Рішення

від 11.05.2023 по справі 761/22719/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22719/21

Провадження № 2/761/3189/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Глобал Інвест Консалтинг» про визнання припиненим зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог,

в с т а н о в и в:

В червні 2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ «Компанія «Глобал Інвест Консалтинг», в якому просив суд:

- визнати припиненим зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 840/П/99/2007-840 від 24 грудня 2007р. (далі по тексту - кредитний договір), шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 24 грудня 2007р. між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» (далі по тексту - Банк), та позивачем було укладено кредитний договір, за умовами якого Банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) в доларах США на загальну суму 224830,62 дол. США, відсоткова ставка 12,79% річних, кінцевий термін повернення кредиту - 24 грудня 2027р.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011р. у справі № 2-3561/11, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», заборгованість за кредитним договором в розмірі 2439245,43 грн.; здійснено розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2012р., в порядку ст. 303 ЦПК України, рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно штрафу та судових витрат, і постановлено в цій частині нове рішення, яким у позові ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафу у сумі 22483,06 дол. США відмовлено.

05 серпня 2020р. ПАТ «КБ «Надра» всі права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором відступило ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на підставі договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank.

09 вересня 2020р. новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» всі права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором відступило ТОВ «Юридична компанія «КМ ГРУП» на підставі договору про відступлення прав вимоги № 0909/3К.

01 жовтня 2020р. ТОВ «Юридична компанія «КМ ГРУП» всі права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором відступило ТОВ «Глобал Інвест Консалтинг» на підставі договору про відступлення прав вимоги № 0110-1/20, відповідно до п. 2 якого визначено, що права кредитора за кредитним договором перейшли до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги.

Також, 13 грудня 2007р. між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся» та ОСОБА_1 було укладено договір № 8ін-Г-2-36(11/6) інвестування будівництва приміщення (квартири) шляхом вкладання цільових облігацій, за умовами якого ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся» зобов`язується закріпити за ОСОБА_1 та передати ОСОБА_1 з метою погашення облігацій та наступного оформлення права власності двокімнатну квартиру за будівельним АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 в свою чергу зобов`язується придбати пакет облігацій в кількості 8204 шт., здійснити інвестування будівництва зазначеної квартири шляхом вкладання (передачі) ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся» в порядку, визначеному договором інвестування, для погашення пакету облігацій та отримати зазначену квартиру.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором № 8ін-Г-2-36(11/6) інвестування будівництва приміщення (квартири) шляхом вкладання цільових облігацій від 13 грудня 2007р. виконав в повному обсязі, що підтверджується Актом від 17 лютого 2009р. приймання-передачі цінних паперів до Договору № 8ін-Г-2-36(11/6) інвестування будівництва приміщення (квартири) шляхом вкладання цільових облігацій від 13 грудня 2007р. Зазначеним Актом підтверджується факт перерахування ОСОБА_1 цінних паперів на користь ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся».

04 грудня 2020р. ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся», за згодою ОСОБА_1 , всі свої зобов`язання за Договором № 8ін-Г-2-36(11/6) інвестування будівництва приміщення (квартири) шляхом вкладання цільових облігацій від 13 грудня 2007р. (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) перевело на ТОВ «Глобал Інвест Консалтинг», на підставі Договору переведення боргу № ПБ-1, за домовленістю сторін грошова оцінка боргу за договором, що переводиться на ТОВ «Глобал Інвест Консалтинг», встановлюється в розмірі 6966131,26 грн.

05 жовтня 2020р. ТОВ «Глобал Інвест Консалтинг» направила на адресу ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, а саме: погасити заборгованість за кредитним договором на загальну суму 7658325,36 грн., в т.ч. заборгованість згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011р. у справі № 2-3561/11. Також зазначена вимога має примітку про те, що погашення заборгованості за кредитним договором може проводиться і в інший спосіб, не заборонений законодавством України.

Однак, зазначена вимога про стягнення 7658325,36 грн., на думку сторони позивача є незаконною, оскільки банк реалізував своє право, передбачене ч. 2 ст. 1050 ЦК України, шляхом звернення до суду про повне дострокове повернення всієї суми кредиту - разом із нарахованими процентами та штрафними санкціями, тобто Банк в односторонньому порядку змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором, і тим самим добровільно відмовився отримувати прибуток у вигляді відсотків за користування кредитом, які б могли бути отримані до закінчення строку дії кредитного договору.

Таким чином, подальше нарахування процентів та курсової різниці не ґрунтується на законі про що неодноразово зазначав Верховний Суд вирішуючи спори в аналогічних правовідносинах.

Отже, сторона позивача вважає, що заборгованість ОСОБА_1 , як боржника за кредитним договором, станом на сьогоднішній день становить 2263215,42 грн.

В досудовому порядку, позивач звернувся до відповідача, як нового кредитора з письмовою заявою про припинення його зобов`язань за кредитним договором, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, а саме шляхом зарахування заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Компанія «Глобал Інвест Консалтинг» в розмірі 2263215,42 грн. за кредитним договором, та заборгованості ТОВ «Компанія «Глобал Інвест Консалтинг» перед ОСОБА_1 в розмірі 6966131,26 грн. за Договором № 8ін-Г-2-36(11/6) інвестування будівництва приміщення (квартири) шляхом вкладання цільових облігацій від 13 грудня 2007р., в результаті чого заборгованість за кредитним договором вважається повністю погашеною.

