Рішення

від 03.05.2023 по справі 907/1078/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/1078/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Мешко Р.В

розглянувши матеріали справи

за позовом Релігійної організації релігійної громади греко-католицької церкви села Куштановиця, с. Куштановиця Закарпатської області

до Верхньокоропецької сільської ради, с. Верхній Коропець Закарпатської області

про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

За участю представників:

від позивача - Калинич Іван Іванович, ордер серія АО № 1063819 від 28 червня 2022 року

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (культові споруди) греко-католицька церква, літ. А, загальною площею 106, 2 кв.м., дзвіниця, літ. Б, загальною площею 38,9 кв.м., вбиральня, літ. В, загальною площею 1,8 кв.м, споруди №1-4., посилаючись положення ст. ст. 4, 42 ГПК України, ст. ст. 317, 328, 344 ЦК України, ст. 124 Конституції України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи №907/1078/21 визначено суддю Ушак І.Г.

Поряд з цим, у зв`язку з припиненням повноважень судді Ушак І.Г., розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області від 09.03.2023 року №02-02/25/23 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №907/1078/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023 р. справу №907/1078/21 передано на розгляд судді Ремецькі О.Ф.

Ухвалою суду від 13.03.2023 р. прийнято справу №907/1078/21 до провадження. Розгляд прийнято здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05 квітня 2023 р.

Ухвалою суду від 05.04.2023 р. відкладено підготовче засідання на 03.05.2023 року.

До дати підготовчого засідання відповідачем подано заяву про розгляд справи за відсутності відповідача, разом з тим Виконком Верхньокоропецької сільської ради не заперечує щодо заявлених позовних вимог щодо визнання право власності на самочинно побудовану церкву та дзвіниці ( рік будівництва до 1990 року) за користувачем земельної ділянки, забудовником Релігійної організації релігійної громади греко-католицької церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці.

Позивачем до початку судового засідання подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме Витягу з Державного реєстру речових прав, з якого вбачається, що правокористувачем є Релігійна організація релігійної греко-католицької громади церкви «ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ», села Куштановиця Мукачівського району, Закарпатської області за земельною ділянкою площею 0,0849 га, кадастровий номер 2122781600:00:000:0240, на якій знаходиться культова споруда, зареєстровано речове право - право постійного користування земельною ділянкою, індексний номер 330311338, дата видачі 26.04.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2725635321227.

Рішення про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та надання її у постійне користування винесено 21 грудня 2022 року, а державна реєстрація земельної ділянки за релігійною організацією відбулася тільки 24.04.2023р.

Вказує на те, що позов зумовлений необхідністю визнання права власності на самочинне будівництво в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України з метою врегулювання земельних питань, на яких знаходиться культова споруда.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає.

Згідно з частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, який завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В користуванні релігійної організації релігійної громади греко-католицької церкви «Введення в храм Пресвятої Богородиці» села Куштановиця Мукачівського району з 1940 року є земельна ділянка (площа 0,0849 га) на якій до 1990 року побудовані культові спори :греко-католицька церква, літ. А, загальною площею 106, 2 кв. м., дзвіниця, літ. Б, загальною площею 38,9 кв.м., вбиральна, літ. В, загальною площею 1,8 кв.м, споруди №1-4.

Рішенням виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради №39 від 24 березня 2021 року, підтверджено той факт, що греко - католицька церква «Введення в храм Пресвятої Богородиці» с. Куштановиця, розташована в с. Куштановиця, вул. Миру, буд. 37, належить релігійній громаді греко- католицької церкви «Введення в храм Пресвятої Богородиці» с. Куштановиця.

Культова споруда побудована до 1990 року на земельній ділянці, яка є в користуванні релігійної громади греко-католицької церкви «Введення в храм Пресвятої Богородиці» с. Куштановиця з 1940 року, що підтверджується відомостями з державного архіву 3акарпатськюї області (архівна довідка №12-Церк. від 31.05.1993р.).

Вищезазначена культова споруда будинок (споруда), призначена для проведення богослужінь та релігійних обрядів (християнські собори, церкви, каплиці, дзвіниці, хрещальні, молитовні, будинки тощо; мусульманські мечеті, іудейські синагоги, тощо) (Наказ МНС України №339 від 18.05.2009 р. "Про затвердження Правил пожежної безпеки для культових споруд , зареєстрований Міністерством юстиції України 11.06.2009 р. за № 506/16522).

