Рішення

від 15.05.2023 по справі 540/343/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/343/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В :

До Херсонського окружного адміністративного суду 17.02.2022 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 000750/21-22- 09-02/39183604, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 500000,00 грн.

Позовні вимоги ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» обґрунтовує тим, що Акт фактичної перевірки № 96/09/39183604, який був складений 05.07.2021, ґрунтується на обставинах, які отримані в результаті перевірки, яка була проведена з порушенням законодавства, а саме без дотримання положень п.80.2 Податкового кодексу України, а відтак спірне податкове-повідомлення рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Херсонської окружного адміністративного суду Дубровної В.А. від 24.01.2022 позовну заяву ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в сумі 7500,00 грн.

15.02.2022 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшло клопотання (вх.№4538/22) позивача про доручення до справи квитанції про сплату судового збору у сумі 7500,00 грн.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією рф.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022 року, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено її Одеському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.03.2023 року справу №540/343/22 передано для розгляду головуючому судді Скупінській О.В.

Суд зазначає, що матеріалів справи № 540/343/22 у паперовому вигляді головуючому по справі не передано. Згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу Одеського окружного адміністративного суду, в підсистемі «Електронний суд» міститься від сканована позовна заява ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» з додатками та клопотання позивача від 15.02.2022 з квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалою судді від 13.03.2023 прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД», відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Вказаною ухвалою судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

28.03.2023 (вх.№9539/23) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Нормативно обґрунтовуючи доводи положеннями пп.20.1.4, 20.1.10 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, ст.80 Податкового кодексу України та з покликанням на фактичні обставини щодо прийняття наказу №555-ж1 від 24.05.2021, відповідач вказує, що зазначена у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України друга частина речення щодо здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка відділена від першої частини сполучником «а також», є окремою підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом. Про обґрунтованість такої позиції, на думку відповідача, свідчить також та обставина, що зазначену підставу було внесено у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України окремим Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України».

Отже, як вказано у відзиві, норма пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, на думку відповідача, наказ Головного управління ДПС у Херсонській області про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» (код ЄДРПОУ 39183604) від 24.05.2021 № 555-ж1 є правомірним, прийнятим згідно із вимогами чинного законодавства, а тому проведена перевірка є цілком законною

Крім того, відповідач зазначає, що порушення позивачем положень законодавства в частині зберігання пального без наявності ліцензії прямо зафіксовано у вказаному акті №000750/21-22-09-02/39183604 від 09.08.2021.

Зважаючи на вищевикладене, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД».

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» 16.04.2014 зареєстровано юридичною особою з основним видом діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі наказу від 24.05.2021 № 555-ж1 у період з 24.06.2021 по 02.07.2021 проведено фактичну перевірку акцизного складу №1005740 ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» (код ЄДРПОУ 39183604) юридична адреса: м. Херсон, вул. Торгова, буд. 37, офіс 608; адреса господарської одиниці: м. Херсон, вул. Макарова, буд. 44.

Як зазначено відповідачем, зазначений наказ прийнятий у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б одне таких обставин, зокрема:

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт (довідку) фактичної перевірки №96/09/36133604 від 05.04.2021 (а.с.9-12), яким встановлено зберігання ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» пального без наявності ліцензії, чим порушено ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Так, згідно даного акту фактичною перевіркою досліджувалось питання дотримання вимог законодавства у сфері обігу пального.

У ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» наявний акцизний склад №1005740, який розташованих за адресою: вул.Макарова, 44, м.Херсон.

Згідно акту №96/09/36133604 від 05.04.2021 ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» отримано ліцензії:

- на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць зберігання оптової торгівлі №990614201901407 з терміном дії з 16.07.2019 по 16.07.2021;

- на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: вул.Каховка, вул. Промислова, 1Б №2101041420200072 з терміном дії з 17.03.2020 по 17.03.2025.

Актом встановлено, що відповідно до баз даних ДПС «Єдине вікно подання електронної звітності - Єдиний реєстр акцизних накладних» підприємством реєструвались акцизні накладні на відпуск/відвантаження пального із акцизного складу 1005740 за адресою: м. Херсон, вул. Макарова, 44. Тобто, вказано в акті, вказаними первинними документами підтверджується фізична наявність пального на даному акцизному складі.

Як вказано в акті, згідно пояснень керівника підприємства вказані акцизні накладні реєструвались в Єдиному реєстрі при заправці пальним власного/орендованого автотранспорту.

Також, актом встановлено, що відповідно до баз даних ДПС ліцензія на зберігання пального на акцизний склад 1005740 товариством не отримувалась.

У акті №96/09/36133604 від 05.04.2021 міститься відмітка, що позивач з його висновками не погоджується.

До вказаного акті складено розрахунок штрафних (фінансових) санкції (а.с.18).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» було подано заперечення на акт, у відповідь на які Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складно лист «Про надання відповіді» №14561/6/21-22-09-01-18 від 28.07.2021, в якому вказано, що доводи підприємства, викладені у листі, є не обґрунтованими, тому висновок акту перевірки залишає без змін (а.с.13-14).

На підставі зазначеного вище акту перевірки Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 000750/21-22-09-02/39183604, яким за порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» застосовано до ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 500000грн (а.с.16-17).

15.09.2021 ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» подано скаргу на податкове повідомлення рішення від 09.08.2021 № 000750/21-22-09-02/39183604 (а.с.20).

У даній скарзі вказано, що перевірка була проведена без дотримання положень п.80.2 Податкового кодексу України, а отже є незаконною і висновки такого Акту перевірки не можуть бути покладені в основу будь-якого рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій.

22.12.2021 Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення №28675/9/99-00-06-03-02-06, яким залишено без змін податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 09.08.2021 №000750/21-22-09- 02/39183604, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 000750/21-22- 09-02/39183604, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 500000,00 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.16.1.9. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Підпунктом 16.1.13. п.16.1. ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначено порядок та підстави проведення фактичної перевірки, а саме наступними нормами:

Пункт 80.1. статті 80 ПК України - фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пункт 80.2. статті 80 ПК України - фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- підпункт 80.2.1. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- підпункт 80.2.2. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- підпункт 80.2.3. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- підпункт 80.2.4. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- підпункт 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

- підпункт 80.2.6. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- підпункт 80.2.7. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно із абз.3 п.81.1 статті 81 ПК України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Так, основою проведення фактичної перевірки ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» за результатами якої складено акт перевірки №96/09/36133604 від 05.04.2021 на підставі висновків якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення- рішення відповідачем покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, за приписами якого фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Тобто, норма зазначеного підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.54. пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 19.04.2023 року у справі № 360/2657/20.

Таким чином, доводи позивача про те, що перевірка, яка була проведена з порушенням законодавства, а саме без дотримання положень п.80.2 Податкового кодексу України, а відтак спірне податкове-повідомлення рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню є необґрунтованими.

Щодо суті самого порушення, за яке до позивача застосовано штрафні санкції спірним рішенням, то суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Стаття 1 цього Закону містить наступні визначення понять:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Так відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Отже, положення чинного законодавства надають можливість щодо зберігання пального лише за наявності відповідної ліцензії.

Стаття 17 цього Закону визначає відповідальність за порушення норм цього Закону.

Так, за змістом положень цієї статті до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Отже, у разі здійснення суб`єктом господарювання діяльності щодо зберігання пального за відсутності передбаченої чинним законодавством ліцензії такий притягується до відповідальності.

Як вже встановлено судом, згідно акту №96/09/36133604 від 05.04.2021 ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» отримано ліцензії:

- на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць зберігання оптової торгівлі №990614201901407 з терміном дії з 16.07.2019 по 16.07.2021;

- на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: вул.Каховка, вул. Промислова, 1Б №2101041420200072 з терміном дії з 17.03.2020 по 17.03.2025.

В той же час, у позивача відсутня ліцензія на зберігання пального в акцизному складі №1005740 за адресою: м. Херсон, вул. Макарова, буд. 44.

Як встановлено контролюючим органом позивачем здійснювався відпуск пального за вказаною адресою, що підтверджується акцизними накладними, перелік, яких наведено в акті перевірки.

Позивач не заперечує дані обставини, однак під час перевірки покликався, що таке акцизні накладні реєструвались в Єдиному реєстрі при заправці пальним власного/орендованого автотранспорту.

Відповідно до ч. 19 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Відповідно до пп. 14.1.6. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2022 року у справі № 540/4291/20 (адміністративне провадження № К/9901/34873/21) вказав, що системний аналіз наведених норм ПК України та Закону № 481/95-ВР у їх взаємозв`язку дають підстави для формулювання правового висновку про те, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення.

Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що акцизні накладні, перелік яких викладено в акті перевірки, реєструвались в Єдиному реєстрі при заправці пальним власного/орендованого автотранспорту.

В той же час, суд зазначає, що пальне зберігалось позивачем саме у акцизному складі.

Крім того, у своєму позові позивач зазначає лише про наявність порушень при проведенні перевірки. Жодних доводів щодо незгоди з висновками контролюючого органу про порушення ним ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», позов не містить.

З огляду на наведене податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 000750/21-22-09-02/39183604 є таким, що прийняте Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі правомірно.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 000750/21-22-09-02/39183604, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 500000,00 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» (73003, м. Херсон, вул. Торгова, 37, оф.608, код ЄДРПОУ 39183604).

Відповідач: Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73022, м. Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495)

СуддяОлена СКУПІНСЬКА

.