Однак, відповідач повідомив позивача, що зарахування зустрічних однорідних вимог у заявленому розмірі не вбачається за можливе.

На думку позивача, зазначеною відмовою відповідач порушив його законне право на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, в зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом для захисту свого права.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2021р. відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

30 листопад 2021р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що відповідач, як новий кредитор вважає, що сума заборгованості позивача, як боржника за кредитним договором станом на час подання відзиву на позов становить 7658325,36 грн., при цьому сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 8ін-Г-2-36(11/6) інвестування будівництва приміщення (квартири) шляхом вкладання цільових облігацій від 13 грудня 2007р. становить 6966131,26 грн., а тому відсутні підстави вважати, що зобов`язання позивача за кредитним договором є припиненими.

Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.

В судове засідання 11 травня 2023р. представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, у відзиві на позов, сторона відповідача просила суд здійснювати розгляд справи у відсутність свого представника.

В судовому засіданні 28 листопада 2022р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, просив суд позов задовольнити.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 24 грудня 2007р. між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Компанія «Глобал Інвест Консалтинг», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011р. у справі № 2-3561/11, було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», заборгованість за кредитним договором в розмірі 2439245,43 грн.; здійснено розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2012р., в порядку ст. 303 ЦПК України, зазначене рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно штрафу та судових витрат, і постановлено в цій частині нове рішення, яким у позові ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафу у сумі 22483,06 дол. США відмовлено.

Також судом було встановлено, що 13 грудня 2007р. між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся» та ОСОБА_1 укладено Договір № 8ін-Г-2-36(11/6) інвестування будівництва приміщення (квартири) шляхом вкладання цільових облігацій (далі потексту - договір інвестування), за умовами якого ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся» зобов`язується закріпити за ОСОБА_1 та передати останньому з метою погашення облігацій та наступного оформлення права власності двокімнатну квартиру за будівельним АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 в свою чергу зобов`язується придбати пакет облігацій в кількості 8204 шт., здійснити інвестування будівництва зазначеної квартири шляхом вкладання (передачі) ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся» в порядку, визначеному договором інвестування, для погашення пакету облігацій та отримати зазначену квартиру.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором інвестування виконав в повному обсязі, що підтверджується Актом від 17 лютого 2009р. приймання-передачі цінних паперів до цього договору інвестування. Зазначеним Актом підтверджується факт перерахування ОСОБА_1 цінних паперів на користь ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся».

ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся», за згодою ОСОБА_1 , всі свої зобов`язання за договором інвестування (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) перевело на ТОВ «Компанія «Глобал Інвест Консалтинг» на підставі Договору переведення боргу № ПБ-1 від 04 грудня 2020р. За домовленістю сторін грошова оцінка боргу за договором, що переводиться на ТОВ «Компанія «Глобал Інвест Консалтинг», встановлюється в розмірі 6966131,26 грн.

Отже, заборгованість ТОВ «Компанія «Глобал Інвест Консалтинг» перед ОСОБА_1 становить 6966131,26 грн., що встановлено судом та підтверджено сторонами справи.

Судом встановлено, що в позасудовому порядку, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про припинення його зобов`язань за кредитним договором, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, а саме шляхом зарахування його заборгованості перед відповідачем, в розмірі 2263215,42 грн. за кредитним договором, та заборгованості відповідача перед ним в розмірі 6966131,26 грн. за договором інвестування, в результаті чого заборгованість за кредитним договором вважається повністю погашеною.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Зарахуванням можуть бути припинені зобов`язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов`язань. Добровільне виконання зобов`язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог (постанова Верховного Суду України від 1 листопада 2005р. № 15/154).

Отже вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2018р. у справі № 910/21652/17, від 11 вересня 2018р. у справі № 910/21648/17, від 11 жовтня 2018р. у справі № 910/23246/17, від 15 серпня 2019р. у справі № 910/21683/17, від 11 вересня 2019р. у справі № 910/21566/17, від 25 вересня 2019р. у справі № 910/21645/17, від 01 жовтня 2019р. у справі № 910/12968/17, від 05 листопада 2019р. у справі № 914/2326/18.

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором (постанова від 22 січня 2021р. у справі № 910/11116/19).

За дотримання умов, передбачених ст. 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених ст. 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Зазначена вище заява позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог, надіслана позивачем відповідачу, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є ясність вимог, коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018р. у справі № 910/6374/17.

В свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позов, зазначав, що розмір заборгованості позивача за кредитним договором становить 7658325,36 грн., а тому зарахування вимог є неможливим, оскільки сума заборгованості є значно вищою.

Доводи сторони позивача, що відповідачем не вірно розраховано суму заборгованості за кредитним договором, і не враховано, що за рішенням суду вже було стягнуто суму заборгованості та змінено строки виконання зобов`язань за кредитним договором судом, осміюється критично, в силу положень ст. ст. 12, 13 ЦПК України.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 525, 526, 554, 599, 601, 602, 610, 612, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Глобал Інвест Консалтинг» (код ЄДРПОУ 40936589, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бакинського, 37-Г, оф. 66) про визнання припиненим зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 15 травня 2023р.

Суддя: