомості про батька якого згідно з ч.1 ст.135 СК України записані зі слів матері. ОСОБА_3 після народження сина не забрала його з пологового будинку, втікши з лікарні, тоді як хлопчик народився недоношений і в тяжкому стані, залишається перебувати в КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня». ОСОБА_3 проживає з співмешканцем і її сім`я з 19.02.2021р. перебуває на обліку як така, що потрапила в складні життєві обставини; умови проживання відповідачки не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. ОСОБА_3 не виконує своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям та здоров`ям дитини, не забезпечує жодних її потреб, неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності, за рішенням суду позбавлена батьківських прав стосовно іншої дитини, виховна робота з матір`ю не дала позитивного результату, в зв`язку з чим органом опіки та піклування надано висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2 .

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити, позбавивши відповідачку батьківських прав з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.164 СК України. Пояснили, що ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, часто вживає спиртні напої, не працює, існує за рахунок коштів державної допомоги на дітей, не піклується й не цікавиться долею сина ОСОБА_4 від початку його народження, матеріально не утримує, вводила в оману працівників Служби у справах дітей, на неодноразові зауваження змінити ставлення до дитини не реагує; на даний час ОСОБА_4 знаходиться у Прилуцькому дитячому будинку. Не заперечують проти заочного розгляду справи.

З огляду на малолітній вік дитини, суд у відповідності до ч.2 ст.171 СК України вважав за недоцільне заслуховувати її думку щодо вирішення даного спору.

Відповідачка була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи за місцем реєстраційного обліку (ч.7, 8 ст.128 ЦПК України) та фактичного проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, але в судове засідання не з`явилась, про причини неприбуття не повідомила, відзиву на позов не подала.

Тому, зі згоди представника позивача суд ухвалює про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Положеннями ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991р. (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до ст.18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

В ст.7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною належної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч.2, 4 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 11.07.2017р. у справі «М. С. проти України» вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батьком дитини значиться ОСОБА_5 , відомості про якого записані на підставі заяви матері від 30.12.2022р. згідно з ч.1 ст.135 СК України.

ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_1 , але фактично проживає в АДРЕСА_2 , разом із співмешканцем ОСОБА_6 та двома неповнолітніми дітьми (син ОСОБА_7 , 2008 р.н., дочка ОСОБА_8 , 2009 р.н.). Дана родина з 19 лютого 2021 року перебуває на обліку Служби в справа дітей як сім`я, що потрапила у складні життєві обставини.

Після народження в пологово-гінекологічному відділенні КНП «Бахмацька міська лікарня» ОСОБА_2 30.11.2022р. був доставлений до КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» в тяжкому стані, а 06.12.2022р. переведений у відділення патології новонароджених та недоношених дітей для продовження лікування та виходжування. З 29 березня 2023 року ОСОБА_2 зарахований і цілодобово перебуває в КНП «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія».

Однак, ОСОБА_3 протягом всього цього часу станом здоров`я, умовами проживання сина ОСОБА_4 не цікавиться, не телефонує й не відвідує його, не проявляє стосовно дитини ніякої материнської турботи та піклування, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності.

Рішенням виконкому Плисківської сільської ради №32 від 10.03.2023р. на підставі висновку комісії з питань захисту прав дитини від 06.03.2023р. ухвалено відібрати малолітнього ОСОБА_2 від матері ОСОБА_3 з влаштуванням його до дитячого будинку м. Прилуки, а також визнано за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо вказаної дитини. Дане рішення органу опіки та піклування на думку суду у відповідності до ч.5 ст.19 СК України прийняте з урахуванням всіх обставин є обгрунтованим і не суперечить інтересам дитини.

Отже, в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_3 не піклується про здоров`я, умови проживання та розвиток свого малолітнього сина ОСОБА_4 , не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; пріоритетом для відповідачки є влаштування особистого життя та благополуччя на противагу інтересам дитини.

Вищезазначені обставини свідчать про винну поведінку відповідачки, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 , будучи матір`ю свого малолітнього сина ОСОБА_4 , на протязі тривалого періоду часу безпричинно ухиляється від виконання своїх обов`язків по його вихованню, на вжиті превентивно-виховні заходи не реагує, то суд вважає, що маються всі підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно вищевказаної дитини, в зв`язку з чим позовні вимоги органу опіки та піклування в цій частині є обгрунтованими і підлягають задоволенню. Підтвердженням цьому є й процесуальна поведінка відповідачки, яка проігнорувала явку до суду, що свідчить про байдуже ставлення матері до долі свого сина.

За змістом вимог ч.2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину; у разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.Згідно зі ст.193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах; за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до «Конвенції про права дитини» та «Декларації прав дитини» інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Зважаючи, що ОСОБА_3 є матір`ю сина ОСОБА_4 й не звільнена від обов`язку по його матеріальному забезпеченню, якого дитина потребує, то суд вважає за необхідне частково задовольнити й вимоги позову про стягнення з відповідачки аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_2 .

При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд враховує вимоги ст.182 СК України та що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Натомість, клопочучи про стягнення з ОСОБА_3 аліментів у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, позивач всупереч вимог ст.12, 81 ЦПК України не довів належними й допустимими доказами достатності у відповідачки заробітку (доходу) для присудження їй аліментного обов`язку в такому розмірі.

Тому, враховуючи, що відповідачка є особою працездатного віку, відомостей про свої доходи не надала, явку в судове засідання проігнорувала, коштів на утримання сина не виділяє, то виходячи з положень ст.181-184 СК України суд вважає за можливе стягувати з ОСОБА_3 на утримання малолітнього ОСОБА_2 щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом їх перерахування на особистий рахунок дитини в АТ «Державний ощадний банк України».

Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача 2684,00 грн сплаченого ним при подачі заяви судового збору (за вимогу про позбавлення батьківських прав) та 1073,60 грн судового збору на користь держави (за аліментну вимогу).

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 143, 150, 164-166, 171, 180-184, 191 СК України, ст.2-4, 12, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області - задовольнити частково.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану в АДРЕСА_1 , позбавити батьківських прав стосовно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , на користь та утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 березня 2023 року й до досягнення дитиною повноліття, шляхом їх перерахування на особистий рахунок дитини, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України».

Зобов`язати орган опіки та піклування в особі виконкому Плисківської сільської ради та Службу в справах дітей Плисківської сільської ради відкрити дитині зазначений особистий рахунок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ-04414885) 2684,00 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1073,60 грн судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України.

Повне заочне судове рішення складено 15 травня 2023 року.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець