Постанова

від 15.05.2023 по справі 160/8681/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/8681/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді - доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу «Комунального закладу «Томаківський центральний будинок культури» Томаківської селищної ради Дніпропетровської області»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року в адміністративній справі № 160/8681/22 (суддя І інстанції - Віхрова В.С.)

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до «Комунального закладу «Томаківський центральний будинок культури» Томаківської селищної ради Дніпропетровської області»

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Томаківська ТГ, смт. Томаківка, вулиця Лесі Українки, будинок 21 «Комунального закладу «Томаківський центральний будинок культури» Томаківської селищної ради Дніпропетровської області" (код ЄДРПОУ 36730089), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.01.2022 № 6.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково і надати відповідачу термін в 1 рік, починаючи з дня припинення дії режиму воєнного стану, для усунення всіх порушень, зазначених в акті від 17.01.2022 № 6.

В обґрунтування скарги зазначив, що позивачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено обґрунтованості обрання такого заходу, як повне зупинення експлуатації (роботи) КЗ «Томаківський ЦБК» і ступінь загрози життю та здоров`ю громадян, з урахуванням виявлених у ході перевірки порушень. Водночас, саме наявність загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування.

У відзиві позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

«Комунальний заклад «Томаківський центральний будинок культури» Томаківської селищної ради Дніпропетровської області» зареєстровано юридичною особою 02.02.2017, про що вчинено запис 12181020000000593 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи; ідентифікаційний код 36730089.

Місцезнаходження «Комунального закладу «Томаківський центральний будинок культури» Томаківської селищної ради Дніпропетровської області»: 53500, Дніпропетровська обл., Томаківський район, селище міського типу Томаківка, вул. Лесі Українки, буд. 21. (а.с. 40)

У період з 11.01.2022 по 17.01.2022 посадовими особами Нікопольського районного управління Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведена планова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу «Томаківський центральний будинок культури» Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Томаківська селищна територіальна громада, смт Томаківка, вулиця Лесі Українки, за наслідками якої складено акт від 17.01.2022 № 6.

В акті зафіксовано низку порушень щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 (даті - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення), а саме:

- дерев`яні елементи горищного покриття будівлі, не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- евакуаційні двері на другому поверсі які виходять на зовнішні пожежні сходи, забиті;

- провести технічне обслуговування та перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів, шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- дерев`яні конструкції сценічної коробки не оброблено засобами вогнезахисту;

- приміщення будівлі не обладнано системою протипожежного захисту відповідно ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» а саме: системою пожежної сигналізації (пункт 5.3 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5- 56:2014);

- приміщення будівлі не обладнано системою протипожежного захисту відповідно ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою керування евакуюванням людей в частині систем оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку евакуюванням (пункт 20 таблиці Б.1 додатку Б, ДБН В.2.5- 56:2014);

- обсяги забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, не визначено суб`єктом господарювання за погодженням з територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

- допущено зниження класу вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: приміщення електрощитової на другому поверсі не відділено від інших приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості (пп.6.16, 6.17, 6.31 ДБН В.1.1-7:2016);

- пожежний кран-комплект системи внутрішнього протипожежного водопроводу під інвентарним № 7 на другому поверсі, кран-комплект без № в оркестровій ямі під сценою не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелями для полегшення відкривання вентиля. (а.с. 10-18)

Позивачем зазначено, що подальша експлуатація об`єкта КЗ «Томаківський ЦБК» із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Акт перевірки вручено виконуючій обов`язки директора Комунального закладу «Томаківський центральний будинок культури» Томаківської селищної ради Дніпропетровської області Єльцовій Т.І. 17.01.2022. В графі «пояснення, зауваження або заперечення» виконуючою обов`язки директора Т.І. Єльцовою не вказано жодних доводів.

Підставою для звернення до суду з цим позовом стало виявлення вказаних вище порушень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність означених позивачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки дійсно створює реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідачем не надано доказів усунення усіх виявлених порушень.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ) останній регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 КЦЗУ передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з пунктами 11, 12 статті 67 КЦЗУ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗУ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, законодавством у сфері техногенної та пожежної безпеки позивачу надано право на звернення до адміністративного суду з позовом про повне або часткове зупинення експлуатації певної будівлі.

Відповідно до статті 70 КЦЗУ підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема є:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; (пп. 1)

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; (пп. 4)

- неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. (пп. 10)

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, під час якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Отже, зазначені вище норми не обумовлюють імперативної необхідності винесення припису з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності.

Захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

Отже, наявність реальної загрози життю та здоров`ю людей повинні існувати не тільки на час перевірки, але і на момент ухвалення рішення судом.

Такі висновки апеляційним судом здійснені з урахуванням застосування зазначених вище норм матеріального права Верховним Судом у постановах від 28 травня 2019 року у справі № 819/1850/17 та від 19 березня 2020 року у справі № 140/2323/19.

Судом встановлено, що порушення законодавства, зафіксовані актом від 17.01.2022 № 6, відповідачем не усунуті.