У встановленому законом порядку будівлі не було зареєстровано у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Позивач звертає увагу на те, що процесі побудови церкви, які проводились за кошти та силами членів громади, релігійною громадою було дотримано всі будівельно-технічні норми.

За результатами проведеного технічного обстеження було виготовлено, сертифікованим експертом з технічного обстеження будівель і споруд Височанським С.С. та спеціалістами ТОВ "Закарпатуніверсалбуд-Е" технічний звіт за результатами обстеження технічного стану культової будівлі церкви, літ. А, дзвіниці, літ. Б та вбиральні, літ. В релігійної греко-католицької громади «Введення в храм Пресвятої Богородиці» села Куштановиця Мукачівського району за адресою : Мукачівського р- у; с. Куштановиця, вул. Миру, буд. 37 для визначення її технічного стану та можливості подальшої безпечної експлуатації, згідно якого встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Так, об`ємно-планувальні та конструктивні рішення при проектуванні та будівництві культової споруди, а саме церкви - дотримані, і відповідають вимогам з проектування культових споруд різних конфесій, до ДБН В.2.2--9-99 "Громадські будинки та споруди. Основні положення". Тріщин, деформацій, або пошкоджень несучих та огороджуючих конструкцій обстежених будівель - не виявлено.

Культова будівля збудована згідно християнських православних (греко-католицьких) канонів, та відповідає вимогам державних будівельних норм щодо проектування та будівництва культових будівель та споруд.

З обстеження встановлено можливість надійної безпечної експлуатації в цілому обстежені будівлі знаходяться в задовільному стані (доброму) і можуть в подальшому надійно та безпечно експлуатуватися, згідно функціонального призначення.

За наслідками технічної інвентаризації Мукачівським районним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ТОВ "Зодчий і К" виготовлено технічний паспорт на комплекс будівель греко- католицької церкви «Введення в храм Пресвятої Богородиці» с. Куштановиця за адресою: с. Куштановиця, вул. Миру, буд. 37, Мукачівського р-ну, Закарпатської області.

Рішенням Верньокоропецької сільської ради №778 від 21.12.2022 року затверджено документацію із землеустрою щодо формування земельної ділянки та надання її у постійне користування.

В подальшому, за земельною ділянкою площею 0,0849 га, кадастровий номер 2122781600:00:000:0240, на якій знаходиться культова споруда, зареєстровано речове право - право постійного користування земельною ділянкою та видано Витяг з Державного реєстру речових прав, індексний номер 330311338, дата видачі 26.04.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2725635321227.

За доводами позивача, оскільки з одного боку, відсутні підстави для приведе об`єкту нерухомості до попереднього стану, а з іншого, внаслідок правової невизначеності закону такий об`єкт перебуває у невизначеному стані, мотивовано вважає, що заявлена позовна вимога про визнання права власності є обґрунтованою, та підлягає задоволенню судом.

На думку позивача, саме таке рішення відповідатиме сутності ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Необхідність визнання права власності на самочинне будівництво в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України з метою врегулювання земельних питань, на яких знаходиться культова споруда, стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України, визначено, що право власності;- це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За приписом ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається або оспорюється іншою особою, в той час як позивач у спорі про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не будучи власником спірного об`єкта нерухомості, звертається до суду з метою набуття права власності на таке майно, тобто визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому у постанові Верховного Суду України від 27.09.2017 у справі №6-718цс17 зазначено: «За положенням спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об`єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частиною 2 вказаної статті 376 Цивільного кодексу України чітко передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, в окремих випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому, частиною 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №11/384-06.

При цьому, зі змісту ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України вбачається, що при вирішенні справ за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, потрібно встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є порушені будівельні норми та правила істотними. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 р. визначено, що відповідно до статті 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема: про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво.

Згідно п. 12 цієї постанови, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

За змістом Статті 18 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об`єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності. Право власності релігійних організацій охороняється законом.

Відповідно до пункту 8 Рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи з питань захисту власності релігійних громад N 1566 від 2002 року, рекомендовано - гарантувати релігійним інститутам, власність яких була націоналізована в минулому, реституцію цієї власності у визначений термін.

За приписами статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположник свобод яку ратифіковано Законом №475/97ВР від 17.07.97 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захист національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Рішенням Верньокоропецької сільської ради №778 від 21.12.2022 року затверджено документацію із землеустрою щодо формування земельної ділянки та надання її у постійне користування.

В подальшому, за земельною ділянкою площею 0,0849 га, кадастровий номер 2122781600:00:000:0240, на якій знаходиться культова споруда, зареєстровано речове право - право постійного користування земельною ділянкою та видано Витяг з Державного реєстру речових прав, індексний номер 330311338, дата видачі 26.04.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2725635321227.

Згідно з п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно з Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

Матеріалами справи встановлено, що з метою підтвердження можливості надійної та безпечної експлуатації вищезазначених надбудови та прибудови до адміністративно-виробничій будівлі було проведено технічне обстеження Об`єкта у відповідності до п.10 Положення про введення в експлуатацію.

Технічне обстеження було проведено 26.05.2021 р. Височанським С.С. та спеціалістами ТОВ "Закарпатуніверсалбуд-Е" за результатами обстеження технічного стану культової будівлі церкви, літ. А, дзвіниці, літ. Б та вбиральні, літ. В релігійної греко-католицької громади «Введення в храм Пресвятої Богородиці» села Куштановиця Мукачівського району за адресою : Мукачівського р- у; с. Куштановиця, вул. Миру, буд. 37.

Так, об`ємно-планувальні та конструктивні рішення при проектуванні та будівництві культової споруди, а саме церкви - дотримані, і відповідають вимогам з проектування культових споруд різних конфесій, до ДБН В.2.2--9-99 "Громадські будинки та споруди. Основні положення". Тріщин, деформацій, або пошкоджень несучих та огороджуючих конструкцій обстежених будівель - не виявлено. Культова будівля збудована згідно християнських православних (греко-католицьких) канонів, та відповідає вимогам державних будівельних норм щодо проектування та будівництва культових будівель та споруд.

За наслідками технічної інвентаризації Мукачівським районним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ТОВ "Зодчий і К" виготовлено технічний паспорт на комплекс будівель греко- католицької церкви «Введення в храм Пресвятої Богородиці» с. Куштановиця за адресою: с. Куштановиця, вул. Миру, буд. 37, Мукачівського р-ну, Закарпатської області.

У вищезазначених звітах встановлено можливість надійної безпечної експлуатації в цілому обстежені будівлі знаходяться в задовільному стані (доброму) і можуть в подальшому надійно та безпечно експлуатуватися, згідно функціонального призначення.

З огляду на зазначене, суд приймає звіти про технічний стан за результатами обстеження будівельних конструкцій від 26.05.2021, як належні та допустимі докази у розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які свідчать про відповідність самочинно збудованих позивачем об`єктів вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що Релігійна організація релігійної греко-католицької громади церкви «ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ», села Куштановиця Мукачівського району, Закарпатської області має право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідач Верхньокоропецька сільська рада не висловила своїх заперечень, натомість позовні вимоги визнали.

Доказів порушення прав і законних інтересів інших осіб, в т.ч. суміжних землекористувачів, створення самочинно збудованим майном загрози життю, здоров`ю людей, майну фізичних та юридичних осіб учасниками процесу суду не подано, про наявність таких обставин суду не повідомлено.

Враховуюче вищенаведене, беручи до уваги існування в даному випадку обставин, передбачених ст. 376 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про визнання права власності на культові споруди : греко- католицької церкви, літ. А, загальною площею 106, 2 кв. м., дзвіниця, літ. Б, загальною площею 38,9 кв. м., вбиральна, літ. В, загальною площею 1,8 кв. м, споруди № 1-4, які знаходяться за адресою: будинок №37 по вулиці Миру в селі Куштановиця, Мукачівського району, Закарпатської області правомірними та обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Релігійною організацією «Релігійна греко-католицька громада церкви «ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ» села Куштановиця (код ЄДРПОУ 26099680, адреса: 89662, Закарпатська область, Мукачівський район, село Куштановиця, будинок 148) право власності на культові споруди: греко- католицької церкви, літ. А, загальною площею 106, 2 кв. м., дзвіниця, літ. Б, загальною площею 38,9 кв. м., вбиральна, літ. В, загальною площею 1,8 кв. м, споруди № 1-4, які знаходяться за адресою: будинок №37 по вулиці Миру в селі Куштановиця, Мукачівського району, Закарпатської області правомірними та обґрунтованими.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 15.05.2023

Суддя О.Ф. Ремецькі