Рішення

від 16.05.2023 по справі 320/4257/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 року № 320/4257/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами у м. Києві адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправними дії

В С Т А Н О В И В :

22.02.2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів».

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення №7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів», яким позивачу було відмовлено у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, зокрема, обставин щодо місця зберігання позивачем його первинних документів, визначене позивачем за адресою його Філії у місті Маріуполь, обставин знищення первинних документів позивача та неможливості їх вивезення внаслідок повномасштабної військової агресії Російської федерації проти України, окупації міста Маріуполь та знищення/пошкодження будівель майнового комплексу позивача. Одночасно з цим позивач зазначає, що контролюючому органу було складено та направлено повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів, з вичерпними поясненнями та документами, що підтверджують реальність доводів позивача, з проханням застосування до нього спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, натомість відповідач за результатами розгляду вказаного повідомлення прийняв спірне рішення №7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 року, яке позивач вважає незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Також, на думку позивача, у рішенні контролюючого органу № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022, не надано правових підстав його прийняття, протиправно не враховано надані позивачем документи та пояснення, у зв`язку з чим відповідач безпідставно прийняв рішення про відмову у застосуванні до позивача спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, чим порушив як принцип належного урядування так і принцип правової визначеності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 суд відкрив спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін та проведення судового засідання і запропонував відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

02.03.2023 року до суду від представника позивача Могутова А.М. надійшла заява про збільшення позовних вимог у якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 року «Про розгляд повідомлення про втрату первинних документів»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 року «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів»;

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо винесення ним рішення № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 року «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів»;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

На обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог, представник позивача зазначає, що винесенню рішення № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 року «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів», яким позивачу було відмовлено у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, передувало винесення аналогічного рішення № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 року, яким також позивачу також було відмовлено у застосуванні вказаних спеціальних правил.

Також, що рішення № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 та рішення № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 пов`язані між собою підставою виникнення, а саме втратою та неможливістю вивезення позивачем первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської федерації та направленням позивачем до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлень в порядку пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України про втрату документів та неможливістю їх вивезення.

Позивач зазначає, що вказані обставини підтверджуються одними й тими самими доказами, які були додані до позовної заяви, об`єднані із первісною вимогою підставами їх виникнення та обсягом поданих доказів на підтвердження таких підстав.

За результатами розгляду заяви про збільшення позовних, враховуючи, що провадження у справі відкрито 27.02.2023, а заяву про збільшення позовних вимог представником позивача направлено до суду 02.03.2023, враховуючи положення процесуального законодавства судом прийнято рішення про задоволення заяви про збільшення позовних вимог, про що постановлену ухвалу від 18.04.2023.

28.03.2023 до суду від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву, за результатом вивчення змісту якого, судом встановлено, що відповідач позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Обґрунтування відповідачем своїх доводів зводиться до неможливості здійснення позивачем інвентаризації пошкодженого майна та активів із посиланням на Положення про інвентаризацію активів і зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 року та визначення розміру шкоди та збитків, ліквідації наслідків, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд та подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок військової агресії російської федерації, із посиланням на лист Міністерства фінансів України від 09.08.2022 року № 41010-06-62/17343, Постанову Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 326, якою затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, Постанову Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 року №473, якою затверджено Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд та Постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 року № 380, якою затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву жодним чином не заперечив щодо існування обставин та фактів, які були вказані у позовній заяві, а саме факт зберігання усіх первинних документів позивача за місцезнаходженням його Філії за адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76, що Завод/Філія ТОВ «САТЕЛЛИТ» знаходиться в районі проведення бойових дій та на території, яка є тимчасово окупована Російською Федерацією, що уповноважені особи державних органів України та посадові особи Підприємства не мають доступу до приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ».

27.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» до суду надійшла відповідь на відзив, у якому сторона позивача не погоджується з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, вважає їх безпідставними, а також, зазначає про те, що у відзиві на позовну заяву відповідач визнав усі обставини, які є правовими підставами для застосування до позивача спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, не вказав та не надав до відзиву на позовну заяву жодного доказу існування законодавчо визначеної обставини, яка є правовою підставою для відмови позивачу у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме втрата документів, що не пов`язана з проведенням бойових дій на територіях, на яких такі дії ведуться (велися), та тимчасовою окупацією територій України збройними формуваннями російської федерації.

Також позивач зазначає, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на обставини, які жодним чином не стосуються предмету доказування у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку за адресою: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32Б, офіс 1019, що підтверджується наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ 13501985 відомостями.

Основним видом діяльності ТОВ «САТЕЛЛИТ» відповідно до КВЕД 10.41 є виробництво олії та тваринних жирів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» - українське сільськогосподарське підприємство, яке входить до групи компаній COFCO (China National Cereals, Oils and Foodstuffs Corporation), що спеціалізується на переробці та експорті олійних культур.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Маріупольською міською радою 24.02.2011 позивачу на праві приватної власності належить Комплекс з переробки насіння соняшнику «Маслоекстракційний завод» у м. Маріуполі (далі за текстом Завод), що знаходиться за адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76. Завод складається з групи нежитлових приміщень, загальною площею 39503 кв. м. та розташований на земельних ділянках кадастрові номери яких: 1412336900:01:020:0156 та 1423683500:06:000:1964. До складу Заводу входять: адміністративна будівля (АБК), склади, цехи, ємності для зберігання, резервуари, різноманітне обладнання та техніка для провадження господарської діяльності.

Технологічний процес переробки олійних культур та виробництва соняшникової олії потребує використання великої кількості та номенклатури обладнання, переробки значної кількості та номенклатури сировини, а виробничі процеси фіксуються у первинних та локальних документах, які потребують належного зберігання.

Абзацом 2 п. 1.8 Положення про облікову політику Товариства з обмеженою діяльністю «САТЕЛЛИТ», затвердженого наказом Генерального директора № 1а-од від 02.01.2019 року, місцем постійного зберігання первинних документів Компанії визначається головний офіс Компанії за адресою: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32Б. В разі необхідності, постійне або тимчасове зберігання первинних документів здійснюється за місцем розташування Філії Компанії.

Як встановлено судом, на виконання рішення Загальних Зборів Учасників, що оформлене протоколом позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою діяльністю «САТЕЛЛИТ» № 3/2018 від 25.09.2018, здійснено заміну в організації виробництва та праці, а саме вжиття всіх дій, що необхідні для створення Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» та затверджено Положення про Філію Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» у м. Маріуполь (далі- Філія).

Відповідно до п. 5.4 Положення про Філію Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», затвердженого протоколом позачергових зборів учасників позивача від 25.09.2018, оригінали всіх документів щодо діяльності Філії можуть зберігатися безпосередньо Товариством за місцезнаходження Товариства або безпосередньо за місцезнаходженням Філії.

Наказом № 56/2 від 26.09.2018 «Про особливості документообігу ТОВ «САТЕЛЛИТ» та порядку зберігання оригіналів документів» встановлено, що всі документи позивача зберігаються за місцезнаходженням Заводу/Філії, тобто за адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

Разом з тим, враховуючи, що промислові потужності по переробці олійних культур зосереджені у місті Маріуполі та створення філії Підприємства, позивачем винесено Наказ №61 від 17.10.2018 «Про зміну істотних умов праці працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», з якого вбачається, що Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», головний бухгалтер та вся бухгалтерська служба, а також працівники відділів: кадрового забезпечення, адміністративного, господарського, інформаційно технічного, охорони праці, постачання, безпеки, комерційного, фінансового, форвардингу, логістики, виробничого, крім того дільниці сировини та готової продукції, виробничої лабораторії, інженерної служби, служби енергетика, служби механіка, у кількості 177 працівників Підприємства були переведені на робочі місця за адресою Філії позивача у місто Маріуполь, Донецької області.

За таких обставин судом встановлено, що господарська та оперативна діяльність позивача проводилася у м. Маріуполі за місцезнаходженням Заводу/Філії.

Суд погоджується з доводами позивача, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо правомірності факту зберігання первинних документів позивачем за адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

24.02.2022 розпочався відкритий воєнний напад Російської Федерації на Україну та введено Указом Президента України воєнний стан з 24.02.2022.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» № 5/1-од від 24.02.2022 було прийнято рішення про тимчасове зупинення виробничих потужностей Заводу, який знаходиться у місті Маріуполі.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» № 56/к/тр від 25.02.2022 було оголошено простій Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» з 01.03.2022, в зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства в період дії воєнного стану.

Позивач зазначає, що у зв`язку із початком повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та, як наслідок, веденням активних бойових дій у м. Маріуполь та захопленням ворогом території міста в тому числі території Заводу позивача, через загрозу життю та здоров`ю своїм працівникам у разі спроби вивезення документів із м. Маріуполь, Товариство з обмеженою діяльністю «САТЕЛЛИТ» втратило доступ до своїх документів та можливість їх вивезення, а згодом із відкритих джерел також дізналось про часткове знищення будівель Заводу внаслідок пожеж та бойових дій, що також означає і знищення документів, які там зберігались.

З аналізу відкритих джерел інформації вбачається щонайменше про дві пожежі на території Заводу/Філії, про розкрадання запасів та цінностей Підприємства, приміщення Заводу/Філії неодноразово зазнавали пошкоджень внаслідок артилерійських, мінометних обстрілів (посилання на вказані відкриті джерела):

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3503815-cerez-rosian-u-mariupoli-zagorivsa-zavod-satelit-zniseni-tisaci-tonn-nasinna-sonasniku-ta-olii.html;

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3545313-rosiani-viznali-so-ne-mozut-zagasiti-pozezu-na-zavodi-satelit-u-mariupoli.html,

https://www.unian.ua/war/v-mariupoli-sili-sprotivu-peredali-palkiy-privit-okupantam-foto-video-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11921946.html,

https://www.unian.ua/war/okupanti-tri-tizhni-ne-mozhut-zagasiti-pozhezhu-na-mariupolskomu-zavodi-satelit-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11932548.html,

https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/14/7358147/,

https://www.ukrinform.ru/rubric-ato/3536643-v-mariupole-prodolzaet-goret-zavod-satellit.html).

Судом встановлено, що позивач через пошкодження майна звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 30.03.2022, на підставі якої за фактом пошкодження майнового комплексу Потерпілого, внесені відомості до ЄРДР за №12022052640000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України про що свідчить Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань.

Товариством з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» винесено наказ №7-од від 20.06.2022 «Про створення Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства».

За наслідками роботи Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства складено Акт від 30.06.2022, який затверджений Генеральним директором Підприємства 01.07.2022, згідно якого встановлено втрату всіх документів Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» за період до 31.03.2022 включно.

Згідно Акту Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства загальний перелік втрачених документів складає, в тому числі, але не обмежуючись: договори, рахунки, первинні документи (акти приймання-передачі, видаткові накладні тощо), зведені облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, кадрові документи, листи, витяги, довідки, повідомлення та інші документи (перелік не є вичерпним) за весь період діяльності Підприємства до 31.03.2022 включно.

Також позивачем надано до суду Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 4800-23-0102 від 11.01.2023, що виданий Регіональною Торгово-Промисловою палатою Миколаївської області, яким підтверджено, що позивач не міг виконати зобов`язання щодо зберігання первинних документів через військову агресію Російської Федерації проти України, захоплення та блокування території Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» та комплексу «Маслоекстракційний завод» у місті Маріуполі, ракетно-артилерійські обстріли Підприємства, окупацію території розташування Підприємства.

22.07.2022 позивач звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із повідомленням про втрату первинних документів № 22072022/1/010.

Рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд повідомлення про втрату первинних документів від 31.08.2022 № 3/31-00-07-01-01-30 позивачу відмовлено у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України за весь період його діяльності до 31.03.2022 включно та рекомендовано Товариству з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» подати повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку із їх знаходженням на територіях, на яких ведуться бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Росфйської Федерації.

09.09.2022 позивачем повторно направлено до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в порядку пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів №09092022/1/010.

Рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів позивачу відмовлено у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Позивач вважає, що рішення відповідача № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 та рішення відповідача № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 є безпідставними та такими, що порушують його законні права та інтереси, а тому підлягають скасуванню, дії відповідача внаслідок яких винесено оскаржувані рішення № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 та № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 позивач вважає незаконними та протиправними, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року.

Законом України №2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (законопроект №7234) внесені зміни до податкового законодавства, що встановлюють спеціальні правила підтвердження даних податкової звітності для платників податків, які провадили свою діяльність на територіях, де ведуться/велися бойові дії, і на тимчасово окупованих територіях, та не можуть пред`явити первинні документи (далі спеціальні правила). Такі спеціальні правила діють з 16 квітня 2022 року та мають наступне формулювання.

Підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень ст. 44 ПК України застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків застосовувати положення п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України покладається на контролюючий орган. Платник податків, який безпідставно застосував положення п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену ПК України та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Абзацом 13 пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні).

Відповідно до підпункту 3 п.7 розділу II Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року (затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (зареєстрованого у МЮ України 25.04.2022 року № 453/37789) місто Маріуполь вважається територією, що перебуває у тимчасовій окупації.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Філія Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» знаходиться у м. Маріуполі, Донецької області.

За сукупністю вказаних обставин суд дійшов висновку, що позивач дотримав порядок, визначений ПК України щодо направлення повідомлення про втрату первинних документів № 22072022/1/010 від 22.07.2022 на підставі пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та правомірно просив контролюючий орган застосувати до нього спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України за весь період його діяльності до 31.03.2022 року включно мотивуючи свої дії беззаперечним фактом військової агресії російської федерації проти України, ведення бойових дій у місті Маріуполі та окупації міста, відсутності доступу до приміщень де зберігаються первинні документи.

Відмовляючи позивачу у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України за весь період його діяльності до 31.03.2022 включно, рішенням № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 відповідач зазначає, що позивач порушив порядок подання такого повідомлення, вважаючи, що перед поданням повідомлення про втрату первинних документів, платник податків має обов`язково подати повідомлення про неможливість вивезення таких документів та рекомендував позивачу подати повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку із їх знаходженням на територіях, на яких ведуться бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Однак судом встановлено, що абзацом 3 пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України чітко встановлено, що відповідне повідомлення подається у разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, сполучник «та/або» в тексті вказаної норми дає підстави дійти висновку, що платник податків має право вибору, яке повідомлення подавати, або про втрату документів, або про неможливість їх вивезення або одночасно і про втрату і про неможливість вивезення документів.

Крім того, пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не містить такої підстави для відмови у застосуванні спеціальних правил як рекомендація щодо подання повідомлення про втрату документів без попереднього подання повідомлення про неможливість їх вивезення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд повідомлення про втрату первинних документів не містить чітку підставу для відмови позивачу у застосуванні до нього спеціальних правил, визначених ПК України та прийнято без урахування норм, що визначені у ПК України та регулюють механізм застосування спеціальних правил, а тому є незаконним.

Врахувавши вказані рекомендації відповідача, позивач повторно направив до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в порядку пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів №09092022/1/010 від 09.09.2022.

Рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів позивачу відмовлено у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України за весь період його діяльності до 31.03.2022 включно, з тих підстав, що відповідач вважає місцем зберігання документів позивача його юридичну адресу: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32Б.

У рішенні № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 контролюючий орган посилається на абзац другий п. 1.8 Облікової політики позивача, а саме що місцем постійного зберігання первинних документів Товариства визначається головний офіс Компанії за адресою: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця , буд. 32Б, внаслідок чого дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача спеціальних правил.

Суд звертає увагу, що в первинному рішенні відповідача № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 про розгляд повідомлення про втрату первинних документів Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не встановлювало вказану обставину щодо місця зберігання документів позивача як підставу для відмови у застосуванні до позивача спеціальних правил, визначених ПК України.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що з аналізу долученого позивачем до матеріалів справи Витягу з Положення про Облікову політику від 12 грудня 2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» вбачається, що позивач наділений правом визначити постійне або тимчасове зберігання первинних документів за місцям розташування Філії Компанії, тому доводи відповідача викладені у рішенні №7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 є безпідставними.

Крім того, відповідач не взяв до уваги та не надав належної оцінки тому факту, що відповідно до Наказу №56/2 від 26.09.2018 «Про особливості документообігу ТОВ «САТЕЛЛИТ», який є розпорядчим документом Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» - місцем зберігання всіх (в тому числі первинних) документів Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» визначено саме Філію Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» за адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» унормовано, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що позивачем подавались до контролюючого органу повідомлення з усіма підтверджуючими документами, зокрема наказами, щодо наявності підстав для застосування спеціальних правил, визначених у ПК України, однак відповідач проігнорував надані позивачем документи, та прийняв незаконні рішення № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 та рішення № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022.

Як встановлено матеріалами справи, за вищевказаними фактами позивач звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, на підставі якої за фактом можливих неправомірних дій, вчинених службовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, які полягають у службовому підробленні, внесені відомості до ЄРДР за № 6202310010000004 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України (службове підроблення).

Аналізуючи доводи відповідача, які стали підставою для відмови позивачу у застосуванні до нього спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України за весь період його діяльності до 31.03.2022 включно, суд зазначає, що належного обґрунтування підстав відмови позивачу у застосуванні до нього спеціальних правил, визначених у ПК України ані у першому рішенні № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 ані у другому рішенні № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 відповідач не вказав, доказів на підтвердження своїх доводів до суду не надав.

З`ясовуючи, чи були дотримані контролюючим органом вимоги, з якими Податковий кодекс України пов`язує виникнення у контролюючого органу права приймати рішення за результатами розгляду повідомленням про втрату первинних документів та повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів платника податків, суд вказує наступне.

Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено дві обставини, за яких до платника податків можуть бути застосовані визначені вказаним підпунктом спеціальні правила, а саме втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів внаслідок бойових дій та/або неможливість вивезення первинних документів в зв`язку із знаходженням їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

При цьому, оскільки у абзаці третьому зазначеної норми вказані обставини граматично пов`язані сполучником «та/або», з метою застосування вказаних спеціальних правил вони можуть існувати як кожна окремо, так і в сукупності.

Абзац восьмий пп. 69.28. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України містить єдину обставину, на підставі якої контролюючий орган має право прийняти рішення про відмову у застосуванні цієї норми.

Такою обставиною є втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій.

При цьому, пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, як і загальною нормою ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доведення вказаної обставини покладено на контролюючий орган.

Отже, вказаним підпунктом ПК України передбачено підставу для відмови у застосуванні спеціальних правил виключно у разі втрати документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій.

Натомість, пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не містить підстав для відмови у застосуванні спеціальних правил у разі неможливості вивезення платником податків первинних документів, якщо платником податків надано докази на підтвердження своїх доводів, а територія на якій знаходяться первинні документи визначена у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Отже, тлумачення пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України дає підстави дійти висновку, що у разі якщо платник податків подав до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів з підстав ведення на територіях знаходження первинних документів бойових дій або якщо території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, і будь яке знаходження там становить загрозу життю працівникам Підприємства, у контролюючого органу не було підстав для відмови у застосуванні спеціальних правил до позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, взявши до уваги рекомендації відповідача щодо направлення повідомлення про неможливість вивезення та втрату первинних документів вказаних у рішенні № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022, вдруге подав повідомлення саме про неможливість вивезення та втрату первинних документів, тобто застосував обидві підстави у сукупності.

Проте, як вже було встановлено судом, для застосування спеціальних правил достатньо лише однієї із вказаних підстав.

Враховуючи таке, оскільки позивач подав повідомлення в тому числі про неможливість вивезення первинних документів, а чинне законодавство не містить правових підстав для відмови у застосуванні спеціальних правил у випадку подання такого повідомлення, а тому спірне рішення № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 є незаконним незалежно від доведення відповідачем протилежного.

Слід зазначити, що відповідач жодним чином не довів, що втрата документів позивача, про які вказано у повідомленні № 09092022/1/010 від 09.09.2022, не пов`язана із проведенням бойових дій на території м. Маріуполь.

Так, під час дослідження обставини зв`язку втрати документів із проведенням бойових дій у м. Маріуполь, відповідач обмежився лише вивченням першого речення абзацу другого п. 1.8 Облікової політики, яким встановлено місцем зберігання первинних документів юридичну адресу позивача, при цьому проігнорував другу частину п. 1.8 Облікової політики в якій вказано, що в разі необхідності, постійне або тимчасове зберігання первинних документів здійснюється за місцем розташування Філії Компанії, а інші документи, які мають значення для встановлення обставин справи, накази по Підприємству № 56/2 «Про особливості документообігу у ТОВ САТЕЛЛИТ» та порядок зберігання оригіналів документів» від 26.09.2018 року, наказ №5/1-од від 24.02.2022 «Про тимчасове зупинення виробничих потужностей», наказ № 56/к/тр від 25.02.2022 «Про оголошення простою» та Акт комісії від 30.06.2022 про результати аудиту наявності або втрати документів Підприємства, відповідач не врахував взагалі.

Крім того, в своєму відзиві відповідач вже не заперечує правомірність факту зберігання документів за адресою Філії у місті Маріуполі, вул. Таганрозька, 76, а також, визнав існування всіх обставин, які є правовими підставами для застосування до позивача спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

В якості обґрунтування підстав винесення рішення №7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 року, в своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказує лише на неможливість проведення інвентаризації пошкодженого майна із посиланням на положення про інвентаризацію активів і зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879, а також на методичні рекомендації, викладені у листі Міністерства фінансів України від 09.08.2022 року.

Проте, заходи щодо проведення інвентаризації майна не мають відношення до застосування чи відмову у застосуванні спеціальних правил підтвердження даних, визначених у податковій звітності, оскільки предметом спору є саме неможливість вивезення та/або втрата документів, а не знищення майна.

Суд зауважує, що порядок застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності внаслідок втрати та/або неможливості вивезення первинних документів регулюється виключно пп. 69.28. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 по справі № 818/1159/17.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (№ К/9901/62719/18).

Суд зауважує, що оскаржувані рішення про відповідача про відмову у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Суд погоджується з доводами позивача, що спірні Рішення порушують його законні права та інтереси та є такими, що несуть негативні наслідки для Позивача, оскільки згідно абзацу дев`ятого пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за наявності таких рішень позивач вважається таким, що ухиляється від сплати податків і відповідно понесе за це юридичну відповідальність, а також зазнає втрат ділової репутації.

Згідно абзацу четвертого пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі невизнання фактів втрати первинних документів позивача та неможливості їх вивезення дані та показники податкової звітності позивача за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні № 22072022/1/010 від 22.07.2022 та №09092022/1/010 від 09.09.2022, можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів, проте відсутність таких документів у Позивача спричинена наслідками збройної агресії російської федерації.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 та рішення № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відмови у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України прийняті без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо винесення ним рішення № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів», то суд зазначає, що дії відповідача по проведенню перевірки та складання рішення є визначеними законом повноваженнями відповідача, які не впливають на права позивача та не створюють для останнього жодних наслідків, позаяк, такі виникають та знаходять своє відображення лише у рішенні, що породжує певні юридичні наслідки для позивача.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», випливає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з положеннями частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Податковий орган покладений на нього законом обов`язок щодо доказування правомірності відмови у застосуванні до позивача спеціальних правил залишив поза увагою.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача були порушені Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків

Керуючись статтями 9, 14, 52, 73-78, 90, 139, 143, 159, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 «Про розгляд повідомлення про втрату первинних документів».

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» (код ЄДРПОУ 13501985, м. Київ, вулиця Коновальця Євгена, 32Б, офіс 1019) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ: 44082145, адреса: вул. Кошиця, буд. 3, м. Київ, 02068), судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2023

Суддя Панченко Н.Д.