Ухвала

від 10.05.2023 по справі 369/3820/17

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 369/3820/17

Провадження № 11-кп/991/55/23

Головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2023 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.02.2023,

за участю:

засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції з Державною установою «Бориспільська виправна колонія (№119)»),

захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

19.05.2022 Вищий антикорупційний суд своїм вироком визнав ОСОБА_6 винуватим за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців із позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією всього належному йому на праві власності майна.

Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду 20.10.2022 вказаний вирок залишено без змін. Тобто вирок від 19.05.2022 набрав законної сили 20.10.2022.

07.02.2023 до суду першої інстанції надійшло клопотання начальника державної установи «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» ОСОБА_8 , в якому він просив уточнити дату початку строку відбування покарання засудженому ОСОБА_6 . Своє клопотання обґрунтовував тим, що в резолютивній частині вироку зазначено «строк відбування покарання ОСОБА_6 необхідно обчислювати з моменту набрання вироком законної сили». Указане відповідає даті 20.10.2022. Водночас засудженого затримано лише 08.11.2022.

За результатами розгляду клопотання, Вищий антикорупційний суд ухвалою від 15.02.2023 уточнив строк відбування покарання ОСОБА_6 за вироком від 19.05.2022, зазначивши, що його необхідно обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 із метою направлення для відбування покарання (з 08.11.2022).

Не погоджуючись із судовим рішенням від 15.02.2023, захисник засудженого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, за змістом вимог якої просить скасувати оскаржуване судове рішення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захист посилається на те, що в резолютивній частині вироку від 19.05.2022 чітко зазначено з якого моменту необхідно обчислювати строк відбування покарання - з моменту набрання вироком законної сили. При цьому, резолютивна частина вироку не містить будь-яких умов та не пов`язує дату початку відбування покарання з будь-якими умовами. На думку захисту, суд першої інстанції ухвалою від 15.02.2023 порушив принцип правової визначеності, оскільки своїм рішенням фактично змінив вирок, а не роз`ясним його.

У судовому засіданні сторона захисту доводи та вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити. Засуджений підтримав позицію свого захисника.

Прокурор у судове засідання не прибув, до суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Зазначив, що ухвала від 15.02.2023 є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті оскаржуваного судового рішення та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а також засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи встановлено, що вироком від 19.05.2022 ОСОБА_6 визнано винуватим за ч. 5 ст. 191 КК України та призначено йому покарання, серед іншого, у виді позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили суд першої інстанції застосував до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З огляду на подальше тримання ОСОБА_6 під вартою до набрання вироком законної сили, судом першої інстанції в абзаці 6 резолютивної частини вироку визначено, що початок строку відбування покарання ОСОБА_6 необхідно обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

У подальшому, під час апеляційного перегляду вироку від 19.05.2022, ОСОБА_6 був змінений запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт у визначний період доби. За результатами апеляційного розгляду, ухвалою колегії суддів від 20.10.2022 вирок від 19.05.2022 залишено без змін.

Частинами 1 та 2 статті 532 КПК України закріплено, що вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Отже, в розумінні ст. 532 КПК України, вирок від 19.05.2022 набрав законної сили 20.10.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 535 КПК судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу (ч. 1 ст. 63 КК України).

Нормами ст. 88, 91 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою. Прийняття засуджених до виправних і виховних колоній проводиться адміністрацією колоній у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. Адміністрація колонії протягом трьох діб повідомляє суд, який постановив вирок, про приведення його до виконання і про місце відбування покарання засудженим.

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 680/5 від 27.02.2017 року, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань.

Отже, виходячи з вищенаведеного відбування покарання, зокрема у вигляді позбавлення волі, починається з моменту поміщення особи до установи виконання покарання, а строк затримання та конвоювання зараховується в строк відбуття покарання.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що систематичний аналіз положень кримінально-виконавчого законодавства свідчить про те, що відбування покарання починається з дня його фактичного звернення до виконання (ст. 38, 43, 58 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Колегія суддів не бере до уваги доводи сторони захисту про не перебування ОСОБА_6 в державному розшуку, оскільки вони не впливають на вирішення питання.

З огляду на викладене, ураховуючи, що вирок суду набрав законної сили 20.10.2022, його звернуто до виконання відносно ОСОБА_6 08.11.2022, а судом призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців, який він зобов`язаний відбути, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що строк відбування покарання ОСОБА_6 необхідно обчислювати з 08.11.2022, тобто з моменту його затримання для доставлення в заклад відбування покарання

Додатково колегія суддів звертає увагу, що роз`яснення вироку у такий спосіб не погіршило становище засудженого ОСОБА_6 та інших осіб, не змінило суті вироку і не суперечить нормам КПК України.

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 412, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.02.2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4