Ухвала

від 15.05.2023 по справі 240/34401/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2023 року

м. Київ

справа № 240/34401/21

адміністративне провадження № К/990/15518/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі № 240/34401/21 за позовом Дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" Приватного акціонерного товариства "Київсільелектро" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Житомирська механізована колона" Приватного акціонерного товариства "Київсільелектро" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2021 №00092250702 та №00092240702.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 позов задоволено.

01.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі № 240/34401/21, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі податковий орган посилається на наявність підстав для відкриття касаційного провадження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, скаржник указує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме пп. 16.1.15 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Також заявник указує на неврахування практики Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, викладених у постановах у справі № 803/1923/13-а, від 04.11.2019 у справі № 826/7915/17, від 30.01.2019 у справі № 814/1145/18, від 14.02.2020 у справі № 814/2448/14, від 28.02.2020 у справі № 813/702//13-а, від 19.02.2019 у справі № 826/2958/14, від 26.02.2019 у справі № 804/5273/14, від 05.03.2019 у справі № 826/6902/15, від 14.03.2019 у справі № 816/148/16, від 25.06.2019 у справі № 823/1066/15, від 31.07.2018 у справі № 808/2549/17, від 27.07.2018 у справі № 810/2775/17, від 16.06.2020 у справі № 400/98719, від 20.05.2021 у справі № 826/16627/18 тощо.

Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є наявність та взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Саме лише цитування окремих речень постанови Верховного Суду не є беззаперечною підтавою оскарження судових рішень відповідно до пунтку першого частини четверторї статті 328 КАС України.

Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені цією статтею підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі № 240/34401/21 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяВ.П. Юрченко