Рішення

від 11.05.2023 по справі 906/343/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/343/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретар судового засідання: Воробйова І. Г.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро"

до Фермерського господарства " Губерт"

про стягнення 68062,26 грн

До Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява ТОВ "Розмай Агро" до ФГ "Губерт" про стягнення 68062,26 грн, з яких 38655,20 грн заборгованості, 15027,87 грн пені, 1932,76 грн штрафу, 7783,99 грн 25% річних, 4662,44 грн інфляційних нарахувань, а також судових витрат.

В обґрунтування вказаної позовної заяви зазначено, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання по оплаті за отриманий товар згідно з укладеним між сторонами договором поставки №ЖТ-19-110522-СІ від 11.05.2022.

Ухвалою від 14.03.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а. с. 32).

12.04.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшов супровідний лист від 12.04.2023 з копією рахунку №2956 від 11.05.2022 (а. с. 45, 46).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався; про розгляд справи повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить трекінг відстеження поштової кореспонденції, отриманий із офіційного сайту Укрпошти за електронним запитом суду, з якого вбачається, що копію ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі від 14.03.2023 відповідач отримав 24.03.2023 (а. с. 40, 41).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

11.05.2022 між ТОВ "Розмай Агро" (постачальник/позивач) та ФГ "Губерт" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №ЖТ-19-110522-СІ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник поставляє та передає на умовах попередньої оплати у власність покупцеві продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар у власність та оплатити його в порядку та на умовах, визначених договором (а. с. 10 - 17).

За п. 1.2 договору загальна кількість та найменування товару, ціна одиниці товару, його співвідношення (асортимент), строк, порядок поставки та оплати, визначаються в договорі та додатках та/або додаткових угодах та/або специфікаціях до договору (надалі разом - додатки), які с невід`ємними частинами даного договору.

Згідно з п. 2.3-2.4 договору поставка товару може здійснюватися окремими партіями відповідно до додатків до цього договору. Строки поставки кожної партії товару або її частини визначаються в додатках до цього договору з урахуванням умов цього договору. Поставка товару здійснюється після зарахування на поточний рахунок постачальника попередньої оплати, якщо вона передбачена додатками та/або інших умов передбачених додатками до даного договору, шляхом відвантаження товару автотранспортом постачальника або самовивозом зі складу постачальника відповідно до умов поставки, погоджених сторонами.

Відповідно до п. 2.6 договору датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника або дата товаротранспортної накладної за умови поставки автомобільним транспортом постачальника; у випадку самовивозу товару покупцем зі складу постачальника власним транспортом - дата видаткової накладної постачальника.

Згідно з п. 8.3.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни (вартості) товару, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5 % (п`яти відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочення, від суми боргу.

Відповідно до п. 8.3.2. договору, за порушення грошових зобов`язань по оплаті ціни (вартості) товару понад 20 (двадцять) календарних днів, на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України, покупець сплачує на користь постачальника 25% річних від суми боргу та встановлений індекс інфляції за весь час прострочення.

Нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості (п. 8.4 договору).

За п. 2.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від обов`язку виконати свої договірні зобов`язання, які виникли та мали місце під час дії договору

У додатковій угоді (специфікації) №1 від 11.05.2022 до договору сторонами погоджено поставку насіння ДМС Прайм гібриду кукурудзи в кількості 30 мішків за ціною 1614,67 грн без ПДВ за одиницю товару, на загальну суму 55221,71 грн з ПДВ; строк оплати та поставки: 16.05.2022 (а. с. 19).

На виконання договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 55221,71 грн, про що свідчать видаткова накладна №3806 від 16.05.2022, товарно-транспортна накладна №Р3806 від 16.05.2022 та рахунок на оплату по замовленню №2956 від 11.05.2022, які є в матеріалах справи (а. с. 20 - 22, 46).

Відповідач частково здійснив оплату за договором на суму 16566,51 грн, що підтверджується платіжним дорученням №188 від 13.05.2022 (а. с. 23), тому за відповідачем обліковується борг за поставлений товар в сумі 38655,20 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 68062,26 грн, з яких 38655,20 грн боргу, 15027,87 грн пені, 1932,76 грн штрафу, 7783,99 грн 25% річних, 4662,44 грн інфляційних нарахувань, а також судових витрат.

2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).

Беручи до уваги зміст правовідносин та характер зобов`язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

За ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних, зокрема, з особистим, сімейним чи домашнім використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 38655,20 грн.

На виконання договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 55221,71 грн, про що свідчать, надані ТОВ "Розмай Агро": видаткова накладна №3806 від 16.05.2022, товарно-транспортна накладна №Р3806 від 16.05.2022, рахунок на оплату по замовленню №2956 від 11.05.2022 (а. с. 20-22, 46).

Відповідач частково здійснив оплату за договором на суму 16566,51 грн, що підтверджується платіжним дорученням №188 від 13.05.2022 (а. с. 23).

За таких обставин, позивачем виконано взяті за договором зобов`язання.

Станом на дату розгляду справи відповідач зобов`язання згідно з договором поставки щодо своєчасної оплати за отриманий товар повністю не виконав.

Враховуючи факт не виконання належним чином обов`язку з оплати товару, отриманого на підставі договору поставки, у відповідача виник обов`язок щодо сплати позивачу боргу на загальну суму 38655,20 грн.

4. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 1932,76 грн штрафу та пені у сумі 15027,87 грн.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п. 8.3.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни (вартості) товару, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% (п`яти відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочення, від суми боргу.

Враховуючи вартість поставленого товару, визначеного у видатковій накладній, та здійснення відповідачем його часткової оплати, за ФГ "Губерт" обліковується борг у розмірі 38655,20 грн.

Як вбачається з наданого розрахунку, штраф у розмірі 5% від суми боргу становить 1932,76 грн.

З огляду на викладене, суд погоджується з розрахунком штрафу та вважає його розмір обгрунтованим.

За ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості (п. 8.4 договору).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено його правильність, тому задоволенню підлягає нарахована пеня в сумі 15027,87 грн.

5. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 4662,44 грн інфляційних втрат та 7783,99 грн 25% річних.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений, зокрема, договором (ч.2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до п. 8.3.2. договору, за порушення грошових зобов`язань по оплаті ціни (вартості) товару понад 20 (двадцять) календарних днів, на підставі статті 625 Цивільного Кодексу України, покупець сплачує на користь постачальника 25% річних від суми боргу та встановлений індекс інфляції за весь час прострочення.

Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено таке.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Суд здійснив розрахунок інфляційних втрат з 17.05.2022 по 06.03.2022 та встановив, що розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлений позивачем.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих інфляційних втрат, до задоволення підлягають інфляційні втрати в сумі 4662,44 грн, тобто в межах заявлених ним позовних вимог.

Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 7783,99 грн 25% річних за період з 17.05.2022 по 06.03.2022 згідно з розрахунком позивача, доданим до позовної заяви (а. с. 18).

За своїми ознаками, стягнення відсотків річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 25% річних за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", суд встановив його правильність.

З огляду на викладене, задоволенню підлягає 25% річних у сумі 7783,99 грн.

6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Матеріали справи не містять заперечення відповідача проти позовних вимог; доказів сплати суми основного боргу та мирного врегулювання спору.

Також слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду вказала, що одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. Відповідну правову позицію викладено в постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Водночас щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу.

Тому одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

За викладених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 68062,26 грн, з яких 38655,20 грн заборгованості, 15027,87 грн пені, 1932,76 грн штрафу, 7783,99 грн 25% річних, 4662,44 грн інфляційних нарахувань.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Губерт" (13002, Житомирська область, Житомирський район, с. Червоні Хатки, код ЄДРПОУ 33490177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" (03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 14Б, код ЄДРПОУ 41622215):

- 38655,20 грн основного боргу;

- 15027,87 грн пені;

- 1932,76 грн штрафу;

- 7783,99 грн 25% річних;

- 4662,44 грн інфляційних нарахувань;

- 2684,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.05.23

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - у справах

2 - позивачу на ел. пошту: shevchenko@armada.law

3 - відповідачу