Ухвала

від 12.05.2023 по справі 757/17826/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17826/23-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КОХАН ТРАНС БУД» про скасування арешту майна, накладеного ухвалами Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/15267/22-к від 28.06.2022, 757/34124/22-к від 30.11.2022 у кримінальному провадженні № 42022000000000441 від 13.04.2022 та скасування передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/10098/23-к від 20.03.2023 у кримінальному провадженні № 42022000000000441 від 13.04.2022, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «КОХАН ТРАНС БУД» про скасування арешту майна, накладеного ухвалами Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/15267/22-к від 28.06.2022, 757/34124/22-к від 30.11.2022 у кримінальному провадженні № 42022000000000441 від 13.04.2022 та скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/10098/23-к від 20.03.2023 щодо передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні № 42022000000000441 від 13.04.2022.

В обґрунтування вимог клопотання, адвокат посилається на відсутність правових підстав для накладення арештів на вказане майно, вважає, що грошові кошти, які знаходились на вказаних рахунках товариства не можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження, оскільки отриманні у законний спосіб, жодній особі в рамках вказаного кримінального провадження не вручено повідомлення про підозру, а отже арешт накладено незаконно та необґрунтовано.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав свої вимоги та просив задовольнити клопотання в повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував з приводу заяволеного клопотання, просив відмовити, зазначивши, що арештоване майно, про яке зазначено в клопотанні у відповідному кримінальному провадженні має статус речового доказу, про що винесено вмотивовану постанову.

Окрім того, в матеріалах досудового розслідування наявні відомості, що вилучене майно може бути предметом розслідування злочинів та щодо якого вчинялись дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Заслухавши пояснення адвоката, заперечення прокурора, дослідивши клопотання, а також долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 13.04.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000441 відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 червня 2022 року у справі № 757/15267/22-к частково задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на майно. Накладено арешт на майно, а саме на: грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Кохан Транс Буд» (код ЄДРПОУ 34478978) № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, в частині видатку коштів.

Також ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року у справі № 757/34142/22-к задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 . Накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д - ТОВ «Кохан Транс Буд» (код ЄДРПОУ 34478978) № НОМЕР_2 , та арешт на видаткові операції по рахунках за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та виплат заробітної плати працівникам.

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2023 у справі №757/10098/23-к задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 про визначення порядку зберігання речових доказів. Визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному проваджені №42022000000000441 від 13.04.2022 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) майна, а саме: грошових коштів, які знаходяться на рахунку ТОВ «КОХАН ТРАНС БУД» (код ЄДРПОУ 34478978) № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його зберігання та зберігання його економічної вартості.

Як вбачається з ухвал слідчих суддів арешт на грошові кошти, розміщені на відповідних банківських рахунках, накладався з метою забезпечення їх в якості речових доказів. Зокрема, на думку сторони обвинувачення вищевказані кошти, розміщені на рахунку ТОВ «Кохан Транс Буд» (код ЄДРПОУ 34478978) № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Під час судового засідання, адвокат ОСОБА_3 надав суду документи, які вказують на джерело походження грошових коштів, розміщених на рахунку ТОВ «Кохан Транс Буд» (код ЄДРПОУ 34478978) № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299).

Зокрема, як вбачається із договору купівлі-продажу від 21.01.2022 року, ТОВ «Кохан Транс Буд» отримали грошві кошти на свій рахунок № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), від продажу належного товариству нежитлового приміщення. Станом на теперішній час вказаний договір ні ким не оспорюється та є дійсним.

В свою чергу прокурор у судовому засіданні не навів переконливих доводів та не надав доказів того, що грошові кошти на відповідному банківському рахунку, на які накладено арешт, є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Слід звернути увагу, що відповідно наданої адвокатом банківської виписки по рахунку ТОВ «Кохан Транс Буд» № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, на вказаному рахунку, - взагалі відсутні будь-які грошові кошти, хоча відповідно до клопотання сторони обвинувачення зазначалось, що грошові кошти, які знаходяться на вказаному рахунку також отриманні у незаконний спосіб.

Слідчий суддя звертає увагу, що арешт на майно ТОВ «Кохан Транс Буд» накладений тривалий час, а жодній особі до сьогоднішнього дня, зокрема посадовим особам товариства, повідомлення про підозру не вручено, що ставить під сумнів обґрунтованість тривалого обмеження права ТОВ «Кохан Транс Буд» щодо використання своїх грошових коштів, розміщених на відповідних рахунках.

