Постанова

від 15.05.2023 по справі 160/25944/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/25944/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді - доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-2000»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 березня 2022 року в адміністративній справі № 160/25944/21 (суддя І інстанції - Бухтіярова М.М.)

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-2000»

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративна будівля (А-1), будівля гаражу (В-1), будівля зерносховища (Ж-1)) за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський район, Верхівцевська ТГ, с. Полівське, вул. Сахалінська, 49, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» (код ЄДРПОУ 30740621), до повного усунення порушень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 березня 2022 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення.

В обґрунтування скарги зазначив, що позивачем не доведено і не обґрунтовано жодного виявленого порушення як такого, що може призвести до виникнення пожежі чи техногенної аварії.

У відзиві просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» зареєстровано юридичною особою 12.04.2000, про що 30.11.2005 вчинено запис 12231200000001618 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи; ідентифікаційний код 30740621.

Місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000»: 51600, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, місто Верхньодніпровськ, вул. Київська, будинок 1. Основний вид діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. (а.с. 55)

У період з 29.06.2021 по 07.07.2021 відповідно до наказу Кам`янського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 01.06.2021 № 3, повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 21.05.2021 № 466, посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 01.06.2021 № 13 Кам`янським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки суб`єктом господарювання ТОВ «Нива-2000» за адресою: Дніпропетровська обл., с. Полівське, вул. Сахалінська, 49.

За результатами перевірки складено акт від 07.07.2021 року № 157, в якому зафіксовано низку порушень, допущених ТОВ «Нива-2000» при експлуатації будівель та споруд (адміністративна будівля (А-1), будівлі гаражу (В-1), будівлі зерносховища (Ж-1)) за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський район, Верхівцевська ТГ, с. Полівське, вул. Сахалінська, 49. Зокрема, виявлено порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей та зумовили необхідність звернення позивача до суду з вимогами, що заявлені.

Зміст даних порушень, зафіксованих в акті, полягає у наступному.

1. Територія об`єкта, а також будинки, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки», відповідно до пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні (далі ППБУ);

2. Дерев`яні елементи горищних покриттів (кроква, лати) адміністративної будівлі (А-1) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, у відповідності до п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

3. Не виконано захист адміністративної будівлі, будівлі зерносховища від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 Блискавкозахист», відповідно до вимог п. 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ;

4. Приміщення будівлі гаражу (В-1), будівлі зерносховища (Ж-1) не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації», відповідно до п. 1.2 розділу V ППБУ, п. 12.1.2, п. 15.1 табл. А. 1 додаток А ДБН В.2.5-56:2014;

5. Не організовано евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій, у відповідності до пункту 4 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України;

6. Керівник не пройшов функціональне навчання з питань цивільного захисту, відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України;

7. Не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами індивідуального захисту, що є порушенням пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Копію акту вручено директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» Гречці С.В. 07.07.2021 (стор. 11 акту). Відсутні пояснення, зауваження та заперечення. (а.с. 17-25)

Підставою для звернення до суду з цим позовом стало виявлення вказаних вище порушень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що часткове усунення виявлених порушень не є доказом усунення усіх порушень, виявлених в ході планового заходу державного нагляду (контролю).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ) останній регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 КЦЗУ передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з пунктами 11, 12 статті 67 КЦЗУ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗУ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, законодавством у сфері техногенної та пожежної безпеки позивачу надано право на звернення до адміністративного суду з позовом про повне або часткове зупинення експлуатації певної будівлі.

Відповідно до статті 70 КЦЗУ підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема є:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; (пп. 1)

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; (пп. 4)

- неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. (пп. 10)

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, під час якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

Отже, наявність реальної загрози життю та здоров`ю людей повинні існувати не тільки на час перевірки, але і на момент ухвалення рішення судом.

Такі висновки апеляційним судом здійснені з урахуванням застосування зазначених вище норм матеріального права Верховним Судом у постановах від 28 травня 2019 року у справі № 819/1850/17 та від 19 березня 2020 року у справі № 140/2323/19.

Відповідачем в ході судового розгляду справи зазначено про часткове усунення виявлених в ході планової перевірки порушень, а саме: укладено договір з Приватним підприємством «УКС-ПРОЕКТ», на підставі якого останнім з урахуванням вимог законодавства розроблено робочий проект капітального ремонту (улаштування пристроїв блискавозахисту) адміністративної будівлі та будівлі зерносховища; робочий проект капітального ремонту (улаштування вогнезахисту дерев`яних конструкцій) адміністративної будівлі; робочий проект капітального ремонту (улаштування систем протипожежного захисту) будівель гаражу та зерносховища.

