Ухвала

від 15.05.2023 по справі 914/1457/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.05.2023 Справа № 914/1457/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

розглянув матеріали заяви

Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з

Товариства з обмеженою відповідальністю « 222 Плюс» (79019, м. Львів, вул. Конотопська, 11, кв. 3, код ЄДРПОУ 43063418) 112 703,91 грн заборгованості та судовий збір 268,40 грн

встановив:

08 травня 2023 року Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « 222 Плюс» заборгованості в розмірі 112 703,91 за теплову енергію та судовий збір 268,40 грн.

Розглянувши подану заяву, у відповідності до вимог розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Пунктом 5 частини 2 ст.150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Так, судом встановлено, що заявником не додано доказів на підтвердження факту виникнення договірних відносин щодо надання послуг з постачання теплової енергії, які заявнику необхідно було долучити до заяви про видачу судового наказу. Зокрема, заявником не долучено до заяви про видачу судового наказу, доказів приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), підписаної заяви-приєднання (як додаток до договору), доказів сплати рахунків за надані послуги. Долучення до заяви самої копії публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії не може свідчити про приєднання споживача до такого договору.

Таким чином, суд констатує, що заявником не долучено до заяви всіх документів, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Пунктом 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 08.05.2023 про видачу судового на підставі п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, в порядку встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

За розгляд заяви про видачу судового наказу заявник сплатив судовий збір у розмірі 268,40 грн. Згідно з ч.2 ст.151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « 222 Плюс» 113 703,91 грн заборгованості за теплову енергію та судового збору в розмірі 268,40 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.