Рішення

від 16.05.2023 по справі 212/2286/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/2286/23

2/212/1200/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КР 5 Зарічний 78» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КР 5 Зарічний 78» (далі- відповідач ОСББ «КР 5 Зарічний 78», у якому просила зобов`язати відповідача виключити з особового рахунку № НОМЕР_1 суму заборгованості за послугу утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , попереднього власника квартири, що виникла за період часу до 11 лютого 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що їй на праві приватної власності з 11 лютого 2022 року належить квартира АДРЕСА_2 . Зазначена квартира належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , із яким позивачем було укладено договір довічного утримання, і на підставі якого останній передав у власність позивачу вказану квартиру. Зазначила, що умовами договору довічного утримання передбачено, що заборгованість у розмірі 99506,69 гривень, яка обліковується станом на день укладення договору за відчужуваною квартирою, залишається за відчужувачем ОСОБА_2 . Вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. З інформації з сайту Єдиної міської автоматизованої системи комунальних розрахунків Нова-Ком позивачем було встановлено, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 перед ОСББ «КР 5 Зарічний 78» за утримання будинку та прибудинкової території обліковується заборгованість у розмірі 10487,25 гривень. 27 лютого 2023 року на адресу відповідача направлено заяву з вимогою про виключення заборгованості з особового рахунку за період до 11 лютого 2022 року, однак жодної відповіді позивачем не отримано, у зв`язку з чим позивач вимушена звернутись до суду із даним позовом.

03 квітня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відкладено, у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження в справі.

Відповідач ОСББ «КР 5 Зарічний 78», який отримав копію ухвали про відкриття провадження з копією позову та доданих до нього матеріалів 13.04.2023, не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, щов матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Договору довічного утримання від 11 лютого 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за №328, ОСОБА_2 (відчужувач) передав, а ОСОБА_1 (набувач) отримала у власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , взамін чого ОСОБА_1 зобов`язалась забезпечувати ОСОБА_2 утриманням довічно на умовах цього Договору (а.с.5-7).

Умовами Договору (п.8) сторонами Договору узгоджено, що станом на день укладення цього Договору за відчужуваною квартирою обліковується заборгованість у розмірі 99506, 69 гривень. Дана заборгованість залишається за Відчужувачем, Набувач не несе відповідальності за заборгованість, що виникла до укладення цього Договору.

Право власності на квартиру АДРЕСА_2 , на підставі Договору довічного утримання від 11.02.2022 зареєстрованого в реєстрі за №328 зареєстровано за ОСОБА_1 11 лютого 2022 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №299153233 (а.с.8).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №1959, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 30 листопада 2022 року (а.с.9).

Станом на 01 грудня 2022 року за адресою АДРЕСА_1 існує заборгованість, зокрема за послуги, надані ОСББ «КР 5 Зарічний 78» з управління багатоквартирним будинком 10487,25 гривень, що підтверджується копією Інформації з сайту Єдиної міської автоматизованої системи комунальних розрахунків Нова-Ком (а.с. 10), і факт такої заборгованості та її розмір не оспорюється відповідачем.

Звертаючись до суду з позовом про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, позивач посилається на те, що у період нарахування відповідачем заборгованості за надані послуги, станом на 11.02.2022, вона фактично не була споживачем таких послуг, оскільки споживачем вона стала лише після набуття права власності 11 лютого 2022 року. Позивач не є правонаступником попереднього власника квартири, і тому вважає, що у неї відсутній обов`язок сплачувати нараховану суму боргу до 11 лютого 2022 року, за послуги, що були надані до набуття позивачем статусу споживача послуг і до цього часу вона не являлась фактичним користувачем послуг відповідача.

Відповідно до статей66,67,162 ЖК України, за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги"» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьоїстатті 20 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно достатті 322 ЦК України, на власника покладається тягар утримання майна.

Частиною другоюстатті 382 ЦК Українивстановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати.

Договір довічного утримання від 11 лютого 2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 328, на підставі якого позивач набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 , не містить застережень про переведення боргу попереднього власника, навпаки, йдеться про залишення такого боргу за попереднім власником квартири.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що діючим законодавством не передбачено обов`язку нового власника квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це не обговорено у відповідному правочині, який повністю узгоджується із сталою практикою Верховного Суду та подібні висновки висловлені, зокрема, в Постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19, провадження № 61-3604св20, Постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 522/19127/18, провадження № 61-20547св19.

Згідно зст.8 Закону України від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з наступними змінами та доповненнями, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленихЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Згідно зіст.9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з положень Закону та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.

Особовий рахунок, відкритий за адресою: АДРЕСА_1 , є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто підприємства відповідача, і можливість здійснення таких операцій допускається наведеними вище правовими нормами.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей55,124 Конституції Українитастатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положенняКонституції Українита Конвенції мають вищу юридичну силу, що визначено в статтях8,9 Конституції України, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокремастаттею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за житлово комунальні послуги споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку.

Подібні висновки викладені Верховним Судом України у Постановівід 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13 та Верховним Судом у Постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 209/4456/16-ц та Постанові від 27 серпня 2020 року у справі № 207/2990/18.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить з вимог ч. 4ст. 263 ЦПК України, яка передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2020 року по справі №686/6276/19, провадження № 613604св20, зазначив, що діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції про виключення з обліку по особовому рахунку заборгованість за комунальні послуги попередніх власників квартири є законними.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову, та зобов`язання відповідача виключити з особового рахунку заборгованість попереднього власника за спожиті послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що виникла за період часу до 11 лютого 2022 року, тобто до часу набуття позивачем права власності на спірну квартиру.

При цьомусуд невважає занеобхідне вказуватиу резолютивній частині рішення конкретні суми заборгованості, оскільки станом на час розгляду справи, ці суми можуть бути відмінними від зазначених у позові у зв`язку з можливим їх частковим погашенням.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-13, 76-82, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КР 5 Зарічний 78» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Зобов`язатиОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КР 5 Зарічний 78» виключити з обліку по особовому рахунку, оформленому на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість попереднього власника зазначеної квартири, що виникла за період часу до 11 лютого 2022 року.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КР 5 Зарічний 78» судовий збір в дохід держави у розмірі 1073,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КР 5 Зарічний 78», ЄДРПОУ 40429064, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, 78.

Повне судове рішення складено та підписано 16 травня 2023 року.

Суддя: О. В. Колочко