На підтвердження таких доводів суду надані засвідчені копії:

- робочого проекту капітального ремонту (улаштування пристроїв блискавозахисту) адміністративної будівлі та будівлі зерносховища за адресою: вул. Сахалінська, 49, с. Полівське Верхньодніпровської територіальної громади Кам`янського району Дніпропетровської області (том 1 (загальні положення) та том 2 (зведений кошторисний розрахунок);

- робочого проекту капітального ремонту (улаштування вогнезахисту дерев`яних конструкцій) адміністративної будівлі за адресою: вул. Сахалінська, 49, с. Полівське Верхньодніпровської територіальної громади Кам`янського району Дніпропетровської області (том 1 (загальні положення) та том 2 (зведений кошторисний розрахунок);

- робочого проекту капітального ремонту (улаштування систем протипожежного захисту) будівель гаражу та зерносховища за адресою: вул. Сахалінська, 49, с. Полівське Верхньодніпровської територіальної громади Кам`янського району Дніпропетровської області (том 1 (загальні положення) та том 2 (зведений кошторисний розрахунок). (а.с. 56-161)

Водночас, розроблення робочого проекту капітального ремонту адміністративної будівлі та будівлі зерносховища з улаштування пристроїв блискавозахисту, робочого проекту капітального ремонту адміністративної будівлі з улаштування вогнезахисту дерев`яних конструкцій та робочого проекту капітального ремонту будівель гаражу та зерносховища з улаштування систем протипожежного захисту не є доказом усунення порушень вимог п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ, п. 1.2 розділу V ППБУ, п. 12.1.2, п. 15.1 табл. А.1 додаток А ДБН В.2.5-56:2014.

Матеріали справи не містять доказів забезпечення території об`єкта, а також будинки, приміщення відповідними знаками безпеки, що є порушенням пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні; оброблення засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) адміністративної будівлі (А-1), що є порушенням п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; не містять доказів виконання захисту адміністративної будівлі, будівлі зерносховища від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 Блискавкозахист», що є порушенням п. 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ; а також не містять доказів обладнання системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації», приміщення будівлі гаражу (В-1), будівлі зерносховища (Ж-1), що є порушенням п. 1.2 розділу V ППБУ, п. 12.1.2, п. 15.1 табл.А.1 додаток А ДБН В.2.5-56:2014.

Крім того, не надано доказів організації евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій, забезпечення відповідно до законодавства працівників засобами індивідуального захисту, а також проходження керівником функціонального навчання з питань цивільного захисту, що є порушенням п. 4., п. 2, п. 8 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.

Часткове усунення виявлених порушень не є доказом усунення усіх порушень, виявлених в ході планового заходу державного нагляду (контролю).

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративна будівля (А-1), будівля гаражу (В-1), будівля зерносховища (Ж-1)) за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський район, Верхівцевська ТГ, с. Полівське, вул. Сахалінська, 49, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» (код ЄДРПОУ 30740621), позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 420/6512/18 (№ К/9901/16043/19).

За унормуванням ст. 3 Конституції України, зокрема, людина, її життя і здоров`я, її безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, яке нерозривно пов`язано зі здоров`ям. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що право кожного на життя охороняється законом.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.

Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної безпеки та цивільного захисту призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 червня 2018 року (справа № 826/4267/16), законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання і розповсюдження вогню.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування заходів реагування.

Абзацом 1 частини першої статті 6 Закону № 877 визначено що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Таким чином, належним доказом усунення суб`єктом господарювання порушень, виявлених під час перевірки та які слугували підставою для звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування, є відповідний акт перевірки, в якому буде вказано про повне усунення обставин (порушень), що слугували підставою для вжиття заходів реагування.

Оскільки на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність наведених порушень правил охорони праці та безпеки життєдіяльності, що призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 року у справі № 803/209/16.

При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року № 810/2400/18 та від 05 лютого 2020 року у справі № 160/1739/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 560/639/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 640/2289/19, від 21 серпня 2020 року у справі № 640/368/19.

Таким чином, розглянувши справу в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що на час розгляду справи судом першої інстанції позивачем доведено наявність зазначених в акті від 7 липня 2021 року № 157 порушень, а також, що вони створюють загрозу життю і здоров`ю людей, а тому судом першої інстанції прийнято правильне рішення про задоволення позову.

Щодо доводів апелянта стосовно порушення строків звернення суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом до суду, то суд зазначає таке.

За унормуванням ч. ч. 1, 2 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що позивачем вперше та вдруге було подано позов до суду першої інстанції в межах строків, визначених ст. 122 КАС України. Водночас, ухвалами суду позов було повернуто позивачу.

Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Отже, підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-2000» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 березня 2022 року в адміністративній справі № 160/25944/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя - доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко