Ухвала

від 16.05.2023 по справі 545/6019/22

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/6019/22

Провадження № 1-і/545/22/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2023р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Полтавського районного суду у м. Полтаві в режимі відеоконференції клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартої щодо обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України , -

в с т а н о в и в :

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області та визначено територіальну підсудність справ цього суду Полтавському районному суду Полтавської області.

В судовому засіданні прокурор заявив підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартої щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , який закінчується 18.05.2023 року.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, та просили суд змінити запобіжний захід із тримання під вартою на більш м"який у виді цілодобового домашнього арешту за місцем свого мешкання у м. Дніпро, а у разі не незадоволення клопотання щодо зміни запобіжного заходу на більш м"який, просили визначити заставу.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження та подані клопотання, суд доходить таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Також слід враховувати, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні проведено підготовче судове засідання та справа призначена до судового розгляду по суті, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, а саме: у не закінченому замаху на таємне викрадання чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про продовження дії раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу суд, враховує в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а також наявність доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: можливого переховування від суду, з метою уникнення відповідальності, наявність ризику можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитані судом, а також можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, оскільки останній не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та стороною захисту не надано жодних даних про наявність у нього джерела будь-якого доходу.

Враховує доводи сторони захисту, суд вважає, що будь-яких нових даних, що не були враховані судом раніше стороною захисту не надано.

Відповідно доположень п.2ч.5ст.182КПК України,розмір заставивизначається утаких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно вимогам ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави у кримінальному провадженні в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить 49620 (сорок де`ять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

За таких підстав та з урахуванням того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд вважає за можливе продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 197, 331 КПК України,

у х в а л и в :

Продовжитиобвинуваченому, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під варту на строк 60 днів до 14.07.2023 року включно.

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїх процесуальних обов`язків та запобіганням ризикам, зазначеним в ст.177 КПК України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить 49 620 (сорок де`ять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок).

У разі внесення застави на обвинуваченого, ОСОБА_5 покласти наступні обов`язки: 1) прибувати за викликом до Полтавського районного суду Полтавської області, 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, 3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого проживання та/або місця роботи.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи виконання покарань негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати ДУ «Полтавська установи виконання покарань (№23)» для виконання.

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя

Полтавського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1