В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що подальша експлуатація вищевказаного об`єкта цілком можлива без загрози життю та/або здоров`ю людей, з наступних підстав:

- щодо порушення вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ: обробка елементів горищного покриття будівлі засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності потребує виготовлення спеціального проекту, вартість якого складає близько 25 тис. грн та самі по собі підрядні роботи, вартість яких складає близько 75 тис. грн. Тобто, загалом виконання даного виду робіт коштує близько 100 тис. грн.;

- щодо порушення вимог пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ: евакуаційні двері на другому поверсі будівлі, які виходять на зовнішні пожежні сходи відчинені та придатні до експлуатації, що підтверджується матеріалами фотофіксації;

- щодо порушення вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ: наразі вивчається питання щодо пуску води у пожежних кран-комплектах, шляхом укладання договору підряду на виконання робіт з монтажу протипожежного водогону, орієнтовна вартість робіт складає 126 489,00 грн. (копія проекту договору додано);

- щодо порушення вимог пункту 2.3 глави 2 розділу IV ППБУ: питання щодо оброблення засобами вогнезахисту дерев`яних конструкцій сценічної коробки, - вивчається;

- щодо порушень вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ: обладнання будівлі системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014, а саме: системою пожежної сигналізації, потребує виготовлення спеціального проекту, вартість якого складає близько 50 тис. грн та самі по собі підрядні роботи, вартість яких складає близько 250 тис. грн. Тобто, загалом виконання даного виду робіт коштує близько 300 тис. грн.;

- щодо порушень вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ: у будівлі на доступних для зору поверхнях наявні покажчики руху для евакуації, покажчики місцезнаходження приладів для гасіння пожеж, правила поведінки під час надзвичайних ситуацій, план евакуації при пожежі, та світлові позначки «Вихід»;

- щодо порушень вимог статті 20 КЦЗУ, пункту 6 ПКМУ 1200: листом КЗ «Томаківський ЦБК» від 11.07.2022 вих. № 02 направлено до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області на погодження обсяги забезпечення засобами радіаційного і хімічного захисту, копію якого з відміткою про отримання додано;

- щодо порушення вимог пункту 22 розділу II, пункту 2.3 глави 2 розділу III, пункту 1.24 глави І розділу IV ППБУ: наразі укладено Договір про надання послуг від 18 липня 2022 року № 2, згідно якого планується установка металевих протипожежних однопольних дверей в приміщенні електрощитової на суму - 17 000, 00 грн. (копію договору додано);

- щодо порушення вимог підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ: наразі вивчається питання щодо укомплектування пожежних кран-комплектів пожежними рукавами, стволами та важелями для полегшення відкриття вентеля, шляхом укладання договору підряду на виконання робіт з монтажу протипожежного водогону, орієнтовна вартість робіт складає 126 489,00 грн. (копію проекту договору додано).

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Томаківська ТГ, смт. Томаківка, вулиця Лесі Українки, будинок 21 «Комунального закладу «Томаківський центральний будинок культури» Томаківської селищної ради Дніпропетровської області" (код ЄДРПОУ 36730089), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.01.2022 № 6, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 420/6512/18 (№ К/9901/16043/19).

За унормуванням ст. 3 Конституції України, зокрема, людина, її життя і здоров`я, її безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, яке нерозривно пов`язано зі здоров`ям. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що право кожного на життя охороняється законом.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.

Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної безпеки та цивільного захисту призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 червня 2018 року (справа № 826/4267/16), законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання і розповсюдження вогню.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першоїстатті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пп. 24, 33 частини 1 статті 2 КЦЗУ пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Застосована правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 826/4267/16.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що часткове усунення порушень не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за встановлені порушення, більше того, вказані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей у сукупності разом, а не кожний окремо, а тому висновок відповідача про те, що не усунуті порушення не створюють загрози, є неприпустимими.

Абзацом 1 частини першої статті 6 Закону № 877 визначено що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Таким чином, належним доказом усунення суб`єктом господарювання порушень, виявлених під час перевірки та які слугували підставою для звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування, є відповідний акт перевірки, в якому буде вказано про повне усунення обставин (порушень), що слугували підставою для вжиття заходів реагування.

Оскільки на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність наведених порушень правил охорони праці та безпеки життєдіяльності, що призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 803/209/16.

При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року № 810/2400/18 та від 05 лютого 2020 року у справі № 160/1739/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 560/639/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 640/2289/19, від 21 серпня 2020 року у справі № 640/368/19.

Водночас суд звертає увагу, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 812/1262/18.

Таким чином, розглянувши справу в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що на час розгляду справи судом першої інстанції позивачем доведено наявність зазначених в акті від 17.01.2022 № 6 порушень, а також, що вони створюють загрозу життю і здоров`ю людей, а тому судом першої інстанції прийнято правильне рішення про задоволення позову.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу «Комунального закладу «Томаківський центральний будинок культури» Томаківської селищної ради Дніпропетровської області» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року в адміністративній справі № 160/8681/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя - доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко