Ухвала

від 20.04.2023 по справі 761/13455/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13455/23

Провадження № 1-кс/761/8974/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №72022000400000003, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.3 ст.203-2, ч.2 ст.229 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №72022000400000003, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.3 ст.203-2, ч.2 ст.229 КК України.

В обґрунтуванняклопотання прокурорзазначає проте,що детективамиГоловного підрозділудетективів Бюроекономічної безпекиУкраїни,під процесуальнимкерівництвом ОфісуГенерального прокурора,здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022000400000003 від 19.09.2022, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 229 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Конкуерор», ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», ТОВ «БК «Фавбет», ТОВ «Слютс Ю.ЕЙ», ТОВ «Паріматч», ТОВ «Альфагейм», ТОВ «ВБет Україна», ТОВ «Плей Фан Інвестмент», ТОВ «Парі-Матч», ТОВ «НСУС ЮА», ТОВ «Покерматч. ЮА», ТОВ «Твоя беттінгова компанія» з метою мінімізації податкових зобов`язань, використовують реквізити ТОВ «ДЗЕГА», ТОВ «ГУРУ-ПЕЙ», ТОВ «БЕЦЕМА-ЛТД», ТОВ «БУАНСОН-ГРУП», ТОВ «УБЕРВАЛЬД», ТОВ «СПАТ ТРЕЙД», ТОВ «ГАРДБОЛЛЕР», ТОВ «ФАРТАЙМ», ТОВ "МІТАР СТАРС", ТОВ "НЕЙРОН ГОЛД", ТОВ "НЕТВОРК ПЕЙМЕНТС", ТОВ "НСП", ТОВ "ОДЕРІН", ТОВ "ОЛДЖ", ТОВ "ПЕЙ ПЛЕЙС УКРАЇНА" ТОВ "ПЕЙЖ", ТОВ "ПЕЙ-ПЕЙ", ТОВ "ПОЛІСТЕРС", ТОВ "ПРАЙМ ВІН ПЛЮС", ТОВ "ПРОЛОТО", ТОВ "РЕДСІН", ТОВ "РЕКНА", ТОВ "РЕТСІ" , ТОВ "РОДЖЕРІ", ТОВ "САННЕСТ", ТОВ "СВІТГАР", ТОВ "СЕТТЛПЕЙ", ТОВ "СІТІ ВОРЛД ГРУП", ТОВ "СП-АКТИВ", ТОВ "СПАТ ТРЕЙД", ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ", ТОВ "ФАСТ ПЕЙ ПОІНТ" ТОВ "ФАТУМ ТРЕЙД", ТОВ "ФК ЛЕО", ТОВ "ФІНАНСОВІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО", ТОВ "ФІНТЕКО", ТОВ "ФК "АП.МІ ФІНАНС", ТОВ "ФК "САН-РАЙЗ ФІНАНС", ТОВ "ФК "ХАНТЕР", ТОВ "ФЛАВОН СПОРТ", ТОВ "ФРЕЙТАГ", ГО "ФСПК "СПОРТ ЄДНАЄ", ТОВ "ЦЕНТІНГ", ТОВ "ЦЕНТОРГ", ТОВ "ЦИГІР", ТОВ "ЧАЛТЕЛ", які мають ознаки фіктивності організували протиправні механізми використання розрахунків міжнародних платіжних систем для уникнення обмежень на здійснення заборонених видів господарської діяльності, зокрема незаконної організації та проведення азартних ігор (гемблінг), беттінгу, проведення фінансових операцій з квазікешем, зокрема, під час надання залученими банківськими установами послуг з переказу коштів з використанням електронних платіжних засобів за напрямками: інтернет-еквайринг, сервіси P2P/A2C та/або C2A. Така діяльність завдала державі збитків у вигляді несплати податків в особливо великих розмірах.

Указом Президента України від 10.03.2023 №145/2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10.03.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким запроваджено санкції проти 120 фізичних та 287 юридичних осіб. До переліку санкційних осіб внесено ТОВ "Фінансова Компанія Лео" (ЄДРПОУ 39010283).

В ході слідства від Держфінмоніторнигу отримано інформацію, а саме: лист вих №791/440-04-13/ДСК від 05.04.2023 про спробу обходу санкцій шляхом виведення коштів 2,34 млн. грн. підсанкційної компанії ТОВ "Фінансова Компанія Лео" через ТОВ Крозьє (ЄДРПОУ 42998165).

31.03.2023 ТОВ Крозьє з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банку АТ БАНК АЛЬЯНС (ЄДРПОУ 14360506), здійснено спробу переказу коштів у сумі 2,34 млн грн., попередньо отриманих від ТОВ "Фінансова Компанія Лео" напередодні введення стосовно останнього санкцій РНБО України.

Вказані кошти в АТ БАНК АЛЬЯНС визнані речовими доказами.

З метою збереження речових доказів,конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.

Прокурор ОСОБА_3 про дату та час розгляду справи належним чином, однак в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, зазначив, що клопотання підтримує та просить задовольнити.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна, в силу ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе здійснити без повідомлення власника майна.

Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Зі змістуклопотання прокурората долученихдо ньогоматеріалів вбачається,що детективамиГоловного підрозділудетективів Бюроекономічної безпекиУкраїни,під процесуальнимкерівництвом ОфісуГенерального прокурора,здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022000400000003 від 19.09.2022, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 229 КК України, а саме, що службові особи ТОВ Конкуерор, ТОВ Укр Гейм Технолоджі, ТОВ БК Фавбет, ТОВ Слютс Ю.ЕЙ, ТОВ Паріматч, ТОВ Альфагейм, ТОВ ВБет Україна, ТОВ Плей Фан Інвестмент, ТОВ Парі-Матч, ТОВ НСУС ЮА, ТОВ Покерматч. ЮА, ТОВ Твоя беттінгова компанія з метою мінімізації податкових зобов`язань, використовують реквізити ТОВ «ДЗЕГА», ТОВ ГУРУ-ПЕЙ, ТОВ БЕЦЕМА-ЛТД, ТОВ БУАНСОН-ГРУП, ТОВ УБЕРВАЛЬД, ТОВ СПАТ ТРЕЙД, ТОВ ГАРДБОЛЛЕР, ТОВ ФАРТАЙМ, ТОВ "МІТАР СТАРС", ТОВ "НЕЙРОН ГОЛД", ТОВ "НЕТВОРК ПЕЙМЕНТС", ТОВ "НСП", ТОВ "ОДЕРІН", ТОВ "ОЛДЖ", ТОВ "ПЕЙ ПЛЕЙС УКРАЇНА" ТОВ "ПЕЙЖ", ТОВ "ПЕЙ-ПЕЙ", ТОВ "ПОЛІСТЕРС", ТОВ "ПРАЙМ ВІН ПЛЮС", ТОВ "ПРОЛОТО", ТОВ "РЕДСІН", ТОВ "РЕКНА", ТОВ "РЕТСІ" , ТОВ "РОДЖЕРІ", ТОВ "САННЕСТ", ТОВ "СВІТГАР", ТОВ "СЕТТЛПЕЙ", ТОВ "СІТІ ВОРЛД ГРУП", ТОВ "СП-АКТИВ", ТОВ "СПАТ ТРЕЙД", ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ", ТОВ "ФАСТ ПЕЙ ПОІНТ" ТОВ "ФАТУМ ТРЕЙД", ТОВ "ФК ЛЕО", ТОВ "ФІНАНСОВІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО", ТОВ "ФІНТЕКО", ТОВ "ФК "АП.МІ ФІНАНС", ТОВ "ФК "САН-РАЙЗ ФІНАНС", ТОВ "ФК "ХАНТЕР", ТОВ "ФЛАВОН СПОРТ", ТОВ "ФРЕЙТАГ", ГО "ФСПК "СПОРТ ЄДНАЄ", ТОВ "ЦЕНТІНГ", ТОВ "ЦЕНТОРГ", ТОВ "ЦИГІР", ТОВ "ЧАЛТЕЛ", які мають ознаки фіктивності, організували протиправні механізми використання розрахунків міжнародних платіжних систем для уникнення обмежень на здійснення заборонених видів господарської діяльності, зокрема незаконної організації та проведення азартних ігор (гемблінг), беттінгу, проведення фінансових операцій з квазікешем, зокрема, під час надання залученими банківськими установами послуг з переказу коштів з використанням електронних платіжних засобів за напрямками: інтернет-еквайринг, сервіси P2P/A2C та/або C2A. Така діяльність завдала державі збитків у вигляді несплати податків в особливо великих розмірах.

В ході слідства від Держфінмоніторнигу отримано інформацію, лист вих №791/440-04-13/ДСК від 05.04.2023 про спробу обходу санкцій шляхом виведення коштів 2,34 млн грн підсанкційної компанії ТОВ "Фінансова Компанія Лео" через ТОВ Крозьє (ЄДРПОУ 42998165).

31.03.2023 ТОВ Крозьє з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банку АТ БАНК АЛЬЯНС (ЄДРПОУ 14360506) здійснено спробу переказу коштів у сумі 2,34 млн грн., попередньо отриманих від ТОВ "Фінансова Компанія Лео" напередодні введення стосовно останнього санкцій РНБО України.

13.04.2023 року постановою детектива кошти в АТ «Банк Альянс» на рахунках, що використовуються компанією ТОВ «Крозьє», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72022000400000003 від 19.09.2022 року.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора, та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.132КПК України застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженняне допускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що існуєобґрунтована підозращодо вчиненнякримінального правопорушеннятакого ступенятяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження.

В клопотанні прокурор пов`язує необхідність накладення арешту з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №72022000400000003, забезпечення конфіскації майна як додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України.

У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання про накладення арешту з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором ані у клопотанні про накладення арешту, ані у постанові детектива про визнання речовими доказами не доведено, за якими саме ознаками вказане майно віднесено до речових доказів у кримінальному провадженні №72022000400000003, яке розслідується за фактом ухилення від сплати податків, здійснення незаконної діяльності з проведення азартних ігор в мережі Інтернет, незаконного використання знаку для товарів і послуг та легалізації доходів, в рамках якого подане клопотання.

Постанова про визнання вказаного майна речовими доказами не мотивована, є формальною, адже детектив не вказав в своєму рішенні, за якими ознаками вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Отже, відсутні достатні підстави вважати, що вказані у клопотанні видаткові операції та грошові кошти є процесуальним джерелом фактичних даних /доказів/, на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Також, доводи прокурора про необхідність накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з метою забезпечення конфіскації майна як додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст.212 та ч.3 ст.209 КК України, не узгоджуються з положеннями ч.5 ст.170 КПК України, якою визначено можливість накладення арешту у такому випадку лише на майно, зокрема: підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. В той же час, в матеріалах долучених на обґрунтування клопотання, відсутні дані про повідомлення про підозру будь-якій особі або про здійснення провадження щодо юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене,аналіз наявнихв розпорядженніслідчого суддіматеріалів,свідчить провідсутність підставдля застосуваннятакого заходузабезпечення кримінальногопровадження якарешт зазначеногомайна,а такожнедоведеність прокуроромфакту використаннявказаного майнаяк доказуфактів таобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в межахякого здійснюєтьсядосудове розслідування,оскільки неможе свідчитипро вчиненнякримінального правопорушення,та неможе бутипідставою для застосуванняданого заходузабезпечення кримінальногопровадження,у зв`язкуіз чимвикликає сумнівв розумностіі співрозмірностіобмеження прававласності ззавданням кримінальногопровадження,та наслідки арешту майна для третіх осіб, а також з огляду на те, що прокурором не надано достатніх доказів, на підставі яких можна встановити суму збитків, завдану державному бюджету.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що долучені прокурором у якості доказу матеріали, не доводять факт протиправної діяльності Тов «Крозьє».

Виходячи з положень практики Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи постановлення судом незаконного рішення, тоді як ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенціїз правлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст.1 Протоколу №1, яка спрямована на захист особи (фізичної та юридичної) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів для захисту права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22 червня 2004 року).

При цьому, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Протоколу №1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх правових підстав для задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №72022000400000003, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.3 ст.203-2, ч.2 ст.229 КК України.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170173, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72022000400000003 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.209,ч.3ст.212,ч.3ст.203-2,ч.2ст.229КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя