Рішення

від 15.05.2023 по справі 639/4509/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

( заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023

м.Харків

Справа № 639/4509/21

провадження 2/639/160/23

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря- Семенюк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ТОВ «Фуд Солюшнс», ОСОБА_1 , треті особи-державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгенівна про скасування державної реєстрації прав, припинення права власності ,-

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «Фуд Солюшнс», ОСОБА_2 , третя особа: державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Зоткін С.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Л.Є. про скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення літ. «Д-1» загальною площею 56 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1898112663101, запис про право власності № 32900074), визнання недійсним та скасування акта оцінки вартості та приймання передачі майна, серія та номер 1175/1176, виданого 06.07.2020 приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Л.Є.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено порушення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В.( рішення від 21.08.2019 № 48328320) з відкриттям розділу об`єкта нерухомого майна № 1898112663101 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «Д-1» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 лише за технічним паспортом б/н від 12.08.2019 р., виданим ТОВ «НТБ Київ» і довідкою.

На підставі акту оцінки вартості та приймання-передачі майна № 1175/1176 від 06.07.2020 р., виданого приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Л.Є. ( рішення про державну реєстрацію № 53087864 від 13.07.2020 р.), зазначена нежитлова будівля зареєстрована за ТОВ «Фуд Солюшнс».

Позивач зазначає,що уреєстрі будівельноїдіяльності,розміщеному наофіційному вебсайтіДержархбудінспекції Ураїни,який міститьінформацію стосовнодокументів,що надаютьправо навиконання будівельнихробіт таприйняття об`єктав експлуатаціюз травня2011р.,відсутні даніщодо об`єктівза вищевказаноюадресою.Крім того, земельна ділянка, на якій незаконно збудовано об`єкт перебуває у власності територіальної громади міста Харкова. Документи, подані державному реєстратору видані на тимчасову споруду. Згідно ч.4 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не підлягають державної реєстрації речові права на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх

знецінення та зміни призначення, а також на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі.

Таким чином,позивач вважає,щодержавний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Зоткін С.В. незаконно провів державну реєстрацію права власності на тимчасову споруду-тимчасовий торгівельний павільйон, без документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, при відсутності державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача-ТОВ «Фуд Солюшнс» будучи повідомленими про час та місце розгляду справи згідно зі ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явились, про причини неявки не сповістили, правом на подання відзиву на позов не скористались.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси ( п. 4 ч.8 ст. 128 ЦПК України).

При одночасному існуванні умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Треті особи- державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В., приватний нотаріус ХМНО Васікова Л.Є. в судове засідання не з`явились, письмових пояснень щодо предмета спору або відзиву не подали.

У відповідності до ч.1, 3, 4ст.223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі та треті особи належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно деталізованої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна (далі ? Реєстр) станом на 15.08.2019 ,нежитлова будівля літ. «Д-1» по АДРЕСА_2 вперше із відкриттям розділу зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1898112663101).

Оскаржувану реєстраційну дію проведено державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. від 15.08.2019.

Підставою для державної реєстрації права власності на вказаний об?єкт нерухомості визначені: довідка № 214, видана ТОВ «НТБ Київ» 12.08.2019;технічний паспорт від 12.08.2019, виготовлений ТОВ «НТБ Київ».

Інших документів для державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю

літ. «Д-1» по АДРЕСА_1 до Реєстру першим власником ОСОБА_4 державному реєстратору не надавалось.

У подальшому ОСОБА_4 здійснено відчуження вказаної нежитлової будівлі

літ. «Д-1» ТОВ «Фуд Солюшнс» на підставі акту оцінки вартості та приймання-передачі майна № 1475/1176, виданого 06.07.2020 р. приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Л.Є. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1898112663101).

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що самочинно побудована нежитлова будівля літ. «Д-1» по АДРЕСА_1 внесена до Реєстру без дотримання порядку прийняття об`єктів нерухомого майна до експлуатації та правових підстав набуття права власності на об?єкт нерухомого майна.

Згідно із ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч.ч.1,2 ст.331 ЦК України).

Статтею 331ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

За приписами ч. 1 ст.182ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.375ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч.1-4 ст.376ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Статтею 2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (тут і далі в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин)визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктами 2-4 частини 3 статті 10Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» встановлено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КабмінуУкраїни від25.12.2015р.№1127 (далі Порядок №1127, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів ( п. 41 Порядку № 1127).

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Статтею 26Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (ч.5). Таким чином, проведенню державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна має передувати прийняття його до експлуатації.

Виходячи з положень ст.377 Цивільного кодексу України, ст.120Земельного кодексуУкраїни та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, у випадку набуття права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникне одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими-володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.

Протиправна та незаконна реєстрація нерухомого майна встановлює правовий зв`язок між майном, державна реєстрація якого є предметом спору у справі та землею комунальної власності на якій це майно розміщено, відтак безпосередньо впливає на обсяг прав та обов`язків останньої та зачіпає її інтереси, як власника земельної ділянки, на якій це майно розташоване.

Як вбачається з матеріалів справи на час проведення державної реєстрації права власності державним реєстратором 15.08.2019 року земельна ділянка для будівництва нежитлової будівлі літ. «Д-1» за адресою: АДРЕСА_1 не відводилася, правовстановлюючі документи на ділянку не видавались.

Таким чином, оскільки спірний об`єкт збудований без розроблення проектної документації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт, на земельній ділянці, яка не відводилась замовнику будівництва у власність чи користування, - збудоване майно за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом.

Судом не встановлено наявності у справі будь-яких первинних правовстановлюючих документів, які б підтверджували відповідне речове право відповідача на земельну ділянку, на якій зареєстрована нежитлова будівля літ. «Д-1» за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, земельна ділянка, на якій перебуває спірний об`єкт нерухомого майна належить територіальній громаді міста Харкова, а Харківська міська рада станом на 15.08.2019 року не приймала рішення щодо передачі у власність або користування цієї земельної ділянки ОСОБА_5 .

За обставин ненадання ОСОБА_4 документу, що посвічує право власності на об`єкт нерухомого майна, документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, суд приходить до висновку, що у державного реєстратора були відсутні законні підстави для вчинення оспорюваної реєстраційної дії, оскільки довідка та технічний паспорт не є достатніми та вичерпними документами, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності.

Зазначене узгоджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.03.2021 року по справі №264/7493/18.

Згідно частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12.05.2022 № 2255-IX внесено низку змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зазначений Закон № 2255-IX набрав чинності 26.07.2022 р.

Таким чином, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» починаючи з 26.07.2022 р.діє у новій редакції, якою визначені відмінні від попередньої редакції підстави для скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно на підставі судових рішень.

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції починаючи з 26.07.2022) передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Виконанню підлягає:-судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;-судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;-судове рішення про скасування державної реєстрації прав , що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав.

Законодавцем виключено положення п. 3 ч. 3 ст. 26 вказаного Закону, відповідно до якого ухвалення зазначених судових рішень обов`язково мало супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не входить вимога з одночасним припиненням речових прав.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

За нотаріально посвідченим актом оцінки вартості та приймання-передачі майна від 06.07.2020 р. № 1475/1176 ОСОБА_6 , як учасник ТОВ «Фуд Солюшнс» передала нежитлову будівлю літ. «Д-1» загальною площею 56,0 кв.м. по АДРЕСА_1 ТОВ «Фуд Солюшнс» для подальшої передачі на баланс товариства.

Згідно акту оцінки вартості та приймання-передачі майна від 06.07.2020 р. № 1475/1176 ОСОБА_6 передала у статутний капітал ТОВ «Фуд Солюшнс» вищевказану нежитлову будівлю літ. «Д-1», а також нежитлову будівлю літ. « К-1» по АДРЕСА_3 та нежитлову будівлю літ. «Д-1» по АДРЕСА_4 .

Підстави набуття права власності на нежитлові будівлю літ. « К-1» по АДРЕСА_3 та літ. «Д-1» по АДРЕСА_4 не були предметом розгляду у даній справі, тому вимога про визнання недійсним акту оцінки вартості та приймання-передачі майна від 06.07.2020 № 1475/1176 підлягає задоволенню частково в частині передачі нежитлової будівлі літ. «Д-1» по АДРЕСА_1 .

Згідно з частинами першою - четвертою статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша). Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина друга). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (частина третя). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта).

Акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який в свою чергу підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Отже, двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін зазначеного двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків, а тому оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 ЦК України), є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч.1 ст.215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За нормамич.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Положеннями ч.1 ст.182ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.317, ч.2 ст.319, ч.4 ст.334ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Оскільки суд прийшов до висновку, що державну реєстрацію права власності 15.08.2019 року державним реєстратором проведено з порушенням вимог діючого законодавства, спірна нежитлова будівля літ. «Д-1» по АДРЕСА_1 не є об`єктом цивільних прав, а тому не могла бути об`єктом акту оцінки вартості та приймання-передачі майна від 06.07.2020 р. № 1475/1176, а ОСОБА_6 , не набувши права власності на цей об`єкт, не мала права розпоряджатись ним шляхом передачі до статутного капіталу ТОВ «Фуд Солюшнс».

За правилами ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Абзацем шостим пункту 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, cуд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківської міської ради до ТОВ «Фуд Солюшнс», ОСОБА_1 , треті особи-державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгенівна про скасування державної реєстрації прав, припинення права власності задовольнити .

Скасувати державну реєстрацію права власності від 15.08.2019 р. на нежитлове приміщення літ. «Д-1» загальною площею 56,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав (реєстровий № об`єкта нерухомого майна 1898112663101, запис про право власності № 32900074).

Визнати недійсним та скасувати акт оцінки вартості та приймання-передачі майна в частині передачі нежитлової будівлі літ. «Д-1» по АДРЕСА_1 , серія та номер 1475/1176, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ « Фуд Солюшнс» , виданий 06.07.2020 приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Ларисою Євгенівною.

Стягнути з ТОВ «Фуд Солюшнс», ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради понесені судові витрати в сумі 2837 грн. 50 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошеня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: Позивач: Харківська міська рада ( ЄДРПОУ 04059243, м-н Конституції, 7).

Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 );

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Солюшнс» ( ЄДРПОУ 43679368,м.Харків, вул. Пестрікова, 4, кв. 9);

3особи: державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович ( смт. Печеніги Харківської області, вул. Незалежності, 48);

-приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгенівна ( м.Харків, вул. Сумська, 94).

Повне судове рішення складено 16.05.2023 р.

СУДДЯ -