Слідчий суддя також враховує, що ТОВ «Кохан Транс Буд» не перебуває у будь-яких санкційних списках РНБО, відповідно до статутної документації та рішень загальних зборів товариства, громадяни російської федерації вийшли зі складу учасників ще в 2021 році.

Нинішній директор товариства ОСОБА_6 є громадянином України та приймає активну участь у допомозі ЗСУ, що підтверджується подяками, які були долучені адвокатом у судовому засіданні та виписками з рахунків за період з 01.01.2022 до 31.12.2022.

Отже в судовому засіданні знайшли свої підтвердження доводи адвоката ОСОБА_3 про відсутність правової підстави для накладення арешту на майно ТОВ «Кохан Транс Буд», а також безпідставності та необґрунтованості таких арештів, у зв`язку з чим, арешти підлягають скасуванню із поверненням вказаних грошових коштів власнику.

Що стосується розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 в частині скасування передачі майна в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, застосованого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/10098/23-к від 20.03.2023, то слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст. 9 КПК України передбачено, що у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд (рішення від 06.03.2018, справа № 243/6674/17-к, провадження № 51-499км17).

В даному випадку, діючим кримінально-процесуальним кодексом України, на противагу вирішенню іншого питання (накладення арешту та скасування арешту майна), не передбачено, ні в апеляційному, ні в іншому порядку перегляд рішення про передачу активів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що істотно порушує право осіб на ефективний засіб юридичного захисту.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду слідчим суддею питання щодо скасування передачі активів в управління Національного агентства України.

За таких обставин, враховуючи, що питання про передачу активів в управління Національному агентству, відповідно до положень КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» є похідним і напряму залежить від арешту майна, який повинен передувати, тому слідчий суддя вважає за можливе, з метою забезпечення права осіб на ефективний засіб юридичного захисту, розглянути в цій частині клопотання адвоката ОСОБА_3 та застосувати аналогію закону, за правилами, закріпленими в Главі 17 КПК України.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2023 № 757/10098/2к-к передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) майно, а саме: грошових коштів, які знаходяться на рахунку ТОВ «КОХАН ТРАНС БУД» (код ЄДРПОУ 34478978) № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), питання про зняття арешту з якого порушується заявником у цьому клопотанні.

Відповідно до абзацу 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Тобто, з вимог вказаної статті вбачається, що сума або вартість активів повинна дорівнювати або перевищувати 200 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня, при цьому ст. 100 КПК України встановлює вимогу визнання активів речовими доказами вартістю більше ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону, управління активами - це діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів - виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.

Так, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу №1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном. Розглянувши справу, Суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.

Аналізуючи вказані норми, слідчий суддя приходить до висновку, що, основною метою застосування судом такого заходу обмеження права власності, як передача активів в управління Національному агенству, було забезпечення їх збереження та збереження їх економічної вартості.

Разом з тим, слідчому судді стороною обвинувачення не надано даних про спрямування дій для проведення оцінки та отримання звіту про оцінку активів, зокрема вказаного майна, які прямо суперечать статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та ст. 100 КПК України.

Тому, слідчий суддя вважає необхідним скасувати, застосовану ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2023, передачу активів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Враховуючи ту обставину, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник Офісу Генерального прокурора в судовому засіданні не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належного йому майна, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КОХАН ТРАНС БУД» про скасування арешту майна, накладеного ухвалами Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/15267/22-к від 28.06.2022, 757/34124/22-к від 30.11.2022 у кримінальному провадженні № 42022000000000441 від 13.04.2022 та скасування передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/10098/23-к від 20.03.2023 у кримінальному провадженні № 42022000000000441 від 13.04.2022 - задовольнити.

Скасувати арешт у кримінальному провадженні № 42022000000000441 від 13.04.2022 року, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 червня 2022 року у справі № 757/15267/22-к на майно, а саме на: грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Кохан Транс Буд» (код ЄДРПОУ 34478978) № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, в частині видатку коштів.

Скасувати арешт у кримінальному провадженні № 42022000000000441 від 13.04.2022 року, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року у справі № 757/34142/22-к на майно, а саме на: грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д - ТОВ «Кохан Транс Буд» (код ЄДРПОУ 34478978) № НОМЕР_2 , та арешт на видаткові операції по рахунках за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та виплат заробітної плати працівникам.

Скасувати передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунку ТОВ «КОХАН ТРАНС БУД» (код ЄДРПОУ 34478978) № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його зберігання та зберігання його економічної вартості у кримінальному провадженні № 42022000000000441 від 13.04.2022 року, передані ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року у справі № 757/10098/23-к.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1