Рішення

від 09.05.2023 по справі 926/5374/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/5374/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю помічника судді (за дорученням судді) Гливко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради (59000, вул. Чернівецька, 6-А, м. Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04062179)

до приватного підприємства «Флеш АЗС» (59000, вул. Чернівецька, 52-А, м. Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 35606049)

про стягнення заборгованості в сумі 51624,67 грн.

Представники сторін:

від прокуратури Кацап-Бацала Ю.М.;

від позивача Олійник Г.М., представник;

від відповідача Клим Н.І., адвокат.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Керівник Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до приватного підприємства «Флеш АЗС» про стягнення заборгованості на загальну суму 51624,67 грн в тому числі: основний борг в сумі 51276,76 грн, 347,91 грн пені.

Свій позов прокурор обґрунтовує тим, що 16.06.2010 року між Банилово-Підгірнівською сільською радою та приватним підприємством «Флеш АЗС» укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2309 га в с. Банилів-Підгірний для обслуговування автозаправочної станції. У відповідності до умов договору відповідач повинен сплачувати орендну плату своєчасно однак відповідачем неналежно виконувались умови договору, що привело до виникнення боргу та стало підставою для звернення до суду.

30.03.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні.

У поданому відзиві відповідач посилається на те, що, в результаті протиправних дій позивача, у нього було вилучено частину орендованої земельної ділянки, що призвело до зменшення площі до 0,1028 га, однак позивачем жодних змін до договору оренди не внесено, як і не надано жодної відповіді на неодноразові письмові звернення відповідача, хоча орендна плата нарахована на всю площу орендованої земельної ділянки. Крім того, відповідач у відзиві заявив про сплив позовної давності у зв`язку з чим, просив застосувати відповідні наслідки.

13.04.2023 року Господарським судом Чернівецької області від прокуратури отримано відповідь на відзив на позовну заяву.

ІІ. Рух справи.

30.12.2022 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№5374.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 року позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.01.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25.01.2023 року у зв`язку із оголошенням повітряну тривоги по всій території України та, зокрема, в Чернівецькій області, розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 28.02.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.02.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 14.03.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2023 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.03.2023 року.

28.03.2023 року суд постановив протокольну ухвалу, якою відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 30.03.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2023 року закрито підготовче провадження у справі №926/5374/22, призначено справу до розгляду по суті на 13.04.2023 року.

У судовому засіданні 13.04.2023 року оголошено перерву до 26.04.2023 року.

У судовому засіданні 26.04.2023 року оголошено перерву до 09.05.2023 року.

Станом на день розгляду справи прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позов.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з мотивів викладених у відзиві на позов.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

13.10.2008 року між Банилово-Підгірнівською сільська рада Сторожинецького району Чернівецької області (правонаступником прав та обов`язків якої згідно рішення 1 сесії VII скликання №17-1/2016 від 29.12.2016 року є Сторожинецька міська рада) та приватним підприємством «Флеш АЗС» укладено договір оренди землі реєстраційний номер №040881900005 (далі - Договір) за умовами якого Орендодавець надав на підставі рішення ХІV сесії V скликання Банилово-Підгірнівської сільської ради від 24.09.2008 року за №79-14/08, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в селі Банилів-Підгірний Сторожинецького району.

Відповідно до пунктів 2-5 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,2309 га (забудовані землі). На земельній ділянці (один) об`єкт нерухомого майна. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 130319,32 гривень. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням.

Згідно пункту 7 Договору він укладений на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий сірок. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 8-10 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 3909,57 грн на рік, що становить 3% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки до введення в експлуатацію, та 6515,97 грн на рік, що становить 5% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки після введення в експлуатацію через відповідні банківські установи на бюджетний рахунок орендної плати юридичних осіб Банилово-Підгірнівської сільської ради, відкритий у відділенні Державного казначейства України в Сторожинецькому районі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється автоматично з урахуванням індексу інфляції офіційно встановленого за рік, що минув (без окремої угоди сторін).

В пункті 12 Договору сторони визначили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2.0 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 18 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний термін після державної реєстрації цього договору.

13.10.2008 року між сторонами договору підписано Акт встановлення і погодження меж земельної ділянки та передача і прийом її в натурі (на місцевості) згідно якого сторонами проведено встановлення і погодження меж земельної ділянки та передача і прийом її в натурі (на місцевості) орендарю земельної ділянки ПП «Флеш АЗС» яка знаходиться в с. Банилів-Підгірний Сторожинецького району. Також в даному акті зазначено, що межі земельної ділянки проходять по встановлених межах і закріплені дерев`яними межовими знаками в кількості 5 штук, які передані на зберігання орендарю. Землевласник (землекористувач) попереджений про адміністративну відповідальність в разі їх умисного знищення відповідно до ст. 56 та 238 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».

Згідно розрахунку щодо несплати орендної плати, нарахованої за використання земельної ділянки площею 2309 кв.м. кадастровий номер 7324580500:03:004:0195 згідно договору оренди від 13.10.2008 року в с. Банилів-Підгірний за травень 2017 листопад 2022 року заборгованість відповідача з орендної плати та пені за період з за травня 2017 по листопад 2022 року включно становить 51624,67 грн, в тому числі: 51276,76 грн заборгованість з орендної плати та 347,91 грн пені.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

ІV. Позиція суду по суті позовних вимог.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, слід відзначити, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Суд встановив, що на виконання приписів ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України і ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував:

- порушення, на його думку, інтересів держави в особі територіальної громади, яке полягало у систематичному ненадходженні до місцевого бюджету коштів за оренду земельної ділянки та, як наслідок, у нераціональному та неефективному використанні земель комунальної власності;

- неналежне здійснення Сторожинецькою міською радою захисту інтересів територіальної громади, яке полягало у тривалому (впродовж 2017 - 2022 років) невжитті заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача за землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частина 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України в випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або в державних чи суспільних інтересах.

У ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Отже, Сторожинецька міська рада є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Керівник Чернівецької окружної прокуратури неодноразово звертався до Сторожинецької міської ради з листами від 29.12.2021 №52/6-1150вих-21, від 10.03.2022 №52/6-279вих-22, від 11.04.2022 №52/6-30вих-22, від 20.06.2022 №52/6-805вих-22, від 27.09.2022 №52/6-1334вих-22, від 25.11.2022 №52/6-1657вих-22 в яких просив міську раду вжити заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та проінформувати про вжитті заходи.

Сторожинецька міська рада листами повідомляла прокурора про недостатність фінансування видаткової статті бюджету, з якої здійснюється оплата судового збору та в додатках до даних листів надавала розрахунок заборгованості ПП «Флеш АЗС» з орендної плати за землю, який підтверджував несплату відповідних платежів.

Таким чином, маючи відповідні повноваження, Сторожинецька міська рада протягом тривалого часу не вжила належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача заборгованості.

Прокурор, керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листом від 16.12.2022 повідомив Сторожинецьку міську раду про наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Сторожинецької міської шляхом подання позову до ПП «Флеш АЗС».

З огляду на викладене, у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради, у зв`язку із здійсненням останньою захисту інтересів держави неналежним чином.

Щодо розгляду спору по суті

Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по договору оренди землі комунальної власності в частині сплати орендної плати.

У силу частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частин першої та другої статті 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно частин першої-третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За приписами статті 206 Земельного кодексу України: «Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону».

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За наслідками розгляду даного спору судом установлено, що відповідач за період з травня 2017 по листопад 2022 включно не сплачував орендну плату, чим порушив вимоги вищезазначеного законодавства України та умови договору.

Будь-які докази на підтвердження повідомлення позивача щодо отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки, накопичення на депозитному рахунку нотаріуса (стаття 537 ЦК України), відкриття банківського рахунку на вимогу чи виконання в інший спосіб своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати відповідачем орендної плати за вказаним Договором, суду не надано.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, що відповідач намагався виконати свій обов`язок щодо сплати орендної плати.

Дослідивши доданий позивачем до позову розрахунок позовних вимог, суд зазначає що позивачем правомірно заявлено до стягнення суму заборгованості з орендної плати за землю за період з травня 2017 по листопад 2022 включно в сумі 51276,76 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені за період прострочення відповідачем виконання обов`язку по сплаті орендних платежів у сумі 347,91 грн. за період (як заявлялось прокурором та представником позивача в ході судового розгляду) з 01.06.2022 по 30.11.2022.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 12 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2.0 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено що нарахована сума 347,91 грн є значно меншої від суми яка б могла бути нарахована при застосуванні подвійної облікової ставки Національного банку України за період заявлений до стягнення, у зв`язку з чим заявлена сума пені є обґрунтованою.

Щодо твердження представника відповідача про те, що, в результаті протиправних дій позивача, у нього було вилучено частину орендованої земельної ділянки, що призвело до зменшення площі до 0,1028 га, однак позивачем жодних змін до договору оренди не внесено, як і не надано жодної відповіді на неодноразові письмові звернення відповідача, хоча орендна плата нарахована на всю площу орендованої земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на вищевикладене, договір оренди землі від 13.10.2008 року є дійсним.

У відповідності до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд констатує, що відповідач, в разі незгоди позивача на внесення відповідних змін в договір оренди землі за взаємною згодою сторін, мав право на звернення до суду для внесення відповідних змін в частині як визначення орендованої площі земельної ділянки так і суми орендної плати.

Однак, відповідачем не надано жодних доказів а в матеріалах справи відсутні відомості про наявність судового рішення про внесення змін до договору, у зв`язку з чим, з огляду на правомірність та дійсність договору оренди землі, суд вважає доводи відповідача безпідставними.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем взагалі не сплачувалась орендна плата навіть за ту площу орендованої земельної ділянки яка, за його твердженням, й надалі ним використовується.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 5 ст. 261 цього Кодексу за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

У цій справі предметом розгляду є стягнення заборгованості за договором оренди землі за період з травня 2017 року по листопад 2022 року включно.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який набув чинності 02.04.2020, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Початок карантину, у зв`язку з розповсюдженням коронавірусної хвороби, на території України датується 12.03.2020р., що вбачається з постанови КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом №211 від 11.03.2020р.

В подальшому період карантину продовжувався, зокрема постановою № 1423 від 23.12.2022 до 30.04.2023.

Оскільки заборгованість нарахована прокурором за період з травня 2017 року по листопад 2022 року, строк позовної давності за такими вимогами не вважається пропущеним та продовжується на строк дії карантину, який на даний час не припинив свою дію.

V. Висновки суду.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову прокурора оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та є адекватним фактичним обставинам справи.

VІ. Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини 1, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2481,00 грн покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Флеш АЗС» (59000, вул. Чернівецька, 52-А, м. Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 35606049) на користь Сторожинецької міської ради (59000, вул. Чернівецька, 6-А, м. Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04062179) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 51624,67 грн, в тому числі 51276,76 грн основного боргу та 347,91 грн пені.

3. Стягнути з приватного підприємства «Флеш АЗС» (59000, вул. Чернівецька, 52-А, м. Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 35606049) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, м. Чернівці, вул. М.Кордуби, 21, код 02910120) 2481,00 грн судового збору.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.